Всё веселее и веселее, в Юкрейн королевстве: НОВИНКИ НАЛОГОВОГО КОДЕКСА
Правительство планирует ликвидировать «упрощенцев» и налог на рекламу, снизить налог на прибыль до 16% и дать каникулы малому бизнесу
1. ЕДИНЫЙ НАЛОГ ЛИКВИДИРУЮТ С 2012 ГОДА
С 1 января 2010-го планируется переходной период на 2 года: составят список тех видов предпринимательской деятельности, которым позволят это время еще быть на едином налоге.
2. НАЛОГ НА ПРИБЫЛЬ — 16% ВМЕСТО 20%
Снижение: с 1 января 2011 — 19%. С 1 января 2012 — 18%. С 1 января 2013 — 17%. С 1 января 2014 — 16%.
3. МАЛОМУ БИЗНЕСУ — КАНИКУЛЫ
Для этой категории планируется ввести нулевую ставку налога на прибыль на 5 лет, т.е. ориентировочно — с 1 января 2011 до 1 января 2016. Создадут перечень видов деятельности, которые смогут считаться малым бизнесом. В него, в частности, войдут все виды ресторанного бизнеса, кафе, такси, адвокаты, работающие с физлицами, предприятия бытового обслуживания (прачечные, химчистки, парикмахерские).
4. НАЛОГ НА ДИВИДЕНДЫ — 5%
Принципиально новый вид налога, которым будет облагаться прибыль акционеров
5. НАЛОГ НА НЕДВИЖИМОСТЬ — 10 ГРН. В ГОД ЗА КАЖДЫЙ ЛИШНИЙ МЕТР
Планируется, что не будут облагать налогом городские квартиры площадью до 40 кв. метров на человека, а далее за каждый лишний метр — 10 грн. в год. Скажем, налог на жилье в 60 квадратов, где живет 1 человек, составит 200 грн. ежегодно.
Частный дом в селе до 200 кв. метров также не обложат налогом, а далее также каждый лишний метр обойдется в 10 грн. налога в год.
Не облагаются налогом дачи — шесть соток и дачный домик в 30 кв. метров.
<a href="http://www.segodnya.ua/news/14167852.html">Источник</a>
взгляд написав:Всё веселее и веселее, в Юкрейн королевстве: НОВИНКИ НАЛОГОВОГО КОДЕКСА
Правительство планирует ликвидировать «упрощенцев» и налог на рекламу, снизить налог на прибыль до 16% и дать каникулы малому бизнесу
1. ЕДИНЫЙ НАЛОГ ЛИКВИДИРУЮТ С 2012 ГОДА
С 1 января 2010-го планируется переходной период на 2 года: составят список тех видов предпринимательской деятельности, которым позволят это время еще быть на едином налоге.
2. НАЛОГ НА ПРИБЫЛЬ — 16% ВМЕСТО 20%
Снижение: с 1 января 2011 — 19%. С 1 января 2012 — 18%. С 1 января 2013 — 17%. С 1 января 2014 — 16%.
3. МАЛОМУ БИЗНЕСУ — КАНИКУЛЫ
Для этой категории планируется ввести нулевую ставку налога на прибыль на 5 лет, т.е. ориентировочно — с 1 января 2011 до 1 января 2016. Создадут перечень видов деятельности, которые смогут считаться малым бизнесом. В него, в частности, войдут все виды ресторанного бизнеса, кафе, такси, адвокаты, работающие с физлицами, предприятия бытового обслуживания (прачечные, химчистки, парикмахерские).
4. НАЛОГ НА ДИВИДЕНДЫ — 5%
Принципиально новый вид налога, которым будет облагаться прибыль акционеров
5. НАЛОГ НА НЕДВИЖИМОСТЬ — 10 ГРН. В ГОД ЗА КАЖДЫЙ ЛИШНИЙ МЕТР
Планируется, что не будут облагать налогом городские квартиры площадью до 40 кв. метров на человека, а далее за каждый лишний метр — 10 грн. в год. Скажем, налог на жилье в 60 квадратов, где живет 1 человек, составит 200 грн. ежегодно.
Частный дом в селе до 200 кв. метров также не обложат налогом, а далее также каждый лишний метр обойдется в 10 грн. налога в год.
Не облагаются налогом дачи — шесть соток и дачный домик в 30 кв. метров. <a href="http://www.segodnya.ua/news/14167852.html">Источник</a>
В принципе, намерения неплохие...
Но вот, по поводу п.4 - пока ещё большой вопрос... что-то не видно АО, которые разбежались 30% от прибыли акционерам дарить Вряд ли какой реальный хозяин предприятия захочет деньгами поделиться в ближайшей перспективе (особенно если он имеет прописку в Регионах)
Oven написав:Самострой с бригадой без прораба, экономит вам 20-30%. Если вы месите раствор сами, кладете кладку с родственником у которого «руки стоят», сами выставляете двери, ставите стропильную систему, кроете крышу и т.д. привлекая только тех специалистов, работку которого потянуть, не можете (скажем, система отопления), вы экономите процентов 50 от первоначальной суммы. В не малой степени за счет сведения к минимуму воровства.
Теперь понял. Не уверен, что тут все так однозначно, особенно про экономию в 50% .... Если сравнивать с тем случаем, когда вообще ни во что не вникаешь, а только отсчитываешь банкноты, то может быть. А если контролировать прораба, сверять цены с рыночными то максимум 30% выйдет. Все равно сам всего не сделаешь, кому-то заплатить за работу придется.
Но если самому бетон месить, то кто заработает деньги ? Если ты такой квалифицированный строитель, добавь в расходы и свою зарплату если уж на то пошло. Так что 50% экономии не выйдет ...
Я вам отправлял ссылку, на «строим дом» это украинский сайт приватного строительства. Если вы не поленитесь и почитаете его содержимое, узнаете много очень интересной информации, если вам это конечно нужно.
взгляд написав:Всё веселее и веселее, в Юкрейн королевстве: НОВИНКИ НАЛОГОВОГО КОДЕКСА
Правительство планирует ликвидировать «упрощенцев» и налог на рекламу, снизить налог на прибыль до 16% и дать каникулы малому бизнесу
1. ЕДИНЫЙ НАЛОГ ЛИКВИДИРУЮТ С 2012 ГОДА
С 1 января 2010-го планируется переходной период на 2 года: составят список тех видов предпринимательской деятельности, которым позволят это время еще быть на едином налоге.
2. НАЛОГ НА ПРИБЫЛЬ — 16% ВМЕСТО 20%
Снижение: с 1 января 2011 — 19%. С 1 января 2012 — 18%. С 1 января 2013 — 17%. С 1 января 2014 — 16%.
3. МАЛОМУ БИЗНЕСУ — КАНИКУЛЫ
Для этой категории планируется ввести нулевую ставку налога на прибыль на 5 лет, т.е. ориентировочно — с 1 января 2011 до 1 января 2016. Создадут перечень видов деятельности, которые смогут считаться малым бизнесом. В него, в частности, войдут все виды ресторанного бизнеса, кафе, такси, адвокаты, работающие с физлицами, предприятия бытового обслуживания (прачечные, химчистки, парикмахерские).
4. НАЛОГ НА ДИВИДЕНДЫ — 5%
Принципиально новый вид налога, которым будет облагаться прибыль акционеров
5. НАЛОГ НА НЕДВИЖИМОСТЬ — 10 ГРН. В ГОД ЗА КАЖДЫЙ ЛИШНИЙ МЕТР
Планируется, что не будут облагать налогом городские квартиры площадью до 40 кв. метров на человека, а далее за каждый лишний метр — 10 грн. в год. Скажем, налог на жилье в 60 квадратов, где живет 1 человек, составит 200 грн. ежегодно.
Частный дом в селе до 200 кв. метров также не обложат налогом, а далее также каждый лишний метр обойдется в 10 грн. налога в год.
Не облагаются налогом дачи — шесть соток и дачный домик в 30 кв. метров. <a href="http://www.segodnya.ua/news/14167852.html">Источник</a>
В принципе, намерения неплохие... Но вот, по поводу п.4 - пока ещё большой вопрос... что-то не видно АО, которые разбежались 30% от прибыли акционерам дарить Вряд ли какой реальный хозяин предприятия захочет деньгами поделиться в ближайшей перспективе (особенно если он имеет прописку в Регионах)
я тоже в приведенной информации ни чего страшного не вижу, если весь Кодекс в таком стиле, то переживем.
вот неплохая статейка на тему спекулятивного развития экономики Украины в докризисный период:
Український бізнес: рентабельність на нулі
Виявляється, в Україні не вигідно займатися готельним та ресторанним бізнесом, охороною здоров'я і наданням комунальних послуг. Падає ефективність у будівництві. Зате рентабельність у сільському господарстві учетверо вища, ніж у промисловості.
Малюнко Більжо
Економічна криза сильно вдарила по ефективності української економіки. В Індексі світової конкурентноздатності за 2009-2010 роки держава скотилася на десять пунктів, ставши сусідкою Гамбії та Алжиру.
Усе це позначилося на фінансових показниках. У 2010 році збиткових підприємств в Україні стало більше, ніж прибуткових, а офіційна рентабельність економіки за два роки впала учетверо. Низька ефективність бізнесу свідчить, що до виходу з кризи ще далеко.
Криза: кінець спекуляцій
До кризи найбільш рентабельними галузями в Україні були спекулятивні ринки, які штучно росли завдяки кредитному дощу. Іноземні банки давали дешеві гроші, але тут вони спрямовувалися здебільшого у будівництво чи операції з нерухомістю, які давали від 50 до 200 відсотків рентабельності. Звісно, це неофіційні дані.
За інформацією Держкомстату, у 2008 році, коли галузь тільки відчула негаразди, вона мала від'ємну рентабельність - 2,7%. Будівельники нарікали, що витрачають багато грошей на інфраструктуру, будматеріали і хабарі чиновникам.
Не менш бурхливо завдяки позикам розвивалися у 2008 році торгівля автомобілями і автосервіс - 0,2-0,5%, фінансово-банківська діяльність - 5,2%, хоча офіційно ці сектори і до кризи не приносили захмарної рентабельності. Бізнес вкладав чималі кошти у розширення своєї діяльності.
Зростання доходів населення та світових цін на аграрну продукцію зробили дуже рентабельним українське сільське господарство - 12,9%.
Добрі показники були у промисловості - 4,9%, причому найкращі - у видобуванні не паливно-енергетичних корисних копалин - 44%. Таку феноменальну рентабельність спричинили високі світові ціни, будівельний бум і невеликі витрати.
Безумовно, видобування відбувалося в екстенсивний спосіб. У гонитві за зменшенням собівартості компанії не дбали про безпеку, платили невисоку зарплату і користувалися застарілою технікою.
Стовпи вітчизняного експорту - металургія та хімія - показували пристойну рентабельність - 5,2% і 6,4% відповідно. Постійні замовлення з-за кордону, дешева робоча сила та енергоресурси дозволяли конкурувати на заморських ринках. Модернізація проводилася повільно, тож країна і нині плавить сталь у мартенах.
Найбільш нерентабельними були сегменти з виробництва коксу і продуктів нафтопереробки - мінус 1,6%, обробки деревини - мінус 1,5%, текстильного виробництва - мінус 2,3%. Далася взнаки політика уряду Юлії Тимошенко із стимулювання імпорту товарів, що вдарило по українському виробнику.
Загалом у 2008 році рентабельністю була доволі високою - 8,9%, але після кризи ринки нерухомості та авто стали розсипатися, мов картковий будинок, а крах на фінансовому ринку обвалив інші галузі, які й досі не можуть оговтатися.
Інвестори стали обережнішими
Відомо, що показником рентабельності визначається ефективність витрат. Вона вираховується як прибуток на одиницю витрачених коштів. Український же бізнес не бажав витрачатися - зазвичай інвестори обирали спекулятивні галузі. Коли ж мильні бульбашки лопнули, підприємці скупили валюту і сіли на валізи з доларами.
Після кризи інвестиції перейшли у сектори з швидким обігом грошей: АПК, ремонт, сервіс і навіть легку промисловість, хоча обсяги інвестицій були меншими, ніж до кризи. Високу рентабельність показували галузі, де було найменше конкуренції, інакше фірмам доводилося зменшувати ціни і працювати на межі рентабельності.
Виграли ті інвестори, які оминали спекулятивні ринки, інвестуючи у галузі з швидким обігом грошей і масовим споживачем. Умовно кажучи, люди за будь-яких умов будуть харчуватися і одягатися.
Після кризи інвестори стали обережнішими. Тепер вони не вкладають в інфраструктурні проекти - модернізацію, покращення трудової кваліфікації, інноваційні проекти, тож економіка і далі розвивається екстенсивно.
За офіційними даними, після кризи рентабельність бізнесу різко впала. Якщо у 2008 році вона сягала 8,9%, то у січні-березі 2010 року - лише 1,8%.
Однак позитивний ефект кризи у тому, що бізнес позбавився наївної віри у спекулятивні ринки і почав інвестувати у реальний сектор економіки. Висока конкуренція змушуватиме підприємців вкладати гроші в оригінальні проекти, тож буде рости інтелектуальна складова виробництва.
Бізнес приховує ефективність
Водночас, офіційні показники рентабельності достатньо умовні, оскільки не враховують реальних затрат і реальних доходів підприємств.
Якщо вірити статистиці, то у січні-березні 2010 року найбільш рентабельними були торгівля автомобілями, їхнє обслуговування та ремонт - 11,2%, транспорт і зв'язок - 9,4%, і, як не дивно, освіта - 6,5%. Остання, до речі, обігнала оптову торгівлю - 5,6%. Водночас, роздрібна торгівля мала маже нульовий показник - 0,4%.
Виявляється, в Україні не вигідно займатися готельним та ресторанним бізнесом - мінус 6,2%, охороною здоров'я - мінус 4,3%, наданням комунальних послуг - мінус 20,6%. Падає ефективність у будівництві - мінус 3,7%, промисловості - 1%. Зате рентабельність АПК - 3,4% - майже вчетверо вища, ніж у промисловості.
Порівняння з першим кварталом 2009 року свідчить, що тоді менш рентабельними були сільське господарство - 2,8%, а також торгівля і ремонт автомобілів - 7,6%.
Промисловість мала трохи вищий показник, ніж 2010 року - 1,7%, а будівництво хоч і було з мінусом, але удвічі меншим, ніж зараз: -1,5%. Як не дивно, але на початку 2009 року найбільш рентабельними були операції з нерухомістю - 13%, транспорт і зв'язок - 12%, оптова торгівля і освіта - 10%.
Скоріш за все, рентабельність будівництва, торгівлі, промисловості, готельно-ресторанного бізнесу та фінансового сектора набагато вища, але підприємці штучно збільшують власні витрати, аби платити менше податків.
Підприємства стають збитковими
Про складні часи свідчить і прибутковість компаній. За січень-березень 2010 року в Україні було 49% прибуткових підприємств, а за цей же період 2009 року - 51,6%.
Показали прибуток аж 82% фірм АПК, 47,9% - промисловості, 58,4% - оптової торгівлі, 58,5% - роздрібної торгівлі, 59,1% - фінансової діяльності, 62% - освіти, 50% - операцій з нерухомим майном.
Найбільше збиток отримали компанії, які працюють у будівельній сфері - 65,5%, торгівлі автомобілями та мотоциклами - 61,5%, транспорті та зв'язку - 55,8%. Найменш збитковим було лише сільське господарство - 18%.
Суттєвих змін найближчим часом чекати не слід. Гарні показники матимуть сільське господарство, харчове виробництво, видобування корисних копалин, транспорт, зв'язок та освіта. Про передкризові фантастичні прибутки вже не йдеться. Виживатимуть фірми за рахунок зменшення власних затрат.
Натомість, надалі падатиме рентабельність у будівництві, операціях з нерухомістю, торгівлі, металургії, хімії та машинобудуванні. Витрати підприємств будуть постійно рости, а піднімати ціни на продукцію буде неможливо. Без державної допомоги та пільгового режиму кредитування промисловість виживатиме дуже важко.
Коментар експерта
Анатолій Кінах, президент Українського союзу промисловців і підприємців, народний депутат України:
- Перший квартал 2010 року характеризувався серйозною політичною боротьбою. У цій ситуації соціально-економічна криза збіглася з кризою державного управління, відсутністю взаємодії між гілками влади.
Основною проблемою економіки є відсутність структурних реформ. За 20 років ми не здійснили жодної системної реформи: податкової, пенсійної, інноваційної. Ми не захистили інтереси виробника і не підтримали його експортний потенціал. Кредити залишаються недоступними та дорогими, панують корупція і зарегульованість.
У першому кварталі 2010 року вартість позик перевищувала 20%, а це удвічі більше, ніж облікова ставка НБУ. Ніде в світі такого нема.
Борги з компенсації ПДВ наблизилися до 30 мільярдів гривень, а це вимивання обігових коштів, втрата ринків збуту і конкурентоспроможності. Авансові платежі безпрецедентні - 11 мільярдів гривень. На внутрішньому ринку різко впала платоспроможність, а платоспроможність - це великий стимул для розвитку економіки. Немає купівельної спроможності - немає стимулів для виробництва.
Під час кризи Німеччина, Франція, частково, Росія, затвердили кілька пакетів антикризових заходів. Перший - макрофінансова стабілізація, розумне регулювання грошової маси, другий - стимули для реального виробництва, третій - недопущення зменшення платоспроможності громадян.
Приміром, Польща швидко вийшла з кризи за рахунок того, що влада підтримала внутрішній ринок і сприяла малому бізнесу, який добре адаптується до кризи.
Це дозволило полякам пройти кризу без таких втрат, як торік Україна. У нас ВВП впав на 15%, а Польща мала плюс 1,7%. У травні 2010 року зарплата у промисловості Польщі сягала 1 315 доларів, середня зарплата - 1 200 доларів, а у нас у травні середній заробіток становив 2-3 тисячі гривень.
За продуктивністю праці ми учетверо поступаємося Східній Європі і усемеро - розвиненим країнам. Частка зарплати у собівартості продукції дуже мала - 17%.
Утримувати плюсову рентабельність за рахунок дешевої робочої сили уже неможливо. Потрібно знижувати вартість інших показників, зменшувати енергоємність, підвищувати продуктивність праці. Однак без реформ держапарату і кадрової політики модернізувати та стимулювати виробництво неможливо.
Візьмімо літакобудування. Без доступних довгих кредитів і державного протекціонізму галузь не виживе. Українські лайнери мають літати на внутрішніх авіалініях, виробники повинні мати можливість давати літаки в лізинг.
Тоді галузь приноситиме прибутки, і бізнес надаватиме пріоритет розвитку високотехнологічного виробництва, а не сировинним чи спекулятивним ринкам.
да, и сегодня в новостях свежий стат давали по продажам недвиги в Киеве, вот несколько цифр, к-е я запомнил:
продажа новостроя за август - 199 ед. (на 7,6% ниже показателей июля, самого застойного месяца, но выше, чем за август 2009г.)
общее колво сделок на РН с начала года - 6,5 тыс. ед.
если у кого есть более полная инфа, буду благодарен...
Tugarin Zmej написав:вот неплохая статейка на тему спекулятивного развития экономики Украины в докризисный период:
Український бізнес: рентабельність на нулі
Виявляється, в Україні не вигідно займатися готельним та ресторанним бізнесом, охороною здоров'я і наданням комунальних послуг. Падає ефективність у будівництві. Зате рентабельність у сільському господарстві учетверо вища, ніж у промисловості.
Малюнко Більжо
Економічна криза сильно вдарила по ефективності української економіки. В Індексі світової конкурентноздатності за 2009-2010 роки держава скотилася на десять пунктів, ставши сусідкою Гамбії та Алжиру.
Усе це позначилося на фінансових показниках. У 2010 році збиткових підприємств в Україні стало більше, ніж прибуткових, а офіційна рентабельність економіки за два роки впала учетверо. Низька ефективність бізнесу свідчить, що до виходу з кризи ще далеко.
Криза: кінець спекуляцій
До кризи найбільш рентабельними галузями в Україні були спекулятивні ринки, які штучно росли завдяки кредитному дощу. Іноземні банки давали дешеві гроші, але тут вони спрямовувалися здебільшого у будівництво чи операції з нерухомістю, які давали від 50 до 200 відсотків рентабельності. Звісно, це неофіційні дані.
За інформацією Держкомстату, у 2008 році, коли галузь тільки відчула негаразди, вона мала від'ємну рентабельність - 2,7%. Будівельники нарікали, що витрачають багато грошей на інфраструктуру, будматеріали і хабарі чиновникам.
Не менш бурхливо завдяки позикам розвивалися у 2008 році торгівля автомобілями і автосервіс - 0,2-0,5%, фінансово-банківська діяльність - 5,2%, хоча офіційно ці сектори і до кризи не приносили захмарної рентабельності. Бізнес вкладав чималі кошти у розширення своєї діяльності.
Зростання доходів населення та світових цін на аграрну продукцію зробили дуже рентабельним українське сільське господарство - 12,9%.
Добрі показники були у промисловості - 4,9%, причому найкращі - у видобуванні не паливно-енергетичних корисних копалин - 44%. Таку феноменальну рентабельність спричинили високі світові ціни, будівельний бум і невеликі витрати.
Безумовно, видобування відбувалося в екстенсивний спосіб. У гонитві за зменшенням собівартості компанії не дбали про безпеку, платили невисоку зарплату і користувалися застарілою технікою.
Стовпи вітчизняного експорту - металургія та хімія - показували пристойну рентабельність - 5,2% і 6,4% відповідно. Постійні замовлення з-за кордону, дешева робоча сила та енергоресурси дозволяли конкурувати на заморських ринках. Модернізація проводилася повільно, тож країна і нині плавить сталь у мартенах.
Найбільш нерентабельними були сегменти з виробництва коксу і продуктів нафтопереробки - мінус 1,6%, обробки деревини - мінус 1,5%, текстильного виробництва - мінус 2,3%. Далася взнаки політика уряду Юлії Тимошенко із стимулювання імпорту товарів, що вдарило по українському виробнику.
Загалом у 2008 році рентабельністю була доволі високою - 8,9%, але після кризи ринки нерухомості та авто стали розсипатися, мов картковий будинок, а крах на фінансовому ринку обвалив інші галузі, які й досі не можуть оговтатися.
Інвестори стали обережнішими
Відомо, що показником рентабельності визначається ефективність витрат. Вона вираховується як прибуток на одиницю витрачених коштів. Український же бізнес не бажав витрачатися - зазвичай інвестори обирали спекулятивні галузі. Коли ж мильні бульбашки лопнули, підприємці скупили валюту і сіли на валізи з доларами.
Після кризи інвестиції перейшли у сектори з швидким обігом грошей: АПК, ремонт, сервіс і навіть легку промисловість, хоча обсяги інвестицій були меншими, ніж до кризи. Високу рентабельність показували галузі, де було найменше конкуренції, інакше фірмам доводилося зменшувати ціни і працювати на межі рентабельності.
Виграли ті інвестори, які оминали спекулятивні ринки, інвестуючи у галузі з швидким обігом грошей і масовим споживачем. Умовно кажучи, люди за будь-яких умов будуть харчуватися і одягатися.
Після кризи інвестори стали обережнішими. Тепер вони не вкладають в інфраструктурні проекти - модернізацію, покращення трудової кваліфікації, інноваційні проекти, тож економіка і далі розвивається екстенсивно.
За офіційними даними, після кризи рентабельність бізнесу різко впала. Якщо у 2008 році вона сягала 8,9%, то у січні-березі 2010 року - лише 1,8%.
Однак позитивний ефект кризи у тому, що бізнес позбавився наївної віри у спекулятивні ринки і почав інвестувати у реальний сектор економіки. Висока конкуренція змушуватиме підприємців вкладати гроші в оригінальні проекти, тож буде рости інтелектуальна складова виробництва.
Бізнес приховує ефективність
Водночас, офіційні показники рентабельності достатньо умовні, оскільки не враховують реальних затрат і реальних доходів підприємств.
Якщо вірити статистиці, то у січні-березні 2010 року найбільш рентабельними були торгівля автомобілями, їхнє обслуговування та ремонт - 11,2%, транспорт і зв'язок - 9,4%, і, як не дивно, освіта - 6,5%. Остання, до речі, обігнала оптову торгівлю - 5,6%. Водночас, роздрібна торгівля мала маже нульовий показник - 0,4%.
Виявляється, в Україні не вигідно займатися готельним та ресторанним бізнесом - мінус 6,2%, охороною здоров'я - мінус 4,3%, наданням комунальних послуг - мінус 20,6%. Падає ефективність у будівництві - мінус 3,7%, промисловості - 1%. Зате рентабельність АПК - 3,4% - майже вчетверо вища, ніж у промисловості.
Порівняння з першим кварталом 2009 року свідчить, що тоді менш рентабельними були сільське господарство - 2,8%, а також торгівля і ремонт автомобілів - 7,6%.
Промисловість мала трохи вищий показник, ніж 2010 року - 1,7%, а будівництво хоч і було з мінусом, але удвічі меншим, ніж зараз: -1,5%. Як не дивно, але на початку 2009 року найбільш рентабельними були операції з нерухомістю - 13%, транспорт і зв'язок - 12%, оптова торгівля і освіта - 10%.
Скоріш за все, рентабельність будівництва, торгівлі, промисловості, готельно-ресторанного бізнесу та фінансового сектора набагато вища, але підприємці штучно збільшують власні витрати, аби платити менше податків.
Підприємства стають збитковими
Про складні часи свідчить і прибутковість компаній. За січень-березень 2010 року в Україні було 49% прибуткових підприємств, а за цей же період 2009 року - 51,6%.
Показали прибуток аж 82% фірм АПК, 47,9% - промисловості, 58,4% - оптової торгівлі, 58,5% - роздрібної торгівлі, 59,1% - фінансової діяльності, 62% - освіти, 50% - операцій з нерухомим майном.
Найбільше збиток отримали компанії, які працюють у будівельній сфері - 65,5%, торгівлі автомобілями та мотоциклами - 61,5%, транспорті та зв'язку - 55,8%. Найменш збитковим було лише сільське господарство - 18%.
Суттєвих змін найближчим часом чекати не слід. Гарні показники матимуть сільське господарство, харчове виробництво, видобування корисних копалин, транспорт, зв'язок та освіта. Про передкризові фантастичні прибутки вже не йдеться. Виживатимуть фірми за рахунок зменшення власних затрат.
Натомість, надалі падатиме рентабельність у будівництві, операціях з нерухомістю, торгівлі, металургії, хімії та машинобудуванні. Витрати підприємств будуть постійно рости, а піднімати ціни на продукцію буде неможливо. Без державної допомоги та пільгового режиму кредитування промисловість виживатиме дуже важко.
Коментар експерта
Анатолій Кінах, президент Українського союзу промисловців і підприємців, народний депутат України:
- Перший квартал 2010 року характеризувався серйозною політичною боротьбою. У цій ситуації соціально-економічна криза збіглася з кризою державного управління, відсутністю взаємодії між гілками влади.
Основною проблемою економіки є відсутність структурних реформ. За 20 років ми не здійснили жодної системної реформи: податкової, пенсійної, інноваційної. Ми не захистили інтереси виробника і не підтримали його експортний потенціал. Кредити залишаються недоступними та дорогими, панують корупція і зарегульованість.
У першому кварталі 2010 року вартість позик перевищувала 20%, а це удвічі більше, ніж облікова ставка НБУ. Ніде в світі такого нема.
Борги з компенсації ПДВ наблизилися до 30 мільярдів гривень, а це вимивання обігових коштів, втрата ринків збуту і конкурентоспроможності. Авансові платежі безпрецедентні - 11 мільярдів гривень. На внутрішньому ринку різко впала платоспроможність, а платоспроможність - це великий стимул для розвитку економіки. Немає купівельної спроможності - немає стимулів для виробництва.
Під час кризи Німеччина, Франція, частково, Росія, затвердили кілька пакетів антикризових заходів. Перший - макрофінансова стабілізація, розумне регулювання грошової маси, другий - стимули для реального виробництва, третій - недопущення зменшення платоспроможності громадян.
Приміром, Польща швидко вийшла з кризи за рахунок того, що влада підтримала внутрішній ринок і сприяла малому бізнесу, який добре адаптується до кризи.
Це дозволило полякам пройти кризу без таких втрат, як торік Україна. У нас ВВП впав на 15%, а Польща мала плюс 1,7%. У травні 2010 року зарплата у промисловості Польщі сягала 1 315 доларів, середня зарплата - 1 200 доларів, а у нас у травні середній заробіток становив 2-3 тисячі гривень.
За продуктивністю праці ми учетверо поступаємося Східній Європі і усемеро - розвиненим країнам. Частка зарплати у собівартості продукції дуже мала - 17%.
Утримувати плюсову рентабельність за рахунок дешевої робочої сили уже неможливо. Потрібно знижувати вартість інших показників, зменшувати енергоємність, підвищувати продуктивність праці. Однак без реформ держапарату і кадрової політики модернізувати та стимулювати виробництво неможливо.
Візьмімо літакобудування. Без доступних довгих кредитів і державного протекціонізму галузь не виживе. Українські лайнери мають літати на внутрішніх авіалініях, виробники повинні мати можливість давати літаки в лізинг.
Тоді галузь приноситиме прибутки, і бізнес надаватиме пріоритет розвитку високотехнологічного виробництва, а не сировинним чи спекулятивним ринкам.
да, и сегодня в новостях свежий стат давали по продажам недвиги в Киеве, вот несколько цифр, к-е я запомнил: продажа новостроя за август - 199 ед. (на 7,6% ниже показателей июля, самого застойного месяца, но выше, чем за август 2009г.) общее колво сделок на РН с начала года - 6,5 тыс. ед.
если у кого есть более полная инфа, буду благодарен...
Если бы знать, что это за 6500 сделок за пол года. Сей час начнут кричать, что это купля – продажа, а ведь тут может «сидеть», что угодно - наследство, завещание, дарственная, переуступка и т.д.
Если бы знать, что это за 6500 сделок за пол года. Сей час начнут кричать, что это купля – продажа, а ведь тут может «сидеть», что угодно - наследство, завещание, дарственная, переуступка и т.д.
1 Мінюст розводить по різним позиціям купівлю/продаж і спадок /дарування
2 Щоб Вам було більш зрозуміло , то при 3 млн мешканців Києва і тривалості життя 62 роки , на протязі пів року померло приблизно 3 млн / 62 роки / 2 =24 000 осіб , всі вони були власниками житла і їх житло чи через дарування чи через спадок передано їх нащадкам , таким чином навіть при нульовій кількості продаж буде 4 000 в місяць дарування/спадщини тільки для Києва.
3 Як бачите через механізм спадщини в рік в Києві перерозподіляється приблизно
4 000 х 12 місяців х(15- 20) кв м =720 000 - 960 000 кв м , що практично дорівнює кількості новозбудованного в місті
Востаннє редагувалось budivelnik в Сер 01 вер, 2010 11:05, всього редагувалось 1 раз.
Oven Да, мне тоже интересно, но я не сначала репортаж смотрел. И пока не нашел эту стату.
Но нашел кое-что не менее цикавэ:
Что мешает появлению дешевого жилья в Украине? / Украина
На этот вопрос отвечают аналитики Союза специалистов по недвижимости Киева. Согласно их данным, озвученным на традиционной ежеквартальной пресс-конференции, прошедшей в Киеве в понедельник, строители все чаще формулируют концепции, которые позволят предложить покупателям квартиры в ближайшем пригороде Киева по цене на уровне 500-600 долларов за 1 кв. м.
Рентабельность, конечно, не та, что до кризиса, констатируют эксперты, однако это лучше, чем ничего не делать. «Понятно, что при появлении готового продукта по таким ценам стоимость жилья на периферии Киева может существенно снизиться, а относительная разница между центром и периферией при этом возрастет », - отмечается в аналитическом обзоре Союза Реализации же данных проектов сегодня мешают такие факторы: отсутствие оборотных средств у застройщиков, груз ошибок предыдущих лет, недостаточная глубина проработки инфраструктурной и макроэкономической части указанных концепций строительства Также рынок требует новых кредитно-финансовых механизмов инвестирования нового строительства, новых ипотечных механизмов, вплоть до создания государственного ипотечного банка, уверены эксперты. realt.ua
За полгода ввод в эксплуатацию жилья в Украине выросло на 43% / Украина
В Украине в январе-июне 2010 года введено в эксплуатацию 3247 тысяч кв. м жилья, что на 43,2% больше, чем за аналогичный период 2009 года.
Об этом сообщил Государственный комитет статистики. Согласно данным, при этом почти половина, или 49,6% введенных в эксплуатацию площадей, жилья в первом полугодии текущего года введено в эксплуатацию согласно Временного порядка принятия в эксплуатацию законченных строительством частных жилых домов усадебного типа, дачных и садовых домов с хозяйственными сооружениями и зданиями, построенных без разрешения на выполнение строительных работ. "За счет средств госбюджета в первом полугодии 2010г построено жилье общей площадью 5,1 тыс. кв.м (или 0,2% общей введенной в эксплуатацию площади), что составляет 32,4% к соответствующему периоду предыдущего года ", - отмечается в сообщении. По данным Госкомстата, в январе-июне 2010 года введено в эксплуатацию 25900 квартир, в том числе в городских поселениях - 17 900, в сельской местности - 8 000 квартир. "Средняя площадь квартиры, введенной в первом полугодии, составила 122,1 кв.м, при этом в сельской местности - 142,2 кв.м, в городских поселениях - 113,1 кв.м. Среди построенных квартир 26 , 2% от общего числа составляют трехкомнатные, 22,2% - двухкомнатные квартиры ", - отмечается в сообщении. По данным комитета, 73,2% введены в эксплуатацию жилой площади, или 2375000 кв. м, в первом полугодии введено в эксплуатацию в одноквартирных домах, тогда как в домах с двумя и более квартирами - 26,7% (868,3 тыс. кв.м), в общежитиях - 0,1% (3,9 тыс. кв.м). "В январе-июне 2010 года рост показателя ввода жилья наблюдалось в 22 регионах страны, при этом 31% введенных в эксплуатацию жилых площадей пришлось на три региона: Киевскую область (370,8 тыс. кв.м), Киев (351,3 тыс кв м) и Львовскую область (281,6 тыс. кв.м) ", - говорится в отчете. Напомним, что в Украине в 2009 году за счет строительства новых жилых домов, общежитий и расширения существующего жилфонда введено в эксплуатацию 6400 тысяч кв. м жилья, что на 39% меньше по сравнению с 2008 годом. В Киеве было введено в эксплуатацию 947,9 тыс. кв. м жилья (на 33,7% меньше). Ранее сообщалось, что закон о секвестре госбюджета ((№ 2461-VI), который вступил в силу 19 июля, сократил расходы на реализацию жилищных программ в Украине, в том числе и на программу строительства доступного жилья на 650 млн грн - до 390 млн грн. Как сообщалось ранее, Министерство регионального развития и строительства прогнозирует введение в эксплуатацию 6 млн кв метров жилья в 2010 году - на уровне прошлого года. domik.net
Так что объемы новой недвиги растут, а вот с покупателями пока напряжёнка...
вчера кто-то интересовался застывшими стройками Привата??? вот это не оно, случаем:
Собственники отельного комплекса «Парус» в Днепропетровске не выходят на связь с городскими властями. Об этом сообщила главный архитектор города Юлия Саенко. Напомним, гостиница «Парус» является визитной карточкой Днепропетровска и самым знаменитым недостроем города. Ее строительство ведется около 30 лет, в 2005 году на аукционе гостиница была продана киевской компании «Ромбус-Приват», однако строительство так и не возобновилось. По договору купли-продажи собственник взял на себя обязательства закончить строительство и ввести объект в эксплуатацию в течение 5 лет с момента подписания договора. В декабре 2009 г сессия городского совета удовлетворила просьбу компании о продлении срока завершения строительства отельного комплекса еще на 5 лет. На сегодня, как констатирует Ю. Саенко, собственники гостиницы «потерялись» и не выходят на связь с городским властями. Как заявила главный архитектор, после выборов в местные советы, она намерена вынести вопрос по дальнейшей судьбе недостроя на рассмотрение сессии городского совета.
Если бы знать, что это за 6500 сделок за пол года. Сей час начнут кричать, что это купля – продажа, а ведь тут может «сидеть», что угодно - наследство, завещание, дарственная, переуступка и т.д.
1 Мінюст розводить по різним позиціям купівлю/продаж і спадок /дарування 2 Щоб Вам було більш зрозуміло , то при 3 млн мешканців Києва і тривалості життя 62 роки , на протязі пів року померло приблизно 3 млн / 62 роки / 2 =24 000 осіб , всі вони були власниками житла і їх житло чи через дарування чи через спадок передано їх нащадкам , таким чином навіть при нульовій кількості продаж буде 4 000 в місяць дарування/спадщини тільки для Києва. 3 Як бачите через механізм спадщини в рік в Києві перерозподіляється приблизно 4 000 х 12 місяців х(15- 20) кв м =720 000 - 960 000 кв м , що практично дорівнює кількості новозбудованного в місті
ну и бред:
по вашим входным данным
1) смертность распределенна равномерно по Украине
2) 7 % населения Украины проживает в Киеве
3) каждый год должно заключаться 4 000*12 = 48 000 договоров в Киеве
тогда как:
в течение 2009 года было удостоверено 145 тыс. 381 таких договоров источник: http://biz.liga.net/news/E1002073.html 48000 ~ 1/3 от 145 381
то есть по вашим мега расчетам какая то часть от 7% населения Украины проводит каждый год треть сделок по всей Украине - самому не смешно? хоть бы не позорились