Валютний ринок в контексті ДС

Євро на найнижчих відмітках останнього місяця

Піде на паритет з долларом?
Що там твої африканські шамани кажуть?

Буду радий. Ще треба десь 50к євро відкупити.
Шамани ... синю сотку з штампиком мені брєзгують поміняти на місцеві фунтікі, які важать 1 кг (в найкрупніших купюрах!) за 100 дол і девальнули в 5 раз за 2 роки.

Євро на найнижчих відмітках останнього місяця

Піде на паритет з долларом?
Що там твої африканські шамани кажуть?

Згідно "безбитковості" ОВДП, на кінець травня оцінка була ПА45, і ПА49 на кінець року.
Ніхто не знає майбутнього, навіть Пишний

А якщо рахувати беззбитковість через євро?

єври:

дата курсНБУ таєм.План тП-НБУ
01.01.24 41,9960 41,9960 0,000 0,00%
01.07.24 43,2658 44,9385 1,673 3,72%
01.01.25 43,6855 48,1229 4,437 9,22%
01.07.25 50,2905 50,2905 0,000 0,00%
01.01.26 53,3562 53,3562 0,000 0,00%
01.07.26 56,5541 56,5541 0,000 0,00%
01.01.27 60,0016 60,0016 0,000 0,00%
01.07.27 63,5978 63,5978 0,000 0,00%
01.01.28 67,4747 67,4747 0,000 0,00%
01.07.28 71,5418 71,5418 0,000 0,00%
01.01.29 75,9029 75,9029 0,000 0,00%
01.07.29 80,4522 80,4522 0,000 0,00%
01.01.30 85,3564 85,3564 0,000 0,00%

і отут докладніше: viewtopic.php?p=5846334#p5846334

....

Але від літа єврові овдп (останні два стовпчики, бо всі перші -- долярові) по гривн.прибуткрвості стали майже доганяти гривневі. Азартні перегони:

дата курсНБУ таємн тП-НБУ $ тП-НБУ €
01.01.24 38,002 38,00 0,00 0,00% 0,00 0,00%
01.07.24 40,454 40,40 -0,05 -0,14% 1,67 3,72%
01.01.25 42,030 42,98 0,95 2,20% 4,44 9,22%
01.07.25 41,779 45,25 3,47 7,67% 1,30 2,59%
01.01.26 47,687 47,69 0,00 0,00% 0,00 0,00%
01.07.26 50,211 50,21 0,00 0,00% 0,00 0,00%
01.01.27 52,914 52,91 0,00 0,00% 0,00 0,00%


Втім, у кінці вересня доляр побив новий рекорд.
Вже на 11% за два роки кумулятивно відстав від гривні:

30.09.25 41,318 46,44 5,12 11,03%
01.10.25 41,142 46,45 5,31 11,43%
02.10.25 41,222 46,47 5,24 11,29%
03.10.25 41,276 46,48 5,20 11,19%
04.10.25 41,276 46,49 5,22 11,22%
05.10.25 41,276 46,51 5,23 11,25%
06.10.25 41,229 46,52 5,29 11,37%

Таки нема сенсів лишати долярові овдп. Тим більше, що їх мало хто і продає...
Все, але поступово, треба за кордон -- у великий фін.світ. 😂😹


Єврові овдп краще, але і вони відстають (за час від 1.1.24р) вже майже на 7% від гривневих:

30.09.25 48,4408 51,7840 3,343 6,46%
01.10.25 48,3028 51,8007 3,498 6,75%
02.10.25 48,3734 51,8174 3,444 6,65%
03.10.25 48,5039 51,8340 3,330 6,42%
04.10.25 48,5039 51,8507 3,347 6,45%
05.10.25 48,5039 51,8674 3,363 6,48%
06.10.25 48,3818 51,8841 3,502 6,75%

В Україні теж цікаво...:

...
Чути у вас там "запах" кінця війни?

Яка-така війна? 😳🙀😱
Попитайте у народу -- майже всі скажуть, що війни у нас нема, лише “якийсь” військ.стан, і “всі панімають, що то не счітається”.

Гривня сильна як ніколи. Майже як у януковоча.
Перекази за кордон працюють умить. Навіть за самим кордоном гірше -- от геномка смс не хоче прислати, відмовки пише... 😒
Десь якісь дрони воюють одне з одним. Інколи, правда, нападають на села біля злачних облцентрів, але вбили всього 4х? Містяни не дуже постраждали? Йти на війну і мстити -- не планують же ж, правда?

Євро на найнижчих відмітках останнього місяця

В Китаї люди статки заробляють організовуючи реальні виробництва, в США складаючи "правильні" портфелі акцій.
Не на тих Україна поставила, не на тих.

Але чомусь ці портфелі акцій в США складаються в основному з американських компаній. Причому успішних, якщо вони ростуть.
А у Китаї вже давно почалася криза перевиробництва. Так, будують та виробляють вони багато. Проте чи потрібно настільки багато? Наприклад, хтось в Україні побудує швидкий платний хайвей Дніпро-Львів. У нього буде якась дохідність x(Євро) та окупність y(роки). Але якщо ще одна компанія побудує подібний з трохи іншим маршрутом, то дохідність обох буде вже ближче до x/2, а окупність буде наближатися до 2y. Це в дуже грубому порівнянні. Але дозволяє зрозуміти, що в Китаї вже не буде такої віддачі інвестицій як була останні 30 років.
Бо вже все перебудовано та перевироблено.
П.с. Зараз там навіть по офіційним даним є навіс з нероспроданих квартир близько 400 млн квадратних метрів. А деякі неофіційні інсайдери вказують цифри 700 млн - 1 млрд. Автомобілі так само штампують пачками, а потім вони роками стоять на майданчиках, бо перенасичення ринку

Криза перевиробництва та криза відсутності виробництва, це як кажуть = Дві велики різниці.

В Китаї люди статки заробляють організовуючи реальні виробництва, в США складаючи "правильні" портфелі акцій.
Не на тих Україна поставила, не на тих.

Але чомусь ці портфелі акцій в США складаються в основному з американських компаній. Причому успішних, якщо вони ростуть.
А у Китаї вже давно почалася криза перевиробництва. Так, будують та виробляють вони багато. Проте чи потрібно настільки багато? Наприклад, хтось в Україні побудує швидкий платний хайвей Дніпро-Львів. У нього буде якась дохідність x(Євро) та окупність y(роки). Але якщо ще одна компанія побудує подібний з трохи іншим маршрутом, то дохідність обох буде вже ближче до x/2, а окупність буде наближатися до 2y. Це в дуже грубому порівнянні. Але дозволяє зрозуміти, що в Китаї вже не буде такої віддачі інвестицій як була останні 30 років.
Бо вже все перебудовано та перевироблено.
П.с. Зараз там навіть по офіційним даним є навіс з нероспроданих квартир близько 400 млн квадратних метрів. А деякі неофіційні інсайдери вказують цифри 700 млн - 1 млрд. Автомобілі так само штампують пачками, а потім вони роками стоять на майданчиках, бо перенасичення ринку

[10]

Майстри теханалізу кажуть що пару євро/дол можна очікувати на 1,146. Як на мене, то зараз головними чинниками, які впливають на євро є політичні кризи у Франції, Чехії, складна політична ситуація в Німеччині, частково результат місцевих виборів у Грузії. Франція взагалі може залишитися без бюджету на 2026. Крім того, Британію ковбасить від про та анти палестинських, антимігрантських мітингів. Не слід забувати й про стару-нову передвиборчу гру в США, в результаті чого доларом немає кому зайнятися. Тому євро може опинитися не лише на рівні 1,146 а й значно нижче. Ірано-ізраїльська війна відновиться найближчим часом.

[10]

Наведу думки одного ізраїльського військового і аналітика. Даний текст перегукується з останніми працями Генерала Залужного. Тільки в Залужного акцент зміщений в більш дорогу і технологічну сторону (мабуть з надією на фінанси і можливості європейських країн і економік, включаючи Британію) а ізраїльтянин більше зосереджений на реаліях, коли результат треба досягати обмеженим і вже наявним ресурсом.

Масса, дешевизна и масштабирование.

Российско-украинская война перевела мир в режим активного военного строительства и задала тон для будущих конфликтов. Закончилась эпоха "войны с терроризмом" — государства и военные блоки вновь задаются вопросом: как и чем воевать с равным по техническому уровню противником? Я выделяю три ключевых параметра — масса, дешевизна и масштабирование. Эти параметры применимы как к людским ресурсам, так и к "средствам убиения" и всей инфраструктуре, что вокруг них выстраивается.

Масса.

Европоцентризм простим — этот континент вёл историю военной мысли, поэтому выкладка здесь релевантна. С момента падения Рима формирование армий проходило через несколько стадий:

Рыцарские клинки, вассалы, ополчения и ранние наёмники.

Эпоха кондотьеров — профессиональные наёмные отряды.

Линейная пехота — суверен формирует армию из собственных поданных.

Массовые армии — "конвейер" линейных полков в гигантские механизированные силы.

"Война с терроризмом" — небольшие профессиональные контрактные формирования.

И вновь тренд идёт в сторону массовости. Будущие задачи потребуют оперирования не только корпусами и армиями, но, возможно, группами армий. При этом критически важно сохранять "качественные" человеческие ресурсы — война будущего по-прежнему остаётся технологической. Массовость — это не просто количество людей или техники, а способность быстро восполнять потери и держать производственную и логистическую линию на пике.

Дешевизна.

Эпоха "мало и дорого" прошла. Даже крупнейшие державы вынуждены искать дешёвые альтернативы дорогим решениям. Это касается всего — от FPV-дронов до крылатых ракет. Если раньше военным технологическим драйвером служила гражданская техника, теперь тренд обратный: гражданские решения быстро "мигрируют" в милитарку для удешевления и масштабирования. Хрестоматийный пример — массовое использование коммерческих "мавиков" и "матрисов": от рекогносцировки до повышения огневой эффективности. И да — цена одного танка "Леопард-2" свежей модификации в десятки миллионов евро вызывает законное беспокойство по части устойчивости массового производства и логистики.

Масштабирование.

Когда времени и денег нет на долгие эксперименты, первостепенным становится фактор масштабирования. Берётся эффективное решение и запускается в поток: стандартизация, упрощение конструкции, оптимизация производства и ремонта, унификация боекомплектов и запчастей. Чем проще и дешевле единица — тем быстрее она идёт в серию и тем меньше критическое влияние потерь. Масштабирование — это не только заводы и конвейеры; это обучение персонала, логистика, подготовка инфраструктуры и построение цепочек снабжения, которые выдержат постоянный стресс боевых потерь. Вместе эти три фактора создают синергетический эффект: масса требует дешёвых решений, дешёвизна делает возможным масштабирование, а масштабирование превращает отдельный технологический успех в устойчивый боевой ресурс. Стратегии, основанные на эксклюзивных, дорогих и сложных системах, уязвимы в условиях затяжных конфликтов с высокими потерями и ограниченным доступом к цепочкам поставок. Побеждает тот, кто умеет быстро переводить инновацию в поток, снижать издержки и одновременно поддерживать достаточный уровень качества и обученности личного состава.

В итоге, масса + дешевизна + масштабирование — новый минимально необходимый набор атрибутов современного вооружения и военной логистики. Планирование и закупки должны фокусироваться не на "идеальной" единице техники, а на способности производить, снабжать и быстро внедрять проверенные решения в серию. Кто сумеет это делать — получит преимущество в длительном конфликте. (THE TACTICAL JEW)

Дана тенденція швидко виводить на сцену нових гравців на ринку озброєнь. Це значно піднімає вагу і цінність в сучасних ВВП продукції РЕАЛЬНОЇ економіки, зменшуючи роль і вартість «продавців мрій», навіть коли мова йде про ШІ. Необхідно вже, багато, дешевого, простого, але дієвого. В цьому сенсі значно легше переорієнтуватися і стати в тренді цивільним компаніям, аніж переорієнтовуватися всяким монстрам. Саме така гонка озброєнь відсуне на довгі роки нову економічну кризу, переорієнтує і перерозподілить кошти (включаючи макулатуру емітовану під ковід світовими центробанками). Тому найбільшими загрозами для світової економіки залишаються політичні кризи, які в тій чи іншій мірі зараз накрили всі провідні країни світу.

Навіть, коли мільйонерам більше не потрібно турбуватися про гроші, вони все одно обережно ставляться до своїх витрат. 94% відсотки опитаних відзначили, що вони витрачають менше, ніж заробляють...

Я бы не стал так выделять фразу, а рассматривал бы процитированный текст целиком.
Дело в том, что необходимость беспокоиться о деньгах исчезает тогда, когда доходы покрывают абсолютно все потребности. Т.о. выделенная часть фразы является непосредственным следствием предыдущей. Это не требует дополнительных усилий.
Т.о. все это можно коротко выразить так: "Большинство миллионеров не ставят перед собой задачу во что бы то ни стало потратить все деньги" 😎

наче очевидні речі, але треба час від часу їх повторювати
Розподіляти вигідніше, ніж створювати
для доступу до статті потрібно ввести email

Випадково натрапив на «Національне дослідження мільйонерів», яке проводить у США компанія Ramsey Solutions. Воно про те, як мільйонери заробили свої статки, і хоч мова про Америку, все одно цікаво

Вважається, що найшвидший та найпевніший шлях до грошей — це власна справа. Може й так, але, по-перше, не у всіх до цього є хист і бажання. По-друге, як правило, подібні висновки ми робимо з огляду на успіхи відомих бізнесменів і ніхто не рахує тих, хто все втратив. Насправді ж, лише половині компаній вдається проіснувати більше п’яти років і тільки третині більше десяти. І це в США, де підприємництво — це свята святих і підтримується та заохочується суспільством та державою. Думаю, що в Україні частка неуспішних бізнесів більше, хоча б з огляду на те, що ризики набагато вище. По-третє, за даними американської статистики, доходи найманих працівників з вищою освітою, на кшталт інженерів чи бухгалтерів, перевищують середні доходи підприємців. Не впевнений, що в Україні все так само, але ризикну припустити, що доходи найманих професіоналів в гарних міжнародних та українських компаніях легко конкурують з середніми доходами підприємців.

Де ж взяти «перший мільйон»? Переважна більшість (79%) опитаних мільйонерів в США взагалі не отримали ніякої спадщини. З тих 21%, кому родичі все ж таки щось залишили, лише 3% отримали один мільйон доларів або більше. Думаю, що у нас ситуація схожа. Заможні комуністи, комсомольці та цеховики теж щось залишили своїм дітям, але більшість заробляла самостійно.

Цікаво, що жоден з опитаних не вказав, що йому вдалося розбагатіти швидко і завдяки якійсь унікальній можливості, що принесла нечувані прибутки. Ні, запорукою успіху стало саме системне інвестування в гарно диверсифікований портфель активів. Отже, міфи про юних геніїв-мільйонерів та мільярдерів, що бачать крізь стіни інвестиційного світу і створюють супералгоритми для заробітку на біржі, потрохи розвіюються.

Ще один цікавий факт — багаті люди мають непогану освіту: 88% мільйонерів закінчили коледжі, порівняно з 38% населення, в цілому. 52% мільйонерів, які брали участь у дослідженні, мають ступінь магістра або доктора, що теж вище загальнонаціонального рівня в 13%. Але цікаво, що дві третини мільйонерів закінчили державні навчальні заклади, і лише 8% - відомі престижні школи. В цьому ми з американцями схожі, адже престижних університетів в Україні немає, хіба що вони самі себе такими вважають, тож і елітних випускників теж. Але, як бачите, в цілому, при накопиченні капіталу освіта грає велику роль, принаймні, кореляція кількості багатих та освічених дуже висока.

Але скільки б ви не заробляли, згубна звичка розкидатися грошима може стати на перешкоді багатству. Навіть, коли мільйонерам більше не потрібно турбуватися про гроші, вони все одно обережно ставляться до своїх витрат. 94% відсотки опитаних відзначили, що вони витрачають менше, ніж заробляють...

у висновку більше жарту, але на жаль поки жарт сумний... так й живемо, й рухаємося далі

В Китаї люди статки заробляють організовуючи реальні виробництва, в США складаючи "правильні" портфелі акцій.
Не на тих Україна поставила, не на тих.