Еміграція, заробітчанство

Відень - це наша стара українська метрополія, в якій найбільш щаслива та свідома частина України розвивалась та квітла. Саме тому українці відчувають себе у Відні як вдома. І їм тут не потрібні ані зелені картки, ані навіть австрійськи номери чи водійські посвідчення. І до чого тут Трамп та ICE? І що мені тут здобувати? І про яку втечу розмова? Я ж був в Києві в червні минулого року. Як можна втекти, повернутись а потім знову втекти?

Как-же, как-же.
Помню.
Вы кажется к чему-то себя готовили, в спортзал ходили, вес сбрасывали.
Может даже броник примеряли перед зеркалом?
Геройски вернулись в Украину. Я уж готовился увидеть фотку автомата с выцарапанным airmax78 (как наш геройский Долярчик выложил). Не, не увидел.
Небось пошли в ТЦК и ...не взяли? Сказали что в Вене вы нужнее Родине?
ШтЫрлиц вы наш. Мы вами гордимся неописяемо. Когда возвращались в Вену, вы как, на коровьих копытах контрольную полосу переходили? Или как в прошлый раз - на парашюте прыгали?
Извините, не могу писать, все плывет перед глазами, это слезы умиления и гордости за вас. Берегите себя. На рожон не лезьте. Хотя, я знаю, вы меня не послушаете, герой вы наш. Да прибудет с вами Сила!

Тримайте себе в руках. На потязі Укрзалізниці "Київ - Пшемшль" я повертався. У військоматі був. Медичну комісію пройшов. Військовий квиток отримав. Сказали що поки я більш потрібний на економічному фронті. Але сказали бути до всього готовим і форму підтримувати. Чим я і займаюсь сумлінно. 193 см - 83 кг.

Плачу от умиления.
Ну вы там держите экономический фронт, панфиловец вы наш.
Если шо, обвязывайтесь гранатами и под банкомат бросайтесь.
Вам памятник нужно поставить нерукотворный.

Набір слів якийсь. Соціальний статус, залученість, самоповага жодним чином не залежать від того чи людина в еміграції, чи на батьківщині.

Максімка мабуть хоче сказати що в нього був в Україні соціальний статус.
Але соціальний статус був примарний як виявилось.
В іншому разі максімка не жив би в соціальному житлі для люмпенів.

Дивно що хтось ще це лайкає. Бачу - багатьом погано за кордоном. Ковбаса є - самоповаги - ніт. Я живу у Відні в неприпустимо гарних умовах. В 50 метрах від пляжу з видом на канал в будинку з модними мопами та квартирі з італійськими меблями. Але це нічого не міняє - я тут абсолютно чужий і людина другого сорту. І якщо вам легше від того що ви себе заспокоюєте що ось ви мову підтягнете і до вас будуть ставитись краще - це ваша справа. Я таким аутотренінгом страждати не збираюсь і все прекрасно розумію.

У вас комплекс неполноценности, сходите на ветку по психологии к Виталиану, он с вас недорого за прием возьмет.
Это какой-же уровень нарциссизма должен быть, чтобы так страдать от отсутствия восхищения окружающих?
Шота у меня нет ни таких комплексов ни ощущения что меня тут как-то на сорта делят. Да, живу не овноблоковом неохруще, а местной "сталинке". Но мне норм, пляж недалеко, район спокойный, питание регулярное и сбалансированное, шапку надел, люди вполне приемлемые, хоть это и НЙ. Вот ездили в прошлом году в отпуск, на юг НДЖ, городок Кэп Мэй, так хоть узнали наконец, что такое настоящая американская приветливость.
Кстати, я уже несколько дней порываюсь спросить.
Ветка назыается "Эмиграция и заробитчанство".
Ну, ладно, со мной все ясно, я - эмигрант презренный.
А вы?
Не эмигрант?
СТало быть - заробитчанин?
Что вы там, клубнику собираете? Или на стройке бетон лопатой кидаете?

Приїзжайте в Київ. Допоможемо, чим зможемо!

Я провів місяць в Києві та Одесі в червні минулого року. Ну це важко. Жити на 22 поверсі і кожної ночі підриватись та йти в хол перечікувати тривогу. А вранці - на роботу... Важко. І це тоді ще не було проблем з електроенергією.

Може пожаліти ще Вас? Живете своє найкраще життя, маєте можливості які є тільки у 0,01%, жодним чином не дотичні до війни та ще ниєте?

Это не нытье, это проявление нарциссизма и лицемерия.
Типа "Проколол шину в Ролс-Ройсе, пришлось на Бентли ехать, пожалейте меня, нищеброды".

Припиніть щось за мене домислювати. Що за ідіотська звичка? Кому і на що я скаржуся? В Києві/Україні зараз нормально жити неможливо. Це що - скарга? Чи це просто констатація факту? Те що емігранти ніколи не будуть сприйматися як місцеві - це скарга? Це об'єктивна реальність. До речі, ви ж в Польші живете? То кому як не вам це знати? Але якщо хочете себе обманювати - будь-ласка.

Ви реально ниєте. А мені в Польщі нормально, напевно через те що нема такої великої корони як у Вас.

Це називається не корона а сходинка на якій ви знаходитесь в піраміді маслова. Ті хто був ніким в Україні і стояв на першій сходинці ледь зводячи кінці з кінцями - у 99% випадків в повному захваті від свого нового життя за кордоном. Особливо якщо пощастило вимутити у добрих європейців якесь пристойне житло та сісти на соціал в X разів більший ніж була зп в Україні. Але чим людина стояла вищє в цій піраміді - тим більш тверезо вона дивиться на своє місце в закордонні. І це не про скарги - це про об'єктивність.

Я наконец понял, кого наш венский узник мне напоминает!

трагедія це ставати чужим для власних доньок.
Я носив їх на руках з народження. ще пам'ятаю, як вони засинали у мене на плечі.
А тепер для них я просто зображення в телефоні.
Я не бачив їх півтора року.
Півтора року я не можу їх обійняти. Не можу взяти за руку.
Ловлю себе на тому, що намагаюся згадати, як це — тримати в своїй руці дитячу долоньку
І жодній людині в цій країні до цього немає діла.
Жодній.
Не лякають російські ракети, лякає байдужість і легкість, з якою одні руйнують мільйони життів інших, а самі живуть найкраще життя

В отличиии от 99% М18-60 встретивших 24.02.22 в Украине, у вас была возможность избежать такой ситуации.
Не думаю, что государству Украина есть какой-то прок от ваших телодвижений с флиппингом.

Приватні грошові перекази в Україну катастрофічно впали. А шо случілось? Це гетьманцевізація податкової системи чи пишневізація банківської, чи...?

трагедія це ставати чужим для власних доньок.
Я носив їх на руках з народження. ще пам'ятаю, як вони засинали у мене на плечі.
А тепер для них я просто зображення в телефоні.
Я не бачив їх півтора року.

В отличиии от 99% М18-60 встретивших 24.02.22 в Украине, у вас была возможность избежать такой ситуации.

Яким це чином?

Приватні грошові перекази в Україну катастрофічно впали. А шо случілось? Це гетьманцевізація податкової системи чи пишневізація банківської, чи...?

Доволі адекватний економіст як на мене. Давно таких не зустрічав.
Падіння переказів можна пояснити декількома причинами.
По перше нарід почав вкорінюватись.
Багато почали змінювати статус з біженця на робочі контракти. Отримали посвідку на проживання. Почали купувати нерухомість.
Процес пішов в Нічеччині.
Тому перестали інвестувати в Україну. Навпаки продають що є в Україні і виводять кошти.
По друге вже зрозуміло що ситуація на сході не закінчиться скоро. Всі чекають ясності.
Я сам переказав в 23-24 роках еквівалент непоганої новобудови в столиці.
В 25 переказав нуль.

Я сам переказав в 23-24 роках еквівалент непоганої новобудови в столиці.
В 25 переказав нуль.

Хочете я покажу як ви себе викрили. Навіть сума у 24000€ це 1000€ кожного місяця. Ви не можете собі це дозволити реально ви б мали щомісячно перераховувати 1450€ щомісяця ці 2 роки, щоб купити еквівалент малої метражності новобудови за 40тис$. Тому навіщо ви це писали мені незрозуміло. Але у те що в 25 нуль вірю )

трагедія це ставати чужим для власних доньок.
Я носив їх на руках з народження. ще пам'ятаю, як вони засинали у мене на плечі.
А тепер для них я просто зображення в телефоні.
Я не бачив їх півтора року.

В отличиии от 99% М18-60 встретивших 24.02.22 в Украине, у вас была возможность избежать такой ситуации.

Яким це чином?

Бетон мав можливість виїзжати, що і успішно робив. Але вирішив лишатись в Україні. Звичайно я вважаю що дорослі люди мають нести відповідальність за свої вчинки. Тут вже не країна винувата, чи Зе, а він сам.