Еміграція, заробітчанство

---За авто не скажу — не дуже розбираюся і не цікавився.

А даремно той дописувач, цитату якого навів пан flyman, не цікавився.
Прокат авто: на тиждень.
Зацініть ціну.

Ціна за тиждень.

ІТ бобер

Ось вчора писав пані флер, як завжди видалили без зазначення причини:

Раніше я був молодший і думав краще добре заробляти у себе в
Україні, чим жити на зарплату в європі, зараз я так не скажу, складне
питання, і це про час до 22року.

Але по тенеріфе питання) Що робити там без школи і садка. Підходить тільки якщо в тебе є робота вже і віддалена. І сніжку зимою хочеться)

Хоча загуглив то начебто є якась приватна школа з навчанням англійською)

Зацініть ціну.

Без жартів дешевше чим свою мати) Але хз що як бо їздили рік назад знайомі, 100є найдешевша за тиждень була, якщо брати за пару місяців.

есть жизнь на Марсе

Це якщо годують дистанційно.
При еміграції ключове - це джерело фінансів. І професій, які можуть так - не так уж і багато.

Ключевое - владение лангуаге.
Это даст возможность пройти какие-то курсы или даже закончить каледж и получить востребованную на местном рынке труда профессию, если украинская не востребована.
Сейчас в глухом городке на Западном побережье Канады молодая украинская семья делает свои первые шаги.
Несколько лет назад отец семейства делал попытку эмиграции, в результате которой были получены СДЛ права. Та попытка не закончилась эмиграцией, но права остались.
Сейчас мама с ребенком сидят в практически еще пустой квартире, а папа вджобывает все время за баранкой трака.
И как для Канады очень неплохо зарабатывает.
Около 10 Ккад в месяц. Учитывая, что работает локал и дома хоть появляется.
И это при том, что рынок перевозок практически лежит сейчас.
Что примечательно, эмиграцией семья озаботилась сразу после создания семьи.
Это был 2016 год. Работа в силовых структурах тогда оплачивалась в 8 кгрн ему, как офицеру, в 2016 получил майора и сразу уволился. Ценность "защитника Родины" не имела финансового выражения тогда.
Потом вернулся в Украину. Теперь эмиграция в стадии адаптации.

Какая-то жопа мира которая возможно и подойдёт, для какого-то гика ИТшника, где даже нет школы для детей. 😏

Таких мест на планете полно.
Со школами или без.
Просто чувак взял свою задницу в руки, перетащил ее в другое место и оказалось, что "есть жизнь на Марсе"(с).
Разговаривали с родственниками в Киеве, говорим, мы волнуемся за вас.
"Да чего там за нас волноваться, мы привыкли. Вот мы за вас волнуемся, у вас там гражданская война, в школах стреляют" Откуда они это берут?
Другие - "Блек Рок заплатил за Украину, но без украинцев".
Народ, что вы там курите?

Смотрю свежачек от Банчика, который ноет, что средний класс в Канаде умирает. Подняли учетные ставки, и видите ли, арендаторы их кредитных квартирок не могут оплатить за них ипотеку, бо они аренду на равную сумму не могут поднять. Это, что иммигрировать, чтобы за какого-то поца ипотеку выплачивать?! Так мне проще в Украине уклониться от какого-нибудь ТЦКашника, чем в условной Канаде от арендадателя который придёт в конце месяца за арендой платой за его контуру.😏

Болт, не всем дан такой талант тунеядства.

есть жизнь на Марсе

Це якщо годують дистанційно.
При еміграції ключове - це джерело фінансів. І професій, які можуть так - не так уж і багато.

Ключевое - владение лангуаге.
Это даст возможность пройти какие-то курсы или даже закончить каледж и получить востребованную на местном рынке труда профессию, если украинская не востребована.

Причем в некоторых случаях язык может быть вообще другой страны. Читал статью про беженцев в Польше. Девочка 20 с чем-то лет, сразу после вуза, приехала в Польшу в 22 году. Опыта, очевидно, никакого не было, польским не владела. Зато знала немецкий и английский. Пошла в какую-то корпорацию рекрутером на немецком рынке. Зарабатывает явно не меньше теток, вкалывающих на фабриках по 12 часов 6 дней в неделю с 6 утра.

Справжня еміграція. Справжнє заробітчанство.
Справжнє «ленгуале»…

News from Great Britain

Давно це було: десь в далекому місяці «лютий» року 2022.
Велика родина: батько, мати, троє дітей, батько батька та мати батька - щойно закінчили капітальну перебудову старого будинка, перетворивши його в сучасну реально класну оселю в Маріуполі. Було таке місто…
Колись і я там неподалік насолоджувався пляжами…

Штори в новій оселі намітили вішати всією родиною 24 лютого того року 2022…

Але ввечері того ж дня вже вся родина сиділа в підвалі відреставрованого будинка та затулила вуха від розривів бомб та ракет, які їм дарували на входини брати з тієї країни, які в усьому світі тепер пишуть з малої букви.
Наші і солдати радили родині вилізти з підвалу та втекти подалі.
Не встигли: братерська ракета влучила прямо в новенький будинок, який весь раптом перетворився на купу цегли та деревини.
Зовсім нічого не залишилося - крім підвалу.
Вилізли та з подивом дивилися на дві вцілілі та неушкоджені автівки родини.
Плигнули в ті автівки не відразу - намагалися зібрати на залишках оселі хоч ковдру, хоч рушник… хоч щось з вцілілого…

Даремно витрачали час: все вже миттєво страждало під окупантами.

Фільтраційний табір: окупанти шукали роги бандерівців та докази знущання з мови окупанта: чи раптом немає ніби книжки «Якутсько-бандерівський словник».
Шукали два довгих тижня, але крім вимазоного в пилюку простирадла та рушників нічого не знайшли…
Дозволили їхати на всі «чотири боки».

Тільки бік вже був один: на північ повз братерських «деревень», заселених алкашами з «Бояришником».
Попали в Латвію. Потім - в Литву.
Тут вже можна було «прийти до тями».
Родина була з активних та працьовитих, тому вдалося також якось врятувати і якісь гроші...

Також була сестра у Великій Британії, яка і оформила швидко їм запрошення.
Уряд ще живої тоді Її Величності королеви Єлізавети Другої прийняв біженців з Маріуполя, приютив, поселив, дав якусь допомогу на дорослих та дітей.
Але того не вистачало - і тоді чоловік з родини - який був у Маріуполі тим, що називають «білий комірець», пішов працювати на фабрику.
Цікаво, що роботу вибрав і чисту, і білу: зранку до вечора фасував курячі яйця, вкладаючи їх в коробки по 12 штук.

Так би і фасував їх все життя.
Але одного дня одна англійська пані в розмові англійською - от же хитрий той «лангуале» - сказала, що щось не працює мікрохвильова пічка.

Наші люди працьовиті, розумні, та в загалі, як сказала майже українка Нані Брегвадзе: «Если женщина просит…»
Пічку ту вдалося відремонтувати: щось там попало на плату, якісь контакти окислилися, але наш легінь виявився справжнім жовніром! Yes!

Англійська леді привела за руку іншу - вибачаюсь - Mrs. - в якої весь час відключався порохотяг з якимось там filters and pipes.

Ну, наш легінь же знав, що «курку, рибу та жінку беруть руками», тому і спитав:
- Dear lady, have you ever cleaned the filters at least once?
- Sorry, sir, but cleaning filters is not a royal business!
- Understand… сказав наш легінь зродумівши, що фільтри порохотяга так забито, що спрацьовує термодатчик… Порохотяг запрацював.
- Sir! Would you be able to accept a thank you gift of 50 British pounds as a gift from me and a solution to the most difficult life problem in my life?
- Why not accept it if the banknote is new, there are no abrasions, seals of Arab countries and tears on the folds... знаєте, леді, мене привчали не брати в руки купюри закордонні, якщо на них хоч якась пляма є, нехай мікроскопічна, або на згині який надрив довжиною в 1 мікрон… Ми в Україні люди вчені…

Після цього почався шквал замовлень і наш колишній мешканець Маріуполя розмістив оголошення, що не тільки виконує нескладний ремонт побутової техніки, але готовий прийняти в дар щось на ґатунок пічки микрохвильовоі, або порохотяга, або пральної машини (на запчастини).
Ті британці, вони як діти: все готові віддати безкоштовно, адже стоїть без діла, місце займає, а тут хтось хоче приїхати та забрати…
В невеличкому сарайчику було влаштовано і Пункт прийому замовлень, і ремонтна майстерня.

Третього червня 2024 року подає заяву про звільнення з фабрики.
Немає часу вкладати курячі яйця в пластикові бокси: черга стоїть і леді, і «джентльменів» у фраках.
За складне - там де мікросхеми - не береться - а там, де контакти зіпсувалися, реле або кнопку замінити - роботи як не на 5 хвилин, так на 10.
А купюри з портретом колишньої королеви родині знадобляться…
Ось вам і «білий комірець»…

Просто треба щоби руки виросли з правильного місця…

P.S. Відредаговано о 15:49: пан anduzenko помітив помилку в даті.

Штори в новій оселі намітили вішати всією родиною 22 лютого того року 2022…

Але ввечері того ж дня вже вся родина сиділа в підвалі відреставрованого будинка та затулила вуха від розривів бомб та ракет

Турецкий календарь от эксперта по турецким процентам

Штори в новій оселі намітили вішати всією родиною 22 лютого того року 2022…

Але ввечері того ж дня вже вся родина сиділа в підвалі відреставрованого будинка та затулила вуха від розривів бомб та ракет

Турецкий календарь от эксперта по турецким процентам

Це трансльована відомість контактером операторної обліківки акурт із пареленьного варіанту сценарію Всесвіту

Це трансльована відомість контактером операторної обліківки акурт із пареленьного варіанту сценарію Всесвіту

О! У вас вже краще виходить писати українською.

Це трансльована відомість контактером операторної обліківки акурт із пареленьного варіанту сценарію Всесвіту

О! У вас вже краще виходить писати українською.

запозичені чузоземні слова тяжко даються,
от операторам обліківки акурт це звичний корінь, уживаний часто в контексті турецьких "бетонних паралепіпедів" з козиного кізяка і соломи пирія, висушених анталійським сонцем та зміцнених гарячим південним вітром, що розипаються якщо трохи притиснути "руком", "ногом" і, навіть, не зовсім за призначенням, "головом".