Під час кризи будь-який шлях примноження власного капіталу є надризиковим. А в Україні ми ще маємо досвід дуже неприємних витягувань грошей з ліквідованих банків: умовно гарантовані суми в 200 тис. гривень, у яких, як виявляється, можуть і відмовити; непорозуміння з валютними вкладами, котрі нам повертають частинами в гривні та ще і за ганебним курсом Нацбанку і т. п.
Майже в кожного з нас є знайомі (подекуди це і ми самі), що залишаються наодинці з проблемою і шукають відповіді на питання: «Як забирати гроші з проблемного банку? Що за такої ситуації робити? Та чи тримати гроші в матрасі і труситися від квартирних злодіїв, або ж обирати ризик і заробляти?».
Звичайно, найпопулярніша відповідь зараз - вкладати в себе: у своє здоров’я, у нові хоббі, кар’єрні навички, курси підвищення кваліфікації, іноземні мови тощо.
Але якщо Ви не готові отримувати третю вищу освіту і не маєте потреби змінювати вашу щоденну ранкову пробіжку (зауважу, абсолютно безкоштовну!) на дорогий спорт-клуб, то навряд чи вона вас задовольнить.
Тому пропоную Вам проаналізувати поточну ситуацію у банківскому секторі «за класикою», з позиції сильних та слабких сторін, загроз і можливостей. Для того нам у нагоді стане SWOT-аналіз.
Слабкі сторони:
Нестабільна ситуація на ринку банківських послуг. Nobody knows! Ніхто не знає, який банк може потрапити завтра до списку ненадійних (читайте, “безнадійних”).
Непрозора робота НБУ. Майже кожне закриття банку є “трохи” шокуючим, неочікуваним для вкладників.
Сильні сторони:
На даний момент сильною стороною вважаю тільки те, що Фонд гарантування вкладів працює майже з усіма «серйозними» банками. Тож якщо вклад не робити більшим за суму, яку він загалом гарантовано повертає (200 тис. грн), то питання “як забрати мої гроші?” автоматично трансформується у “коли забрати мої гроші?” А це, зауважте, абсолютно два різні запитання!
Загрози:
До банку вводиться тимчасова адміністрація.
Банк банкрутує.
Можливості:
Заробляти до 24% у гривні, до 11% у доларі. Звучить смачно, як не крути.
Давайте розглянемо ситуацію з боку основних ризиків і поміркуємо над тим, як можна їх зменшити або ж прибрати зовсім. Я обрав для нас два найвирогідніших ризики.
Ризик 1. Обрати ненадійний банк, який під час вашого вкладу стане банкрутом або ж почне працювати з тимчасовою адміністрацією. Або ж трапиться ще якась біда. (Так, саме той, що надавав нам ну дуже великі відсотки).
Хоч і занадто великі відсотки вже є показником ненадійності, як казав один авторитетний пан з форуму Finance.ua: “Задумайтєсь, мої умниє, но жадниє друз’я!”
Та якщо серйозно, як взагалі зрозуміти пересічному громадянинові, надійний банк чи ні? Без усіляких там занурень у річні звіти, фінансові результати та іншу досить нудну писанину. Загалом, непрямих проявів цілком достатньо, щоби напружитися.
На що ми маємо звертати увагу:
По-перше, кому належить банк. Як ви чудово розумієте, до зони ризику під час війни потрапляють усі фінансові установи, які є представниками країни-агрессора. Навіть при «найсмачніших» відсотках треба усвідомлювати, що вони будуть першими кандидатами на «вихід» з дуже високою ймовірністю.
По-друге, як часто у новинах виринають на поверхню впливові особи банку, чи згадують їх у негативному ключі, натякають на арешти або ж афери, чи проводять непрямі аналогії з гучними “брудними справами”.
Така інформація має вас напружити.
По-третє, оцінити розмір і становище банку. Як правило невеликі банки є негнучкими і можуть не витримувати навіть незначні стрес-тести. Наприклад, якісь “плітки” в пресі, і частина вкладників одночасно вирішує забрати кошти.
Великий банк зможе перекрити це за рахунок власних резервів, тоді як менші звертаються за стабілізаційним кредитом до НБУ. Але часто і це питання може вирішитися не на користь банку…
Також бажано перед відкриттям депозиту усвідомити, чи є банк прибутковий або ж знаходиться у збитковому положенні.
Ну, і звичайно ж, ризик залишається навіть тоді, коли ви відмітили всі пункти. Тож обираємо лише ті банки, які є учасниками Фонду гарантування вкладів.
Ризик 2. Вкладати у довгострокові депозитні програми у гривні та дивитися як під час вашого депозиту вклад знецінюється. Через причину падіння гривні, звичайно.
Ризик дуже високий. Особливо в цьому сезоні, коли коливання курсу гривні до долара може спричинити навіть початок виплат за банком “Михайлівський”. Зараз валютний ринок занадто рухливий і спекулятивний.
Тому вкладати, на мій погляд, треба «короткими депозитами» на 1-3 місяці і подовжувати депозитну угоду щомісяця. Навіть якщо за вклади на тривалий період (12-18-24 місяці) обіцяють ласі відсотки!
Підсумки:
- Вкладаємо депозит тільки у банки, які є учасниками Фонду гарантування вкладів.
- Вкладаємо суми, що не перевищують ліміт ФГВФО.
- Вкладаємо на короткі періоди (1-3 місяці) і подовжуємо угоду з банком, якщо ринкова ситуація спокійна і нас у ньому ніщо не напружує.
- Не вкладаємо всі гроші до копійки в один банк, граємо з декількома банками. Завжди залишаємо частину суми про всяк випадок і підстраховуємо себе.
Вердикт: депозитам бути! Але вдумливо, обачно і грамотно. Не обирайте тактику радянського громадянина, що відніс усе до копійки в Ощадкасу. Ставайте затятими гравцями, які відчувають можливості навіть у кризу.
и как бы не был ничего то.
