Еміграція, заробітчанство

комент:
Так працює філіппінська державна програма зарубіжних інвестицій.))

Норвежця теж можна зрозуміти, після холодних феміністичних валькірій, дорватися до першого зустрічного жіночого тіла (про яке можна сказати як в анекдоті про подружку: "стільки не вип'ю") а потім роздивитися по сторонам, і відкрити для себе, як в іншому анекдоті про пляж: "приїзжаєш ти на Філи, а там станки, станки і станки"

Звісно, не заперечую, що у норвежців, як і у будь-якого народу світу, є жінки без привабливої тілесної форми, писок яких схожий на кавалок ягелю, але це не загальне явище, а виняток ( як в анекдоті про божу матір). У зазначеному випадку промовець або перебільшує ступінь крокодилізації філіпінки, або переказує легенду, або норвежцю (який, можливо, не сповна розуму) попередньо із застосуванням відповідних психопрактик щось було пороблено. Сам більше схиляюся до вигадки-легенди з метою зацікавити аудиторію блогера.

комент:
Так працює філіппінська державна програма зарубіжних інвестицій.))

Норвежця теж можна зрозуміти, після холодних феміністичних валькірій, дорватися до першого зустрічного жіночого тіла (про яке можна сказати як в анекдоті про подружку: "стільки не вип'ю") а потім роздивитися по сторонам, і відкрити для себе, як в іншому анекдоті про пляж: "приїзжаєш ти на Філи, а там станки, станки і станки"

Звісно, не заперечую, що у норвежців, як і у будь-якого народу світу, є жінки без привабливої тілесної форми, писок яких схожий на кавалок ягелю, але це не загальне явище, а виняток ( як в анекдоті про божу матір). У зазначеному випадку промовець або перебільшує ступінь крокодилізації філіпінки, або переказує легенду, або норвежцю (який, можливо, не сповна розуму) попередньо із застосуванням відповідних психопрактик щось було пороблено. Сам більше схиляюся до вигадки-легенди з метою зацікавити аудиторію блогера.

мотивацію третьої сторони (умовного шеф-кухаря) до імітації подружньої зради із непривабливою "державною" дружиною-жінкою, вважаєте що то не реальний лайф-хак?

"опіумні війни"?

це давня історія, коли світ був іншим, а 1000 корупціонерів розстрілюють щороку.

Мабуть, в світі працює щось інше.
От дивіться: зранку збираємося поїхати за 40 км - в середньовічному містечку «Блошиний ринок» - досить цікаво: жінки можуть знайти тарілочку з напівфарфорову середніх віків, або якісь філіжанки з фарфору, або мідні каструлі. Інша культура…
Наша українка - вже років 10 як француженкою стала - говорить мені: «Тільки треба взяти із собою готівку, бажано дрібненьку».
Я кажу: в мене є дрібні: 5, 20, 100 €.
Вона говорить: «Покажіть купюру в 100€: за останні 10 років ніколи у Франції купюру в 100€ не бачила!»
І ніхто нікого не розстрілює…
Працює щось інше.
Секретарку мерії міста попросив роздрукувати 2 сторінки документа. Роздрукувала.
Але більше не просіть: папір для принтера належить мерії… не штовхайте людину на корупцію!
Ще цікаво: ідемо по дорозі. Косулі бігають реально. Реально соколи літають досить низько. Ліворуч дерева, праворуч дерева… обабіч лежить гілка суха: ну прямо проситься в камін на вечір.
Слава Богу я не встиг взяти в руки: «Ліс приватний, гілка належить власнику, не можна чуже чипати, ще й не дай Боже хтось побачить…»
Працює щось інше…

flyman Тут справа не у корисній пораді, як зіскочити з потяга без гальм, а у ситуації, яка настільки абсурдна, що в принципі реально не могла виникнути. Мати значні статки, познайомитися у мережі з квазімодо у жіночому тілі, приїхати на Філіппіни, де уже в аеропорті - сотні чарівних створінь (із зав"язаними очима, чи як?), і закохатися у страшилко, вгатити грубі гроші у палац та раптом прозріти. Брехня.

Дюрі-бачі

Погана історія про життя, не для пані флер. Як жити в такій квартирі. Життя складна річ, хтось добрий зла нікому не робив - пухлина- смерть, а хтось як він і ще й до 100 може доживе, але може і сам не витримати спитись.

Можна хочаб намьок що за цінність його. Програмує, фізик, математик, ядерщик, боксер. Бо начебто і немалі префиренції.

Можна хочаб намьок що за цінність його. Програмує, фізик, математик, ядерщик, боксер. Бо начебто і немалі префиренції.

Інженер в галузі друку і видавництва, який пробував увійти в ІТ не дуже вдало.
На окупованій влаштувався в якусь контролюючу комісію, щось в дусі цензури методичок викладачів перед друком. Ну а ще він там місцевий: народився і до вторгнення жив в Запорізькій області...
В Закарпаття приїхав "за бажанням жони", але тут вона його кинула і, здається, вже хоче виходити заміж за якогось німця, ну і, звісно, винувата в цьому Україна, яка не забезпечила ВПО житлом і грошима...

Дюрі-бачі
Зрозуміло. І я чомусь точно впевнений що це не одиничний випадок.

Дюрі-бачі
Зрозуміло. І я чомусь точно впевнений що це не одиничний випадок.

а чому так впевнені?

Можна хочаб намьок що за цінність його. Програмує, фізик, математик, ядерщик, боксер. Бо начебто і немалі префиренції.

Інженер в галузі друку і видавництва, який пробував увійти в ІТ не дуже вдало.
На окупованій влаштувався в якусь контролюючу комісію, щось в дусі цензури методичок викладачів перед друком. Ну а ще він там місцевий: народився і до вторгнення жив в Запорізькій області...
В Закарпаття приїхав "за бажанням жони", але тут вона його кинула і, здається, вже хоче виходити заміж за якогось німця, ну і, звісно, винувата в цьому Україна, яка не забезпечила ВПО житлом і грошима...

ну це вже колабораціонізм в чистому вигляді. скільки там 10, 12 років? теж буде дружина винна - ох ці жінки

Зрозуміло. І я чомусь точно впевнений що це не одиничний випадок.

Припускаю, що раніше вербування було не дуже вдале і я знав лише про одиничні спроби поїхати в окупацію, які часто закінчувались погано. Після перемоги Трампа на виборах бажаючих поїхати стало значно більше, але все ж більшість чекають на перемирья.