Одна из главных проблем, препятствующих созданию высокотехнологичных парков, - налогообложение. Даже в соседних странах налоговый груз на технопарки значительно ниже. Если у нас отчисления достигают 36,77% фонда оплаты труда, то в России - 4-14% по регрессной шкале, в Беларуси - 35% средней зарплаты по стране. У нас НДС составляет 20%, в России и Беларуси экспорт IT-услуг не облагается НДС вовсе. У нас подоходный налог - 15%, в России - 13%, в Беларуси - 9%. В Украине ставка налога на прибыль - 25%, в России - 24%, в Беларуси - 0%.
Вікторія Тігіпко: Створити "Кремнієву долину" в Україні реально
Президент і співвласниця компанії TA Group Вікторія Тігіпко поділилася з finance.tochka.net своїм поглядом на український IT-бізнес.
Поділитися з друзями
Повідомлення надіслано.
Ваше ім`я:*
Email :* декілька адрес через кому
Мій Email:
Коментар: 1000
Поля, відмічені * обов'язкові для заповнення
Закрити
Вікторія Тігіпко
Фото: ООО "ТА Груп"
Новини на цю тему
* Ярошенко поскаржився депутатам на розтрату Кабміном Тимошенко €320 млн.
* Deutsche Bank зіграв в казино в Лас-Вегасі (фото)
* Китай увійшов до п'ятірки лідерів зарубіжних інвесторів
Президент і співвласник компанії TA Group Вікторія Тігіпко розповіла про перспективи української IT-галузі, а також про перешкоди для успішного розвитку високотехнологічних компаній у країні.
Ви керуєте одним із небагатьох венчурних фондів в Україні, які інвестують в інтернет-бізнес. Чому вибрали саме цю галузь?
Ми вирішили сфокусуватися на інвестиціях в інтернет-бізнес, оскільки інтернет дедалі більше проникає в повсякденне життя. Уже зараз неможливо уявити його без тих можливостей, які надає глобальна мережа. Саме тому наш фонд спеціалізується на споживчому інтернеті. Цей сегмент призначений для кінцевого користувача. Він надає найефективніші способи отримання й обміну інформацією, спілкування, здійснення покупок і багато іншого.
Наша мета - сприяти подальшому розвитку споживчого інтернету шляхом інвестування в інноваційні компанії IT-галузі.
Які проекти ви вважаєте найпривабливішими для інвестицій?
Залежно від обсягів фонду та його фокусу, найбільший інтерес становлять проекти з глобальним потенціалом і масовим попитом, соціальні мережі та подібні їм ресурси. Також інвестиції йдуть у розробку різних програм для мобільних платформ. Акцент робиться на покращенні якості існуючих мобільних додатків і на розробці нових.
Дві ключових умови успішності стартапа – це ідея й команда. Якщо погана ідея, жодний фахівець і професіонал не врятує майбутній проект і не зробить його прибутковим. Якщо ж погана команда, вона здатна занапастити навіть найкращу ідею
Цікаві проекти, що акумулюють інформацію, інфраструктурні технології для продажу інтернет-реклами, а також сервісні ресурси: майданчики для інтернет-торгівлі, фотохостинги, геопозиціонування, соціальні ігри, мобільні програми, хмарні обчислення, програмне забезпечення як сервіс (SaaS).
Росія зацікавилася створенням певного аналога "Кремнієвої долини" в Сколково. Чи можна реалізувати подібну ідею в Україні?
Створення технологічного кластера у нас цілком реальне, і найкращий варіант - це державне й приватне партнерство з урахуванням вигідного географічного положення нашої країни, безвізового режиму. Причому чимало інвесторів готові сформувати пул і стати партнерами держави з метою реалізації цього проекту.
Одна з головних проблем, яка заважає створенню високотехнологічних парків, - оподаткування. Навіть у сусідніх країнах податковий тягар на технопарки значно нижчий. Якщо в нас відрахування сягають 36,77% фонду оплати праці, то в Росії - 4-14% за регресною шкалою, у Білорусі - 35% середньої зарплати по країні. У нас ПДВ становить 20%, у Росії та Білорусі експорт IT-послуг не обкладається ПДВ зовсім. У нас прибутковий податок - 15%, у Росії - 13%, у Білорусі - 9%. В Україні ставка податку на прибуток - 25%, у Росії - 24%, у Білорусі - 0%.
Як же вирішити цю проблему?
Необхідні законодавчі зміни, ухвалення спеціальних законів, що регулюють функціонування парків високих технологій. Після цього можна створювати технокластери. Наприклад, почати з Криму, який є кліматично комфортним, а потім реалізувати цю ідею в кожній області.
У результаті, можна обрати університети з наукомістким потенціалом, на їх базі створити фонди, які підтримуватиме й держава, і приватні інвестори. Кошти фондів розподілятимуться на підтримку IT-ідей, які можуть перерости в серйозні проекти. Цим шляхом пішла Росія, і мені він здається правильним.
Чи можете ви спрогнозувати, який обсяг інвестицій надійде в українську інтернет-індустрію протягом найближчих років?
IT-галузь у нас тільки починає розвиватися, і експерти не беруться точно оцінити, скільки грошей у ній "обертається".
За нашими оцінками, за 2009 рік в інтернет-проекти інвестували майже $10 млн. Щоправда, це була в основному скупка недооцінених активів.
Цього року сума наблизилася до $20 млн., та потрібно розуміти, що $10 млн. - це чергова інвестиція в компанію Viewdle (українська компанія-розробник сервісів на базі технології розпізнавання осіб, - Ред.). І хоча спрогнозувати точну динаміку складно, я вважаю, що приріст інвестицій становитиме не менше 40% щороку.
Як українським інтернет-підприємцям зацікавити інвесторів?
Дві ключових умови успішності стартапа - це ідея й команда. Якщо погана ідея, жодний фахівець і професіонал не врятує майбутній проект і не зробить його прибутковим. Якщо ж погана команда, вона здатна занапастити навіть найкращу ідею.
Однак від ризику не застрахований ніхто. Саме тому бізнес-ангели, які інвестують на ранніх стадіях, майже 80% проектів втрачають через банкрутство. Якщо гроші вкладає фонд, то з 10 проінвестованих проектів 5 будуть проблемними, 2-3 можуть повернути гроші або принести незначний прибуток і лише 1 або 2 проекти зазвичай "вистрілюють" і забезпечують фонду високий прибуток.
ht_tp://finance.tochka.net/10898-viktoriya-tigipko-sozdat-kremnievuyu-dolinu-v-ukraine-realno
У Батьки лучше условия :)
