Вкладчикам проблемных банков компенсируют неудобства
Национальная комиссия по регулированию рынков финансовых услуг предлагает обязать чиновников Фонда гарантирования вкладов физлиц страховать свою ответственность перед украинскими клиентами обанкротившихся банков. Так, кроме полагающихся по депозиту 200 тыс. грн., каждый потерпевший вкладчик сможет получить еще и дополнительную компенсацию, пишут Комментарии со ссылкой на Деловую столицу. Об этом говорится в новом проекте правил обязательного страхования финансовой ответственности, жизни и здоровья уполномоченных лиц Фонда, членов его исполнительного и административного советов.
Предполагается, что вкладчики-физлица проблемных банков, которых обслуживает Фонд, при данном страховании избегут убытков, связанных с ненадлежащим исполнением или неисполнением представителями Фонда полномочий по выводу неплатежеспособного финучреждения с рынка или его ликвидации.
Договор страхования будет заключаться на период работы в неплатежеспособном банке временной администрации. Сумма, в пределах которой страховка будет отвечать за непрофессионализм чиновников — 30% от размера выплат по вкладам банка, гарантированного Фондом. При этом страховая сумма составит не менее 100 тыс. грн.
За каждый годовой полис чиновникам придется выложить по 1% от рассчитанной страховой суммы. Чтобы стребовать компенсацию, пострадавшему придется доказать вину чиновников и подтвердить размер ущерба в суде.
Напомним, в начале августа Министерство юстиции Украины зарегистрировало постановление об увеличении гарантированной суммы возмещения по вкладам населения в случае ликвидации банка со 150 до 200 тыс. гривен
Напомним, 21 августа 2012 года Административный совет Фонда гарантирования вкладов физических лиц (ФГВФЛ) повысил гарантированную сумму возмещения по вкладам населения в ликвидируемых банках со 150 тыс. до 200 тыс. грн.
По мнению экспертов, увеличение суммы гарантий по вкладам населения в банках окажет позитивное влияние на стабильность банковской системы и положительно повлияет и на курс гривны.
|
|
Додано: Пон 18 лют, 2013 12:50
Подтверждаю, Закон "О системе гарантирования вкладов физических лиц" - антиконституционный! Заключение Главного юридического управления Аппарата Верховного Совета Украины от 17.02.2012г. об антиконституционности данного закона -
Додано: Пон 18 лют, 2013 12:54
Так а что воров садить не надо? Вы предлагаете и сидящих выпустить?Прикольно...... А сбережения многие уже получили (350 млн грн уже возвращено). Спасибо госпоже Соловьёвой и ФГВФЛ. При обьявлении ликвидации - получат ВСЕ СРАЗУ!Ждём 20 марта....
Додано: Пон 18 лют, 2013 13:03
Еще одно заключение об антиконституционности данного закона - Главного научно-экспертного управления Аппарата Верховного Совета Украины №16/3-1214/9342 от 16.11.2011р. -
Додано: Пон 18 лют, 2013 14:13
Еще раз прошу, кто знает, дайте ссылки.
Додано: Пон 18 лют, 2013 14:15
До реєстр. № 9342
(друге читання) Зауваження до проекту закону України про систему гарантування вкладів фізичних осіб (реєстраційний № 9342) У Головному юридичному управлінні розглянуто підготовлений до другого читання Комітетом з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики проект закону України про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі – проект). Головне управління повною мірою підтримує висновок Головного науково-експертного управління щодо неприйнятності концепції зазначеного законопроекту, за якою кардинально змінюється правовий статус Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд). Фонд пропонується визначити, як «установу», наділену функціями та повноваженнями, що дозволять цій установі паралельно з Національним банком України здійснювати правове регулювання в банківській системі. При цьому, за концепцією законопроекту, межі повноважень Фонду визначаються на договірних засадах з Національним банком або нормативно-правовими актами самого Фонду. Статтею 55 проекту передбачено, що Фонд і Національний банк України укладають договір про співпрацю, який передбачає засади співробітництва між цими установами у процесі регулювання і нагляду за діяльністю банків, застосування до них заходів впливу, інспекційних перевірок банків, здійснення заходів по виведенню банків з ринку. Зазначені та інші положення проекту, зокрема щодо правового статусу та повноважень Фонду не узгоджуються із конституційними приписами, а відтак не можуть бути підтримані, виходячи із наступного. 1. Конституційна модель організації державної влади в Україні передбачає здійснення народом влади безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (стаття 5 Конституції України). Первинним елементом державного механізму є державний орган, через який держава здійснює свою політику, завдання і функції. Органом у сфері формування і реалізації грошово-кредитної політики, що забезпечує стабільність грошової одиниці України, Конституцією України визначено Національний банк України. Так, відповідно до статей 99 та 100 Конституції України забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України. Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Національний банк України» грошово-кредитна політика - це комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на забезпечення стабільності грошової одиниці України через використання визначених цим Законом засобів та методів. Відповідно до частин другої та третьої статті 6 цього Закону при виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Національний банк у межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті. Натомість проектом пропонується внесення змін до законодавства, за якими всупереч конституційним приписам щодо неприпустимості делегування функцій влади буд-яким іншим суб'єктам, фактично передбачається створення нового владного органу та наділення його функціями Національного банку України. Тобто Фонд утворюється як суб’єкт владних повноважень, що здійснюватиме нормативне регулювання в банківській сфері, акти якого є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами. Фонд застосовуватиме адміністративно господарські та адміністративні санкції, в тому числі за порушення актів Фонду, а в діяльність Фонду «забороняється втручання органів державної влади та Національного банку України». Отже, концепція законопроекту не враховує конституційної моделі організації державної влади в Україні, та суперечить: 1) статті 5 Конституції України, за якою влада здійснюється народом безпосередньо або через органи державної влади та органи місцевого самоврядування; 2) закріпленому у статті 6 Конституції України принципу, за яким державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Реалізація установчих функцій має здійснюватися виключно в межах Конституції. Створення законом органів влади, які не належать до жодної з гілок влади Конституцією України не передбачено, а створення центральних органів виконавчої влади та призначення їх керівників закріплено за Президентом України (стаття 106 Конституції України); 3) встановленому Конституцією України правовому порядку функціонування державної влади згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (частині другій статті 19 Конституції України) Також враховуючи те, що банки є важливою ланкою грошово-кредитної системи, зокрема учасниками валютного ринку, внаслідок чого функція забезпечення стабільності банківської системи нерозривно пов'язана із забезпеченням стабільності грошової одиниці України, передача Фонду значної частини повноважень Національного банку України щодо банківського регулювання та банківського нагляду суперечить вищевказаним статтям 99 та 100 Конституції України та, безумовно, обмежує можливості Національного банку стосовно реалізації конституційної функції забезпечення стабільності банківської системи. 2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як «економічно самостійну установу, яка виконує спеціальні функції у сфері обов’язкового гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» проектом пропонується (статті 20 та 26 проекту) наділити правом надання позик, поворотної або безповоротної фінансової допомоги приймаючому банку, видачі гарантій, надання позик працівникам Фонду (проектом не визначено чи є ними члени Адміністративної ради Фонду). Слід зауважити, що покладення на Фонд зазначених функцій не узгоджується з вимогами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», за змістом якого Фонд не належить до фінансових установ, які мають право надавати відповідні фінансові послуги. 3. Проектом передбачено входження до складу Адміністративної ради Фонду представника «профільного Комітету Верховної Ради України» (стаття 8 проекту), а також погодження Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики нормативно-правового акта Національного банку України щодо порядку діяльності санаційного банку (пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень проекту). Зазначене не відповідає частині другій статті 89 Конституції України, згідно з якою комітети Верховної Ради України здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України. Правовий статус, функції та організаційні основи діяльності комітетів Верховної Ради України закріплено Законом України "Про комітети Верховної Ради України". У статті 1 цього Закону відтворено положення частини першої статті 89 Конституції України та зазначено, що комітет відповідальний перед Верховною Радою України і підзвітний їй. У ньому також визначено функції комітетів Верховної Ради України, а саме: законопроектну, організаційну та контрольну. Таким чином, аналіз конституційних та законодавчих положень, які врегульовують питання діяльності комітетів Верховної Ради України, свідчить про відсутність у них повноважень щодо відрядження своїх представників до складу наглядових органів будь-яких установ та погодження нормативно-правових актів Національного банку України. 4. У пункті 1 частини четвертої статті 16 проекту пропонується встановити, що посадові особи Фонду не несуть особистої відповідальності за будь-які дії або бездіяльність, якщо вони діяли добросовісно і на законних підставах. Позови, подані проти посадових осіб Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду. Зазначене, на нашу думку, не враховує норми Кодексу адміністративного судочинства України, який передбачає, що стороною у адміністративній справі може бути як орган державної влади, так і окремо його службова чи посадова особа. До того ж слід зазначити, що посадові особи Фонду вправі самостійно приймати відповідні рішення у межах наданих повноважень, тому видається неприйнятною пропозиція, коли за їх незаконні рішення, дії (бездіяльність) відповідатиме Фонд. Зважаючи на коло суб’єктів, які можуть бути відповідачами у судових справах і характер (правову природу) спірних відносин, відповідні спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Фонду, його посадових осіб, можуть відноситись до різних судових юрисдикцій, наприклад, до господарської, цивільної, адміністративної. Визначення сторони у справі можливе лише на підставі відповідного процесуального кодексу у конкретній справі. З огляду на це, визначення у запропонований проектом спосіб належної сторони у якості відповідача не враховує вимог процесуальних кодексів України. 5. У статті 16 пропонується визначення терміну «працівник», що застосовується для цілей цього проекту. Проте воно не відповідає визначенню, що міститься в законодавстві про працю, про загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо. На нашу думку, йдеться про посадових осіб Фонду та інших працівників Фонду, до службових обов’язків яких належить виконання функцій Фонду. Положеннями пунктів 1-3 частини четвертої цієї статті проекту пропонується врегулювати окремі питання звільнення від відповідальності посадових осіб Фонду, відшкодування ними шкоди та обов’язкового страхування відповідальності, життя і здоров’я посадових осіб Фонду зокрема актами законодавства (в тому числі й нормативно-правовими актами Фонду). Проте згідно із пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» зазначені питання мають бути врегульовані виключно законами. 6. Частиною шостою статті 42 проекту пропонується звільнити Фонд від сплати податків, зборів, державного мита, платежів за послуги державних органів у зв’язку із створенням перехідного банку, а пунктом 22 Прикінцевих та перехідних положень проекту пропонується внести зміни до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», якими звільнити уповноважених осіб Фонду від сплати державного мита за подання певних позовів до судів та господарських судів. Зазначене не відповідає одному із принципів податкового законодавства, яким встановлено рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 розділу І Податкового кодексу України). Крім того зазначене суперечить частині третій статті 129 Конституції України, згідно з якою однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Також слід враховувати, що відповідно до статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору, який сплачується до спеціального фонду Державного бюджету України, спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп‘ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису. Тому звільнення Фонду призведе до зменшення відповідних надходжень до спеціального фонду Державного бюджету України і, як наслідок, до зменшення обсягу фінансування судової влади, що не узгоджується з частиною другою статті 140 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою забезпечення функціонування судової влади передбачає визначення в Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону. 7. Проектом пропонується встановити, що у випадку несплати банком сум зборів до Фонду протягом одного місяця з дня сплати, встановленого цим Законом, Фонд має право звернутися до Національного банку України з вимогою про безспірне списання сум зборів до Фонду та нарахованої пені з кореспондентського рахунку банку. Національний банк України протягом трьох днів з дня надходження вимоги зобов’язаний виконати вимогу Фонду шляхом списання коштів з рахунку банку та зарахування їх на рахунок Фонду та повідомити Фонд про виконання або про неможливість виконання його вимоги. Вказане суперечить статтям 13 та 41 Конституції України, згідно з якими усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Безспірне списання є фактично конфіскацією майна, яка може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. 8. Статтею 33 проекту передбачається встановлення адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема нормативно-правових актів Фонду. При цьому передбачено, що «Адміністративно-господарські санкції, передбачені частинами першою – третьою цієї статті, розглядаються та накладаються директором-розпорядником Фонду, його заступниками в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду». Зазначене не відповідає статті 238 Господарського кодексу України, за якою порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. 9. Прикінцевими та перехідними положеннями проекту пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема доповнивши його статтею 16619 щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та статтею 2344 стосовно надання Фонду повноважень розглядати «справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб». Зазначаємо, що повноваження Фонду розглядати справи про порушення його нормативно-правових актів не відповідає змісту статті 16619, якою вказане не віднесено до порушення законодавства у сфері гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, підпункт «в» підпункту 5 пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень проекту щодо доповнення пункту 1 частини першої статті 255 Кодексу про адміністративні правопорушення новим абзацом не відповідає концепції побудови статті 255, відповідно до якої протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на це посадові особи лише у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними у статтях 218-221 цього Кодексу. 10. Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень проекту передбачається внесення змін до Закону України «Про захист персональних даних», згідно з якими порядок обробки персональних даних в сфері забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб затверджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначене суперечить частині другій статі 32 Конституції України, згідно з якою не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, а також пункту 1 статті 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина. 11. Зміни, що у Прикінцевих положеннях проекту запропоновано внести до деяких законодавчих актів України, носять «точковий» характер, викладені некоректно, без урахування структури законодавчих актів, до яких ці зміни передбачається внести, та концепції інших законів, що унормовують відносини у відповідних сферах регулювання. Йдеться, зокрема, про зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» тощо. Узагальнюючий висновок: законопроект підлягає відхиленню як такий, що суперечить Конституції України. Заступник керівника Головного управління В. МІЛОВАНОВ
Додано: Пон 18 лют, 2013 14:43
Просьба ко всем вкладчикам!Уважаемые все, кто получил и не получил свои деньги, поскольку каждому из Вас, вкладчиков банка "Таврики", нанесен материальный ущерб, в том числе и очень значительный, в результате которого есть покушение не только на ваши сбережения , но и на жизнь, прошу всех безотлагательно обратится с заявлениями о признании вас потерпевшими в милицию, а также в СБУ, с последующим наложением судом ареста на счета и активы банка "Таврика" до окончания следствия. В заявлении не забудьте упомянуть об умышленном ущемлении Ваших прав, когда в ноябре 2012 года в результате действия постановления НБУ 906 было запрещено открывать новые вклады, в т.ч. счета, разбивать по 200 тысяч грн депозитные договора, а также всем было отказано в выдаче вкладов и получения процентов.
В Киеве по уголовному делу работает следователь - Исамбаев Игорь Юрьевич. Его телефон (044) 4860320, адрес - Киев, ул.Герцена, 8. В среду он готов встречаться с вкладчиками "Таврики". Кроме того, дело ведет Главное следственное управление СБУ. К ним обращаться можно по адресу Киев, ул. Малоподвальная, 16 ( рядом с ул. Владимирская, 35, здание СБУ, рядом ст. метро "Золотые ворота") в приемную граждан. телефон 226 2564 Пожалуйста, не затягивайте все в долгий ящик, чтобы вам можно было вернуть деньги.
Додано: Пон 18 лют, 2013 14:53
Чего так мелко ? Пишите про 6 000 000! Уж если врать - то по-крупному.
При янучарах Захидинкомбанк признали абсолютно здоровым, при том, что его вкладчикам пятый год не возвращают вклады!
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
