|
|
Додано: П'ят 27 сер, 2010 17:51
К чему этот стат за апрель, май, июнь если вам говорят об существенном увеличении кредитов за ИЮНЬ, ИЮЛЬ,АВГУСТ ? И август еще не закончился.. 
Онолитег, блин...
вообще интересная информация, наверное таки грядет осеннее Аживление )))
а то что строители начали меньше брать это интересно - наверное продажи хорошо идут и заемные средства не нужны
Додано: П'ят 27 сер, 2010 18:42
Дурень думкой богатеет))) Это на счет аживления. А на счет кредитов ясно было сказано, что с июня пошел рост. В стате НБУ его вобще не видно, даже предпосылок. Не сказано же было, что с июля рост пошел. Аналитег блин, медитирующий 
А строители меньше берут, потому что не дают банкиры, потому что нет спроса конечного. На эту тему не один банкир уши прожужжал. Тот кто моет уши регулярно и не медитирует в глухоте, тот услышал
Додано: П'ят 27 сер, 2010 18:50
Кстати на счет аживления, асеннего.
Цены на аренду по последнему стату снижаются. Т.е. даже студенты рынок аренды не аживили, не говоря уже рынок продаж. Помнится тут говорил кто то, что студенты начнут мести все подряд и они лягут в основу асеннего аживления. Впрочем я знаю почему аренда снижается в предверии учебного семестра - студенты забили на аренду и стали мести новострой и хрущи
Кстати, поэтому и кредитов стали "больше" брать
Додано: П'ят 27 сер, 2010 19:17
скоро мы превратимся в настоящее полицейское гос-во. уже вот само намерение купить недвигу стоимостью 400 и более тыщ. деревянных должно будет мониториться риэлторами для Финмониторинга - http://www.epravda.com.ua/news/2010/08/27/246124/
точно пойдет асеннее аживление
Додано: П'ят 27 сер, 2010 19:58
Интересно чё по этому поводу риэлторы думают  
им либо вымирать как классу, либо идти в игнор данного мудрого акта, либо ... придется теперь на прямую с продаванами дело иметь...
Додано: П'ят 27 сер, 2010 21:38
только ленивый не написал о ситуации на РН - от бесплатной Газеты нашего района, до авторитетных(?) Контрактов http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/ar ... 12434.html (обратите внимание на фамилию одного из авторов - просто кармическая предопределенность
 )
__________________________________________________________ Не час купувати Ганна САЙЧЕНКО, Володимир ХОМЯКОВ Наприкінці червня середня вартість квадратного метра житла на вторинному ринку Києва опустилася нижче $1600, дані АН «Планета Оболонь». З початку кризи квартири у столиці подешевшали майже вдвічі: зараз вони коштують на 45% дешевше, ніж у серпні 2008 року, коли вартість київського житла перевищувала $2886 за кв. м. Разом з тим, житло дешевшає значно повільніше, ніж можна було розраховувати за цілковитої відсутності іпотечного кредитування й мало не десятикратного падіння попиту. Ще навесні 2009 року квартири втрачали в ціні 5–6% на місяць. Якби ця цінова динаміка зберіглася, зараз квадратний метр коштував би $600–1000, однокімнатну квартиру можна було б придбати за $20–30 тис. Але у другій половині минулого року темп падіння цін уповільнився до 1–2% на місяць. У підсумку, найдешевше житло зараз коштує не $20 тис., як очікувалося, а $42–44 тис. «Продавці не надто прагнуть продавати квартири за теперішніми цінами, але й покупців на житло навіть за такі гроші — немає», — зазначає Олексій Зеркалов, віце-президент ІК Dragon Capital. За його словами, після незначного пожвавлення навесні цього року влітку ситуація на столичному ринку значно погіршилася: кількість укладених угод купівлі-продажу квартир скоротилася до рівня початку 1990-х. «У червні на ринку вторинної нерухомості було укладено понад 300 угод купівлі-продажу житла. За підсумками липня ситуація на ринку, можливо, буде навіть гіршою. Причини — сезонний чинник та криза, що триває», — пояснює Олександр Рубанов, президент Спілки фахівців з нерухомості України (СФНУ). До нинішнього літа найгіршим місяцем за всю історію столичного ринку нерухомості вважався січень 2010-го, упродовж якого в Києві було куплено лише 300 квартир — найнижчий результат за останні 10 років. Для порівняння, у 2006-му, 2007-му і на початку 2008 року у столиці щомісяця продавалося 2,5–3 тис. квартир — порівняно з докризовими часами кількість угод узимку й улітку цього року скоротилася майже на порядок. Тонкощі посередництва «Квартири не продаються, але ціни не падають, — обурюється Станіслав, який другий місяць підшукує собі квартиру у столиці. — Конкуренції немає, ріелтори поділили місто між собою й штучно тримають ціни». За словами потенційного покупця, навіть у зданих, але незаселених новобудовах йому показували заледве дві-три квартири, пояснюючи, що решту вже продано. «Доходило до анекдоту: два ріелтори в один день показали мені дві різних квартири в тому самому будинку, — і кожен стверджував, що квартира остання». Станіслав впевнений, що посередники просто притримують однакові квартири, не даючи продавцям конкурувати між собою та знижувати ціни. Певна логіка в його словах є. За словами потенційного покупця, обидва ріелтори, які шукали йому квартиру, працюють за відсоток: один запросив 2,5%, другий погодився на 1,5%. Будучи кровно зацікавленими в тому, щоб отримати якнайбільше, вони просто можуть ігнорувати дешеві варіанти, намагаючись обрати об'єкт, купівля якого принесе їм більшу суму комісійних. «Комісійна винагорода ріелтора існує в усьому світі. Але залежно від того, хто замовляє послугу — продавець чи покупець, — змінюється принцип визначення комісії, — пояснює Олександр Рубанов. — Якщо послугу замовляє продавець, то логічно вести мову про відсоткову винагороду (зазвичай 3–6% від суми угоди), бо що дорожче я продам об'єкт — а це одна з основних цілей продавця, — то вищим буде розмір моєї винагороди. У випадку з покупцем, основна мета якого купити якнайдешевше, правильно було б визначати фіксовану вартість послуги, залежно від складності поставленого завдання». Проте більшість столичних ріелторів воліють брати плату у відсотках від угоди і при покупці, і при продажу. Стандартна «націнка» становить 5%: якщо ріелтор один, він отримує всю суму сам, якщо угоду супроводжують двоє посередників — вони ділять комісійні між собою. Але оплачує ці відсотки саме покупець: зазвичай посередники воліють приплюсовувати свій гонорар до тієї суми, яку хоче отримати продавець. Таким чином, реальна ціна пропозиції квадратного метра за нинішнього рівня цін приблизно на $80 нижча, ніж $1590–1600, що фігурують у статистиці. Чинники зростання Крім націнки посередників, на вартість житла впливає і скорочення пропозиції. Багато столичних квартир — не обов'язково куплені у кредит — перебувають у заставі. Продати таку нерухомість вкрай складно, при цьому лише за житловими кредитами в Києві закладено до 100 тис. квартир, що становить приблизно десяту частину всього квартирного фонду (у 2005–2008 роках у столиці змінили власників від 80 тис. до 120 тис. квартир, 70–80% з яких купувалося із залученням кредитних коштів). Скоротилася пропозиція й на первинному ринку. Порівняно з докризовими часами обсяги будівництва впали майже вдвічі: торік в Україні було введено в експлуатацію лише 6,4 млн кв. м житла проти 10,5 млн кв. м у 2008-му. Держфінансування недобудов на цю картину майже не вплине: за рахунок пільгових кредитів цього року буде добудовано лише 34 об'єкти із 4,3 тис. будинків. Стримує падіння вартості й цінова політика забудовників. До кризи житло в новобудовах зазвичай було на 5–10% дешевшим за аналогічні об'єкти на вторинному ринку. Зараз складається протилежна ситуація: нове житло принаймні на 5% дорожче, ніж квартири б/в. Попри падіння собівартості будівництва, компанії змушені тримати ціни. Справа в тому, що більшість квартир, які продаються сьогодні, будувалися у 2007–2008 роках, за часів високих зарплат, на піку вартості матеріалів. Забудовники, які опинилися на межі банкрутства, просто не можуть дозволити собі продавати квартири на збиток. У підсумку, квадрат у київській новобудові влітку коштував у середньому близько $1700 проти $1595 на вторинному ринку. А якщо врахувати, що при купівлі квартири на вторинному ринку торг може становити чверть запитаної ціни, розрив цін між первинним і вторинним ринком сягає 30%. Ще один чинник, який стримує падіння вартості житла, — відсутність заставних аукціонів. На відміну від США, Великої Британії та країн ЄС, де продаж вилучених банками квартир виступає як основний драйвер падіння цін, українські банкіри заставну нерухомість у вільний продаж воліють не пускати. Хоча потрапляння на ринок навіть третини об'єктів, за якими прострочені платежі, з легкістю обвалило б ціни на житло. Так, за даними Української національної іпотечної асоціації, навесні цього року було прострочено 5,8% виданих фізособам кредитів, 19,1% іпотечних позик пройшли реструктуризацію. Для столичного ринку це означає, що зі 100 тис. заставлених столичних квартир від 6 до 20 тис. могли б бути виставлені на продаж у 2009–2010 роках. За нинішнього річного обсягу угод на рівні 4–5 тис. на рік, зростання пропозиції на 6–20 тис. неминуче призвело б до істотного падіння цін. Натомість банки зволіли втрачати прибуток, реструктуруючи іпотеку, або пропонувати житло за завищеними цінами. Що, загалом, не дивно. Подальше знецінення житла суперечить їхнім інтересам, оскільки це змушує фінустанови переоцінювати заставні квартири й будинки, що зменшує резерви банків. За спостереженнями президента СФНУ Олександра Рубанова, майже не потрапляють у вільний продаж і квартири звичайних громадян, які зазнають фінансових труднощів. «Коли продавець в безвихідному становищі: борги, кредитні зобов'язання, відсутність стабільного заробітку, — він готовий продати квартиру і за $1000 за квадрат, аби лише отримати гроші негайно. Але такі об'єкти на ринок зазвичай не потрапляють: їх купують близькі, знайомі, кредитори». Попри безліч чинників, які грають на підвищення, відсутність покупців змушує продавців знижувати ціни. «На сьогодні індекс цінового очікування перебуває в негативній зоні. Наприклад, лише з 12 по 19 липня ціни в житловому сегменті знизилися на 0,6%. Ця тенденція зберігається із травня, — зазначає Олександр Рубанов. — Торг при купівлі житла економ-класу становить 3–7%; для квартир бізнес-класу — від 10% до 25%; для об'єктів еліт-класу» — 10–20%». За його даними, до початку серпня середня ціна квадратного метра за реальними угодами становила вже не $1595, а $1500. Прогноз У найближчі рік-півтора житло в Києві дешевшатиме. Передусім через відсутність іпотеки, яка не відновить роботи ані в 2010-му, ані в 2011 роках. «Стабілізація ринку нерухомості можлива лише після повернення дешевих довгих кредитів: під 10–12% річних у гривні, строком хоча б на 10 років, — пояснює віце-президент ІК Dragon Capital Олексій Зеркалов. — Зараз у банків немає ані того, ані іншого. Фінансові установи лише починають знижувати ставки. Можливо, до кінця 2011-го вартість кредитів знизиться до 13–15% річних, але строки кредитування істотно не зростуть». Неминучість подальшого зниження цін визнають усі без винятку експерти, розходяться лише в оцінках величини падіння. Аналітик Ерсте Банку Віктор Стефанишин вважає, що до літа 2011 року столичне житло втратить у ціні ще 15–20%, тобто до $1300–1350 за кв. м. «Зниження цін на вторинному ринку Києва до $1000 за квадрат малоймовірне, — міркує президент СФНУ Олександр Рубанов. — Швидше за все, навесні 2011 року ринок повернеться до цін березня 2009-го, коли ми зафіксували нижню точку падіння. Тоді гостинку в Києві можна було знайти за $30–32 тис., а це близько $1200 за квадратний метр». За його словами, ані подорожчання, ані пожвавлення ринку нерухомості без відновлення кредитування не відбудеться: «Без додаткового стимулу, — кредитного плеча, — нормальної динаміки на ринку не буде».
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
