Все про банківські послуги: відкриття поточних рахунків для фізосіб, СПД та юридичних осіб, розрахунково-касове обслуговування (РКО), клієнт-банк, інтернет-банкінг, комунальні платежі населення, отримання готівки та інші послуги.
dimazah30 написав:Хто стикався з ненаданням товару після оплати (не переказу з картки на картку) кредиткою, яка в Україні практика чарджбеку? Конкретно в мене оплата карткою Приват, за акумулятори, МСС "Побутова техніка", магазин Energyhub, еквайр Monopay. Вже йдуть відгуки від клієнтів в інтернеті, що продавець скоріше за все зник з грошима. ChatGPT англійською взагалі каже що з кредитки то кошти банку і він сам має їх шукати у випадку шахрайства, але то в країнах білих людей напевно. Банки України зі своїх коштів компенсують? Якщо ні, можна на них якось надавити через міжнародну платіжну систему чи поліцію?
в США так - шахрайство на кредитці - це головний біль банку, клієнт опротестовує й банк кошти повертає за свій рахунок.
в нас не чув, щоб банк повертав зі своїх. якщо пройде чарджбек, й МПС його підтвердить й поверне кошти - то поверне й банк, за свій кошт - ні. деталі, у яких випадках підтверджують чарджбек - це до спеців.
та й з поліцією все не так просто. коли хтось комусь не поставив товар, то йдуть в суд, а не в поліцію. за дрібні суми ніхто звісно возитися не буде...
flysoulfly написав:Чи є сенс при оновленні-переідентифікації додавати у базу банку ще й закордонний паспорт ? Наприклад, чи видадуть гроші тоді колись у касі по закордонному при втраті паперового внутрішнього паспорту ?
Казалось бы, в этом и смысл. Только для начала нужно найти банк, где можно именно добавить. Обычно в банках только один слот под данные паспорта и если туда впишут от загранника, то, соответственно, внутренний становится в пролёте.
Чим більше дивлюсь на це все, тим більше дивуюсь. З якого моменту так стало, що десятиріччями, чи навіть сторіччями відпрацьовані закони і механізми стали працювати за бажанням банків, і головне -- що з цим робити? Гроші належать не паспорту, а людині, відповідно людина повинна посвідчити свою особистість для їх отримання. Посвідчення особистості -- давно відома і стала процедура, не тільки для банків, і головний і безспірний документ тут -- це внутрішній паспорт особи. Тобто, за наявності дійсного внутрішнього паспорту не може бути підстав відмовити у вчинені дії тільки тому, що "в базі інший документ". Закордонний паспорт -- справа інша, згідно закону він посвідчує особистість за межами Україні і при перетині кордону, тобто банк має право відмовити, але може й прийняти.
M-Audio написав:Тобто, за наявності дійсного внутрішнього паспорту не може бути підстав відмовити у вчинені дії тільки тому, що "в базі інший документ". Закордонний паспорт -- справа інша, згідно закону він посвідчує особистість за межами Україні і при перетині кордону, тобто банк має право відмовити, але може й прийняти.
Банки не отказывают. У них просто процедура сверки более громоздкая, чем может быть хотелось бы клиенту: в базе, с которой сверяются в кассе (а как иначе подтверждению работать?) на клиента может быть заведён только один документ. Клиент, у которого там загранник, но желающий в этот раз идентифицироваться по внутреннему должен вначале у менеджера записать в базу внутренний, а только тогда уже в кассу. Не знаю каким "сторіччями відпрацьовані закони і механізми" это противоречит. Можно для себя считать, что банку всегда нужен именно внутренний, один раз на протяжении его срока действия (по новым паспортам это раз в 10 лет) его в банке регистрировать и не заметить никаких неудобств.
посетитель написав:Головной висновок з всього цього, як на мене, який мало хто хоче сприйняти: гроші клієнта в банку, на зараз, це вже НЕ його гроші.
Взагалі-то це завжди так було. Гроші клієнта в банку -- це лише обов'язок банку повернути певну суму клієнту за його вимогою відповідно до умов договору. Інакше це був би просто договір зберігання, і банк не мав би права використовувати ці кошти для кредитування і отримання прибутку. А обов'язок -- він такий, може й не виконуватись. Але деякі нюанси правового режиму дозволяли вважати ці циферки боргу "майже власністю" клієнта. Але з деякого часу кошти на рахунку все більше втрачають переваги власності, і все більше створюють супутних обов'язків. Легкість і безкарність для банків у обмеженні права розпорядження коштами (по факту -- від виконання свого обов'язку повернення коштів клієнту) вже зробили кошти на рахунку замість найбільш ліквідного і надійного актива чи не найбільш непередбачуваний и такий, на який не можна покластися, особливо в критичній ситуації.
І це в нас ще не розповсюджена західна (здебільшого американська) практика "виставлення рахунків". Це коли якась контора вважає, що ви їй винні якісь кошти, і, ігноруючи вашу думку щодо цього факту, має досить великі можливості ці кошти з вас стягнути. Здебільшого, звісно, саме з банківсього рахунку. А якщо ви не згодні з боргом, то саме ви повинні щось доводити, або судитись, витрачати час і кошти на адвокатів і т. ін.
M-Audio написав:І це в нас ще не розповсюджена західна (здебільшого американська) практика "виставлення рахунків". Це коли якась контора вважає, що ви їй винні якісь кошти, і, ігноруючи вашу думку щодо цього факту, має досить великі можливості ці кошти з вас стягнути. Здебільшого, звісно, саме з банківсього рахунку. А якщо ви не згодні з боргом, то саме ви повинні щось доводити, або судитись, витрачати час і кошти на адвокатів і т. ін.
Вроде, у наших коммунальщиков все такие возможности сейчас есть. Разве что временно заблокированы до окончания ВП. Да и до последних законов у них довести свой счёт до исполнительной службы проблем не было потому, что суды штамповали им согласия по искам по упрощённой системе не глядя. Я лет 15 назад с таким развлекался. А коммунальщики - это у пересичного самое частое взаимодействие с банками. Куда распространённее и круче? В Америке любой коммунальщик без генерального подтверждения клиента, что эта организация может списывать деньги со счёта (если было, то это обычный МОТО платёж и кто клиенту дохтур, что разрешал?) может подать запрос в банк и банк ему без всякого суда деньги со счёта клиента отдаст? Верится слабо, но не в курсах.
Я слышал только про систему, когда в конкретном банке коммунальщику даётся клиентом разрешение списывать сколько надо и тот это делает по своей необходимости даже, если счёт финмоном заблокирован. Но это всё таки сильно другое даже с учётом того, что другой формы оплаты у коммунальщика может и не быть.
moveton написав:Банки не отказывают. У них просто процедура сверки более громоздкая, чем может быть хотелось бы клиенту: в базе, с которой сверяются в кассе (а как иначе подтверждению работать?) на клиента может быть заведён только один документ. Клиент, у которого там загранник, но желающий в этот раз идентифицироваться по внутреннему должен вначале у менеджера записать в базу внутренний, а только тогда уже в кассу.
Я в Сенсі якось через Дію зарегався по закордонному, то зі звичайним в одному відділенні спокійно обслуговували, в другому нє шмаглі, в третьому більш опитного менегера кликали
Amethyst написав:Тобто, отак відкрито, на всю країну... посилання навіть не на постанову НБУ... і болт на ту Конституцію з презумпцією..
Ахтунг настав ще тоді, коли банки зобов'язали користуватися для фіншмону не чіткими критеріями, а чуйкою. Усілякі меморандуми - це лише відлуння, вони тепер хоч на розклад таро можуть посилатися. Взагалі нечувано, що вони тепер якісь цифри назвали кожному, а не послалися на секретність, як зазвичай.
chipmunk написав:Я в Сенсі якось через Дію зарегався по закордонному, то зі звичайним в одному відділенні спокійно обслуговували, в другому нє шмаглі, в третьому більш опитного менегера кликали
То в первом повезло на необученного кассира попасть, который согласился провести операцию. Должен был к менеджеру послать для перерегистрации. Я в Сенсе тоже это относительно недавно проходил, когда 45 лет стукнуло и внутренний в этот момент резко стал не действительным, а новое фото вклеивать - это дело не одного дня. Правда, как раз в Сенсе, в отличие от кучи других банков, уважали закон, что до конца ВП принимаются паспорта даже с истекшим сроком действия, но это уже другой вопрос.
"3.3.28. Банк, на власний розсуд і без попереднього повідомлення, має право відмовити Клієнту в можливості прив'язки картки Клієнта до будь-яких ресурсів, сервісів чи платформ, які Банк вважає підозрілими або такими, що можуть нести потенційні ризики для безпеки коштів Клієнта чи репутації Банку.
Також Банк має право обмежити або заборонити прив'язку картки з інших обґрунтованих причин відповідно до внутрішньої політики безпеки Банку або чинного законодавства України."
Переслати ти тепер скільки тобі треба не можеш, давай ще платити будеш тільки там де цього банк забажає.Шото ти комуналкі забагато платиш.
Про банківську тайну якої вже нема і згадувати не хочеться.Бо банки повписували в договора що вони можуть передавати будь-яку інформацію про клієнта, будь-кому і будь-коли без згоди клієнта.Здавалося б тут то і повинн втрутитися НБУ, але ні, йому пофіг.
dimazah30 написав:Хто стикався з ненаданням товару після оплати (не переказу з картки на картку) кредиткою, яка в Україні практика чарджбеку?
