Еміграція, заробітчанство

И вот, уже в НЙ, где она снимала комнату, она села в такси (не знаю почему в такси, если нет денег, не спрашивайте, финансовое планирование и дисциплина - не сильные стороны Нины).
Но эта поездка в такси стала ключевой точкой ее американской истории.
Она разговорилась о своих бедах с грузином-таксистом ...

Была бы финансовая дисциплина, не встретила бы таксиста, вернулась бы с долгами в Киев и здесь погрязла бы в рутине, если бы не полезла опять на крышу.
Разумные решения приводят к скучным последствиям 😁

Все шутите?
Я-же каким-то образом узнал об этом.
И таксист тоже.
Информация есть, ее надо искать.
С другой стороны, он ей скорей не информацию дал, а совет.
Ей было тогда около 20 лет, почти ребенок, в этом возрасте хороший совет может заменить жизненный опыт.
И в 20 лет финансовые привычки и в 38 (это ей сейчас) - разные вещи.
Что простительно в 20, в 38 уже нет.
Это не я ей судья, это жизнь такая.

И вот, уже в НЙ, где она снимала комнату, она села в такси (не знаю почему в такси, если нет денег, не спрашивайте, финансовое планирование и дисциплина - не сильные стороны Нины).
Но эта поездка в такси стала ключевой точкой ее американской истории.
Она разговорилась о своих бедах с грузином-таксистом ...

Была бы финансовая дисциплина, не встретила бы таксиста, вернулась бы с долгами в Киев и здесь погрязла бы в рутине, если бы не полезла опять на крышу.
Разумные решения приводят к скучным последствиям 😁

Все шутите?
Я-же каким-то образом узнал об этом.
И таксист тоже.
Информация есть, ее надо искать.
С другой стороны, он ей скорей не информацию дал, а совет.
Ей было тогда около 20 лет, почти ребенок, в этом возрасте хороший совет может заменить жизненный опыт.
И в 20 лет финансовые привычки и в 38 (это ей сейчас) - разные вещи.
Что простительно в 20, в 38 уже нет.
Это не я ей судья, это жизнь такая.

В каждой шутке есть доля шутки.
Взрослые отличаются от детей только ценой игрушек (с)
В любом возрасте наша жизнь одинаково непредсказуема. При этом, чем меньше мы загоняем себя в какие-то рамки, тем более она непредсказуема, а значит менее скучна.
Ну и должен заметить, что 38 - это совсем юный возраст, вполне простительно делать глупости для удовольствия 😁

Осталось только решить кто я с моральной точки зрения.
Я знаю, что около 80 тысяч граждан Украины вернулись из-за бугорья. не знаю кто в каком статусе там был, но знаю, что за Украину воюют и обладатели паспортов Канады, США, Израиля, Польщи, Чехии и даже раши. Но меня среди этих 80 тысяч безусловно очень достойных людей нет.

номальный и умный человек , если смог выехать и устроиться в новой стране не хуже чем на Родине .
п.с. видимо в Украине вас ни что не держало...

И вот, уже в НЙ, где она снимала комнату, она села в такси (не знаю почему в такси, если нет денег, не спрашивайте, финансовое планирование и дисциплина - не сильные стороны Нины).
Но эта поездка в такси стала ключевой точкой ее американской истории.
Она разговорилась о своих бедах с грузином-таксистом ...

Была бы финансовая дисциплина, не встретила бы таксиста, вернулась бы с долгами в Киев и здесь погрязла бы в рутине, если бы не полезла опять на крышу.
Разумные решения приводят к скучным последствиям 😁

Все шутите?
Я-же каким-то образом узнал об этом.
И таксист тоже.
Информация есть, ее надо искать.
С другой стороны, он ей скорей не информацию дал, а совет.
Ей было тогда около 20 лет, почти ребенок, в этом возрасте хороший совет может заменить жизненный опыт.
И в 20 лет финансовые привычки и в 38 (это ей сейчас) - разные вещи.
Что простительно в 20, в 38 уже нет.
Это не я ей судья, это жизнь такая.

В Штатах робота вже є:

Пропоную повернутися до теми гілки
Еміграція, заробітчанство

News from USA

Наші в США, які заїхали за Програмою U4U, ведуть боротьбу за своє існування.
Я поговорив з родиною, в якій троє дітей - заїхали в США в червні 2024 року.
Подали документи на продовження перебування - «репароль» на наступні 2 роки.
Наших витискають потихеньку та акуратно «економічними методами»:
- процедура подачі документів на репароль в ПАПЕРОВОМУ ВИГЛЯДІ (через пошту) - платна: на 1 людину витрати: 1000$+285$=$1 285,00
На родину, в якій 3 дітей вийшло 1285*5=6 425$!!!! Це за право жити ще 2 роки.
- процедура подачі в он-лайн режимі ще більш витратна: 1000$+1000$+285$=$2 285,00 на 1 людину.

Моїм співрозмовникам узгодили репароль. Чекають на «настоящую бумагу», як говорив проф. Преображенський.

Ця ситуація досить нервує та не надає впевненості у майбутньому.

І тут 2 цікаві речі.
1. Витрати для родини (мешкають в Філадельфії):
Житло 2400+ страховка 300 + тел. Інтернет 120 ' + дитячий садок 1200+ їжа 1200-1400.

Разом: щоби просто жити, треба мати чистими: 5 400$.
В перерахунку на рік - як прийнято в США треба мати чистими 64 800$.
А «грязними» орієнтовно 80 000$ на рік.

Таку зарплатню і навіть вище може забезпечити щось кваліфіковане - я наводив на днях реальні цифри від наших в Нью Йорку, програмісти отримує 200 000$ жінка та 160 000$ її «співмешканець». І без дітей. Такі відчувають себе дуже добре.
В наведеному вище випадку - дві роботи одночасно. І все «своїм горбом».

2. А друга цікава річ така:
«Але точно за чей час зрозуміли, що хочемо десь ближче до України.
Шукаємо якісь варіанти, але як біженці не хочемо.»

Примітка: не лайтеся, мої приятелі до війни мешкали в Бучі. Тікали реально під обстрілами.

Пропоную повернутися до теми гілки
Еміграція, заробітчанство

News from USA

Наші в США, які заїхали за Програмою U4U, ведуть боротьбу за своє існування.
Я поговорив з родиною, в якій троє дітей - заїхали в США в червні 2024 року.
Подали документи на продовження перебування - «репароль» на наступні 2 роки.
Наших витискають потихеньку та акуратно «економічними методами»:
- процедура подачі документів на репароль в ПАПЕРОВОМУ ВИГЛЯДІ (через пошту) - платна: на 1 людину витрати: 1000$+285$=$1 285,00
На родину, в якій 3 дітей вийшло 1285*5=6 425$!!!! Це за право жити ще 2 роки.
- процедура подачі в он-лайн режимі ще більш витратна: 1000$+1000$+285$=$2 285,00 на 1 людину.

Моїм співрозмовникам узгодили репароль. Чекають на «настоящую бумагу», як говорив проф. Преображенський.

Ця ситуація досить нервує та не надає впевненості у майбутньому.

І тут 2 цікаві речі.
1. Витрати для родини (мешкають в Філадельфії):
Житло 2400+ страховка 300 + тел. Інтернет 120 ' + дитячий садок 1200+ їжа 1200-1400.

Разом: щоби просто жити, треба мати чистими: 5 400$.
В перерахунку на рік - як прийнято в США треба мати чистими 64 800$.
А «грязними» орієнтовно 80 000$ на рік.

Таку зарплатню і навіть вище може забезпечити щось кваліфіковане - я наводив на днях реальні цифри від наших в Нью Йорку, програмісти отримує 200 000$ жінка та 160 000$ її «співмешканець». І без дітей. Такі відчувають себе дуже добре.
В наведеному вище випадку - дві роботи одночасно. І все «своїм горбом».

2. А друга цікава річ така:
«Але точно за чей час зрозуміли, що хочемо десь ближче до України.
Шукаємо якісь варіанти, але як біженці не хочемо.»

Примітка: не лайтеся, мої приятелі до війни мешкали в Бучі. Тікали реально під обстрілами.

Витискання почалось. Далі буде тільки збільшуватись.
З останнього - Британія не всім продовжує право на перебування, ще якась країна вже не бере чоловіків з України.
Нагадаю, право на пеербування в Європі до 2027.
А далі на розгляд країн. Але халяви точно не буде

Моїм співрозмовникам узгодили репароль. Чекають на «настоящую бумагу», як говорив проф. Преображенський.

А сколько то крику было...

Если планируешь серьезно оставаться в США, то 1000+ это не деньги.

И еще. Только идиоты планируют жить в США при одном работающем на 5 человек.

Такі самі сумні - про які вище написав пан Хомякоид - відомості і з Норвегії: припиняє Норвегія приймати чоловіків категорії 18-60.

До цього навіть в рейтингу наших людей була Норвегія майже на першому місці за купою смаколиків та солодких пиріжків.
Дзвіночок пролунав, коли з центра України за солодкими смаколиками відправилася рідна сестра одного псевдонауковця, а зараз пропитого алкаша.
Ну цей її брат був досить патріотичним: «Не зраджу рідний торговий центр, розташований в 300 м від трикімнатної квартири, куди я можу дістатися за пляшкою горілки навіть вночі та на помацки. Всерусь - ну не покорюсь!»

А сестра сміливо поїхала.
Першою справою її вразило якесь індеферентне відношення до її колишніх в Україні - але ніхто не памʼятає, яких саме - заслуг: два місяця просиділа в якомусь таборі для прийому біженців. Але тістечка та готівкові гроші були смачними, то терпіла.

Потім нарешті оголосили норвезькі люди, що надають їй повноцінне норвезьке житло. А своє повноцінне в центрі України вона може здати за повноцінні гроші, які не обкладаються податками, своїм повноцінним українцям.
Слава Богу! - сказала вона та поїхала на якийсь Богом забутий острів хто зна де, де на неї дійсно чекало справжнє норвезьке житло у вигляді деревʼяного сарайчика на березі Богом забутого холодного безлюдного фіорду.
Це її переклинило і вона так і переклининеною повернулася до рідного брата із словами: «А ти мав рацію. Що може бути кращим за пляшку горілки, яку можеш отримати вільно в найближчому супермаркеті!»
На сьогодні насолоджується виглядом нового трамвая червоного кольору, який обертається неподалік згаданого супермаркету…

Ну, як Еміграція, так і заробітчанство - то не для всіх.
Хтось мріє про такі дармові смаколики, а хтось завтра їде мацати будинок за 310 000$ з такими параметрами:
FOR SALE $310,000 3 bd 3.5 ba 2,960 sq ft

Як на мене, то занадто великий…

И еще. Только идиоты планируют жить в США при одном работающем на 5 человек.

Ну, як ми всі бачимо, такі є і на цьому форумі - із простирадлами дописів про якусь там «Наша Ніна».
Слова «Наша Ніна» вчора пролунали досить гонорово - якщо врахувати, що сказано було про дівчину, яка ночами танцювала в стриптиз-клубі.
А днями - з таксистом-благодійником з числа грузинів.
Гадаю, всі законспектували великий опус про її життєопис.

Також ми всі бачимо, що я постійно радив саме про це думати і якщо і мріяти про США - то тільки через навчання дітей в університетах США.
Я двійку разів наводив точні вичерпні фактичні цифри про те, що гроші, виручені за 3-к бабушатник біля метро «Лісова» повертаються максимум через 2 роки.
З прибутком.
Але хто ж слухав…
Всі тримали квартирантів… і думали, що то і є справжнє щастя…