то что я всегда говорил. педагоги привыкшие искать виноватых не знают что с этим всем делать (влиянием интернета, доступностью порно, игроманией, потерей влияния родителей и педагогов)
Шляхи вирішення підліткових проблем зарубіжна наукова спільнота обговорює зокрема на сторінках психолога у газеті «American press» (Карл Пікард, доктор філософії, психолог, член Американської асоціації психологів штату Техас, Роберт Епштейн, доктор Ричард О’Конор, провідний практичний австралійський психолог та ін.).
Вірджинія Сатір, відомий сімейний психотерапевт, наголошує, що дорослим потрібно більше часу приділяти дитині, розпитувати, спостерігати, пригортати до себе (людей щасливих, впевнених у собі у дитинстві батьки обіймали не менше 30 разів на день); дослідження доводять: щоб вижити людині необхідно не менше 4 обіймів на день, щоб бути здоровим – 8, щоб гармонійно розвиватися – 12.
Певна увага Інтернет-публікацій приділяється у США спеціальній програмі для підлітків, що вчить протистоянню спокусі – діяти за принципом: «Просто скажи «НІ!»» і базується на пропаганді здорового способу життя із відповідними прикладами.
Доктор Ричард О’Конор (провідний практичний австралійський психолог) у статті «Виховання вседозволенням» визначив найбільші помилки батьків, надав типологію видів неправильного виховання:
• Виховання потуранням: надання дитині всього найкращого, поступки примхам, дозвіл заради дитини відступати від норм та правил. Це призводить до руйнації системи загальнолюдських, сімейних цінностей, порушень у розвитку дитини.
• Компенсаторне виховання, що притаманне батькам, які у дитинстві не отримували матеріальних благ, достатнього спілкування, мали непорозуміння із однолітками, розлучалися з близькими людьми. Тому вони занадто прискіпливо ставляться до цих аспектів у житті власної дитини, не залишають їм свободи слова, вибору, самі вирішують, що краще для дитини.
• Виховання умовами. Батьки при такому вихованні постійно пропонують дитині «бартер»: свобода вибору, вчинку дитині надається за умов виконання нею певних вимог дорослих.
• Індиферентна вседозволеність. Її дозволяють собі занадто занурені у справи, у хобі, у себе, у заробітки грошей батьки, які не мають (та і не шукають) часу для спілкування з дитиною. Тому вони всіляко «відкуповуються» від неї, пропонуючи робити, що їй заманеться.
Підсумовуючи огляд Інтернет-публікацій, можна зазначити, що період дорослішання – перехід на новий етап розвитку, значний, важкий період у становленні дитини.
У цей період виникають як традиційно визнані проблеми (спілкування з однолітками, непорозуміння з дорослими) так і нові, які формуються під впливом сучасних реалій життя (створення іміджу тіла, мобінг тощо).
Вони потребують від психологів, педагогів активного пошуку шляхів їх вирішення, тому що дорослішання, аdolescence – останній, найважливіший відрізок у переході до прагматичного, жорстокого, цинічного світу дорослості.
а решение простое, ребенок без эмоциональных дефицитов не подсядет ни на одну из девиаций, оно ему просто не нужно. Девиации это компенсации деприваций и дефицитов. Исключение - мода. Если в его среде модно вейпить или что-то ещё, дефициты не дефициты ребенок будет этого хотеть и делать. Против моды медицина бессильна.
Wirująświatła написав:то что я всегда говорил. педагоги привыкшие искать виноватых не знают что с этим всем делать (влиянием интернета, доступностью порно, игроманией, потерей влияния родителей и педагогов)
Шляхи вирішення підліткових проблем зарубіжна наукова спільнота обговорює зокрема на сторінках психолога у газеті «American press» (Карл Пікард, доктор філософії, психолог, член Американської асоціації психологів штату Техас, Роберт Епштейн, доктор Ричард О’Конор, провідний практичний австралійський психолог та ін.).
Вірджинія Сатір, відомий сімейний психотерапевт, наголошує, що дорослим потрібно більше часу приділяти дитині, розпитувати, спостерігати, пригортати до себе (людей щасливих, впевнених у собі у дитинстві батьки обіймали не менше 30 разів на день); дослідження доводять: щоб вижити людині необхідно не менше 4 обіймів на день, щоб бути здоровим – 8, щоб гармонійно розвиватися – 12.
Певна увага Інтернет-публікацій приділяється у США спеціальній програмі для підлітків, що вчить протистоянню спокусі – діяти за принципом: «Просто скажи «НІ!»» і базується на пропаганді здорового способу життя із відповідними прикладами.
Доктор Ричард О’Конор (провідний практичний австралійський психолог) у статті «Виховання вседозволенням» визначив найбільші помилки батьків, надав типологію видів неправильного виховання:
• Виховання потуранням: надання дитині всього найкращого, поступки примхам, дозвіл заради дитини відступати від норм та правил. Це призводить до руйнації системи загальнолюдських, сімейних цінностей, порушень у розвитку дитини.
• Компенсаторне виховання, що притаманне батькам, які у дитинстві не отримували матеріальних благ, достатнього спілкування, мали непорозуміння із однолітками, розлучалися з близькими людьми. Тому вони занадто прискіпливо ставляться до цих аспектів у житті власної дитини, не залишають їм свободи слова, вибору, самі вирішують, що краще для дитини.
• Виховання умовами. Батьки при такому вихованні постійно пропонують дитині «бартер»: свобода вибору, вчинку дитині надається за умов виконання нею певних вимог дорослих.
• Індиферентна вседозволеність. Її дозволяють собі занадто занурені у справи, у хобі, у себе, у заробітки грошей батьки, які не мають (та і не шукають) часу для спілкування з дитиною. Тому вони всіляко «відкуповуються» від неї, пропонуючи робити, що їй заманеться.
Підсумовуючи огляд Інтернет-публікацій, можна зазначити, що період дорослішання – перехід на новий етап розвитку, значний, важкий період у становленні дитини.
У цей період виникають як традиційно визнані проблеми (спілкування з однолітками, непорозуміння з дорослими) так і нові, які формуються під впливом сучасних реалій життя (створення іміджу тіла, мобінг тощо).
Вони потребують від психологів, педагогів активного пошуку шляхів їх вирішення, тому що дорослішання, аdolescence – останній, найважливіший відрізок у переході до прагматичного, жорстокого, цинічного світу дорослості.
а решение простое, ребенок без эмоциональных дефицитов не подсядет ни на одну из девиаций, оно ему просто не нужно. Девиации это компенсации деприваций и дефицитов. Исключение - мода. Если в его среде модно вейпить или что-то ещё, дефициты не дефициты ребенок будет этого хотеть и делать. Против моды медицина бессильна.
педагоги бы от этой фразы получили инфаркт, плохо учится, караул, ужос ужос. Зато у удобных детей все в порядке, послушный, хорошие оценки и никаких контактов за пределами школы. Сидит дома телевизор смотрит и помогает маме по кухне. Пофиг что нет интереса к миру и к людям, нафиг они нужны?
Ставлення до навчання і учбова мотивація у підлітковому віці набуває парадоксального характеру: навчання підлітків характеризується зниженням мотивації учіння, що пояснюється зростанням інтересу до навколишнього світу за межами школи і усвідомленням значущості спілкування із однолітками, що, в цілому, є позитивними чинниками психічного розвитку.
Wirująświatła написав:Banderlog мне эта тема надоела, то что порно доступно ни для кого не секрет и не новость. Катастрофы с наступлением эры интернета не произошло, вопреки фобиям борцов за мораль. Кому надо смотрят, большинству подростков не надо.
Большинству надо. І котострофа наступила) хто тут за шо бореться, колего? Ми вас тіки акуратно поправляєм, щоб особо не загинали) а те що вам тема не інтєрєсна і раздражає то якраз вопрос. Но відповіді шукати не будем, поважаєм ваші границі. То об чом там з інтересів підлітків поговорим? За грощі?
Поразительно. Такой набор. Ненависть к педагогам. К детям, которых он пренебрежительно называет "удобными, т.к. им нравится учиться и узнавать что-то новое, а не шляться по подворотням и воровать булочки и быть на побегушках в "банде". Практически ненависть к интеллекту: "интеллект ничто, эмоциональный разум всё". Секс не интересен и не нужен. Путаница в понятиях. Отрицание опросов и исследований, результаты которых чем-то не нравятся. Не соображу, по-моему, что-то забыл. И это психолог. Так и вспоминается: "medice, cura te ipsum!" ("Врачу, исцелися сам").
Wirująświatła написав:Banderlog мне эта тема надоела, то что порно доступно ни для кого не секрет и не новость. Катастрофы с наступлением эры интернета не произошло, вопреки фобиям борцов за мораль. Кому надо смотрят, большинству подростков не надо.
Большинству надо. І котострофа наступила) хто тут за шо бореться, колего? Ми вас тіки акуратно поправляєм, щоб особо не загинали) а те що вам тема не інтєрєсна і раздражає то якраз вопрос. Но відповіді шукати не будем, поважаєм ваші границі. То об чом там з інтересів підлітків поговорим? За грощі?
За гроші з підлітками то цікава тема. Разговаривал как-то с парнем (20 лет) в Харькове. Учится в юрке и работает в KFC. Он советовался, чем заняться, чтобы хорошо зарабатывать. - Сколько это, "хорошо"? - Хотя бы тысяч 20. Лучше больше. (понятно, не грн) Естественно, это надо побыстрее, не через 20 лет. Мои попытки объяснить, что для Украины это многовато, хотя, в принципе, возможно, успехом не увенчались. Ушёл неудовлетворённый. Сейчас в августе встречался с внуком, который в Германии (14 лет). - Женюсь и детей буду заводить, когда буду хорошо зарабатывать и смогу их обеспечить. - Сколько это, "хорошо"? - Тысяч 20 (евро). - В Германии это очень высокий доход, можно очень неплохо жить и за меньшие деньги. Например, тысяч 8. - Да ну, это от зарплаты до зарплаты, ни на что не хватит. При этом: "Работать на дядю не хочу". Мои попытки что-то объяснить особым успехом, по-моему, не увенчались. Пвтался объяснить, что пока ему надо больше учиться, а не зарабатывать деньги. Но всё же 14 лет, надеюсь, ещё поумнеет.
Hotab, только мы вчера поговорили о Непале, как там хорошо и какие хорошие люди, как читаю
Толпа ворвалась в дом бывшего премьер-министра Непала около полудня во вторник. Один из них открыл пластиковую бутылку с бензином и облил шторы. Вспыхнула спичка. Пламя быстро распространялось.
Бывшего премьер-министра Джалы Натха Кханала не было дома в Катманду, столице Непала. Но другие домочадцы бросились вверх по лестнице с одного этажа на другой. Сын г-на Кханала выпрыгнул с балкона. Его мать, Рави Лакшми Читракар, профессор естественных наук, оказалась заблокирована на четвёртом этаже, где всё пылало, как в печи. Вокруг неё клубился дым.
К тому времени, как спасатели нашли её, она получила обширные ожоги, в том числе рук и лица. Дыхательные пути госпожи Читракар были обожжены дымом, лёгкие были серьёзно повреждены.
Г-жу Читракар перевезли в единственное в Непале специализированное ожоговое отделение, где она остаётся в реанимации, несмотря на сообщения различных СМИ о её смерти.
Начиналось с мирной демонстрации студентов с хорошими и правильными требованиями. Но недолго она была мирной.
Первые марши в понедельник проходили мирно. Молодые протестующие начали собираться, требуя положить конец повсеместной коррупции и запрета социальных сетей, введённого для подавления их протестов. Однако к вечеру силы безопасности открыли огонь, убив студентов.
Во вторник демонстрации приняли более жестокий оборот. Мародерства и поджоги усилились. Толпы, вооруженные канистрами и бутылками с бензином, рассредоточились по всей стране, некоторые были вооружены винтовками и кинжалами. По всей стране были сожжены тысячи зданий, включая министерства, правительственные учреждения и дома политиков и бизнесменов, связанных с руководством страны.
Первые протестующие студенты, называющие себя «поколением Z», дистанцировались от скоординированной серии поджогов и всеобщего хаоса. Представитель полиции сообщил в пятницу, что в результате беспорядков погибло более 50 человек, большинство из которых — протестующие
