Еміграція, заробітчанство

згоден, кожен робить свій вибір.

але не треба казати, що це єдиний вихід. варіантів багато, й треба поважати інший вибір

Я поважаю людей, які залишилися та намагаються перетворити країну на кращу, хоч до самого з роками прийшло зрозуміння, що я не хочу чекати.

Вам обом

а в нас що, якось по іншому здають?
здається на курсах навіть ті, що добре вчаться, вимушені платити...

Та ладно!
Я еще в 90-е с первого раза сдал правила и со второго вождение.
А за курсы платить надо - они, что, бесплатно учить должны?
Жена незадолго до отъезда, если мне память не изменяет, с первого раза сдала и теорию и вождение. Правда, помимо тех часов, что входили в оплату на курсах, еще дополнительно несколько занятий взяли.

Я поважаю людей, які залишилися та намагаються перетворити країну на кращу, хоч до самого з роками прийшло зрозуміння, що я не хочу чекати.

люди не хочуть перетворити країну на кращу, вони залишаються, щоб скористатись можливостями заробітку, який не зможуть досягнути за кордоном. у 95% випадках на сьогодні, коли фактично війною прибрано адміністративні перепони (з боку закордону тобто) - еміграція або не еміграція - економічне рішення

а розмови про патріотизм як причину залишитись - це переважно фасад. красномовні патріотичні розмови до речі можна переконливо вести і з-за кордону. що кожного дня доводить наприклад, Ермакс

Можно, но вопрос сколько лет в такой радости звёзд с неба готов человек жить.

Неизвестно. По сравнению с Украиной - день сурка. Рабочая культура - добровольно работают более интенсивно и ответственно, может быть потому что получают эмоции от процесса. Поэтому ставки зп не всегда корректно сравнивать с Украиной.

Не, мне интересен кэйс реальный. У Вас всегда что-то ломается, что-то желтеет, и это надо оплачивать. Вот если это проблемка, но не смертельная, то ок. Просто сколько выходит откладывать на "черный день" и видит ли семья себя вот в такой радости 5-10 лет. Ну и пожизненная аренда, а чё.
В 20-25 лет жить втроём в одном жилье нормально и дёшево. Каждому по комнате и распределение кто идёт за пивом. А вот дальше - проблемней. Троих весёлых и озорных в трешке в 35-50 я не встречала, хотя, может идут новые времена ))) ну а про бои 2х хозяек на кухне вообще легенды ходят, а если ещё и с детьми )))

Смотрите, Вам привели пример свежей понаехини и Вы уже строите далекоидущие выводы.
У меня есть примеры людей, которые понаехали давненько, если хотите, я могу проиллюстрировать .
Итак, пример номер раз, причем, пример-винегрет 3 в одном.
Приехали когда-то в США 2 семьи. В немного разное время, с разными историями.
Одна семья из Киева, жили на Левобережке, с дочкой, вторая - из Одессы, с сыном.
Через какое-то время дочка познакомилась с сыном, они поженились, у них родился сын. Сейчас все 3 семьи живут почти вместе. Отцы, правда, уже не на этом свете.
Отец парня ушел с месяц назад. Теперь молодая семья с сыном лет 14 живет в 3бдрм, мама из Киева живет в 2 бдрм, мама из Одессы живет в 1 бдрм. Все квартиры в одном доме. Мир, дружба, жвачка.
Пример номер 2, семья моего бывщего лендлорда.
Приехали 20 лет назад, из Одессы, причем муж был "предпенсионного возраста" , примерно как мне сейчас. Первые несколько лет крутил гайки на СТО, потом пошел в МТА. Привезли с собой сына, который только закончил школу.
Сначала купили одну квартиру, сделали там ремонт, выплачивали ее какое-то время, потом продали, купили другую, сдалали там ремонт, купили студию - сдали.
Потом привезли маму жены - ей купили убитейшую кваритиру и сделали там относительно неплохой ремонт, потом мамы не стало и мы были первыми арендаторами в этой квартире. Сын закончил каледж, женился, работает программистом, купили дом на Стейтен-Айленде, уже выплатили. Недавно отец подарил арендную студию. Отец вышел на пенсию, доходов хватает. У мамы пенсия не большая (насколько я понимаю).

Bolt

Gastarbaiter писал(а):
Shaman писал(а):
як розірвати це порочне коло????

Ніяк. Залишити цю країну для таких, як Bolt, і переїхати туди, де це не є загальною практикою.
Саме кумедне, що потім ці ж самі люди обурюються, коли хтось з чиновників окрадає державу на мільйони, і бачать у цьому джерело усіх бід в країні.

Якраз відсік про це від дяді Міші свіжий вийшов:
https://youtu.be/Yzu_DBdvR8M

Не знаю, помему удалили этот пост.
Очень в тему ветки.
Портнов житейские ситуации хорошо раскладывает.
Болт, там как раз про то, что надо быть честным и трудолюбивым.

Может поэтому и удалили, что боятся что честные и трудолюбивые все свалят, останутся болты.

Ну и пожизненная аренда, а чё.

Ага, а в Україні всі купляють кожен рік по квартирі, ага. Я щось за 18 років так і не зміг купити в такій "класній" Україні житло. Хоча збирали вдвох, і не останні професії.

Я поважаю людей, які залишилися та намагаються перетворити країну на кращу, хоч до самого з роками прийшло зрозуміння, що я не хочу чекати.

люди не хочуть перетворити країну на кращу, вони залишаються, щоб скористатись можливостями заробітку, який не зможуть досягнути за кордоном. у 95% випадках на сьогодні, коли фактично війною прибрано адміністративні перепони (з боку закордону тобто) - еміграція або не еміграція - економічне рішення

а розмови про патріотизм як причину залишитись - це переважно фасад. красномовні патріотичні розмови до речі можна переконливо вести і з-за кордону. що кожного дня доводить наприклад, Ермакс

У меня есть пример одной семьи, у них есть бизнес. Поставки на разные предприятия. Там все на откатах.
Прозвучала фраза "Мы не видим себя в эмиграции, у нас тут все хорошо"
Они интегрированы в украинскую систему. Есть выходы на все что нужно. Все вопросы "решаемы". Хотя даже к такому они шли с нуля долгие годы. Начинали с полного нуля. Но там чему-то "научились", там с кем-то познакомились. Обросли нужными связями, получили "бесценный" опыт. Теперь в другой системе координат они себя "не видят".

Ну и пожизненная аренда, а чё.

Ага, а в Україні всі купляють кожен рік по квартирі, ага. Я щось за 18 років так і не зміг купити в такій "класній" Україні житло. Хоча збирали вдвох, і не останні професії.

То так хотів. У мене в полі зору немає знайомих, котрі хотіли би і не могли. Навіть самотня молода мама змогла за допомогою рідні.
Орендують пару сімей. Ну як орендують - живуть за комуналь в хатах, котрі залишили родичі/знайомі, що емігрували ( ще до війни, тру емігранти).

Дуже добре, що панове хвилюються за тих, «хто в морі», тобто в еміграції.
Жахливі новини знову отримав з Великої Британії.
Наша людина з дитиною. Прибула за Програмою прийому українців.
Головне, сказала, що дають працювати прямо з першого дня.
Жінка не втрачала час даремно: в Україні отримала професію бухгалтера, тому працює відразу на двох роботах:
- бухгалтер британський. На британську фірму. Заробляє 28 000 британських фунтів на рік. Взагалі сказала, багато людей працюють на мінімалку: 10,3 фунта за годину.
- бухгалтер український - в он-лайн режимі. Тут самі знаєте, які зарплатні.
На дитину платять 150 фунтів на тиждень.
Живе не в Лондоні, тому доволі все дешево.
Наприклад, оренда квартири 1000 фунтів.
Несподівано сказала про те, про що я «товчу воду в ступі» вже багато років на цьому форумі: думайте про освіту дітей. Вона сама вчила англійську мову з першого дня приїзду і зараз планує піти вчитися далі за фахом.
Знаєте для чого?
Цікава відповідь: «Щоби так багато не працювати!»
Он воно як: «Щоби так багато не працювати».
Шикарно, подумав я, дивлячись на неймовірно красиві ліси в околицях Хельсінки.

Пане Акурт, пару питань. А як вона влаштувалась з першого дня на таку посаду без англ. Чи якийсь рівень достатній В1 (наприклад) був?
28 000 фунтів на рік це брутто? Якщо так скільки на руки? Половина від цього?
Оренда квартири дешева, але як я знаю у багатьох людей робота зав'язана на Лондон - тому commuting time і гроші на те добирання доволі значні. Як там з цим?

З останнім дуже цікаво. Можу зі свого досвіду і галузі сказати - що чим далі і більше досвіду - тим складніші таски становляться, і роботи просто море. Короче ІТ не для розслабону виходить.

Є таке, що з ростом сінйорістості оплата відстає від вихопу. Тому треба знаходити оптимум, Quiet quitting по їхньому, або по нашому: "працюй як Bolt"

Ну и пожизненная аренда, а чё.

Ага, а в Україні всі купляють кожен рік по квартирі, ага. Я щось за 18 років так і не зміг купити в такій "класній" Україні житло. Хоча збирали вдвох, і не останні професії.

То так хотів. У мене в полі зору немає знайомих, котрі хотіли би і не могли. Навіть самотня молода мама змогла за допомогою рідні.
Орендують пару сімей. Ну як орендують - живуть за комуналь в хатах, котрі залишили родичі/знайомі, що емігрували ( ще до війни, тру емігранти).

Я вже великий щоб казкам вірити, особливо про самотніх молодих мам. В мене зі знайомих тільки одиниці змогли купити. Ті що раніше емігрували - майже всі купили.