За ці сім років, як я пішла з Нацбанку, я ніколи публічно не критикувала НБУ. Але настав час. Тому що неправильна монетарна та валютна політика призводять до неправильного результату й, на жаль, тільки підвищують ризики та накопичують дисбаланси в економіці. Ще в листопаді 2022 року я про це говорила, ви можете знайти інтервью (NV — Ред.), яка є у вас про банки, — жирні коти.
Так, пам’ятаю, йшося про депозитні сертифікати, на яких українські банки добре заробляють, не кредитуючи економіку та сплачуючи за депозитами відсотки, менші за інфляцію.
Як всім відомо, центральні банки — це ті, хто робить політику наперед. Коли у вас вийшло те моє інтерв'ю, мені зателефонували з кількох найбільших банків і сказали: «Ні, ми не жирні коти, ми взагалі дуже бідні нещасні банки під час війни, а ти там у своєму Лондоні нас обзиваєш жирними котами…». Я сказала: хлопці, послухайте, я просто попереджаю, якщо буде неправильна монетарна політика, то будуть неправильні наслідки. А тепер бачимо цей результат — банківська система найприбутковіша за всю історію незалежної України. Вийдіть і спробуйте це пояснити комусь із макроекономістів у світі. Всі скажуть, напевно, потрібна війна, щоб нарешті банківська система отримала найбільший прибуток, так?
Далі банківська система після того, як вже було зроблено аналіз якості активів і стрес-тестування після початку війни, має показник адекватності капіталу Н2 (норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу) майже 21%, а адекватність основного капіталу Н3 (норматив достатності основного капіталу) — майже 13%. Тобто у нас вдвічі вищий капітал, ніж потрібно.
Пояснить міжнародній спільноті, як банківська система під час війни отримала найбільший прибуток у своїй історії? І це, після страшної фази війни. Я про це ще говорю, бо дивлюся, що банкіри вже потирають ручки, бо вони кажуть: о, ми з таким прибутком закінчили, тепер ми собі випишемо великі бонуси, адже ми молодці.
За цей час, з початку війни, ми вижили фінансово виключно тому, що наші міжнародні партнери дали нам 83 мільярди доларів. З яких Національний банк уже продав на ринку 60 мільярдів доларів. Продаючи цю валюту, НБУ чітко розуміє, що ринок перебуває під його повним контролем. І тому НБУ повинен був завжди пам’ятати, що треба тримати гнучкий валютний курс. Є таке поняття у фінансових ринках як outright forward. Це розрахункова величина: ставка НБУ 25% - ставка FedRes 5% = 20%. Я це все спрощую, щоб усі зрозуміли. У вас є ці 20% різниці, і якщо ви так і не відпускаєте курс, то він буде переоцінений на ці 20 відсотків.
Наступне − це кредитна ставка 5−7−9%. Різниця сплачується банкам Мінфіном з бюджету. Ви ставите облікову ставку 25%. Хто вам повинен цю різницю платити? Мінфін, у якого й так у бюджеті 50% запозичених грошей наших іноземних спонсорів.
Ще я хотіла сказати про баланси наших банків на сьогодні. Торік я розуміла, що баланси банків перетворяться в основному на портфель ОВДП і депозитних сертифікатів Національного банку. Пропорція минулого року була близько, напевно, 60%. До кінця війни я думала, що вона буде 80−90%. Зверніть увагу, це не дуже добре, але це не дуже страшно. Просто Нацбанку це треба розуміти. І Мінфіну зокрема. Наприклад, візьмемо портфель Ощадбанку — половина це ОВДП та депозитні сертифікати Нацбанку, 25% - обов’язкові резерви та гроші на коррахунку. І 25% - це кредитний портфель. Ось така наближена схема банківської системи на сьогодні. На жаль, крім операційної підтримки державної програми 5−7−9 банки мало що роблять. Та й і програма ця була започаткована для кредитування малого та середнього бізнесу, а не великим компаніям, як це сталося…
На початку війни мене часто запитували про олігархів, і я відповідала: в Україні немає жодних олігархів зараз. Але головне — уникнути виникнення нових після результатів війни та реконструкції.
як на мене, дуже розумні думки. я теж казав про ці речі.
Так, схоже на максимально тупе рішення. Може 5-10% цих грошей перейде на ФОПи і обкладатиметься мінімальними податками, але 95% тупо зніметься в кеш. І швидше за все доларовий, чекаємо підвищення попиту на синенькі
Попередження до чого? По всій Європі є схожі закони, навіть найближчим родичам переказуєш трохи більше ліміту і відразу банк цікавиться навіщо. А в США взагалі p2p не переказати так просто, тому кеш дуже цінують.
Інше питання що Україна не США, і ситуація зовсім інша, умовна свобода переказів іноді людям життя рятує. Швидше за все побачать розмір відтоку з карт і скоригують ліміт, ну або самі собі в ногу вистрілять, теж не вперше.
Як вже сказали, більшість 95% населення все одно живе до цього ліміту, гроші за оренду перекинути або борг до зарплати все це вписується. Навіть зарплату на кілька осіб у чорну розкидати можна, ну максимум кілька карток у різних банках завести, не така проблема. Але, наприклад, перекупам корчі за довіркою вже не купити, потрібно тягати папір, з квартирами та ін. швидше за все буде як раніше, через договір та фінмон.
Ну а взагалі так, купа народу хто живе з сірих схем вийде в кеш, податки тільки впадуть і тінь сильно підросте. Долар по 45 вже не така далека перспектива.
‼️ Національний банк України готує проєкт рішення щодо обмеження карткових переказів і запровадження граничних лімітів переказу грошей з карти на карту між фізичними особами.
🔸 Вищезазначене обмеження буде базуватись на доволі свіжому рішенні РНБО, яке було прийняте з метою протидії нелегальному гральному бізнесу.
🔸 НБУ розглядає можливість впровадити обмеження саме для вихідних р2р-переказів з рахунків фізосіб в 100 000 грн на місяць та обмежити кількість таких переказів 30 впродовж місяця. Водночас, саме обмежень для вхідних платежів не планується.
📌 Зверніть увагу, що це обмеження стосується саме 1 банківського рахунку. Тобто за наявності кількох рахунків в різних банках Ви зможете «обійти ліміт».
Це свого роду лицемірство. Вся ця тема із дохідністю по депосертифікатам (дохідністю банків) була виключно задля стабілізації курсу. Щоб всі дивились на гривню, а не на валюту, а бізнес в той час мав якусь стабільність та працював (планував) і наповнював бюджет. Ніякого повноцінного кредитування в умовах війни бути не може бо не можливо порахувати ризики. Ризик прильоту Калібру чи Іскандеру чи КАБу на територію підприємства що можна прорахувати? От для прикладу запитати у Ігора Григоровича Гуменного чи брав він кредити в Україні на релокацію підприємства із Харкова у Вінницю? Чи цікаві були йому такі відсотки і чи банки готові були його кредитувати.
А те що банки заробили надприбутки - так їх же ж додатково оподаткували. Тим більше що приблизно 55% банківської системи - це держбанки. Серед них такі стовпи як Приват та Ошад. Тобто фактично гроші через дивіденди все-одно повернулись в бюджет.
Так. Не кредитують банки бізнес. Банкам не цікаво, а бізнес не цікавлять такі відсотки. Щоб бізнесу стало цікаво, треба було радикально знижувати облікову ставку. Але тоді вже бізнес два рази би подумав, чи працювати чи вкласти всі обігові кошти у валюту яка вистрілила б як ракета після зниження дохідності гривні. Отакі думки...
ПС: Офіційний курс нижче 36,6 після відміни фіксованого курсу напевне мав показати нам всім, що у нас ніби є валютний ринок. Але насправді в чому пані Гонтарева права - це в тому, що як НБУ захоче - так і буде, а відповідно ОФ курс в районі 36 - то була помилка.