Нерухомість у Львові

Дуже вдячний jump та Bolt - за адекватні правдиві коментарі...

Поїхав в "Вина світу" - сьогодні ж свято - «День Збройних Сил України» - купити щось до столу...
Підійшов до вітрини з моїми улюбленими закарпатьскими коньяками...
Немає...
Треба ж тобі - в Україні не можна купити щось українського виробника...
Продавець - гарний хлопець - пропонував купити ГРУЗИНСЬКИЙ українського розливу...
Ну, в ці дні пити щось грузинське - ну... та ні... це вже "вобще"...
Хотів промовчати, а потім сказав: "У мене є правила"...і перелічив...
- італійські вина п'ю в Італії - останній раз був в січні...
- польське пиво п'ю в Польщі - останній раз був у лютому...
- грузинські коньяки та вина пью у Грузії - останній раз був у березні...
- французькі Арманьяки п'ю у Франції - останній раз був у квітні...
- грецькі вина п'ю в Греції - останній раз був у травні...
- каліфорнійські вина п'ю тільки прямо у виробника - в Napa або в Sonoma - останній раз був в червні...
- гавайський ром п'ю виключно на Гавайях - останній раз світкував там день "4 липня" саме 4 липня...
- румунські вина п'ю виключно в Румунії - останній раз там був в серпні...
- турецьке пиво п'ю виключно на пляжУ в Анталії - останній раз його там пив його у вересні...
- турецьке вино п'ю виключно на курорті термальних вод в Афьоні - останній раз там пив його у жовтні та листопаді...

То гріх вже не випити українського коньяку в Україні... Хлопець виніс одну пляшку "3 зірочки" - більше нічого немає...
- І мого улюбленого "Бескіди" немає?
- Немає. Розкупили і не завозять...
- Що це за дивна країна така? Як тут люде живуть?

Тесть-золота людин ,після спілкування з наведеними в виших постах ''органами '' любив вечорком ,,Закарпатського'' 4* соточку накатити.

Класна річ... смакую як раз...

...люди добрі! - ви так "цофаєте" Україну, і раді тут взагалі НЕ жити(чи навіть, НЕ заїзджати!).........- а хто ж по-вашому має тут жити і піднімати її з колін?

...і що ВИ ВСІ ЗАРАЗ РОБИТЕ, щоб покращити становище в Україні?.......чи просто.......банально ВТІКАЄТЕ, як пацюки з корабля?- кидаючи все напризволяще.....

Вибачте мене..........якщо когось образив.......правдою!

Теж думаю як спихнути квартирку Сихові і прикупити в Албаніі з видом на Іонічне море.Поки там нормальні ціни.300 м до центрального пляжу Саранди 650 €з видом на море, 550€ з видом на гори..А на рахунок піднімання с колін.Не хочу надірватися.Коли закінчив полутех в 98 переддипломна практика булана на Автонавантажувачі.Тоді за рік зібрали 18 навантажувачів , якщо при союзі 15 тис за рік.Знесли забудували.Автобусний.Розвалили забудовують.Львівприлад, Полярон, Кінескоп, Сільмаш,мехсклозавод.Я не розумію взагалі навіщо купляти житло в місті де немає роботи.Чи як рахує наш мер виїдемо на 20 тис ІТшніках(чи скільки їх там є).Я вже розумію логіку американців з їх фанерними будинками.Не шкода полишити при пошуку місця дє є робота.

...так-так...... і свої історії успіхів - ох як не хочуть тут "успішні пани" розказувати............щоб ПІДКАЗАТИ молоді, як ТУТ можна заробити - НЕ виїзджаючи за кордон!
....щоб молодь САМА тут собі створювала роботу.....

...ніхто....ніхто...........по всіх гілках скачу тут роками, в надії знайти якусь зацепку, щоб створити НОВУ, або додаткову роботу(бізнес).....- та де там!
....от будуть писати, яке п"ють вино....і т.п........і взагалі, як і де тратять свої кошти..........але НІХТО не напише, як ПОКРОКОВО заробив/заробляє на це............- чи хоча б про свого друга, чи родича розказати...........- так ні, мовчок! - і то так ВСІ!.........
.....ніби, бояться, що в них щось відберуть...........чи то планують прожити 100-150років.....а тут розкажуть і все!- треба буде жити лише на пенсію в 1400грн/міс.
....чи то просто.......гроші портять людей...........

Через Фейсбук недавно знайшов пацика н а автобусному разом років 7-8 тоиу працювали.Зара на ЕТАЛОНІ-ті що бидловозки проєктують.ЗП на руки 6500 .Знімає хату за 4100 + комуналь.На решту живе.Сімї нема.Кажу йому тоб і тільки валити треба звідси.Він , щось морозиться що польскої не знає, на що я відповів, що теж ге знав коли перший раз їхав.

"О бедном гусаре замолвите слово!"
(размышления на тему: "Кому и где жить хорошо")

Текст ниже не рекомендуется (и не предназначен) читать тем, кто работает кассиром в супермаркете, сторожем на стройке, мастеровым в цехе или на предприятии, учителю школы, водителю автобуса, преподавателю университета, врачу поликлиники или декану факультета. Тут нет ничего обидного, это текст просто для другой аудитории).

Точно так же, как "В жизни всегда есть место подвигу", точно также есть в жизни момент, когда стоит оглянуться вокруг и посмотреть, как ты живешь, где ты живешь, что ты делаешь и стоит ли это делать?
А ну-ка возьми калькулятор и подсчитай, сколько у тебя недвижимости - квартир во Львове, дач под Львовом, земельных участков, гаражей и автомобилей...
А сколько это стоит СЕГОДЯ?
А сколько это стоило ВЧЕРА?
А сколько - точнее - ты вообще это нажитое - можешь ли ты его продать?
А за сколько????

Мой родственник последние 15 лет занимался благим и прибыльным безнесом, в пригороде города Льва он купил большой участок земли и вместе с компаньоном построил там цех по реставрации и постройке (не скажу чего).
Работа прибыльная, успешная и - главное - полезная людям: он не только купил себе и сыновьям по квартире и автомобилю, он не только дал работу 10-ти или больше сотрудникам, он не только уже 15 лет кормит и поит налоговую (каждый праздник и каждый день рождения - очень дорогие подарки в виде цветных букетов из купюр), кормит и поит СБУ (каждый праздник и каждый день рождения - очень дорогие подарки в виде цветных букетов из купюр, за 15 лет обещанную "крышу" НИ РАЗУ НЕ ОБЕСПЕЧИЛИ), кормит и поит милицию//полицию (каждый праздник и каждый день рождения - очень дорогие подарки в виде цветных букетов из купюр, за последние 15 лет НИ РАЗУ НЕ ПОМОГЛИ найти украденное и обнаружить воров), кормит и поит ... та всех кормит и поит (каждый праздник и каждый день рождения - очень дорогие подарки в виде цветных букетов из купюр)...
Конечно, и компаньон не сидит без бутерброда с красой икрой на праздник...
Иногда чертыхается, что работать стало "труднее"...
Иногда радуется, что работать стало "чуть легче"... пошли денежки хорошие...

Я замечаю смену его настроения по его сообщениям мне в Скайпе - много пишет - значит - сейчас перерыв между курсами химиотерапии после нескольких сложных многочасовых операций и стало чуть легче... Отвечает коротко и неохотно - начался новый курс химиотерапии и не то, что писать - дышать не охота...

Я решил его проведать...
65 долларов - не деньги - сел на самолет и прилетел из Анталии, где почти постоянно последнее живу в своей квартире - в любимый и почти родной Львов...

Я знаю Львов не лучше других - хотя знаю Львов с 1980 года, когда побывал здесь впервые... Я в тот первый приезд во Львов на жительство жил за Стрыйской парком - в старинном - наверное австрийских времен - особняке на улице Карманського - зараз не пригадаю - це був будинок 4 чи 8... Все ж таки пройшов час...Тоді вона називалася іменем "Мічуріна" який зроду не знав, де той Львів... Із 1929-го року ця вулиця мала назву "Вербова", з 1933-го – "Ґундуліча", сучасна назва - з 1992 року... І слава Богу...
Мій перший день у Львові запам'ятався трьома речами:
- піч в тій квартирі, де я жив - я такого не бачив - піч прямо в кімнаті, вся обкладена старовинним кахлем...
- кава у старовинній башті - то кафе "Вежа" - я не міг зрозуміти - як це просто так серед дня сидять - НІЧОГО не роблять і просто п'ють каву... Я просто звик дуже багато працювати - цілий день і тоді зовсім не пив кави...
- чудовими незвичними людьми - буквально в перший свій день у Львові я - от дурень - загубив свій паспорт - він "тупо" випав з внутрішньої кишені карману плащу - і в той же день мені його повернули - знайшов мій паспорт у величезному місті - мене - роззяву...

Потім все більше часу я жив на Левандівці, де і зараз живе багато моїх друзів...
Мені подобалася вулиця Широка... Церква...
Найчастіше я відвідував кафе у підвальчику на розі Широкої та Суботівської - Боже правий - які там готували відбивні! Смакота... Ще класну Солянку подавали у кафе "У Юлії" на розі вулиць Ганни Блажкевич та Калнишевського - де б я потім в ресторації на замовляв Солянку - смачнішої НІКОЛИ і НІДЕ не подавали...
Шикарна кухня - в ресторані біля Левандівського озера - його місцеві називали не "Левандівське озеро" - а "Жаба" - маленьке таке ... але діти - та не тільки - купалися... Там страви такі - що ого-го! Майстри...

Ніколи не забуду ночівлю у товариша в серці Львова - в старовинному будинку на розі Солодової та Малої - пили горілку, закусювали львівською ковбаскою, купленою на Винникіському ринку - Боже, яка кров'яночка!!! - готували хлопця до весілля... У будинку старовинні сходи... різьбляні двері... поручні сходів - вони ще пам'ятаюсь Цісаря - балкони-переходи, по яких можна попасти в будь-яку квартиру... незвично не прямокутні кімнати...

Час минає... Славетний Львів!

Так думав я в цей понеділок, коли літак почав знижуватися нижче отих туч, що саме на фото... Літак трохи похилітало... він пірнув у вузьку смугу між землею та тучами...
Серце завмерло від жаху, все було вкрито снігом... дорыг майже не було видно - занесено снігом... якісь хатки та якісь жалюгідні - не ображайтеся - правда - так зверху видно - села... Було видно, країна зовсім бідна… Ну просто зовсім…

В мене було враження, що літак наближається не до Львова... До Колими... Салєхарду... Тавди... Комсомольска-на-Амурі... Магадану.... Хоча я там НІКОЛИ не був...
Якось дуже загрозливо виглядала "Арена-Львів" - темно-сіра: укрита шаром снігу... Не ображайтеся, було враження. Що під нами – Табір для зеків десь під Ухтою чи під Воркутою…
Здивувала дуже чиста злітно- посадкова смуга... нача вилізана язиком... Як завжди приємне враження від Львівського аеропорту та його співробітників...

Далі знов - суцільний жах...
Ще о 16-000 у неділю я купався у Середземному морі (мені від будинка з квартирою до моря - 20 хвилин пішки)...
Ще о 16-20 я йшов по вулиці, засадженою помаранчевими деревами - і на кожному з них висіло як не 100 так 1000 помаранчів... Ніхто не зриває - ліньки... Ось впала пара-трійка - підбираєш - ідеш... жуєш...

Сів у тролейбус... Іноземець з мого літака спитав у мене: скільки коштує квиток (англійською) - я відповів, що 2 гривні... помилився - три... я ніколи або майже ніколи не їзджу по Львову у тролейбусі... Готовий був заплатити за нього - звідки у нього гривні? - виявилося - є, вже поміняв...
Тролейбус гарний, мабуть новий... Я подумав все ж, що для іноземця він все ж таки виглядає, як танк часів Другої світової...
Вийшов на розі Любінської та Виговського... Зразу якось захотілося сісти у тролейбус номер 9 і повернутися в аеропорт... Літак відлітав за годину... здавалося, що квиток куплю за будь-яку ціну...
Постояв на зупинці... Була 15-00... сніг... грязні автівки... хтось кудись бреде...
Автобус - жовтий Богдан - ще не прийшов... Було точне враження, що я - засуджений режимом Сталіна на заслання та прибув відбувати покарання... Років на 25... Колима... Мордовія... Хоч там і не був ніколи…
Підійшов автобус... Жовтий Богдан...

Ще декілька годин тому - рівно о 9-00 за часом Львова я стояв на вулиці в Анталії та чекав на автобус номер 800 прямого сполучення в аеропорт... був ранок...

Автобус підійшов за розкладом - величезний автобус - такі Ви можете побачити і в Амстердамі, і в Лос-Анджелесі, і там, і там я був цього літа... Майже такі - автобуси - у Львові ходять по маршруту "3-А"... Ну, майже...
В автобусі було 3 пасажира... вхід - тільки через передні двері - у КОЖНОГО - магнітна карта із передоплатою за проїзд - доторкнувся до електронної панелі біля водія - панель запищала - водій кивнув головою - проходь!
Сів... зі мною маленька - для ручної поклажі в салоні літака - валіза... Перевірив - є Wi-Fi - коротка реєстрація - прийшла СМС-ка з кодом - ось тобі і Інтернет - безкоштовно... Їду... спілкуюся із друзяками... скинули фото - Львів… все в снігу... Було смішно...

В жовтому Богдані було не смішно - ледве вліз на передні двері... 4 гривні - будь ласка... валіза не дала пройти далі - стояв майже біля водія і весь час передавав туди-сюди засмальцьовані гривні - 4 гривні... 10 - за двох - 2 гривні - решта... передайте за трьох - 20...
Подумав: всі мікобактерії туберкульозу - у мене на руках...
Душу трохи зігріли ніжні теплі пальці дівчини, які ззаду залізли у задню кишеню джинсів - я згадав, шо крім 10 гривень червоного кольору там більше нічного не було - а в Анталії зазвичай лежить магнітна картка на проїзд та карта класу Gold від Приватбанку - нею зазвичай розплачуюсь в магазинах - дуже гарно...
Було приємно відчувати, як по сідницях, що ховаються за тканиною задніх кишень джинсів, водить туди-сюди, туди-сюди, туди-сюди ніжна дівоча рука... Нехай водить... туди-сюди, туди-сюди, туди-сюди... 10 гривень не шкода...

Наш двір... наш будинок... автівки - в снігу... Двір почищено... все акуратно... чистенький вхід... Ліфт працює... Борщ... не жартую, сало - на хліб давай його...

Десь о 18-00 відчув, що в квартирі холодно... добавив газу для двоконтурного котла...
Зразу пригадав: ввечері в Анталії включаю кондиціонер на 21 градус...
Без нього - незважаючи на сонце вдень і прямо жару - в квартирі 18 градусів...
В квартирах - у більшості там немає батарей...

Кондиціонер працює пару годин... Кондиціонер LG smart invertor...
Электрика в Турції дорога - 21 турецька копійка за 1 кВт х год.
Будемо рахувати:
1 український долар (як Ви знаєте, в Україні основна валюта - американський долар, а допоміжна - українська гривня, 1 основний доляр = 27 гривень) = 3,90 турецької ліри.
Я вже звик: 1 ліра = 6,92 гривні, тобто в магазинах дуже приємно - всі ціни треба множити на цифру "7": курка – 42 гривні, упаковка Сарми – 2 ліри – 14 гривнеь, відвбивні курячі “Шніцель” – 25 гривень (там 2 штуки), 6-ти літрова баклажка мінеральної води – 21 гривня…
Таким чином: Електрика в Турції дорога - 21 турецька копійка за 1 кВт х год або 0,21х6,92=1,45 гривні за 1 кВт х год. Немає ніяких пільгових "100 квт". І субсидій тут немає.
Зазвичай турки отримують в місяць 1450-3 600 лір.
- помідори та огірки - 1-2 ліри = 7-14 гривень.
- помаранчі, мандарини, гранати - 1,5 ліри = 11 гривень кіло...
- інжир та полуниця в сезон 2-3 ліри кіло - 14-21 гривня... Зараз інжир тільки в'ялений - дорогий - кіло 25 лір, полуниця трохи дешевша - 20 лір...
- літр молока жирного - 2,25 ліри = 16 гривень...
- йогурт – відерце 1,5 кг – треба їсти ложкою – 7 лір – 49 гривень (це за відерце в – не жартую – 1,5 кг)…
- картопля 0,75-1 ліра за кіло - рахуйте по 7 гривень...
- соняшникова олія - літр 12-14 лір - дорого - 84-100 гривень...
- оливкова олія - 18-20 лір - до 140 гривень за літр...
- риба - страшне, який вибір - ціна від 8 до 24 лір за кіло...
Зазвичай я беру Дораду по 15-16 лір за кіло - десь по 105-110 гривень за кіло...


- пальне - дороге - європейська і якість, і ціна - по 5,5 ліри за літру - рахуйте по 38 гривень за літр...

Що дорого: яловичина - десь по 210 гривень за кіло....
Горілки зовсім немає - і віски та джин західного виробника - дуже дорого - щось по 700 гривень пляшка...
Пиво - дороге - 2 долари пляшка!

Що дешево: курятина та все з курки - курка від 40 гривень за кіло...
Вино дуже дешеве - ціна пляшки білого або червоного сухого (виключно сухі вина) від 14 лір пляшка або 100 гривень та вище. Зазвичай купую вино по 15 - 20 лір за пляшку або за 105-140 гривень...
Вино дуже якісне...

Я все це до чого...
Нарешті скажу...
Приїхав провідати родича... 50 років... три важкі порожнинні операції...
В улюблений цех вклав 100 000 долярів.... Зараз може продати максимум за 20...
Третій чи четвертий курс хіміотерапії...
Я пропонував приїхати до мене в Анталію - він "загорівся"... почав збирати речі - жінка прийшла з роботи - отримує 7 000 гривень на місяць - охолодила його бажання...
Не приїхав...
Тому, якщо маєте можливість ще десь пожити ТРОХИ в іншому місці - не гавте часу...
Не гавте... Можливо, вже й цех не дуже потрібний… Та й продати його зараз можна в 5 (п’ять) разів дешевше, ніж вкладено… Збитків – на 80 000 долярів… майже стільки вже вкладено на лікування…
Справді є місця де тепло, затишно, море, квартири коштують - як у Львові точно така ціна - "двушка" з повним готовим ремонтом та меблями виходить у 50 000....
Коли йду н пляж - дивлюсь на 2 щойно здані будиники: ось багатоповерховий - як у Львові...

А мені більше подобаються 5-ти поверхові - там всього 20 квартир... свій плавальний басейн...
Квартплата - 15 -20 долярів на місяць... Електрика коштує... ну, ви знаєте... вода - 20 гривень за куб. Гаряча - БЕЗКОШТОВНО.




P.S. Прошу не дуже топати на мене ногами: особисто я нікому нічого не винен...
Я просто даю інформацію для роздумів...

Погода сьогодні у Львові - як сказала жінка - "мерзопакостная"...
Вам-то добре, сидите в офісі...
А меня - песика вигулювати йти... Зимно...

Шановний! Браво! Пишіть, будь ласка, ще.

Слава Богу, що хоч ногами не б'ють...

Вчора говорив з ріелторами Дніпра, щось там з бетоном зовсім сумно...
Є такий у Дніпрі район непоганий - у верхній частині міста - проспект Гагаріна, там є комплекс Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна - територія щось з 27 га - територія ворожого Кремля...
10 житлових будинків комплексу завжди вважалися "елітними", бо непогане розташування+парк університету...

Ось пані одна виставила на продаж "елітну" квартиру - 1-к - у реконструюваному будинку 30-х років 20 сторіччя...
Стартова ціна - 80 000 долярів.
Сусіди крутили пальцем біля вуха... Пані хотіла саме 80, бо діти мешкають в тій країні, де є славетний автозавод "ГАЗ". І їм цифра "80" більша до вподоби...
Був хлоп, який пропонував 40 за 40 - тобто по ціні в 1000 долярів за квадрат.
Пані не віддала.
На вчора вже не дають і 20... Пані сумує...

Інші приятелі прикупили в Дніпрі ближче до центра 2 квартири для "пасивного доходу". Вчора питав, що і як...
Сказали, такі ціни на ремонт, що роблять ремонт весь САМІ.
"Володя сам встанволює душові кабіни - дуже довго сам робить..."
Я їм сказав: у Львові встановити під ключ кабіну коштує не дорожче 800 гривень - роботи на пів дня-день...
Ви порахували - чи варто так робити?, бо втрата 1 місяця грошей за аренду веде до "втраченого прибутку" за один місяць - а це 6-10 тис. гривень...
Не рахували...
Обіцяли повідомити, скільки витратили на два бетони в новобудові, в яку ціни став ремонт та за яку ціну здали... Самому інтересно...

P.S. Гадаю, що сам пан Долярчик дав самому собі відповідь... (щодо шалених та "бистрих" грошей...), поради дають, але щось не густо...
Воно й зрозуміло: "Бистро" заробити дуже важко, але можна.
Наприклад, як разу в середу о 16-30 за Львівським часом купуєте на гроші повітря над котлованом акції - Боже, які ж купити - та перше-ліпше (це кум каже), яка там перша буква в абетці - "А"? - А! - ну ось на "А" і давайте мені - компанії Applied Materials, Inc. по ціні 50,01 долара за акцію, тобто на 40 000+8 (вартість пляшки кон'яку) долярів прикупили 40 008/50,01=800 акцій.
Відкорковуєте принесену кумом пляшку горілки Lemberg (кон'яку ж немає, бo ви його "вклали").
Виставляєте на стіл: котлєтки печінкові, оселедець, олів'є, огірок та трохи хліба.
Кум розказує як покатався на лижах в Буковелі:
знімав готель близько до спусків за 2 000 гривень за добу на двох (без харчування), сніданок - 200 гривень (шведська лінія), SKI-паси не купляв на весь день по 900 гривень, а трохи "схитрив" - купляв на 4 години - вони дешевші... Щось з 540 чи що...
Слово за словом - траси, ратраки, спуски, червоні, чорні, сині... Спорт, одним словом... а горілки вже й нема - що там і було - пляшка на двох...
- Ну, нема так нема! - кажете Ви і дивитесь: яка тепер нова ціна на куплені акції?
О! Вже 51,01.

Скільки там тих папірців?
- 800 (це кум підказує, одягаючись).
- Ага... ага...
Продаєте по 51,01 - чистий прибуток склав 800х (51,01-50,01)=800 долярів.
Час викликати таксі та їхати все же з кон'ячком, бо котлєтки печінкові ще залишилися...

P.P.S. Вчора їхав по Стрийській - бачив, що почалося будівництво нового компекса неделече від Стрийського парку - між Володимира Великого та Луганською вздовж Стрийської... Хто думає, де що прикупити - раджу звернути увагу - не знаю подробиць - але місце дуже гарне: і парк, і стрімка Стрийська, і магазин "Вина світу", і історичний центр поруч...

і свої історії успіхів - ох як не хочуть тут "успішні пани" розказувати....щоб ПІДКАЗАТИ молоді, як ТУТ можна заробити - НЕ виїзджаючи за кордон!
...ніхто....ніхто....по всіх гілках скачу тут роками, в надії знайти якусь зацепку, щоб створити НОВУ, або додаткову роботу(бізнес).....- та де там!
....от будуть писати, яке п"ють вино....і т.п........і взагалі, як і де тратять свої кошти....але НІХТО не напише, як ПОКРОКОВО заробив/заробляє на це..- чи хоча б про свого друга, чи родича розказати..- так ні, мовчок! - і то так ВСІ!.........
.....ніби, бояться, що в них щось відберуть...........чи то планують прожити 100-150років.....а тут розкажуть і все!- треба буде жити лише на пенсію в 1400грн/міс.
....чи то просто гроші портять людей

Пан Долярчик Ви поводите себе як мала дитина. Ніхто і ніколи не дасть Вам тут пораду як ПОКРОКОВО стати багатїєм. Бо, по-перше, такі поради коштують грошей - існують "специально обученные люди" - фахівці з інвестицій. По-друге, історія кожного успіху унікальна: це і сплав вдалої думки та часу і місця її застосування, це вдала спорідненность з якоюсь людиною, вдалі дружні стосунки, спеціальні навички та знання, використання свого службового становища чи рідних (корупція) та інше. І будь-яку історію успіху майже неможливо натягти на Ваше життя.
Стосовно Акурта, який "п'є вино і не розказує, як покроково заробив", то вже з його постів можно зробити деякі висновки:
- здача житла в аренду
- творча/інтелектаульна діяльність (це я про видані книги)
- викладацька діяльність
- інвестиції в акції іноземних компаній
- можливо продаж нерухомості
Якої ще Ви чекали поради? У сусідній гілці людина ризикнула, дев'ять днів потому вклала у біток десь 18 тисяч у.е., і за дев'ять днів заробила 264000грн. Погано? Ні. Але це треба ризикувати, а Ви просите пораду, але "тільки не крипту". Нема рецепту, щоб сидіти на дивані та заробляти грошенята, а якшо й є, то до цього треба довгенько добряче побігати та порвати собі дупу.