Banderlog написав: друга світова війна нетипова.) Окрім того сильно міфологізована. Торгівля була й тоді.
А что есть факты торговли или транзита СССР и кого то из стран ОСИ в период 41-45 ?
обєднана європа , британська імперія та сша приторговували. Щодо ссср то думаю теж торгівля ішла через нейтральні країни типу швейцарії та через чорний хід в азії іран, турцію ту ж японію) напомню війну японії ссср обявило тільки в 1945. Щодо ірану там взагалі мутна тема. До великої вітчизняної але вже під час 2ї світової ссср не просто торгував з нацистами а активно. довоєнна індустріалізація була нетільки за рахунок сша но і нацистів, значить були закупки верстатів техніки. Це все потребує запчастин, Сумніваюсь, що комуняки не купляли то. По крайній мірі ніде не читав про простої німецького обладнання в ссср під час війни. Но 2 світова не підходить як шаблонна війна. В нас зараз щось типу іраноіракської війни. В ній на початку садам ще виступав як правильний пацан і мав техгологічну підтримку прогресивного світу
Banderlog написав: друга світова війна нетипова.) Окрім того сильно міфологізована. Торгівля була й тоді.
А что есть факты торговли или транзита СССР и кого то из стран ОСИ в период 41-45 ?
обєднана європа , британська імперія та сша приторговували. Щодо ссср то думаю теж торгівля ішла через нейтральні країни типу швейцарії та через чорний хід в азії іран, турцію ту ж японію) напомню війну японії ссср обявило тільки в 1945. Щодо ірану там взагалі мутна тема. До великої вітчизняної але вже під час 2ї світової ссср не просто торгував з нацистами а активно. довоєнна індустріалізація була нетільки за рахунок сша но і нацистів, значить були закупки верстатів техніки. Це все потребує запчастин, Сумніваюсь, що комуняки не купляли то. По крайній мірі ніде не читав про простої німецького обладнання в ссср під час війни. Но 2 світова не підходить як шаблонна війна. В нас зараз щось типу іраноіракської війни. В ній на початку садам ще виступав як правильний пацан і мав техгологічну підтримку прогресивного світу
поэтому и калибры оружия в СРСР в дюймах , так как всё оборудование/станки было из США и Британии
Banderlogпо Ірану багато матеріалу, було бажання прочитати
В якості формального приводу для окупації Ірану було використано відмову Тегерана вислати зі своєї території німецьких громадян, переважно консульських працівників і технічних спеціалістів, загалом не більше тисячі осіб, яких в британських і радянських дипломатичних нотах означали як фашистських посібників і агентів. Іранський уряд подібні звинувачення вважав безпідставними і невмотивованими. Тим не менш, 17 серпня Лондон вчергове надіслав ноту аналогічного змісту. Попри те, що вона більше нагадувала ультиматум, її було відхилено і на цей раз. Реакція не забарилась — о 4-10 ранку 25 серпня 1941 року в рамках операції «Підтримка» («Countenance») британський шлюп «Шорхем» з першого залпу потопив іранський сторожовий катер «Паланг» в порту міста Абадан, після чого на берег десантувались війська і взяли під контроль місцевий нафтопереробний завод.
Практично у цей же час автралійський флот без особливих зусиль захопив розташовані недалеко порти Хоррамшахр і Бандар-Шапур (нині Бандар-Хомейні) — кінцеву станцію Трансіранскої залізниці.
Того ж дня Іран був атакований з півночі Радянським Союзом. Дві армії, що увійшли з Азербайджану, і одна — з Туркменістану, за невеликої кількості у супротивника моторизованих та бронезасобів, сконцентрованих здебільшого на півдні, і повної переваги над ним у повітрі, швидким темпом рушили у напрямку до столиці.
Проти 200 тисяч військ союзників, що мали в арсеналі понад тисячу танків, сучасні артилерію і авіацію, Іран зміг виставити дев'ять піхотних дивізій, порядка 150 тисяч чоловік, лише деякі з яких мали загалом десь сотню легких німецьких танків. Заскочений зненацька, він втратив більшу частину авіації, знищеної на аеродромах, і виявився нездатним захистити від бомбардування Тегеран та Казвін і чинити опір британському експедиційному корпусу, що у складі 2-х дивізій і 3-х бригад з території Іраку увійшов у провінцію Хузестан.
Сили були нерівні, союзники домінував у небі, на суші і морі. Іранська армія і флот, на реформування і переозброєння яких шах витратив десятиліття, виявились нездатними організовано чинити опір, а їх керівництво у більшій своїй частині — некомпетентним і немотивованим. Вже після першого радянського авіанальоту на Тегеран тисячі офіцерів і солдатів скинули форму, вважаючи на краще втекти з міста. Запеклі бої відбулись лише за Ахваз, адміністративний центр провінції Хузестан, важливий порт на єдиній іранській судноплавній ріці Карун і залізничний вузол Трансіранської залізниці, який британці взяли 27 серпня.
У ході ірано-британо-радянських переговорів, які вів кілька днів як призначений прем'єр-міністром Мухаммед-Алі Фарукі, постали нові вимоги — інтернування і передача союзникам усіх німців включно з членами родин, що проживали в Ірані, закриття дипломатичних представництв Німеччини, Італії, Румунії та Угорщини. Реза-шах і на цей раз не поступився. Британія дала зрозуміти, що не виключає можливість його силового усунення від влади і реставрацію скинутої ним Каджарської династії.
Опинившись у безвиході, без підтримки уряду й генералітету, схильних прийняти усі вимоги союзників, Реза-шах Пехлеві зрікся престолу, про що було оголошено о 9-30 16 вересня 1941 року на спеціально скликаній сесії меджлісу.
Наступного дня о 15-00 британські і радянські війська рушили на Тегеран. Ще до того як вони взяли під спільний контроль іранську столицю, 22-літнього кронпринца Мохамеда Реза Пехлеві у цивільному одязі крізь службовий хід таємно привезли до будинку парламенту, і о 16-30 він на Корані склав перед парламентарями присягу як новий, 35-й, шах Ірану.
У вересні 1943 року Іран оголосив війну Німеччині, завдяки чому на Тегеранській конференції в листопаді того ж року Франклін Рузвельт, Вінстон Черчілль та Йосиф Сталін підтвердили свою прихильність до збереження незалежності і територіальної цілісності Ірану, який у договірних документах став означатись не окупованим, а союзним.
Британські війська почали евакуацію з Ірану як і було обумовлено, 2 березня 1946 року. Натомість СРСР з цим став зволікати, пославшись на «загрозу безпеці» своїм південним кордонам, насправді зробивши ставку на проголошені в зоні його відповідальності Азербайджанську і Курдську народні республіки. Ірану довелось з цього приводу звертатись по допогу до ООН — його скарга в Радбез була першою в історії цієї щойно створеної організації. Однак ефективно вирішити конфлікт ООН виявилась нездатною. Виводити свої війська з Ірану Радянський Союз почав лише у червні, коли йому стало остаточно зрозумілим, що ні комуністичні, ні автономістські ідеї, культивовані ним протягом п'яти років, попри сприятливий етнічний чинник і фінансову допомогу, належної підтримки в маріонеткових республіках не мають.
Повний контроль над усією територією Ірану центральний уряд відновив у середині грудня 1946 року.
Востаннє редагувалось prodigy в Вів 10 лют, 2026 12:10, всього редагувалось 1 раз.
Від «бусифікації» суспільство нікуди не дінеться: мобресурсу вистачить приблизно на 1,5 року
ранок починаєтсья не з мощного тилу)))
Это еще ладно - забавнее новости есть:
Україна розпустила Інтернаціональний легіон, — Le Monde
Генштаб ЗСУ вирішив перевести іноземних добровольців до штурмових полків, які виконують найнебезпечніші бойові завдання, що викликало шок серед легіонерів.
Як заявив начальник одного з батальйонів, розпуском Легіону Україна втратила унікальний ресурс. Зруйнувалася сформована модель служби іноземців.
И потом главное ходить удивляться "почему доверие к властям пропадает???
prodigy написав:Banderlogпо Ірану багато матеріалу, було бажання прочитати
В якості формального приводу для окупації Ірану було використано відмову Тегерана вислати зі своєї території німецьких громадян, переважно консульських працівників і технічних спеціалістів, загалом не більше тисячі осіб, яких в британських і радянських дипломатичних нотах означали як фашистських посібників і агентів. Іранський уряд подібні звинувачення вважав безпідставними і невмотивованими. Тим не менш, 17 серпня Лондон вчергове надіслав ноту аналогічного змісту. Попри те, що вона більше нагадувала ультиматум, її було відхилено і на цей раз. Реакція не забарилась — о 4-10 ранку 25 серпня 1941 року в рамках операції «Підтримка» («Countenance») британський шлюп «Шорхем» з першого залпу потопив іранський сторожовий катер «Паланг» в порту міста Абадан, після чого на берег десантувались війська і взяли під контроль місцевий нафтопереробний завод.
Практично у цей же час автралійський флот без особливих зусиль захопив розташовані недалеко порти Хоррамшахр і Бандар-Шапур (нині Бандар-Хомейні) — кінцеву станцію Трансіранскої залізниці.
Того ж дня Іран був атакований з півночі Радянським Союзом. Дві армії, що увійшли з Азербайджану, і одна — з Туркменістану, за невеликої кількості у супротивника моторизованих та бронезасобів, сконцентрованих здебільшого на півдні, і повної переваги над ним у повітрі, швидким темпом рушили у напрямку до столиці.
Проти 200 тисяч військ союзників, що мали в арсеналі понад тисячу танків, сучасні артилерію і авіацію, Іран зміг виставити дев'ять піхотних дивізій, порядка 150 тисяч чоловік, лише деякі з яких мали загалом десь сотню легких німецьких танків. Заскочений зненацька, він втратив більшу частину авіації, знищеної на аеродромах, і виявився нездатним захистити від бомбардування Тегеран та Казвін і чинити опір британському експедиційному корпусу, що у складі 2-х дивізій і 3-х бригад з території Іраку увійшов у провінцію Хузестан.
Сили були нерівні, союзники домінував у небі, на суші і морі. Іранська армія і флот, на реформування і переозброєння яких шах витратив десятиліття, виявились нездатними організовано чинити опір, а їх керівництво у більшій своїй частині — некомпетентним і немотивованим. Вже після першого радянського авіанальоту на Тегеран тисячі офіцерів і солдатів скинули форму, вважаючи на краще втекти з міста. Запеклі бої відбулись лише за Ахваз, адміністративний центр провінції Хузестан, важливий порт на єдиній іранській судноплавній ріці Карун і залізничний вузол Трансіранської залізниці, який британці взяли 27 серпня.
У ході ірано-британо-радянських переговорів, які вів кілька днів як призначений прем'єр-міністром Мухаммед-Алі Фарукі, постали нові вимоги — інтернування і передача союзникам усіх німців включно з членами родин, що проживали в Ірані, закриття дипломатичних представництв Німеччини, Італії, Румунії та Угорщини. Реза-шах і на цей раз не поступився. Британія дала зрозуміти, що не виключає можливість його силового усунення від влади і реставрацію скинутої ним Каджарської династії.
Опинившись у безвиході, без підтримки уряду й генералітету, схильних прийняти усі вимоги союзників, Реза-шах Пехлеві зрікся престолу, про що було оголошено о 9-30 16 вересня 1941 року на спеціально скликаній сесії меджлісу.
Наступного дня о 15-00 британські і радянські війська рушили на Тегеран. Ще до того як вони взяли під спільний контроль іранську столицю, 22-літнього кронпринца Мохамеда Реза Пехлеві у цивільному одязі крізь службовий хід таємно привезли до будинку парламенту, і о 16-30 він на Корані склав перед парламентарями присягу як новий, 35-й, шах Ірану.
У вересні 1943 року Іран оголосив війну Німеччині, завдяки чому на Тегеранській конференції в листопаді того ж року Франклін Рузвельт, Вінстон Черчілль та Йосиф Сталін підтвердили свою прихильність до збереження незалежності і територіальної цілісності Ірану, який у договірних документах став означатись не окупованим, а союзним.
Британські війська почали евакуацію з Ірану як і було обумовлено, 2 березня 1946 року. Натомість СРСР з цим став зволікати, пославшись на «загрозу безпеці» своїм південним кордонам, насправді зробивши ставку на проголошені в зоні його відповідальності Азербайджанську і Курдську народні республіки. Ірану довелось з цього приводу звертатись по допогу до ООН — його скарга в Радбез була першою в історії цієї щойно створеної організації. Однак ефективно вирішити конфлікт ООН виявилась нездатною. Виводити свої війська з Ірану Радянський
BeneFuckTor написав:Завди читаю Ваші дописи, і цікаво і пізнавально завжди.
Але в даному випадку Ви перебільшуєте. Їх місця займе хтось інший, але на фронті буде на 30% більше людей(де зараз нестача!!! це не мої слова, ВСІ говорять що не вистачає людей а не ФПВ). Ну буде в місті не 100 а 70 кафе/магазнів і що з того. На сільхоз експорт(як зараз основний) людей потрібно не так і багато. Да і якщо брати села то там через будинок хтось мобілізований і нормально.
Дозволю собі не погодитись... Так, якщо мислити соціалістичними догмами - то Ви праві.... Але є реалії - а є фантазії.... Спробую пояснити Підприємець це НЕ МАГАЗИН (завод/місце на базарі)... Підприємець це людина яка на власний розсуд перенаправляє грошові потоки в те русло яке СЬОГОДНІ/завтра - буде давати найбільший ефект, при чому ПЕРЕНАПРАВЛЯЄ як правило ВЛАСНІ гроші-а виграш від перенаправлення отримує СУСПІЛЬСТВО як мінімум троєкратний.... Простий приклад Я взяв свій млн і купив електромобіль.... Цей електромобіль проїде 300 000 км поки не перетвориться в хлам, але проїзжаючи він перевезе на 200 000 км пасажирів які заплатять за своє перевезення (сьогоднішні львівські тарифи 40 грн/км , то 200 000 км=8 млн грн) Так цих 300 000 загальних( з яких 200 000 під пасажирами) це авто буде проїзжати від 3 до 5 років... Але зверніть увагу на цифри.. Я вклав 1 млн ( який собі поверну)+ поверну ще нехай 0,5 млн інфляційних(або заробіткових_... при виручці у 8 млн.. Тобто моя інвестиція в 1 млн грн створює НОВІ робочі місця на яких працівники( і пенсіонери/бюджетники) через податки отримають 8 млн-1,5(мої)=6,5 млн .....
Тому щоб Ви зрозуміли.. Я це не магазин... я це МЕХАНІЗМ створення доданої вартості... Заберіть мене в ЗСУ і.... сьогодні нічого не трапиться , просто МЕХАНІЗМ створення ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ ви перетворите в особу яка проїдає кимось створену додану вартість.... І на відміну від заяви парторга типу Якщо Будівельник піде то ІНШІ магазини обслужать людей які ходили в його магазин... Треба буде внести уточнення Якщо Будівельник піде, то через три роки , населення отримає настільки менше доходів (6,5 млн з кожного не вкладеного мною млн) , що просто ЗНИКНЕ потреба в тому магазині яким керував Будівельник
До нападу на флот США, Форд співробітничав з БМВ. Дивитися далі, я лише чат джипіті по історії: Версальско-Вашингтонская система — это мировой порядок, установленный после Первой мировой войны (1914–1918) державами-победительницами (Великобритания, Франция, США, Япония) для закрепления передела мира и контроля над Германией. Система, базирующаяся на Версальском договоре (1919) и Вашингтонской конференции (1921–1922), включала Лигу Наций, но оказалась неустойчивой из-за жестких условий для побежденных и противоречий между державами.
Основними причинами другої світової війни стали політичні суперечності, породжені недосконалою Версальською системою, та агресивна експансіоністська політика нацистської Німеччини, Японської імперії та Італії. 1 вересня 1939 року гітлерівські війська вторглися в Польщу. 3 вересня Велика Британія та Франція оголосили Німеччині війну.
Що було про Гітлера і Сталіна? Розподіл Польщі Сталіним відбувся згідно з таємним протоколом до Пакту Молотова — Ріббентропа від 23 серпня 1939 року, за яким СРСР та Німеччина поділили сфери впливу в Східній Європі. 17 вересня 1939 року, скориставшись нападом Німеччини, радянські війська увійшли до східних територій Польщі (Західна Україна та Західна Білорусь).
Система недієздатна(вто вже немає), нато не може без Трапа, мій друг Володимир )))
Ось так історія розподілу Чехії, яку не помітили, системи Версальської, яка більше не існує і друзів, які щось там домовитися повертається у циклі Сансари ))) відчуваю себе Фоксом, але з сучасними технологіями чат джипіті )))
ЛАД написав:В СССР не было "Будівельника та stm", а доходы бюджета были.
Так були... за рахунок а - голодомору побудували заводи б - селяни отримали пенсію в 1957 році ВПЕРШЕ в - все що було збудовано з доходів , чомусь не змогло конкурувати з капіталізмом і в 1990 році розвалилось.... Так ти можеш заявляти що було багато , але ПОГАНІ керівники компартії (до якої ти належав також) чи то погано керували , чи то багато вкрали... Але суть залишається Доходів у совку не вистарчило на те щоб заплатити розумним керівникам і хорошим працівникам -щоб втримати совок від розвалу.
Додано: Вів 10 лют, 2026 11:23
