Еміграція, заробітчанство

airmax78 Життя воно різне буває. Від колегині / колежанки дізнався, що її чоловік вже кілька місяців в Словакії, якісь меблі мастерить із дерева і вони продаються разів в 10 дорожче, ніж продавав такі ж меблі в Україні, і він заробляє побільше наших ІТ-шників. А вона з 2 дітьми не хоче їхати закордон...

Ну це така рідкісна сакцесс сторі в стилі Акурту.

При цьому, виявляється, що українським чоловікам за кордоном, у порівнянні з жінками, в багатьох випадках, майже немає чого запропонувати, окрім малокваліфікованої робочої сили. Тому, навіть якщо комусь вдається втекти з України, прибувши до своєї жінки він дуже скоро розуміє що ролі дещо змінились. Впадає в депресію і дуже скоро розлучається.

Ви не забувайте додати що ті чоловіки про яких ви пишете то переважно колишні головні спеціалісти "по ніх..янедєланію", тобто всякі держслужбовці, колишні поліцаї, коучі, психологи та прочі журналісти.
Тому що людина прикладної спеціальності, будь то сантехнік/електрик/плиточник чи водій або токар/слюсар/зварщик порівняно легко себе реалізує закордоном

А також власники бізнесів зав'язаних на українських клієнтів, малі підприємці, і т.ін. Звісно, що плиточник з України в якийсь Німеччині або Великобританії роботу знайде доволі швидко. На рахунок електрика - вже дуже великі сумніви.

електрик не проблема. трошки треба мову, щоб розуміти, про що говориться - а так робота є

airmax78 Життя воно різне буває. Від колегині / колежанки дізнався, що її чоловік вже кілька місяців в Словакії, якісь меблі мастерить із дерева і вони продаються разів в 10 дорожче, ніж продавав такі ж меблі в Україні, і він заробляє побільше наших ІТ-шників. А вона з 2 дітьми не хоче їхати закордон...

Ну це така рідкісна сакцесс сторі в стилі Акурту.

Ви ж самі день в день влаштувались у Відні. Але тут ниєте вже 3-й рік...

А те що наші жінки вдало влаштовують своє нове життя за кордоном, навіть не знаючи мови, то це є правда, нажаль. Ганебна, але що поробиш. Залишається тільки із мазохистським захопленням спостерігати за цим процесом.
При цьому, виявляється, що українським чоловікам за кордоном, у порівнянні з жінками, в багатьох випадках, майже немає чого запропонувати, окрім малокваліфікованої робочої сили. Тому, навіть якщо комусь вдається втекти з України, прибувши до своєї жінки він дуже скоро розуміє що ролі дещо змінились. Впадає в депресію і дуже скоро розлучається. Бо українська жінка - сильна, але не настільки щоб тягнути на собі свого чоловіка.
Ось така вона еміграція. Таке воно заробітчанство.

Оце дійсно так і є. В мене однокласник виїхав у січні 2022 року, дуже радів, що так вдало встиг піти на роботу в Чехію, вдома залишилась дружина з дитиною 3х років. І на відстані ніби все було ок у них, вона навіть раз в півроку приїздила до нього в гості з дитиною. Влітку він вже запросив її до себе переїхати. А через 3 місяці після переїзду вона подала на розлучення.
П.с. Тут ще треба врахувати, що в Україні заробляв небагато(десь 400 Дол.), на звичайній роботі, але було своє житло (якраз його батьки купили), своє авто, тобто по відчуттям середній клас, як для невеликого містечка. Реально так можна було собі спокійно, на розслабоні і до старості жити. Принаймні, не гірше за більшість. А в Чехії - зовсім інший ритм. Навіть якщо зп у 2 рази більша за українську, то ти відразу маєш впрягатися в крисині біга, як наводив приклад вище Акурт, шукати 2-гу роботу, якось рухатися вперед. Особливо якщо в тебе сім'я. І при цьому якщо ти в своєму містечку був видним женихом, з житлом/авто, то в Чехії ти звичайний роботяга, далеко до середнього класу

В мене однокласник виїхав у січні 2022 року, дуже радів, що так вдало встиг піти на роботу в Чехію, вдома залишилась дружина з дитиною 3х років. І на відстані ніби все було ок у них, вона навіть раз в півроку приїздила до нього в гості з дитиною. Влітку він вже запросив її до себе переїхати. А через 3 місяці після переїзду вона подала на розлучення.

тут є ще інша сторона медалі.
Є досить велика кількість дружин яких влаштовує коли чоловік закордоном, відправляє гроші і не набридає, а вона вдома жиє собі без напряга в комфорті, власне житло, гроші, роблю що вважаю за потрібне, робота вчителькою на півдня чи в адміністрації каву пити цілими днями.
Але через війну багато чоловіків поставило питання руба - переїзжай з дітьми до мене в Чехію / Німеччину і т.д. Не кожна захоче і зможе вийти з зони комфорту, жити в чужій країні в арендованій міні-квартирі (замість свого 2х поверхового будинку з квітником та сауною), пахати з нуля прибиральницею чи на заводі, без посидіньок з мамою чи подругами на вихідні.
тому можуть і сімї розпастись, бо чоловіки-работяги звикли до таких умов, а дівчата "не только лиш все" зможуть адаптуватись заради родини.
Знаю таких багатьох

електрик не проблема. трошки треба мову, щоб розуміти, про що говориться - а так робота є

В залежності де працювати. Якщо нелегально фушками, то можна за вдвічі мешу зарплату. А якщо щось солідне, з соцпакетом і тп, то ніхто не допустить без місцевої освіти. Навіть не освіти, а допусків (які через освіту легше отримати). Ми зі знайомим працювали в Англії на фабриці, вирішили щось міняти - я пішов на курси айті, зайняло рік щоб перейти (але з поверненням в Київ). Він пішов у коледж по електриці, який успішного закінчив і зараз працює офіційно в Лондоні по новій спеціальності, але зайняло 3 роки в нього це.
П.с. Забув сказати, що до того як піти в коледж по електриці, він ще до того закінчив сусідній коледж по англійській мові (із сертифікатом), бо біда в нього була з мовою і в проф. коледж не брали. Тож шлях до електрика склав більше 6 років

В мене однокласник виїхав у січні 2022 року, дуже радів, що так вдало встиг піти на роботу в Чехію, вдома залишилась дружина з дитиною 3х років. І на відстані ніби все було ок у них, вона навіть раз в півроку приїздила до нього в гості з дитиною. Влітку він вже запросив її до себе переїхати. А через 3 місяці після переїзду вона подала на розлучення.

тут є ще інша сторона медалі.
Є досить велика кількість дружин яких влаштовує коли чоловік закордоном, відправляє гроші і не набридає, а вона вдома жиє собі без напряга в комфорті, власне житло, гроші, роблю що вважаю за потрібне, робота вчителькою на півдня чи в адміністрації каву пити цілими днями.
Але через війну багато чоловіків поставило питання руба - переїзжай з дітьми до мене в Чехію / Німеччину і т.д. Не кожна захоче і зможе вийти з зони комфорту, жити в чужій країні в арендованій міні-квартирі (замість свого 2х поверхового будинку з квітником та сауною), пахати з нуля прибиральницею чи на заводі, без посидіньок з мамою чи подругами на вихідні.
тому можуть і сімї розпастись, бо чоловіки-работяги звикли до таких умов, а дівчата "не только лиш все" зможуть адаптуватись заради родини.
Знаю таких багатьох

Це також правда - тут дитину мамі (бабусі) віддала на день та й пішла з подругами "ногті робити".

Є досить велика кількість дружин яких влаштовує коли чоловік закордоном,

А в в мене чимала кількість родин була навпаки: чоловіків війна застала в Україні, на заробітки поїхали дружини, пів року - рік працювали, надсилали гроші чоловікам, а потім розлучились.

електрик не проблема. трошки треба мову, щоб розуміти, про що говориться - а так робота є

В залежності де працювати. Якщо нелегально фушками, то можна за вдвічі мешу зарплату. А якщо щось солідне, з соцпакетом і тп, то ніхто не допустить без місцевої освіти. Навіть не освіти, а допусків (які через освіту легше отримати). Ми зі знайомим працювали в Англії на фабриці, вирішили щось міняти - я пішов на курси айті, зайняло рік щоб перейти (але з поверненням в Київ). Він пішов у коледж по електриці, який успішного закінчив і зараз працює офіційно в Лондоні по новій спеціальності, але зайняло 3 роки в нього це.
П.с. Забув сказати, що до того як піти в коледж по електриці, він ще до того закінчив сусідній коледж по англійській мові (із сертифікатом), бо біда в нього була з мовою і в проф. коледж не брали. Тож шлях до електрика склав більше 6 років

я наводжу конкретний приклад. так, мовний сертифікат потрібен - В1. а так підтвердив дипломи - в нього технікум та інститут, також стаж роботи електриком - й все. місцевий диплом не отримував. працює, й це офіційна робота - 25 євро/год. без мови, так, закидали 15 євро/год. це на прикладі Німеччини. шлях 2 роки

Є досить велика кількість дружин яких влаштовує коли чоловік закордоном,

А в в мене чимала кількість родин була навпаки: чоловіків війна застала в Україні, на заробітки поїхали дружини, пів року - рік працювали, надсилали гроші чоловікам, а потім розлучились.

Жінкам там набагато легше знайти пару, ніж чоловікам. Причому в будь-якому віці. Моя вчителька поїхала в Італію вже за 50, спочатку як і всі - догляд за старенькими. Зараз - дружина колишнього мера маленького містечка. Вже давно у відставці, але з хорошою пенсією та активами. В тч будинком біля моря. В якого після смерті колишньої дружини не залишилося родичів, дітей не було. То вже багато років як учителька і свою дочку забрала в Італію (з її дочкою, але без чоловіка). Мер навіть подарував дочці квартиру в місті і ставиться до внучки як до своєї, склав заповіт на неї. Обидва чоловіки залишилися вдома в Україні, чоловік вчительки давно спився. Заради справедливості - пив ще до її поїздки в Італію