Народний рейтинг українських банків, страхових компаній і компаній з управління активами і рівень обслуговування в них. Архіви народних рейтингів на Finance.UA.
garsiamendes написав:Годовой баланс опубликовали "Активы" тают на глазах. За месяц куда-то улетучился миллиард выданных кредитов. В ноябре - 3 603 793, в декабре -2 594 153
ни о какой даже 4-й очереди говорить не приходится!
Сертификаты на 30.11.2012 - 119 млн. 271 тыс.грн. Сертификаты на 31.12.2012 - 124 млн. 142 тыс.грн. Откуда в декабре прирост сертификатов на 4 млн. 871 грн.? Как их могли оформить, если решение 906 запрещало это делать?
А там в отчётности часом они не с начисленными расходами ? (логичный рост) + наверняка были валютные сертификаты (в евро) - курсовая разница.
Востаннє редагувалось lov2108 в Чет 31 січ, 2013 11:43, всього редагувалось 1 раз.
garsiamendes написав:Годовой баланс опубликовали "Активы" тают на глазах. За месяц куда-то улетучился миллиард выданных кредитов. В ноябре - 3 603 793, в декабре -2 594 153
ни о какой даже 4-й очереди говорить не приходится!
Сертификаты на 30.11.2012 - 119 млн. 271 тыс.грн. Сертификаты на 31.12.2012 - 124 млн. 142 тыс.грн. Откуда в декабре прирост сертификатов на 4 млн. 871 грн.? Как их могли оформить, если решение 906 запрещало это делать?
А там в отчётности часом они не с начисленными расходами ? (логичный рост) + наверняка были валютные сертификаты (в евро) - курсовая разница.
Доходы/расходы там не учитываются. 5 млн. курсовой разницы, не смешите, долл. не рос, а евро тоже так сильно не вырос за 1 мес. на 30.11.2012 - 1038.6104, на 31.12.2012 - 1053.7172 ( всего +1,45%) при приросте всего сертификатного портфеля в декабре (во всех валютах) +4,1%. Не вяжется!
Уважаемые вкладчики банка, в связи с многочисленными просьбами, особенно из регионов для подписания коллективного обращения вкладчиков, выкладываю здесь откорректированный вариант. Пожалуйста, вы также можете использовать его и подписать в областях и направить властям. --------------------------------------------------------------------------------
Президенту України ЯНУКОВИЧУ В.Ф.
Прем’єр-Міністру України АЗАРОВУ М.Я.
Голові Верховної Ради України РИБАКУ В.В.
Генеральному прокурору України державному раднику юстиції України ПШОНЦІ В.П.
Голові Національного банку України СОРКІНУ І.В.
від вкладників банку «ТАВРИКА» (Затверджено на мітингу вкладників банку «Таврика» під Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 28 січня 2013 року)
Щодо проведення службового, депутатського та кримінального розслідування за фактами штучного доведення банку «Таврика» до стійкої неплатоспроможності (банкрутства) і нанесення величезних збитнів вкладникам банку і державному Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та недопущення ліквідації банку «Таврика»
Колективне звернення
Шановні керівники держави! Ми, постраждалі вкладники банку «Таврика», звертаємося до Вас за захистом у зв’язку із безпрецедентними подіями навколо банку «Таврика». Даний банк успішно працював в Україні протягом 22 років, має 42 відділення по всій території України та близько 30 000 вкладників. За рейтингом, опублікованим у Віснику Національного банку України за грудень 2012 року № 12(202), банк «Таврика» займав 39 місце серед 175 банків України та був доволі прибутковим. Навіть в часи кризи 2008-2009 років, коли багато банків призупиняли виплати, банк «Таврика» не підвів жодного клієнта. Однак, проблеми у банку почалися після того, як в повному обсязі в листопаді 2012 року банк «Таврика» достроково виплатив кредит НБУ в очікуванні нового рефінансування, яке так і не отримав. Натомість, 23 листопада 2012 року рішенням № 906 комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків (на чолі з Соркіним І.В.) банку «Таврика» були зупинені всі активні банківські операції на строк до 24 грудня 2012 року. Отже, накладені НБУ обмеження заблокували роботу банку «Таврика». Втім, 7 грудня 2012 року на позачергових зборах акціонерів банку було ухвалене рішення про збільшення статутного капіталу банку на 100 млн. грн. за рахунок залучення додаткових внесків діючих акціонерів. Проте, вже 20 грудня 2012 року НБУ на чолі із заступником голови НБУ Соркіним І.В. за один день, без будь-яких попереджень превентивного характеру, приймає рішення про визнання банку неплатоспроможним. А 21 грудня 2012 р. у банку було введено тимчасову адміністрацію з метою… ліквідації банку «Таврика» та цього ж дня Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банк виставлено на продаж за одну гривню. Все це відбувалося на наших очах майже блискавично та при дуже дивних обставинах. Отже, чому зненацька, а саме 23.11.2012 року (до цієї дати протягом 2012 р. за наявними відомостями жодних перевірок, чи офіційних претензій на адресу банку «Таврика» з боку НБУ не було) рішенням № 906 комісії НБУ з питань нагляду й регулювання діяльності банків (на чолі з Соркіним І.В.) банку «Таврика» були зупинені всі активні банківські операції на строк до 24 грудня 2012 року? Хто ввів в оману вкладників банку «Таврика», розповсюдивши в засобах масової інформації неправдиві повідомлення про буцімто вивезення за кордон значних коштів банку та втечу його керівництва? Чому не дочекавшись оголошення результатів перевірки комісії, достроково, а саме 20.12.2012 року, НБУ оголосив банк «Таврика» неплатоспроможним? Чому НБУ не надав банку «Таврика» обіцяного рефінансування та можливості працювати надалі у звичному – нормальному режимі? На якій підставі НБУ вимагав від банку достроково повернути кредит? Між тим, в аналогічній ситуації на кшталт банку «Таврика», для менш рейтингових банків, зокрема, для банків «Даніель» (95 місце в рейтингу) та Експобанк (72 місце в рейтингу), за даними, опублікованими авторитетним журналом «Бізнес» від 21.01.2013 року, НБУ чомусь знайшов гроші та надав вказаним банкам рефінансування і продовжує далі штучно утримувати ці банки від неплатоспроможності. На всі ці питання, ми вважаємо, повинно дати відповіді службове, депутатське та кримінальне розслідування. Адже саме після таких, схожих на рейдерство, дій НБУ під відділеннями банку «Таврика» почали щодня шикуватися черги вкладників, а у людей з’явилася паніка. А невдовзі, всім стало зрозуміло, що причиною таких подій є порушення з боку НБУ усних домовленостей з керівництвом банку «Таврика» про надання нового рефінансування. Керівництво ПАТ «Банк «Таврика» виконало свої зобов’язання перед НБУ і достроково (більш як на півроку раніше) повернуло кредит у листопаді 2012 року (хоча термін його спливав тільки у 2013 році), однак обіцяного рефінансування від НБУ банк «Таврика» так і не дочекався. Не дивно, що це призвело до розриву ліквідності за поточними зобов’язаннями (при тому, що основні ресурси були виділені на довгострокові кредити), що у свою чергу спровокувало відтік грошей афілійованих з банком клієнтів з їх розрахункових рахунків (Київського ювелірного заводу (далі КЮЗ), будівельного холдингу «Підензахідтрансбуд» та інших), які терміново закривали власні рахунки та переводили кошти в інші банки, передбачаючи загрозу подальшої ескалації кризи. Проте, рядові вкладники заздалегідь цього не знали. У засобах масової інформації велась агресивна реклама про забезпечення вкладів в банку «Таврика» золотими виробами КЮЗ, рекламувались підвищені відсотки за депозитами. Роками вкладники вважали, що шикарна будівля головного офісу банку в центрі Києва є власністю ПАТ «Банк «Таврика», а виявилося, що вона відтепер лише орендується банком. З публікацій ЗМІ відомо, що ледь не головною причиною проблем в банку «Таврика» стала боротьба за КЮЗ, а саме: заставою за кредити в банку «Таврика» є контрольний пакет акцій КЮЗ. І, якщо це правда, тоді метою всіх попередніх дій НБУ та підконтрольного НБУ Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) є якнайшвидша ліквідація банку «Таврика». В результаті чого можуть бути за безцінь викуплені акції КЮЗ (подейкують, якщо це не брехня, що майбутній покупець КЮЗ, який і замовив ліквідацію банку «Таврика», з метою заволодіння за безцінь контрольним пакетом акцій КЮЗ, що знаходиться в заставі у банку за видані кредити, є структура, афілійована зі старшим сином Президента України – Олександром Януковичем). При цьому кредити, видані банком «Таврика», є довготерміновими, а тому ніхто їх повертати достроково не в змозі та не збирається. А виплати вкладникам планують проводити протягом року лише в межах гарантованої суми відшкодування за вкладами. Однак, навіть за даними сайту Фонду активи банку «Таврика» (включаючи, в тому числі, ринкову вартість заставленого контрольного пакету акцій КЮЗ) значно (приблизно на 1 млрд. гривень) перевищують зобов’язання. Але, в разі цілком прогнозованого продажу найбільш вартісних активів банку (таких як контрольний пакет акцій КЮЗ) за безцінь, цих активів зовсім не вистачить для погашення зобов’язань баку! І як все це розцінювати?.. Всі вкладники та працівники банку пам’ятають, як виконуючий обов’язки Голови правління банку «Таврика» Микола Клінков в пресі, по телебаченню та перед вкладниками неодноразово заявляв, що у разі надходження рефінансування у сумі 350 млн. гривень (приблизно таку ж суму, видану НБУ раніше в якості рефінансування, банк «Таврика» достроково повернув НБУ), банк має всі можливості, аби вийти зі штучно створеної кризи та повністю виплатити вкладникам їх кошти. Таким чином, у вкладників та співробітників банку відтепер переважають панічні настрої, багато з людей доведені до відчаю, тому що не можуть повернути власні заощадження. Більшість вкладників, серед яких переважають люди похилого віку – пенсіонери, ветерани війни, інваліди, вважають, що діюча влада від Партії регіонів вирішила і намагається обікрасти громадян своєї держави, серед яких є багато людей з обсягом вкладів понад гарантовану Фондом суму в розмірі 200 тисяч гривень, а також взагалі з негарантованими вкладами: у банківських металах, чи у банківських сертифікатах і на менші суми. В разі ліквідації банку, ці люди встануть у четверту чергу виплат їхніх заощаджень після Фонду (третя черга), який, виплачуючи зараз від імені держави гарантовані суми вкладникам (в загальному обсязі 1,7 млрд. гривень), ще не відомо, чи зможе повернути їх назад, і чи не буде в результаті цього державному Фонду нанесені величезні збитки? Ще більш проблематичними і малоймовірними є шанси отримання вкладниками четвертої черги своїх коштів після повернення Фондом виплачуваних нині 1,7 млрд. грн. З метою недопущення ліквідації банку «Таврика», від імені вкладників банку «Таврика» пенсіонерів, ветеранів війни, інвалідів, просимо Вас: 1. Ініціювати проведення службового, депутатського та кримінального розслідування за фактами штучного доведення банку «Таврика» до стійкої неплатоспроможності (банкрутства) і нанесення величезних збитнів вкладникам банку і державному Фонду. 2. Створити спеціальну комісію з представників Генеральної прокуратури України, Кабінету Міністрів України, НБУ, депутатів, акціонерів, вкладників та громадських об’єднань щодо розслідування причин штучного доведення ПАТ «Банк «Таврика» до стійкої неплатоспроможності (банкрутства), визначивши правомірність прийнятих рішень, як з боку керівництва НБУ, так і з боку керівництва банка «Таврика». В ході проведеного розслідування визначити відповідальність за спричинені наслідки конкретних посадових осіб з обох боків, а також перевірити наявну інформацію про нібито вивід значних банківських активів (у тому числі погашення та/або розділення депозитних вкладів афілійованих з банком фізичним та юридичним особам та наближеним до них родичам та знайомим) у період дії заборони на окремі види банківських операції комісії НБУ з 23.11.2012 року, і пізніше (ця заборона застосовувалась ще до введення тимчасової адміністрації 21.12.2012 року, як привід для незаконної відмови рядовим вкладникам у погашенні, чи розділенні їхніх депозитних вкладів навіть якщо їх строк закінчився). Порушені права цих людей необхідно відновити. 3. На підставі ч. 1, ст. 39 ст. 36 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» максимально продовжити строк затвердження плану врегулювання та пошуку інвесторів. 4. У випадку, якщо в ході розслідування не буде виявлено суттєвих порушень та зловживань з боку колишнього правління та акціонерів банку «Таврика», запропонувати його акціонерам викупити банк за оголошену вартість (1 гривню). При цьому, в разі надання акціонерами банку «Таврика» погодженого з Фондом та НБУ плану врегулювання (фінансового оздоровлення) банку, який передбачав би, зокрема, реальне здійснення проголошеного раніше акціонерами суттєвого (на 100 млн. грн.) збільшення статутного капіталу банку, гарантувати з боку НБУ надання банку довгоочікуваного рефінансування у необхідних для оздоровлення банку обсягах. 5. У разі відсутності приватних інвесторів, враховуючи значущість банку «Таврика» в банківській системі України та розгалуженість його відділень, а також враховуючи великий об’єм залучених вкладів, велику кількість вкладників та цілком певну негативну роль контролюючих державних органів (передусім НБУ), які не лише не спромоглися передбачити і своєчасно запобігти бурхливому і стрімкому розвитку кризи у банку «Таврика» (а, можливо, навіть і дали цьому значний поштовх), ми переконливо пропонуємо та наполягаємо на тому, аби з метою недопущення ліквідації банку «Таврика» НБУ вийшов з ініціативою до Кабінету Міністрів України, а Кабінет Міністрів України розглянув цю пропозицію і знайшов можливість уповноважити один із діючих державних банків (або новостворюваний державний банк розвитку) викупити банк «Таврика» за 1 гривню задля його оздоровлення і розвитку та поступового повернення вкладникам їх власних коштів, які в більшості випадків люди накопичували тяжкою працею протягом всього свого життя. 6. Пропонуємо ініціювати внесення змін та доповнень в діючий Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який в нині діючій його редакції не надає постраждалим вкладникам та їх громадським об’єднанням жодних прав з контролю як за діями тимчасової адміністрації, так і за діями ліквідаційної комісії в разі ліквідації банку, що відкриває шлях для зловживань і штучного доведення банку до банкрутства з метою продажу за безцінь його активів, задля наживи, за попередньою змовою усіх зацікавлених осіб, які мають відношення до управління цими процесами (окрім, власне, вкладників банку). Крім того, в новій редакції закону необхідно передбачити рівні права усіх вкладників незалежно від суми вкладу, їх видів та недопущення штучної дискримінації вкладників певних категорій, яка виявляється в різних ступенях їх черговості при ліквідації банку а також особливих привілеїв для Фонду (черговість якого передує черговості вкладників), що протирічить конституційним засадам рівноправності громадян перед Законом. 7. З метою обговорення наших пропозицій та ситуації навколо банку «Таврика» просимо Вас, особисто прийняти делегацію вкладників банку в особі керівництва новоутвореного громадського об’єднання «Союз захисту прав вкладників банку «Таврика» на чолі з головою Зельдіч М.В.
омега написав:garsiamendes Так влияет наличие у вкладчика решения суда на его очередность, как кредитора или нет? С решением суда в какую очередь - в 4-ю или в 7-ю?
Сертификатчик без решения суда - 7 очередь. Сертификатчик с датой решения суда до ввода ВА - 7 очередь. Сертификатчик с датой решения суда при ВА - 7 очередь. Сертификатчик с датой решения суда при ЛК - 7 очередь. Дата, кол-во решений суда (хоть и 100), сумма и т.д. и т.п. НИКАК не влияет на очередь кредиторского требования сертификатчика. Если не прав и ошибаюсь, исправьте мои суждения!
СЕРТФИКАТ написав:
(логичный рост)
