Купуємо для здачі в ОРЕНДУ Львівську Нерухомість!

Відповідь залежить від намірів людини.
Для орендаря - на мою думку - найважливішим є відстань до місця роботи або найлегший спосіб добиратися до роботи.
Не для орендаря - престижність вулиці за соціальними критеріями.
Наприклад, в Києві багато людей цінують вулиці: Володимирська · Андріївський узвіз · Хрещатик · Верхній/Нижній вал · Набережно-Хрещатицька · Грушевського…
В Харкові: вулиця Сумська.
В Дніпрі - проспект Яворницького.
В Запоріжжі - проспект Соборний.

Я мав на увазі, що згадана вулиця Тролейбусна (до речі зараз її частина має іншу назву - на честь героя, який загинув, а раніше жив там) - ну така «ніяка». І досить далеко від «цивілізаціі». Я декілька разів нею проїжджав, то навіть дивувався, чи у Львові я опинився.
І зауважив, що в цьому сенсі будинок, де розташована інвестиція пана «Успіх», має більш цікаве розташування. Здається там не більше 700 м до Городоцькоі.

Я думаю мало хто знає, що на початку минулого сторіччя зовсім не престижною - хто зна де - за межами міста або на його краю - була вулиця, яка зараз має назву «вулиця Івана Франка» - тоді просто пустирі були - але саме там побудували свої розкішні будинки (вілли) і Іван Франко, і Михайло Грушевський…

Цінували зовсім інше: не центр Львова… цінували тишу, спокій та чистоту…

Коли до мене у Львів приїздили гості, то я іх вів не в центр міста, а в будинок-музей Івана Франка: справжня насолода…

Ну а вам - мабуть - варто підвищувати ціну оренди двушки… просто за прикладом інших українців…

Вчора неймовірно здивував один приятель.
Я його спитав, чому це він раптом приїхав з Великоі Британії, де живе у сина вже більше 4-х років, в Україну?
Ніколи не вгадаєте навіть якщо будуть за вгадування пропонувати гроші.
Я би теж не вгадав.

Людина приїхала з Великої Британії в один з обласних центрів, щоби відремонтувати дах гаража та здати гараж в оренду.
Це при тому, що має під оренду в Україні 3 (три) квартири - всі здаються - та допомогу від короля Великої Британії Його величності Чарльза ІІІ в сумі 1500 британських фунтів на місяць… як для жебракуватого біженця… Король же не знає, що біженець здає в Україні українцям аж 3 (три) квартири.
Ну ще й Україна платить пенсію…

Їй Богу: «Курочка просо по зернятку клює…»
Просто дзьобики у курочок різні…

Відповідь залежить від намірів людини.
Для орендаря - на мою думку - найважливішим є відстань до місця роботи або найлегший спосіб добиратися до роботи.
Не для орендаря - престижність вулиці за соціальними критеріями.
Наприклад, в Києві багато людей цінують вулиці: Володимирська · Андріївський узвіз · Хрещатик · Верхній/Нижній вал · Набережно-Хрещатицька · Грушевського…
В Харкові: вулиця Сумська.
В Дніпрі - проспект Яворницького.
В Запоріжжі - проспект Соборний.

Я мав на увазі, що згадана вулиця Тролейбусна (до речі зараз її частина має іншу назву - на честь героя, який загинув, а раніше жив там) - ну така «ніяка». І досить далеко від «цивілізаціі». Я декілька разів нею проїжджав, то навіть дивувався, чи у Львові я опинився.
І зауважив, що в цьому сенсі будинок, де розташована інвестиція пана «Успіх», має більш цікаве розташування. Здається там не більше 700 м до Городоцькоі.

Я думаю мало хто знає, що на початку минулого сторіччя зовсім не престижною - хто зна де - за межами міста або на його краю - була вулиця, яка зараз має назву «вулиця Івана Франка» - тоді просто пустирі були - але саме там побудували свої розкішні будинки (вілли) і Іван Франко, і Михайло Грушевський…

Цінували зовсім інше: не центр Львова… цінували тишу, спокій та чистоту…

Коли до мене у Львів приїздили гості, то я іх вів не в центр міста, а в будинок-музей Івана Франка: справжня насолода…

Ну а вам - мабуть - варто підвищувати ціну оренди двушки… просто за прикладом інших українців…

Вчора неймовірно здивував один приятель.
Я його спитав, чому це він раптом приїхав з Великоі Британії, де живе у сина вже більше 4-х років, в Україну?
Ніколи не вгадаєте навіть якщо будуть за вгадування пропонувати гроші.
Я би теж не вгадав.

Людина приїхала з Великої Британії в один з обласних центрів, щоби відремонтувати дах гаража та здати гараж в оренду.
Це при тому, що має під оренду в Україні 3 (три) квартири - всі здаються - та допомогу від короля Великої Британії Його величності Чарльза ІІІ в сумі 1500 британських фунтів на місяць… як для жебракуватого біженця… Король же не знає, що біженець здає в Україні українцям аж 3 (три) квартири.
Ну ще й Україна платить пенсію…

Їй Богу: «Курочка просо по зернятку клює…»
Просто дзьобики у курочок різні…

Від Тродейбусної метрів 300 до офісів ІТ конторок, що знаходяться біля недобудованого мосту на Науковій
Там зараз, доречі розібралм нічний клуб чи, що там поряд знаходилось (і, щось сер"йозне будують. На моменті більше десятка міксерів на заливку стояло.

Ваші с погляди та висновки неймовірно чудові.
Вони відповідають науково-фінансовій приказці:
«На кожен товар є свій покупець!».
А всі ті, хто тут на гілці розказував, що інвестиція фронтовика пана Успіх в «смарт» на ж/м Левандівка у Львові нікчемна - посоромлені жорстко.
Особливо кумедно було читати «думки» тих хто ніколи в житті не жив і не був у Львові.
Ех, хВахівці…

Ваші с погляди та висновки неймовірно чудові.
Вони відповідають науково-фінансовій приказці:
«На кожен товар є свій покупець!».
А всі ті, хто тут на гілці розказував, що інвестиція фронтовика пана Успіх в «смарт» на ж/м Левандівка у Львові нікчемна - посоромлені жорстко.
Особливо кумедно було читати «думки» тих хто ніколи в житті не жив і не був у Львові.
Ех, хВахівці…

На відміну від Доляриковиго смарму в тій малосімейці, хоч і, маленька, але окрема кухня. Ну і цегляна (думаю товщина не менше двох цегол) стіна, все ж краще овноблока буде.

Скільки треба заробляти у Оьвові:
https://youtu.be/0wyBQxe29V8?si=PkkcFihDj9LQaGmw

Не встиг відповісти, а ви Вже видалили.

Цікаві думки у дівчат…
35…40 тисяч…

Якось мене запросили в один львівський ліцей провести із старшокласниками урок на тему відео вище.
Був шкільний клас, дошка, крейда.
Спочатку було важко, бо школярі не дуже орієнтувалися в грошах. Треба було їх якось «розбуркати», якийсь знайти «Алярм!».

Ні, ну дівчата знали, скільки коштує сік або морозиво. А хлопці знали, скільки коштує бумажняний пакет вина з АТБ, але ж то не те.

Я запропонував «ділову гру», в якій потихеньку але почав приймати участь весь клас ліцею.
Ми вибрали конкретну посаду на конкретному львівському підприємстві.

Обговорили, яку спеціальність треба отримати, щоби зайняти саме цю спеціальність, обговорили діапазон зарплатні (школярі орієнтувалися по своїх батьках та знайомих). Помалу вибрали конкретну: майстер цеху заводу з прицілом на посаду начальника цеху.
Як бачите, ми реально дивилися на речі: не пропонували самі собі посаду мера Львова.

Далі почали на дошці записувати робочий час та робочий день, видпустки та свята. Кількість робо того часу та головне: прибутки, податки, витрати як щоденні так і на період відпустки.

Піднімалися все вище: майстер цеху одружився (подарунки дівчині та жінці), витрати на косметику та перукарню (було цікаво, що школярі добре орієнтувалися в різних питаннях, інколи був диспут - витрачати на те чи інше, ми все це фіксували крейдою), народилася дитина, витрати на дитину навіть на підгузники та ліки.
Все це знову ретельно записували крейдою на дошці.

Реально обговорювали, скільки можна або скільки варто відкладати із зарплатні на своє майбутнє: авто та квартиру, знову ретельно записували на дошці.
Уявіть собі таке: закінчення цифр було в самому низу дошки праворуч в куточку.
Там зʼявилася підсумкова цифра «63».

Оскільки все це продовжувалося більше години і весь цей час в повітрі та в класі вирували цифри та цифри, то школярі вже втратили логічний ланцюжок, і не змогли збагнути, що ми в кінці кінців ретельних розрахунків отримали: що таке «63»?
Що ж таке в кінці-кінців «63»?

Але я не втратив логічний ланцюжок - я ж запропонував «ділову гру» та вів її.
Я сказав: «63 - це ваш прогнозований вік, в якому ви - чесно працюючи за отриманим фахом та просуваючись по службових сходах, зможете купити собі 2-к квартиру у Львові».

В класі наступили реально мертва тиша.
Пауза. Довга пауза: школярі дивилися на цифри і мабуть думали, де там є похибки?
Через довгі важкі звилини був тільки один голос:
«Так що ж робити?»

- Я бачу тільки два варіанти, - сказав я.
Перший варіант: красти.
(Не лайтеся, я реально так сказав спеціально провокуючи та намагаючись викликати підсилену роботу мозку у школьників).
Хтось із хлопців із знанням справи (мені дуже це сподобалося) вигукнув: «Вже немає що красти, всюди все або вкрали, або винесли!»
Ну тоді другий варіант, це «…».

Часи змінилися, змінився і другий варіант (хоча залишається актуальним), але той варіант, що я запропонував школярам, дуже сподобався. Тим більше, що вже треба було закінчувати нашу дуже корисну виховательно-економічну зустріч.

А що запропонували би в якості другого варіанта пан Bolt, пан Успіх та інші львівʼяни?

Ви вже колись озвучували другий варіант-вдало одружитися.
ПиСи.
Думаю, що якби інтерв"юерка поставила питання, скільки має заробляти хлопець що би зустрічатись з тими дівчатами то була би озвучена сума принаймні на пів порядка вища. То якщо до війни, а зараз у зв" язку з виїздом хлопців думаю хотіли значно впали.