Цікаве та важливе питання від Модератора.
Сьогодні виповнюється рівно півтора року, як в Канаду - за програмою CUAET - виїхала родина моєї племінниці: чоловік+жінка+двоє хлопців 8 та 10 років.
Сьогодні довго говорив з ними, а ось несподівано довго погоджувалися відповідати на мої питання.
Я все «переварю» в мозку, а зараз тезисно:
- племінниця працює в магазині Second Hand та отримує 2 100 С$ на місяць. Роботу шукала досить довго - ледве не 6 місяців.
- чоловік після дуже великого бажання кинути все та повернутися, заспокоївся, адаптувпася та зараз вже нікуди не хоче повертатися. Роботу практично не шукав, і не хотів (!), не мав бажання працювати, але знайшов себе в UBER. Отримує приблизно 2000 доларів (канадських) на місяць.
Що йому подобається?
- вільний графік роботи. Сказав, що до цього все життя працював за жорстким графіком роботи: не дай Боже запізнитися, або не вийти на роботу. Тут інше: хочу поїхав на роботу, хочу - пізніше, хочу завіз жінку на роботу, хочу - не завіз, хочу - забрав синів із школи, хочу - сам поїхав в Food bank та набрав дармових харчів на тиждень наперед.
Оренда дворівневої квартири з власним садочком - 1700 доларів. Оплата за електричну енергію - близько 100.
- племінниця сказала, що вона працює досить важко, хоча і 5-ти денний робочий тиждень і 8-и годинний графік, але втомлюється дуже сильно (40 років немає). Іноді в неї виникає бажання повернутися додому, але нерви заспокоює дуже влучно: просто дивиться в он-лайн режимі ціни на товари вдома і дурне бажання повернутися проходить. Сказала, що в Канаді практично все їм є доступним і теоретично можна ні в чому собі не відмовляти.
- як відомо, головне за кордоном - це мова. Англійську вчить вчить вчить, але може тільки «бе» та «ме». Діти знають англійську досить добре.
- діти - головна проблема. Одночасно - не є головною проблемою.
Тут так: старшому вже 12 років, стає підлітком. Молодшому приблизно 10 - став товстуном реально. Практично всі 24 години на добу сидять вдома за ноутбуками; ні з ким нікуди не ходять. Мати та батько намагаються на вихідні витягнути в якийсь парк. ГОЛОВНЕ: обом дуже подобається ходити в школу (початок нового навчального року через 2 тижня). Але за межі квартири витягнути важко…
- проблема з харчуванням дітей: мати весь день на роботі, батько майже весь день на роботі, а в квартирі - приблизно 100 (сто) тонн харчів, які видають та видають щедрі канадці. Ось ці двоє підлітків за умови відсутності мами, яка наголотувала цікаві блюда та наварила цікаві супи, їдять: макарони, картоплю та бутерброди, які роблять/готують самі з тих 100 тон продуктів. Старший ще нічого, а молодший став нагадувати Василя з Вінницького базару, який торгує салом.
Проблем з харчуванням немає. Точніше - вони інші: як можна зʼїсти 100 тон дармових харчів за тиждень, враховуючи, що всі харчі отримані безкоштовно?
- медицина дуже цікава. Головний девіз: «А ви не хворійте!». Племінниця сама не вірить: ніхто з родини нічим та ніяк не хворіє. Наче організм якось відчуваю, що хворіти НЕ МОЖНА!
- які є витрати? Напружує страховка авто: 300$ щомісяця. Електрика не напружує: 100$ на місяць.
Що напружує?
1) бомжі та наркомани. Такий смердючий може зайти в магазин племінниці накидати в свою торбу одяг та ВІЛЬНО піти: не можна ні зупинити, ні доторкнутися, ні обшукати, ні забрати викрадене.
2) наші люди: кмітливі та винахідливі. Наші українці продають своїм українцям чергу на прийом в Консульстві України за 400€. Причому тільки €.
Племінниці повезло: було «виізне» обслуговування, та вона примудрилася здати документи на нові закордонні паспорти для дітей. Без звичних для кожного українця хабарів…
В кінці головне: мабуть картку ВНП в Канаді не вдасться отримати. «Ну ще поживемо 3 роки (продовжують канадці перебування) та змушені будемо виїжджати.
Але я @серцем@ розумію, що як би важко тут не було, але виїжджати не слід…»
P.S. Записано «по памʼяті» з досить довгої розмови.
BeneFuckTor написав:
