Ринок нерухомості. Ціни на квартири та земельні ділянки, аналітика, прогнози. Купівля та продаж нерухомості, оренда квартир та офісів, пропозиції комерційної нерухомості. Ріелтори та агентства нерухомості в Україні
Посмотрел немного. Не очень заинтересовало, да, есть разница в акцентах, но в видосе (по крайней мере первые несколько минут его особо нет). Чтобы понять насколько велика разница в произношении в разных штатах... во время первого президентства Трампа, были слушания в Конгрессе по его импичменту. Выступала конгрессвумен из НЙ. Я понимал примерно 80% от того, что она говорила. Через некоторое время выступал чувак от Техаса. Я не понимал ничего. Абсолютно. Другой пример, один хороший человек, приехавший в США в 1992 году и работавший на инженерной позиции в НЙ был послан с коренным американцем в командировку в Техас. Во время паузы в переговорах он говорит напарнику, "чего ты молчишь, я его не понимаю совершенно" - "а я его тоже понять не могу" "кто из нас американец, я или ты?" Кстати, сегодня позвонили по телефону и оставили голосовое сообщение. Я ничего разобрать не мог, очевидно, звонивший - индус. Позвал ребенка, у которого с Инглишем проблем нет, и он смог разобрать очень немного. Пока не включили транслейтор, нем могли понять абсолютно ничего. Оказалось все очень просто. Речь шла о том, во сколько он завтра приедет. Но разобрать было нереально. Ну, если об акцентах речь зашла и Инглише
rjkz написав:Кто на самом деле нищий? "Успешный" чувак на красненькой машинке, с домом с зеленой лужайкой или прагматичный "нищеброд"?
За что Вы так не любите красные машины? Это самый безопасный цвет (есть соответствующая статистика и логичное обоснование), а стоят они также, как и аналоги любых других цветов 😁 Только живя в НЙ, можно сохранить постсоветское представление об автомобиле как предмете статуса. Это даже у нас проходит. А в американском городке без тротуаров, где до магазина напротив нужно проехать 20 миль, а при ещё 30, чтобы вернуться, вопрос, покупать ли автомобиль вообще не стоит. Давайте ещё пылесосами меняться 😁
Вопрос жить сегодня в кредит или копить на потом, это не вопрос финансовой грамотности. Это философия отношения к жизни. Ни один из вариантов не может быть ни правильным, ни неправильным.
В Вашем примере лёгкая недостача легко перекрывается отказом от одного отпуска.
Давайте лучше обсудим, почему подавляющее большинство американцев всю жизнь живёт в маленьких городках, уже нет ни высокооплачиваемой работы, ни перспектив ее получения. Почему ещё не всё съехались в НЙ?
беремо польщу, курс зміцнився, а щоб там хто не писав але інфляція точно +50% і не потрібні мені ваші статистики і гпт. молоко було 2 зараз 4. рядом хата була 600к зара 1,2млн. а всі пишуть інфляція 2.8% хаха, 2.8%, ні це не помилка, 2.8%.
Мало хто знає, але в США, якщо емігрант отримав паспорт громадянина, може легко змінити не тільки імʼя, але і прізвище. Наприклад: була людина українцем на ім"я Іван та прізивщем Литвиненко, а раптом став "Chris Herrik".
Саме така Загадкова історія трапилася з людиною, з якою я був знайомий з 2013 року. Справіжній емігрант. Із справжніх - самий справжній. В 2014 році був студентом третього курсу одного з вишів України. В травні 2014 відправився у складі однієї спеціальної делегації в США на якусь конференцію. Були прийняті учасники делегації навіть в Конгресі США.
Потім відбулися події 2014 року... Він зрозумів, що повертатися небезпечно та попросив політичний притулок. Час йшов та йшов - а Рішення від США не було ніякого. Хоча варіант там був "чистий" та прозорий...
За цей час він влаштувався на роботу далекобійником та заробляв до 10 000 доларів на місяць.
Я з ним регулярно спілкувався, бо в мене було багато знайомих з числа спільних друзів Важко повірити, але з одним зустрівся несподівано в Анталії - він відкрив невеличке кафе...
Пройшло довгих 10 (!) років - він орендував будинок в пригороді Чикаго, купив дорогого легковика, в гості приїжджала його мама та сестра... всі ці роки він не мав права залишати територію США.
З"явилися ознаки того, що з політичним притулком все склалося як треба і навіть громадянство отримав... після довгих років повної невизначеності... Тепер він мабуть Chris Herrik...
Якось зв"яжуся з його мамою...
Востаннє редагувалось akurt в Вів 18 лис, 2025 22:40, всього редагувалось 2 разів.
rjkz написав:Чтобы понять насколько велика разница в произношении в разных штатах... во время первого президентства Трампа, были слушания в Конгрессе по его импичменту. Выступала конгрессвумен из НЙ. Я понимал примерно 80% от того, что она говорила. Через некоторое время выступал чувак от Техаса. Я не понимал ничего. Абсолютно. Другой пример, один хороший человек, приехавший в США в 1992 году и работавший на инженерной позиции в НЙ был послан с коренным американцем в командировку в Техас. Во время паузы в переговорах он говорит напарнику, "чего ты молчишь, я его не понимаю совершенно" - "а я его тоже понять не могу" "кто из нас американец, я или ты?" Кстати, сегодня позвонили по телефону и оставили голосовое сообщение. Я ничего разобрать не мог, очевидно, звонивший - индус. Позвал ребенка, у которого с Инглишем проблем нет, и он смог разобрать очень немного. Пока не включили транслейтор, нем могли понять абсолютно ничего. Оказалось все очень просто. Речь шла о том, во сколько он завтра приедет. Но разобрать было нереально.
Пардон, не помню как правильно вставлять видео с ЮТ.
Вспоминаю, как 9 лет назад со мной связалась девочка-рекрутер из Шотландии с предложением работы в теплой средиземноморской стране. Мой разговорный английский тогда был далек от уверенного. И я ее переспрашивал иногда по нескольку раз, просил повторить. А когда в конце разговора сказал что-то вроде "ну, я понимаю, что мое понимание английского на слух еще далеко от свободного уровня" она ответила, что я так переспрашивал ее намного меньше, чем обычно, и что все у меня в порядке
BeneFuckTor написав:беремо польщу, курс зміцнився, а щоб там хто не писав але інфляція точно +50% і не потрібні мені ваші статистики і гпт. молоко було 2 зараз 4. рядом хата була 600к зара 1,2млн. а всі пишуть інфляція 2.8% хаха, 2.8%, ні це не помилка, 2.8%.
Та вони мінімалку по 2 рази на рік збільшують. І негайно ціни в магазинах додають по 5-10%. От тільки податковий поріг не змінюють вже кілька років.
Gastarbaiter написав:Та вони мінімалку по 2 рази на рік збільшують. І негайно ціни в магазинах додають по 5-10%. От тільки податковий поріг не змінюють вже кілька років.
В Туреччині, де я зараз тимчасово перебуваю - те саме: 2 рази на рік підвищують людям мінімалку та пенсії. Це згідно із законом. Наразі мінімалка в гривнях 22 500 гривень на місяць. З Нового року - збільшення десь на 30%. Але звісно і ціни змінюються. На сьогодні я би сказав, що багато позицій відповідають цінам в Європі в євро, хоча турки мають зарплатню часто нижчу. В той же час не видно, щоби хтось був голодним або бідним: вже в Анталії з"явилися карколомні корки від кількості автівок - по три смуги в кожному напрямку - і не проїдеш - хоча побудували нові віадуки та роз"язки за останній рік.
Я гадаю, що наївно чекати стабільних цін в нестабільному світі, де ядерною бомбою махають або ракетами та квадрокоптерами. Треба звикати до реалій.
rjkz написав:Кто на самом деле нищий? "Успешный" чувак на красненькой машинке, с домом с зеленой лужайкой или прагматичный "нищеброд"?
За что Вы так не любите красные машины? Это самый безопасный цвет (есть соответствующая статистика и логичное обоснование), а стоят они также, как и аналоги любых других цветов 😁 Только живя в НЙ, можно сохранить постсоветское представление об автомобиле как предмете статуса. Это даже у нас проходит. А в американском городке без тротуаров, где до магазина напротив нужно проехать 20 миль, а при ещё 30, чтобы вернуться, вопрос, покупать ли автомобиль вообще не стоит. Давайте ещё пылесосами меняться 😁
Вопрос жить сегодня в кредит или копить на потом, это не вопрос финансовой грамотности. Это философия отношения к жизни. Ни один из вариантов не может быть ни правильным, ни неправильным.
В Вашем примере лёгкая недостача легко перекрывается отказом от одного отпуска.
Давайте лучше обсудим, почему подавляющее большинство американцев всю жизнь живёт в маленьких городках, уже нет ни высокооплачиваемой работы, ни перспектив ее получения. Почему ещё не всё съехались в НЙ?
Хотел ответить в ЛС, написал длинный текст. Вылезает эррор. В паблике это писать нет смысла.
Сибарит написав:Давайте лучше обсудим, почему подавляющее большинство американцев всю жизнь живёт в маленьких городках, уже нет ни высокооплачиваемой работы, ни перспектив ее получения. Почему ещё не всё съехались в НЙ?
Я відвідував дуже багато саме таких "маленьких містечок", де люди живуть як на хуторах або як в селі - і скажу Вам, що я сам би хотів жити саме так.
Це цікава історична традиція. Вона викликана тим, як відувалося заселення колись зовсім диких просторів США та Канади: хто першим прийшов на галявину - того і десяток гектарів землі. Там і оселився...
В багатьох місцях фігурують дивні назви кожного лісу, або галявини, або гори, або балки - за іменем (!) того, хто першим там з"явився та там побудував собі хату.
Тобто жити десь окремо далеко якщо хочете - історична традиція на тему "Чим більще я вивчаю людей, тим більше я люблю собак..." Для мене яскравими прикладами такого способу життя є 2 приклади різних регіонах:
Приклад 1. Невеличке поселення неподалік від величезного промислового центра Seattle (наприклад, на північ від міста розташований завод Boeing).
Неймовірна природа з озерами, річками та місцями для дозвілля - від Гольф-клубів до ресторацій. Дуже красиві приватні будинки. Кожна родина - окремий будинок. Ну і головне: до центра міста (місця роботи) - макисмум 30 миль і максимум 30 хвилин дістатися на роботу - так чого не жити в раю, а не в залізобетонних коробах... Нагадаю: страндартна родина в США це 2-о поверховий будинок в 150-200 кв. м та два авто в родині.
Приклад 2. Я їхав в бік Гранд каньон Арізона по трасі номер 40 і якось так "з дуру" - забалакався із колегами в авто - звернув на трасу 89 в бік - зовсім не туди. Пустеля страшенна.
Нєт нігде ніхто... Мобільний зв"язок припинився і я не міг зрозуміти, де я взагалі опинився... І ось ліворуч від траси я побачив те, що нагадувало або нашу свалку, або декорації до фільму Mad Max: якась збірка іржавих бочок, ящиків, труб - був навіть навіс від дощу або стіни якогось нещасного житла. Можна було навіть злякатися. Але серед того безладу стояло 2 дуже великих та дуже дорогих позашляховика: тут жили люди. Ось таке в них житло - на більше вони не заробили ще грошей, але на роботу їздити - будь ласка: є два чудових велетенських авто... Кудись та доїдуть...
Ну так люди живуть... Можна їх перевиховувати скільки завгодно, спонукаючи жити в чудовому місті "Першотравенськ", наприклад, або "Терновка", наприклад, але вони як жили в дуже-дуже периферійних малих містечках на кшталт - наприклад - міста з цікавою правдивою історичною назвою Sebastopol (СА) - так і будуть жити...
В США попасти на роботу - і для цього треба витратити 1,5 години в один бік - цілком нормально. Головне, щоби робота була... В мене є приятельниця - із серії "Нет – ответил собеседник- русская женщина, комсомолка"(с) - вона мешкає в місті Hartford (штат Connecticut)
Так ось вона працює в згаданому вами New York - і щодня їздить на роботу - а це більше 100 миль - 1,5 -2 години в дорозі. Так ось вона вважає це цілком нормальним. Головне щоби робота була гарна... Звісно не всім це підходить. Не дай Боже їй подзвонити після 20:00... Вже солодко спить... Але всі її друзі та оточуючі вважають це цілком нормальним. Для порівняння: притель - він українець - мешкає в Нью Йорку - працює на 2-х роботах (друга робота - то "доставка") - в день на роботі 10-12 годин... Практично те саме... Тільки грошей значно менше...
Ну так люди живуть...
Різний спосіб життя. Американець аналогічно не повірить, що мій приятель Володимир в ці дні і прямо зараз чудово себе відчуває в великому місті "Харків", де здає аж дві квартири орендарям - обидві 3-к - одну здає за 5 000 гривень, а іншу за 8 000 гривень - повністю щасливий, бо того вистачає НЕ працювати та утримувати родину...
Wirująświatła написав:
