Обговорення галузей: промисловість, сільське і лісове господарство, будівництво, транспорт і зв'язок, торгівля і громадське харчування, матеріально-технічне забезпечення (логістика), культура, освіта, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, наука, управління, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення.
Water написав:Прийшов рахунок за електрику лютий, електрика подорожчала на 2 гривні у порівнянні з січнем:
Ринкова ціна 16.43 грн.
Далі написано таке:
Компенсація через механізм покладення спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (ПСО) -12.11 грн.
Не зрозумів жодного слова.
12.11 це часом не ціна за користування підвісом кабелю на 1 стовп який знаходиться за межами ділянки? Приватний будинок?
Water написав:Прийшов рахунок за електрику лютий, електрика подорожчала на 2 гривні у порівнянні з січнем:
Ринкова ціна 16.43 грн.
Далі написано таке:
Компенсація через механізм покладення спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (ПСО) -12.11 грн.
Не зрозумів жодного слова.
12.11 це часом не ціна за користування підвісом кабелю на 1 стовп який знаходиться за межами ділянки? Приватний будинок?
То мінус, тобто, 16.43-12.11 За стовб ви вгадали, але за нього я нічого не плачу, все було сплачено сразу і без питань, як в принципі і з кордоном.
Сьогодні ціни на нафту і на дизель впали на 20%! «А коли ж у нас впадуть?», – питання почали надходити ще з вечора. Якась короткувата в нас пам'ять. Адже лише вчора ціни на ті ж 20% піднялись. Тобто по факту ми просто повернулись на рівень позавчора. Коли ціни на дизпальне на Лондонській біржі з початку війни в Ірані зросли на понад 30% – з $750-800 до $1000-1100/т. Це $300 або 13 грн/л в перерахунку на гривні. Між тим, з початку війни і до сьогодні ціна на дизпальне на АЗС зросла на 9,7 грн/л, бензин – на 6 грн/л. В Польщі дизель злетів на понад 20 грн/л (1,7 злотих/л), в Німеччині – на 23 (0,43 євро/л). Німці також почали висушувати польські НПЗ та АЗС через різницю в цінах і нестачу.
Що далі? Дуже цікава була сьогодні розмова. Телефонував знайомий, в якого є дві станції на периферії.
«Оптова ціна сьогодні 80-82 грн/л, а великі мережі продають дизпальне по 74-76 грн/л. Що нам робити, чи не буде проблем з Антимонопольним комітетом, якщо ми купимо оптом і будемо продавати по 85? Поки стоїмо на паузі, не торгуємо», – каже він. При цьому відмічає, що клієнти вже починають питати, чому не торгуємо, люди готові купувати.
Ця ситуація, по-перше, демонструє механізм ціноутворення для великої кількості українських станцій. Вони не імпортують, а купують дрібним гуртом – бензовозними партіями. Зазвичай це вигідно, бо оптових постачальників багато, часто продають навіть з відтермінуванням платежу. Але не сьогодні. Тобто світові ціни це звісно добре, але Лондон далеко, а пульс ринку б’ється тут і зараз. До речі, гуртові ціни сьогодні відреагували на зниження – зранку було 78 грн/л. Кажуть, буде ще менше. Отже, слідкуємо за цим індикатором. По-друге, реакція бізнесу. Будь-який натяк на проблеми з боку регуляторів змушує згортатися. І в цьому сьогодні головна задача уряду – забезпечити максимально сприятливі умови для збільшення постачань.
Чому був провал у постачаннях навесні 2022-го? Бо діяло державне регулювання цін і, як сьогодні, закупівельні і оптові ціни були елементарно вище за встановлені роздрібні. Відповідно не везли або везли мало, щоб продавати гуртом або по талонах (див. мал.). Ринок наповнився пальним за 3 тижні після скасування держрегулювання. Знижувати податки на пальне уряд наразі не готовий, головним чином через зобов’язання перед нашими фінансовими донорами. І тому найкраще, що він дійсно може зробити – це всіляко сприяти додатковим постачанням. Проблем тут додає безпрецедентна волатильність, коли ціни кожен день стрибають на 20%. Це величезний ризик для постачальників, тому деякі вже вирішили цей шторм перечекати на березі. Крім того, закордонні постачальники вимагають платити не по формульним контрактам з ціною на день відвантаження, а за фіксованою ціною по передоплаті. Це автоматично звужує кількість імпортерів, бо не всі мають такі гроші і не всі хочуть так ризикувати під час «шторму».
Говорять, Свириденко вже розблокувала імпорт від деяких особливо переляканих постачальників. Дефіциту на ринку не відчувається, а оптові ціни знижуються. Але все швидко змінюється. Не виключено, що завтра, а може і сьогодні ціна знов полетить вгору. Вчора вони впали від однієї заяви Трампа.
У США провели низку зустрічей з представниками великого американського бізнесу. Говорили про спільні проєкти в ядерній сфері, постачання американського LNG, спільний видобуток нафти і газу та інші.
📌 Спільно з Westinghouse Україна повністю замінила російське ядерне паливо на американське. Подякував за реалізацію унікального проєкту та взірцеву співпрацю Президенту глобальних бізнес-ініціатив компанії Westinghouse Electric Company Дену Ліпману. Обговорили розвиток спільних проєктів. Уже маємо угоди щодо постачання реакторів та систем довготривалого відведення тепла, а також підтверджені наміри щодо будівництва нових енергоблоків та локалізації виробництва компонентів паливних збірок в Україні. Це дозволить повністю задовольнити річні потреби України до 2028 року, сприяючи як енергетичній безпеці, так і економічному відновленню. Будемо спільно впроваджувати провідні технології та розвивати ядерну сферу. 📌 Під час зустрічі з виконавчим віцепрезидентом Cheniere Energy Анатолем Фейгіним привітав компанію з десятою річницею від початку першого експорту американського LNG на зовнішні ринки. Наразі Cheniere — один з провідних американських виробників та експортерів LNG, який має успішний досвід співпраці з Україною. Маємо значний потенціал для збільшення поставок газу в Україну та диверсифікації маршрутів до Європи. Україна готова запропонувати для цих цілей свої логістичні можливості та інфраструктуру. 📌 Зустрілись із Гендиректором сегмента електрифікації GE Vernova Філіпом Піроном та Головним корпоративним директором Роджером Мартеллою. GE Vernova — глобальна енергетична компанія, що об’єднує генерацію, мережеві рішення й відновлювану енергетику та вже реалізує низку спільних проєктів з українськими енергетичними підприємствами, зокрема з «Укргідроенерго» та «Укренерго». Обговорили першочергові потреби — трансформатори, обладнання для підстанцій та інноваційні рішення для стабілізації мережі, газові турбіни. Зацікавлені в укладанні довготермінових контрактів між компанією та «Нафтогазом», а також у розширенні співпраці в ядерній енергетиці, ВДЕ та обміні досвідом між нашими фахівцями. 📌 Із засновником і Гендиректором Invenergy Майклом Польські обговорили спільні проєкти з розвитку відновлювальних джерел енергії. Invenergy є одним із найбільших приватних розробників та операторів енергетичних проєктів у США та в усьому світі. Зацікавлені в довгостроковому стратегічному партнерстві та обміні досвідом.
Цінуємо постійну підтримку та інтерес провідних міжнародних компаній до відновлення та розвитку нашого енергетичного сектору. Вдячні партнерам, які вже працюють з Україною та в Україні. Відкриті до діалогу з усіма, хто готовий спільно зміцнювати нашу енергетичну стійкість.
Мабуть, від стресу навезли наші козаки-трейдери в березні рекордний обсяг солярки за останні 5 років. Звідки, хто і скільки знайдете у коментарях.
Як свідчать оперативні дані, запаси зростають і на вчора сягнули рекордних рівнів принаймні з початку року.
Судячи зі всього, перелють ринок і в квітні. Одна «Укрнафта» планує притягти 200 тис. т дизелю замість традиційних 70-100. Це 30% від потреби ринку. Везуть з Німеччини, Польщі, Греції. Насправді, самій держкомпанії пального треба набагато більше – її роздрібні продажі ДП у березні зросли удвічі через зобовязання торгувати без маржі. (І тут цікаво, що є мережі, які примудряються торгувати в таку ж ціну, або навіть дешевше. Оце справді соціально орієнтований бізнес!)
Решта великих мереж тех законтрактувалась в повному обсязі.
Але це не означає, що проблем немає.
По-перше, з ресурсами в світі реально стає сутужно, головні проблемні позиції – дизпальне і авіагас. Великі обсяги цих продуктів йшли саме через Ормуз.
По-друге, з початку війни в Ірані ціни на дизель зросли вдвічі – з 750 до понад 1500 дол./т. Це само по собі вимагає вдвічі більше обігових коштів. Але закордонні постачальники тепер не тільки вимагають 100% передоплату, але й 10-15% зверху в якості гарантії на випадок, якщо до дати постачання ціна ще виросте (щоб потім нікого не ловити). Дрібні трейдери не вивозять такого навантаження і змушені зменшувати обсяги імпорту. Гадаю, догребуть до берега не всі.
Теж стосується і АЗС. Висока ціна буде зменшувати продажі, а без продажів будь-який бізнес загинається. Багато станцій і так працює на межі, адже зниження споживання минулого року поновилося. Зараз можна вже казати, що черговий удар під дих отримав скраплений газ, ціна на який улетіла за хмари. Якщо він традиційно коштував 50-60% від ціни бензину, то зараз наближається до 70%, і це ще не межа, бо на зовнішньому ринку обсягів немає. Після проблем з Ормузом Китай почав вигрібати LPG по всьому світі, осткільки використовується як сировина на купі виробництв. Отже, автогаз може покинути чат на багатьох АЗС. Добре, що є багато бензину.
Уряд відзвітував, що до паливного кешбеку в березні долучилося 1,3 млн користувачів. Якщо всі отримали дисконт по 1000 грн, то це 1,3 млрд грн (Мінеокономіки говорили по 20 млн грн на день, або, виходить, 600 млн на місяць). Разом з тим, за нашими розрахунками, на підвищенні цін на пальне бюджет заробив додатково приблизно 1,3 млрд грн ПДВ. Тож березень можна сказати розішлись краями. В квітні мабуть вже так не вийде, бо програма набирає обертів. Хоча й про якісь аншлаги поки не йдеться.
А загалом дивні люди українці: бідкаються, що дорого, і нарікають, мовляв, європейські країни знижують податки на пальне і захищають своїх громадян, але при цьому не використовують навіть ті механізми, які є в доступі у нас. Звісно, що для тих хто сподиває сотнями літрів, та 1000 грн погоди не зробить і тому мало хто з того контингенту активує є-бачок. А споживачів до 100 л бензину на місяць той же кешбек фактично повертає по цінах в лютий. А по дизелю надає дисконт у 13 (!) грн л. Як на мене, дуже непогана допомога тим, кому вона найбільше потрібна.
Олександр Паращій - експерт з макроекономіки, енергетики, телекомунікацій, фінансів, банківської справи та сільського господарства.
Про цінові обмеження на ринку електроенергії (відомі також як прайскепи)
Навіть деякі притомні люди вважають, що ціни на оптовому ринку електроенергії треба обмежувати, бо інакше там якісь виробники і трейдери нахабніють, продаючи електрику за завищеними цінами, - і уся країна від них страждає. Але реальність трохи інша: цінові обмеження - це і є джерело страждань.
У нас вже є достатньо досвіду роботи без жорстких цінових обмежень, щоб це продемонструвати: це березень 2026 року. На графіку ми бачимо середні за кожну годину оптові ціни електрики березня, та періоду з ціновими обмеженнями, який можна привести у порівняння (жовтень 2025). Ці два місяці схожі за погодними умовами та, відповідно, попитом на електроенергію та пропозицією сонячної енергії (ну, в березні було дещо прохолодніше, тож попит на електрику був вищим, але день був трохи довший, і було трохи яскравіше сонце). Що відрізняло ці два місяці:
- У жовтні енергетична інфраструктура була не наскільки зруйнована, як у березні (було більше робочих ТЕС та ГЕС) - У жовтні максимально дозволені ціни (червона пунктирна лінія на графіку) були нижчі, ніж у березні (зелена пунктирна лінія) в усі години, окрім вечірніх -Рівень споживчих цін у березні був на 4.1% вище за рівень жовтня.
Що ми бачимо на графіку:
1) Не зважаючи на те, що в денні години цінові обмеження у березні були «підняті до небес», фактичні ціни на електрику (11а – 16а години) були нижчими, ніж у жовтні. Причиною тому була більша пропозиція енергії сонця: за вищої пропозиції дешевих джерел, ціна впала. Тобто тут працював «той самий вільний ринок». І ніщо не натякає на те, ринок не працював у єнші години.
2) У вечірні пікові години (18а-23а, коли цінові обмеження були ідентичні для двох періодів) ціна електроенергії у березні була вищою в середньому на 7,7%. Очевидно, виною тут як інфляція, так і руйнування енергетичної інфраструктури, які зменшили частку дешевших джерел енергії. І це все ще ринок.
3) От де збільшення цінових обмежень переросло в більшу ціну – так це в нічний та ранковий період. Більш того, ми бачимо, що у 1у, 6у-9у та 17у години доби березневі ціни були вищими за жовтневі цінові обмеження. Тобто, в ці години у березні (на відміну від жовтня) включалися більш дорогі джерела генерації та імпортувалося більше електроенергії. І якби цінові обмеження були в березні на жовтневих рівнях, ці джерела би не включилися – і ми мали би те, що були мали у жовтні: непокритий дефіцит і погодинні графіки відключень електроенергії. Але у березні дефіциту не було, не зважаючи на руйнування (а вже у квітні, разом із жовтневими ціновими обмеженнями, повернулися і графіки).
Виходить, відміна низьких цінових обмежень у березні 2026 року не призвела до космічного зростання цін (в деякі години вони навіть упали), але дозволила в певні періоди забезпечити нашу країну (відносно дорожчою) електроенергією, чого не вдавалося зробити у жовтні. А обмеження максимальних цін просто не дозволяють країні залучити резервні (хоч і більш дорогі) джерела енергії, коли є така необхідність.
Чи дійсно цінові обмеження – це добро для бізнесу?
Уряд очевидно керується добробутом бізнесових споживачів електроенергії, коли вводить ті дивні цінові обмеження (бо на населення то всьо ніяк не впливає). Але очевидно, мова іде про добробут лише тих бізнесів, які мають «бронь» від відключень електрики. Бо усі інші бізнеси (як і побутові споживачі) від того страждають, у тому числі фінансово. Продемонструємо це на простому прикладі.
Якщо би у березні 2026 року діяли жовтневі цінові обмеження, то ціни на електрику все одно би були вищими порівняно з жовтнем (інфляцію і руйнування джерел електрики ніхто не відміняв, як показує приклад вечірніх піків). Можна припустити, що середня оптова ціна у березні була би на 7,7% (або на 0,5 грн/кВт-год) вищою за жовтневу (див. зростання цін у вечірні піки). Фактична ж оптова ціна березня була вищою за жовтневу на 1,0 грн/кВт-год. Тобто, подорожчання електрики через «зняття» цінових обмежень склало: 1,0 – 0,5 = 0,5 грн/кВт-год. І по факту ці 0,5 гривень – це плата за відсутність блекаутів у березні.
Чи висока це плата? Ну, давайте уявимо, що жорсткі цінові обмеження би діяли у березні, що давало би бізнесу економію в 50 шагів на кіловат-годині. Тоді для малих бізнес-споживачів Києва ціна електрики була би 12,4 грн за грн/кВт-год з ПДВ (замість фактичних березневих 13,0 грн). Але таке здешевшання супроводжувалося би віяловими відключеннями електрики, і відповідно необхідністю тимчасово зачинятися, або вмикати генератор. Електроенергія з генератора – це вже 30 грн/кВт-год. Так, якщо би генератор заміняв електрику з мережі у 5% часу роботи бізнесу, то середній чек за електрику за місяць був би вже 13,3 гривні за кВт-год (при 10% часу – усі 14,2). Це вже дорожче за «необмежену» ціну в 13 грн.
Додано: Суб 07 бер, 2026 18:56
