Проекти, події та конкурси на порталі Finance.UA. Фінанси України, курси валют, котирування акцій, ставки кредитів і депозитів, економічні новини в Україні та фінансовий аналіз.
pesikot написав:[quote="4961094:freeze"] Серьёзно решили, что я сейчас всё брошу и буду вам ссылки искать по событиям шестилетней давности, может еще в библиотеку сходить, ксероксы сделать )))
Ссылок нет, значит ляпнули трусами об асфальт
Да наплевать мне на ваше мнение ))) Ищите ссылки сами, за дурачков что-ли тут всех держите ? Детский сад развели.
Дурачка включили. Ню-ню. Вы всегда так делаете, когда не можете подтвердить сказанное вами же.
Вы сами утверждали, что городские СМИ в 2014 году писали и точно помните. Но доказательств на городские СМИ не предоставили.[/quote]
Смешной, ей Богу. Я никому не обязан ничего доказывать. Стерненко крышевал магазины со спайсами, подробности в прокуратуре, и в суде в этом мае. Можно у Билецкого заехать спросить, но он говорят больно дерется.
shapo написав:1) Напиши какие пехотные и танковые части СССР воевали в Испании. На фильм "Офицеры" не ссылайся
Так вы же советские дрочите на фильм "Офицеры" так, что огонь горит.
Но вернёмся к фактам
Неоценимую помощь республике оказали и советские лётчики и танкисты
Основные надежды были возложены им на новейшие скоростные советские танки БТ-5
28 октября в бой вступили советские лётчики, а 29 октября — танки
В боевых действиях на стороне правительства Испанской республики принимали участие 2065 граждан СССР (772 военных лётчика, 351 танкист, 100 артиллеристов, 77 моряков, 222 общевойсковых советника, 339 технических и иных советников и 204 переводчика)
Первая группа советских танкистов прибыла в Испанию с танками Т-26 в октябре 1936 г. и состояла из восьмидесяти военнослужащих во главе с комбригом С. М. Кривошеиным. Они должны были подготовить кадры для республиканских танковых частей в только что созданном учебном центре в Арчене. Но обстановка на фронте потребовала участия советских "добровольцев" в сражении за Мадрид ещё до того, как были подготовлены испанские танковые экипажи. Понесённые в боях потери в конце ноября 1936 г. были восполнены за счёт военнослужащих из состава прибывшей второй группы танкистов. Их командира комбрига Д. Г. Павлова испанское командование назначило командиром первой танковой бригады республиканской армии, которая получила на вооружение танки Т-26. Танки же БТ-5, прибывшие в Испанию летом 1937 г., были использованы для формирования интернационального танкового полка под командованием комбрига С. И. Кондратьева.
21 советскому танкисту был присвоено звание Героя Советского Союза:
shapo написав:А вот 4 лагеря смерти из которых были 2 массовых у Сталина никогда не было
А вы откуда знаете, что не было? Вот сколько архивов на роисси засекречено до хрен знает какого года и еще сколько архивов уничтожено. Нацистская Германия и СССР - это были две равнозначные людоедские системы, просто победителей не судят.
freeze написав:Смешной, ей Богу. Я никому не обязан ничего доказывать. Стерненко крышевал магазины со спайсами, подробности в прокуратуре, и в суде в этом мае. Можно у Билецкого заехать спросить, но он говорят больно дерется.
Коллега freeze, угомонитесь. Вы не привели никаких доказательств, только ваши голословные обвинения Вам уже и Билецкмй за друга, который "националист". Но вы активно против националистов
Поэтому, смешной вы. Особенно, с этой третьей позицией, что вы никому ничего не обязаны. Если вы не обязаны, то вы обыкновенный трындюк.
zРадио написав:Ахахаха. Какой тупейший тролль и провокатор - не знает, что рост бывает органическим и неорганическим
PS: еще и путает имена форумчан. Совсем плох стал, дайте ему отпуск
Видно що зрадіо працює у підрозділі ольгіно,який орієнтується на Великобританію..... Стосовно демографії - органічний і не органічний - не існує ні в російській.ні в українській мовах.. Для цього використовують - природній(не природний) ріст населення.
Ага, социологи, методологи и демографы забыли спросить строителей, в каких терминах им описывать явления
Соціологи звідки ? З рашатудей. чи з раша24 тудей? Козирни знаннями ,скинь цитати соціологів... або отримай 15 діб губи .від старшого по ольгіно...за те що контору палиш.
shapo написав:А вот 4 лагеря смерти из которых были 2 массовых у Сталина никогда не было
А вы откуда знаете, что не было? Вот сколько архивов на роисси засекречено до хрен знает какого года и еще сколько архивов уничтожено. Нацистская Германия и СССР - это были две равнозначные людоедские системы, просто победителей не судят.
Вы уже совсем на почве ненависти к нынешней России мозги отключаете. Даже в немецких лагерях смерти Освенцим, Треблинке, Собиборе, Белжецы есть выжившие свидетели, разрушенные газовые камеры с циклоном-Б, расписание поездов идущих в эти лагеря и 3 млн исчезнувших польских и 1,5 млн советских евреев. Про советские лагеря начали писать Солженицын, Шаламов, Разгон, Гинзбург, перед распадом СССР заработал Мемориал. И они что, не увидели то, что немцам показали в Нюрнберге? Уничтожение миллионов это производственный процесс который описывается технологически и утаить его невозможно
shapo написав:В том, что трудовые лагеря у нацистов тоже были. Там использовался подневольный труд и были условия при которых человек быстро умирал. А вот 4 лагеря смерти из которых были 2 массовых у Сталина никогда не было
У Сталина не было лагерей смерти по национальному признаку ?
Расстрел поляков по национальному признаку
Отмечается, что в лагерях были введены телесные наказания, а узников избивали за малейшие провинности.
Избиения финнов по национальному признаку, приводящие к смерти
Так что, не раздувай себя до размеров дирижабля
Убогий провинциал, Катынь это военное преступление которые в ВМВ совершали все страны.Сравни хотя бы количество погибших в Катыни с Освенцимом и заткнись
Schmit написав:А вы откуда знаете, что не было? Вот сколько архивов на роисси засекречено до хрен знает какого года и еще сколько архивов уничтожено. Нацистская Германия и СССР - это были две равнозначные людоедские системы, просто победителей не судят.
Вы уже совсем на почве ненависти к нынешней России мозги отключаете. Даже в немецких лагерях смерти Освенцим, Треблинке, Собиборе, Белжецы есть выжившие свидетели, разрушенные газовые камеры с циклоном-Б, расписание поездов идущих в эти лагеря и 3 млн исчезнувших польских и 1,5 млн советских евреев. Про советские лагеря начали писать Солженицын, Шаламов, Разгон, Гинзбург, перед распадом СССР заработал Мемориал. И они что, не увидели то, что немцам показали в Нюрнберге? Уничтожение миллионов это производственный процесс который описывается технологически и утаить его невозможно
Замечу еще, что все эти тролли родом из "человеконенавистнического СССР", где в среднем на семью было по 2,3 ребенка вместо сегодняшних 1,4
shapo написав:1) Напиши какие пехотные и танковые части СССР воевали в Испании. На фильм "Офицеры" не ссылайся
Так вы же советские дрочите на фильм "Офицеры" так, что огонь горит.
Но вернёмся к фактам
Неоценимую помощь республике оказали и советские лётчики и танкисты
Основные надежды были возложены им на новейшие скоростные советские танки БТ-5
28 октября в бой вступили советские лётчики, а 29 октября — танки
В боевых действиях на стороне правительства Испанской республики принимали участие 2065 граждан СССР (772 военных лётчика, 351 танкист, 100 артиллеристов, 77 моряков, 222 общевойсковых советника, 339 технических и иных советников и 204 переводчика)
Первая группа советских танкистов прибыла в Испанию с танками Т-26 в октябре 1936 г. и состояла из восьмидесяти военнослужащих во главе с комбригом С. М. Кривошеиным. Они должны были подготовить кадры для республиканских танковых частей в только что созданном учебном центре в Арчене. Но обстановка на фронте потребовала участия советских "добровольцев" в сражении за Мадрид ещё до того, как были подготовлены испанские танковые экипажи. Понесённые в боях потери в конце ноября 1936 г. были восполнены за счёт военнослужащих из состава прибывшей второй группы танкистов. Их командира комбрига Д. Г. Павлова испанское командование назначило командиром первой танковой бригады республиканской армии, которая получила на вооружение танки Т-26. Танки же БТ-5, прибывшие в Испанию летом 1937 г., были использованы для формирования интернационального танкового полка под командованием комбрига С. И. Кондратьева.
21 советскому танкисту был присвоено звание Героя Советского Союза:
Так что брехло ты.
Ты бы хоть внимательно прочитал сам что советских военспецов было 1811 человек, а итальянцев 100000,немцев 4500,португальцев 10000. Разницу улавливаешь, военный стратех?
Моєму батькові довелося воювати у лавах Червоної армії під час Другої світової війни. Але про свою участь у ній він особливо не розповідав. Бо його воєнна правда помітно різнилася від «правди» пропагандистської. Наприклад, батько розповідав, що незадовго після того, як його призвали, то привели з разом іншими новобранцями на… розстріл червоноармійця. Це була «виховна акція». Червоноармієць, якого стратили, зробив собі самостріл, щоб не потрапити на передову, й опинитися в лікарні.
Це лише в радянських фільмах червоноармійці ладні віддати життя «за Родіну, за Сталіна». Але, насправді, значна частина з них відчувала себе гарматним м’ясом, яким безцеремонно розпоряджалися «геніальні» радянські полководці. Тому простий солдат думав, як вижити в цій бойні.
Пам’ятається мені один епізод з часів «перебудови». Тоді вже можна було говорити вільніше. Їду в дизель-поїзді якраз на 9 травня й стаю мимовільним свідком такої розмови. Відносно молодий чоловік розповідає старшому чоловікові, що в Червоній армії берегли солдатів – чого не скажеш про німців. Старший з іронією відказує: «Що ти знаєш? Я воював. Наші солдат не берегли».
Те, що це було дійсно так, опосередковано свідчив скромний меморіал, на який щороку ходив мій батько 9 травня. Меморіал був справжній, не бутафорський. На цьому меморіалі було багато плит з такими написами: «Тут поховано (далі вказувалася кількість) невідомих солдат». Таких безіменних налічувалося сотні. Червоні командири навіть не постаралися з’ясувати імена загиблих.
Друга світова війна – це велика трагедія, в горнилі якої загинули десятки мільйонів людей. І основними її винуватцями були нацистська Німеччина й більшовицький Радянський Союз, які розпочали цю війну у вересні 1939 року.
В СРСР лицемірно це замовчували. Була вигадана ідеологема «Велика Вітчизняна війна». Мовляв, справжня війна почалася в червні 1941 року, коли Німеччина напала на Радянський Союз. А те, що до того, протягом майже двох років, радянські більшовики не без допомоги німецьких нацистів перекроїли карту Центральної Європи, якось забулося.
Як, зрештою, забула радянська пропаганда й те, що без матеріальної підтримки Заходу, передусім Сполучених Штатів Америки, Радянському Союзу дуже проблемно було воювати з німцями. Звісно, гарматне м’ясо можна знайти. А ось із гарматами складніше. Без американського ленд-лізу червоноармійцям не дуже було чим воювати.
Особливо великою трагедією Друга світова війна стала для українців. Чомусь очільники нашої держави не говорять про те, що масштабність цієї трагедії для України значною мірою було зумовлено нашою бездержавністю. Через наші землі двічі пройшла лінія фронту, здійснюючи величезні руйнування, тут були встановлені жорстокі окупаційні режими, а ще українці волею чи неволею опинилися в різних військових формаціях і навіть часто воювали один проти одного. Якби ми мали свою державу, переконаний, таких би великих жертв не було.
Пам’ятаю, як батько мені розповідав, що він як громадянин міжвоєнної Польщі з приходом Червоної армії на його рідну Холмщину отримав можливість вибору. Міг піти служити у Військо Польське, що і зробили деякі його товариші. Але він як українець пішов служити в Червону армію. Адже в її складі були українські (!) фронти. Так ось українців (особливо із Заходу) без достатньої підготовки й озброєння часто кидали на передову, де ті масово гинули. А ось у Війську Польському цього не було. Тут людей берегли. Адже це військо потрібне було більшовикам для їхньої дипломатичної гри із польським еміграційним урядом.
То чи варто нам, українцям, святкувати 9 травня? Тим паче, що це святкування з самого початку мало сумнівний характер. Адже капітуляція нацистської Німеччини відбулася 8 травня. Але найцікавіше, що в цей день, ще до підписання Акту про капітуляцію, голова президії Верховної Ради СРСР Михайло Калінін підмахнув указ (звісно, за вказівкою Йосифа Сталіна) про відзначення 9 травня як «Свята Перемоги». Однак у 1948 році це свято перестало бути вихідним. Радянське керівництво усвідомлювало, що нема чого його бучно святкувати. Мільйони вбитих, мільйони інвалідів, які «муляли очі»… Відновили 9 травня як державне свято й неробочий день в СРСР лише в роки «застою», в 1965 році, коли вже правда війни трохи забулася.
Тоді «День Перемоги» став головним ідеологічним проєктом радянського керівництва. Масово продукувалася різноманітна література про «Велику вітчизняну», знімалися кінофільми, писалися пісні. І, звичайно, в кожному місті і навіть у селах споруджувалися меморіали слави, обеліски, створювалися музеї. Іноді це виглядало цинічно, а «пам’ятні місця» часто не мали прив’язки до реальних подій. Наприклад, у Луцьку в період «застою» виріс помпезний меморіал слави на місці… старовинного кладовища.
У той час був остаточно сформований міф про «Велику вітчизняну», який був далеким від реалій Другої світової війни, мав чимало сумнівного. Але цей міф сприймався радянськими людьми. Відповідно, «День Перемоги» став їхнім улюбленим святом.
Незважаючи на розвал Радянського Союзу, міф «Великої вітчизняної» продовжив своє життя. Адже не зникли радянські люди зі своїми ідеологічними стереотипами. І ці стереотипи використовують різні політики, намагаючись у пострадянських країнах з їхньою допомогою мобілізовувати навколо себе маси. На жаль, Україна не стала тут винятком.
І чим далі, тим цей міф стає все більш абсурднішим – як і святкування 9 травня. До бутафорських меморіалів, споруджених у роки «застою», додалися ще й бутафорські ветерани. Адже учасникам Другої світової зараз за 90 років – мало хто з них лишився. Але на різних урочистостях 9 травня, що відбуваються на пострадянському просторі і які набирають гламурного лоску, ветеранів, схоже, не меншає. І проходять ці урочистості часто під бутафорські пісні, що створені в роки «застою». А ще на них використовується сумнівна символіка. Наприклад, у росіян ці урочистості відбуваються під триколорами та ще й з «георгіївською стрічкою». Але ж це колишні російські імперські символи, які використовувала Російська визвольна армія, що воювала на боці нацистів проти СРСР. Чи не абсурд? Або цьогорічний військовий парад у Мінську, коли в світі вирує епідемія коронавірусу. Невже таким чином, наражаючи людей на небезпеку, вшановуються білоруси, котрі, як і українці, масово гинули під час Другої світової?
В Україні принаймні немає такого «побєдобєсія» – хоча й «побєдобісенят» вистачає. Хотілося б, щоб ми нарешті викинули радянський міф «Великої вітчизняної» із невід’ємний його атрибутом «9 травня» та осмислили, чого нам вартувала Друга світова війна, зробивши при цьому адекватні висновки.
Петро Кралюк – голова Вченої ради Національного університету «Острозька академія», професор, заслужений діяч науки і техніки України.
freeze написав:
