Світова економіка та світова економічна криза, процеси в світовій економіці, а також основні тенденції розвитку. Економіка США, Японії, Німеччини, Китаю - ресурси, роль та перспективи
Для України розпад Росії життєво необхідний, попри всі ризики від можливої хаотичності цього процесу. Ми не можемо почуватися в безпеці, маючи під боком у кілька разів більшу за низкою параметрів мілітаризовану імперію, у якій на офіційному рівні ведеться повномасштабна кампанія заперечення права на існування окремого українського народу та його держави. Тим більше що її керівництво публічно проголошує доктрину необмеженого втручання у внутрішні справи України лише на тій підставі, що в різних її регіонах проживає більша чи менша кількість людей, які використовують у побуті російську мову. У цих умовах національна безпека нашої країни безпосередньо залежить від припинення існування Росії в її нинішніх кордонах. Причому це має відбутися в такий спосіб, щоб на її теренах не залишилося жодного державного утворення з демографічним, економічним чи військовим потенціалом, який значно перевищував би український.
Саме з цієї причини Україна вже зараз має докладати всіх зусиль, щоб у міру своїх можливостей сприяти майбутньому розпаду Росії та впливати на його бажані контури. Так само необхідно переконувати європейців та американців у тому, що переваги від цього процесу для західного світу потенційно набагато більші, ніж можливі ризики через тимчасову дестабілізацію такої великої території з ядерною зброєю. Врешті, аналогічний досвід світ уже мав під час розпаду СРСР. У підсумку, як відомо, нічого страшного не сталося, натомість світ явно виграв: можна лише уявити собі, наскільки складнішою була б ситуація зараз, якби у 1999-му Владімір Путін прийшов до влади не в РФ у її нинішніх кордонах, а в СРСР у кордонах 1990 року.
Ключовий розлам
Підштовхнути сучасну Російську Федерацію до розпаду може лише кілька суб’єктів – потенційних осередків сепаратизму, для відокремлення яких уже зараз є достатньо етнічних та/або економічних передумов. Після їх виходу зі складу РФ подальше її існування як єдиної держави стане неможливим з об’єктивних причин.
Насамперед ідеться про сучасний Уральський федеральний округ, який чітко поділяється на два спеціалізованих регіони: Тюменську область із двома нафтогазовидобувними автономними округами (Ханти-Мансійський – Югра і Ямало-Ненецький) та металургійний Урал (Челябінська та Свердловська області), до яких прилягає Курганська, що спеціалізується на важкому машинобудуванні.
Велика Тюменська область (разом із автономними округами) є найбагатшим за природними ресурсами регіоном. Тут видобувається близько 2/3 усієї нафти та понад 90% природного газу РФ (Газпром, наприклад, без неї ніщо). Без її вуглеводнів решта Росії автоматично перетворилася б на великого імпортера природного газу та щонайменше не змогла б експортувати ані нафти, ані нафтопродуктів, але, найімовірніше, змушена була б і їх ввозити. Тим часом її населення на початок 2014 року становило лише 3,55 млн (власне автономних округів, де й видобуваються нафта та газ, – тільки 2,15 млн, зокрема Ханти-Мансійського автономного округу – Югри – 1,6 млн). Тобто цей край за співвідношенням населення та видобутку нафти нагадує Кувейт (2,7 млн осіб), але з тією різницею, що її видобуток на особу у Великій Тюменській області майже у 3,5 раза більший, а природного газу – взагалі у понад 150 разів. За видобутком вуглеводнів (газу та нафти разом) Тюменська область випереджає навіть Саудівську Аравію, хоч там мешкає понад 27 млн осіб.
Другий удар
Якщо поглянути на карту сучасної РФ, стає зрозуміло, що за умови виходу з її складу навіть Великої Тюменської області, Комі й Татарстану з Башкортостаном азійська та європейська частини Російської Федерації будуть розірвані надвоє. Тим часом уже є передумови для аналогічного розриву й самої азійської частини РФ.
На півночі Сибіру й Далекого Сходу вимальовується держава Саха (Якутія). Площа цієї республіки становить 3,08 млн км², а населення становить 954 тис. осіб. Частка якутів у ній уже сягнула 50%, але впродовж останніх двох десятиліть стрімко зростає (з 33,4% у 1989 році). Вона, як і прилеглі малозаселені райони так званої Крайньої Півночі, має величезні, як для такої кількості мешканців, поклади кольорових металів, каміння та інших корисних копалин, що є запорукою набагато вищих доходів, аніж у на решті території РФ. В умовах розпаду останньої Саха потенційно може інтегрувати до свого складу також сусідні рідко заселені переважно нечисленними аборигенами Півночі (чукчі, долгани, ненці, евенки, евени, коряки та ін.) Чукотський автономний округ, райони Красноярського, Хабаровського, Камчатського країв, а також Іркутської області. Це саме стосується й Магаданської області, яка має лише 160 тис. осіб населення (значна частина якого перебуває там тимчасово), однак відрізає Саху від Тихого океану. Обсяг означеного територіального прирощення – лише 4,07 млн км², однак на початок 2014 року там проживало ледь півмільйона мешканців, а росіяни та інші вихідці з Європи були сконцентровані лише в кількох великих та середніх містах, що є адміністративними центрами, а також у селищах довкола родовищ дорогоцінних металів чи каміння. Разом така Велика Якутія мала б 7,15 млн км² площі (40% сучасної РФ) та 1,47 млн мешканців, близько третини яких уже зараз та до половини в перспективі 20 років становили б якути. Тим більше що в разі розпаду РФ велика частина росіян покинула б ці території, як це вже було в середньоазійських республіках СРСР після його розпаду.
Захопивши Крим і розв’язавши війну на Донбасі, режим Путіна не лише зруйнував європейську систему безпеки, що сформувалася після Другої світової війни, а й підписав "смертний вирок" Російській Федерації як цілісній державі. Москва створила юридичний прецедент для проголошення "народних республік" у межах будь-якої федеральної землі чи їхніх груп уже на своїй території. Що можна Донецьку – те можна Якутську, що можна Криму – можна й Бурятії.
Путін може ввійти в російську історію як "другий Горбачов", якого сам же Путін за розвал СРСР називає одним із найгірших правителів Російської імперії в усіх її формах. Теперішня ситуація в Росії як ніколи нагадує останні роки існування Радянського Союзу, коли вся міць "великого та могутнього" виявилася мильною бульбашкою. Путін повторює всі помилки останніх "генсеків", які й призвели до розвалу СРСР.
1980. Радянський союз із пафосом провів літні Олімпійські ігри. Скільки витрачено було на проведення Олімпіади – досі точно не відомо. Офіційно згадується про 2 млрд карб., хоча лише на будівництво спортивних об’єктів пішло 1,75 млрд. Однак відомо, що тодішній генсек СРСР Леонід Брежнєв хотів навіть відмовитися від проведення спортивного заходу через дорожнечу. Олімпіада в Сочі 2014 стала найдорожчою в історії ігор і коштувала 51 млрд дол. Московська Олімпіада-80 стала однією з причин серйозної економічної кризи, коли Радянський Союз зі стану застою перейшов у стан економічної деградації і збідніння населення. Економіка Радянського Союзу просто не витримала такого економічного навантаження.
2014. Зимова Олімпіада, а саме проект перетворення субтропічного курорту Сочі у центр зимових видів спорту, може відіграти таку саму роль для економіки Росії, як Олімпіада 1980 для економіки СРСР. 1979. Після того як у серпні 1968 радянські танки задушили "Празьку весну", що викликало обурення всього світу, СРСР до кінця 1970-х років вдалося дещо нормалізувати ворожі стосунки з країнами НАТО. Радянська дешева нафта стала одним із аргументів такої нормалізації. Західний світ змирився з існуванням ядерного Радянського Союзу і був готовий з ним співпрацювати, незважаючи на тоталітарну суть його режиму.
Однак 1979 року Радянський Союз ввів регулярні війська в Афганістан, втягнувшись у багаторічну війну. Реакція західного світу була миттєвою. СРСР знову перетворився на "імперію зла", яку мало бути знищено. Президент США Рейган оголосив про запровадження проти Радянського Союзу економічних санкцій, в тому числі й щодо матеріалів для будівництва сибірських газопроводів.
Радянський Союз фактично опинився в економічній та політичній ізоляції, міг розраховувати лише на своїх сателітів. Зупинка економічної співпраці з країнами Заходу, особливо у високотехнологічних сферах, стала причиною значного відставання економіки СРСР. Окрім західних санкцій, війна в Афганістані спричинила соціально-економічний колапс. Радянська планова економіка не витримала багатомільярдних видатків на війну. Тому радянське керівництво ще з 1985 оголосило про поступове виведення військ з Афганістану. Та вже було пізно.
2015. Як і у 80-х роки СРСР, Росія нині опинилися на межі економічного виживання. Теперішні санкції Заходу за агресію проти України вже коштували Росії кілька десятків мільярдів доларів. Путінська Росія з основного члена "Великої вісімки" і важливого економічного партнера Заходу знову перетворилася на "імперію зла".
Ба більше, воєнні дії, які Путін розв’язав проти України, вже коштували російському суспільству і державі 123 млрд. доларів – саме на стільки скоротилися золотовалютні резерви Росії. Це ті кошти, які Путін забрав у регіональних еліт, "витяг" із соціальних та інфраструктурних програм. Після дорогої Олімпіади такі витрати вже не може потягти російська економіка. Вперше за часів правління Путіна в російських регіонах з’явилися заборгованості з виплати пенсій, а ці виплати для Путіна завжди були "святими".
Таким чином, Україна насправді стає для Росії "другим Афганістаном". І, швидше за все, точку неповернення вже пройдено.
Кінець 1980-х. Більшість експертів сходиться на тому, що наприкінці 1980-х років Радянський Союз "добила" Саудівська Аравія, точніше – її нафта.
У грудні 1979-го, коли радянські війська вторглися до Афганістану, ціна на нафту була на піку в 101 долар за барель. Через сім років ціна на нафту марки Brent впала до 30 доларів за барель. Таке різке падіння цін стало наслідком того, що Саудівська Аравія відкрила нафтовий кран і наповнила ринок дешевим паливом. Вартість бареля падала щодня на шість доларів і не підіймалася. Це сильно вдарило по бюджету СРСР і зробило процес розпаду Союзу невідворотним. Михайло Горбачов був змушений почати політику перебудови, а вже у 1990 році (11 березня 1990 року - Акт про відновлення незалежності Литовської держави) розпочався "парад незалежностей" колишніх радянських республік. СРСР розпався на 15 незалежних держав.
2014-2015. Від початку літа 2014 року ціни на нафту обвалилися вдвічі – зі 100 до 50 доларів за барель марки Brent. Російська бізнес-еліта сподівається, що падіння досягло дна. Москву також підозрюють у провокуванні конфліктів у Ємені та підтримці ІДІЛ для того, щоб підвищити ціну на енергоносії.
Якнайкраще характеризує майбутнє Росії один із творців розвалу СРСР та комуністичної системи загалом, перший президент відновленої демократичної Польщі Лех Валенса. Кілька тижнів тому він заявив: "У Росії – мінімум 60 народів. Вона може розпастися і залишитися з населенням 20 млн людей". Тому нова Росія може виглядати зовсім по-іншому. Велика імперія перетвориться на велику кількість незалежних держав. З нею відбудеться те саме, що вже відбулося з балканською Сербією, яка з великої Балканської імперії звузилася до етнографічних меж сербського народу і тепер активно інтегрується в Європейський союз. Як свідчать геополітичні, економічні та суспільні процеси, Росія (Московія) може повернутися до кордонів, які Московське царство мало на момент появи у XV столітті.
Такий варіант прогнозували львівські науковці ще у 2000 році у праці "Етнополітична карта світу 21 століття".
Адекватные люди на ветке есть? Можно трижды не любить РФ, но голову терять не надо. Все эти сценарии распада России - плод больного воспаленного воображения. Закрывайте ветку, а то далеко пойдете и психиатры не спасут. Не стоят того набитые посты.
Додано: Пон 10 сер, 2015 12:36
