Якщо найпростішими заощадженнями вважати депозити, то це, нмсд, не вихід.
Банк в деп-угоді передбачає повне право самостійно розпоряджатись коштами.
Кредити отримують і можуть оплачувати переважно ті, хто найбільше пограбує Природу — бо у них найбільші прибутки (в традиційному обчисленні, яке не передбачає врахування екологічних збитків [докладніше див. книгу А. Гора "Земля у Рівновазі"]. chtyvo.org.ua/authors/Al_Gore/Zemlia_u_rivnovazi
Відмовитись від деп-ів і купувати єври-долари (розраховуючи на низьку інфляцію в країнах-"емітентах") — теж кепська ідея, бо найбільше природних ресурсів на людину споживають саме в тих країнах, а, відтак, купувати їхні гроші — означає прямо підтримувати пограбування ними Планети

Дорогоцінні метали? Теж, як мені здається, сумнівно, бо що ж доброго для довкілля від шахт і хімічних методів очистки руди?
Навіть якби золото вже добували з води нанороботами, то навряд чи, що при цьому додатково займались би й очищення води від висотокcичних речовин — бо ж де пряма вигода, хто це "оплатить"...

Акції і т.д. в Україні взагалі важко, нмсд, вважати заощадженнями, інвестиціями... навіть якби була можливість якось відстежувати виконання екологічних зобов’язань виробниками...
Навіть спалити гроші


То що ж залишається людині, крім як купувати якісні товари тривалого вжитку (якщо вже вдасться придумати щось таке, що обов’язково знадобиться і згодом...), щоби хоча самому менше сміття "виробляти"? Та й де, власне, знайти товар, який дійсно гарантовано довго "житиме"?