Політичні дискусії архів

Почему-то и Чайка, и Вересень 20 лет назад казались нормальными критичными журналистами.
То ли общество поменялось, то ли ребятам так деньги нужны что готовы продаваться кому угодно

Главное, что не продались кремлевским свиньям.
А по сути, что вас так зацепило?, критика зевласти, дубино-портново-деркачевской скрепоагентуры, деятелей ожпз или может юли?

Тобто говорити, що ще й функцію, яка дає змогу народу обирати ТИХ, КОГО ВІН САМ БАЖАЄ, помилка.

Народ бажає тих посадовців, які б дали йому результат.
Я, наприклад, знаю, що результат в ЗСУ дав би той-то той-то.
Але такі особи та й результат не потрібен кому? Тим, хто при владі.

Умовно, дав би результат Мортимер, Мицик, д. Сашко.
Але потрібні вони зі своїми вимогами та змінами існуючим можновладцям?
Тому їх нема й не може бути при владі, поки самі існуючі можновладці не будуть зацікавлені в них.

Чи може пересічний створити такі умови, що зацікавлять олігархічного можновладця змінити своє ставлення і дії. Наприклад, чи сприятимуть цьому (умовно) палаючі заправні станції або умовний *поєзда под откос* з угольком, епіцентри, тощо
іншими словами ~ терор, як останній прихисток надії розчарованого (можливо у відчаї)?
(це питання)
Простимулювати вєрхи, так сказать.
Чи дієво?
пс. не закликаю, а лишень гіпотетично, так би мовити, допускаю. Адже терпіння терпіл також має край, кінчик ниточки, що в'ється.

Або вони (Мортимери) самі прийдуть до влади. Стануть в рівень можновладців.
Як шуткував Мортимер -- що робити? Тільки самим захопити владу.

Але сам народ не отримає змоги для рівноумовного!!! вибору Порошенка (ЗЕ і т.д.) та Мортимера.

імхо. Мортімер та інші непересічні пересічні уже на шляху до влади, бо усвідомлення безальтернативності
у досягненні мети ~ обов'язкова умова. А шлях довший і тернистіший(причини Ви вказали), тому й не бачимо їх на горизонті і ті зміни, що вже є і ті, що грядуть. Далі = більше.
Чомусь впевнений саме в такому вигляді сучасності України, (за віконцем) що запотіло чи візерунками покрилось, тому наявно і не видно. Як дмбшного сусліка.
Перепрошую за вінігрєт.

Чи може пересічний створити такі умови, що зацікавлять олігархічного можновладця змінити своє ставлення і дії. Наприклад, чи сприятимуть цьому (умовно) палаючі заправні станції або умовний *поєзда под откос* з угольком, епіцентри, тощо
іншими словами ~ терор, як останній прихисток надії розчарованого (можливо у відчаї)?
(це питання)
Простимулювати вєрхи, так сказать.
Чи дієво?
пс. не закликаю, а лишень гіпотетично, так би мовити, допускаю. Адже терпіння терпіл також має край, кінчик ниточки, що в'ється.

Народ ніяких умов створити не може. Народ може тільки вибрати своїх представників(президент, парламент), які будуть щось створювати. В Білорусії/Росії народ і цього не може.
"терпіння терпіл також має край" - якщо терпець урветься, то народ зможе тільки змінити владу і все. Поміняти систему народ ніколи не зможе.

andrijk777
Так, згоден, перелічені Вами можливості зміни влади існують, опробовані, працюють, але це лише частина від цілого комплексу дій.
Хомосапієнси з більш широкого ареалу гомінідів України, цілком спроможні заохотити тих,
~ хто має, ймовірністю втрати майна і не тільки майна(способів безліч, а солдацька смєкалка не має меж )
~ хто хоче мати, для чого достатньо лише перших кроків у роботі з першими, що відразу почне давати результати. Ми ж пам'ятаєм, де живемо і наш менталітет.
.
З верхівкою(частиною) айсберга(цілого),сподіваюсь, розібрались.
Підводна решта більш цікава, складна і важлива.
.
Щодо системи. Точніше неможливості ії зміни, Не згоден.
Нагадаю, що навіть такі дії, а тим паче у вигляді Майдану, як насильстві над системою, само по собі вказує на них (зміни системи), адже це з самого початку суперечить ії суті і бажанню.
Не буду заперечувати, що натовп неспроможний на щось конструктивне, але наполягаю на тому, що частина від цього натовпу спроможна.
Біфуркація така непередбачувана пані,
просто Ах?!

Щодо системи. Точніше неможливості ії зміни, Не згоден.
Нагадаю, що навіть такі дії, а тим паче у вигляді Майдану, як насильстві над системою, само по собі вказує на них (зміни системи), адже це з самого початку суперечить ії суті і бажанню.
Не буду заперечувати, що натовп неспроможний на щось конструктивне, але наполягаю на тому, що частина від цього натовпу спроможна.
Біфуркація така непередбачувана пані,
просто Ах?!

Ще раз: народ поміняти систему не може. Крапка.
Наприклад у нас погана судова система. Народ може її поміняти? Ні звичайно. Можна звичайно на референдум винести питання "Міняємо судову систему? Так/Ні". Відповідь 99% буде "Так". Але це щось змінить?
Зеленський може змінити судову систему(в кращу сторону)? - Ні, звичайно. В силу непідготовленості, небажання, непрофесіоналізму, бажанню сподобатись і т.д.

bevzaalex пс.
Припускаю, що ми спроможні відкрити віконце змін ще ширше, а привідкриває його для України світовий шторм природніх і нагальних глобальних системних змін.
Мусимо скористатися, адже це питання виживання і досить серйозно, на рівні інстинктів.
Голодупий постмодерн застивить навчитись сьорфить будучи вже на хвилі, або в шухлядку Дарвіна поруч з динозаврами.
Отака замальовка.
Діставайте свої фламастєри

andrijk777
Ви відразу з козирів?
Судова система є наріжним каменем наших проблем.
Верховенство закону,
дайте
хвилиночку,
течуть сльози...

andrijk777
Ви відразу з козирів?
Судова система є наріжним каменем наших проблем.
Верховенство закону,
дайте
хвилиночку,
течуть сльози...

дякую за серветку)
так от, верховенство закону як раз і впирається в цю саму судову систему. Очікувати від Зе чи По щось суттєве в цьому напрямку ~ досить патерналістично, іншими словами по дитячому.
Є два шляхи вирішення цього складного питання,
~ перший, це признати свою об'єктність і неспроможність самостійно вирішити цю суперечку, делегувавши найвищі повноваження над судами іноземним інститутам, які краще справляються і мають більшу довіру.
~ створити самотужки цей самий інститут,
тепер мені краще, паржал, можна ще одну серветку,
Тупицький одобряє

~ перший, це признати свою об'єктність і неспроможність самостійно вирішити цю суперечку, делегувавши найвищі повноваження над судами іноземним інститутам, які краще справляються і мають більшу довіру.

Нереально. Немає прецедентів в історії.
"Найвищі повноваження над судами" не можна нікому делегувати, тому що це питання національної безпеки.
Ось нижню/середню ланку можна "делегувати", але це мегадорого, у нас банально не хватить коштів для такого кроку.

Нереально. Немає прецедентів в історії.

Так давайте такі прецеденти створимо.
Доречі.

 как на месте отсталой и неэффективной судебной системы в Сингапуре возникла одна из самых эффективных юрисдикций в мире.

До начала 1960-х годов Сингапур не слишком отличался от окружавших его азиатских государств, с их культурой подношений чиновникам — практически легализованной коррупции — внешнего дорогостоящего блеска, медлительности и высокомерия. Страна была бедна ресурсами и критически зависима от внешних поставок, приходилось импортировать даже пресную воду. Судебная система вполне этой культуре соответствовала, ибо в ней работали те же люди, и так оставалось вплоть до начала 1990-х годов.

До 1959 года остров был британской колонией. В наследство независимый Сингапур получил общее право, судебную систему, сформированную по британскому образцу, и беспартийную систему государственной службы. Знаменитое Бюро по расследованию случаев коррупции (Corrupt Practices Investigation Bureau), одна из основ сингапурского чуда, также было создано еще во время британского правления, в 1952 году. Впрочем, современное значение оно получило уже в 1960 году, со вступлением в силу Закона о предотвращении коррупции, наделившего Бюро чрезвычайными полномочиями.

В том же 1960 году правительство возглавил ныне знаменитый Ли Куан Ю, выпускник Кембриджа. Главной его задачей было выстроить честный и эффективный бюрократический аппарат и полицию; работа судебной системы долгое время оставалась на втором плане. Кстати, юридическая связь с бывшей метрополией сохранялась еще долго, вплоть до 1994 года, когда граждане Сингапура потеряли право на апелляцию в Юридический комитет Тайного совета (Judicial Committee of the Privy Council) в Лондоне как окончательную апелляционную инстанцию

Доречі чув, що наші олігаршата також віддають перевагу судитися там, а не дома. Мабуть на те є причини.

"питання національної безпеки.

Можна чемоданчики, топсекретики і кнопки, засервірувати окремо від котлет, ой мух.
Більш того, саме в прогнившій судовій системі особисто я вбачаю найбільшу небезпеку для пересічного.
Хуже нє будєт (тм