|
|
Додано: Пон 18 тра, 2020 21:45
Там же написано, що зросла кількість актів вандалізму. Ну і 66 разів за рік - дрібниці, на цій гілці за день частіше буває, коли деякі персонажі на Україну і українців наїзжають. 
Додано: Пон 18 тра, 2020 22:42
Ну естественно снижается. 75 лет победы, вот это вот все... Не хотят марать облик советских "освободителей".
Додано: Пон 18 тра, 2020 23:19
Так Ви є націоналістом чи глобалістом? Якщо глобалістом, то як це поєднується з тими тезами, що Ви озвучували раніше? Глобалізація передбачає втрату значну суверенітету, поширення масової, а не національної культури, уніфікацію в багатьох сферах життя ...Національний варіант побудови держави, він значно замкнутіший в собі, орієнтований на захист передусім нації з її особливостями: мови, культури, традицій. З приводу відділення бізнесу від влади...Це була одна з ключових тез першого і другого Майданів. Ви проти цього? Наведу точку зору Олександа Савченко. LDaily: Ми завжди покладаємо великі надії на чергові вибори. Чи справді вони зможуть принести очікувані результати? О. Савченко: Ми так живемо вже 26 років. І хоча зараз найбідніші в Європі, але живемо. Можна бути ще біднішими й жити. Загалом, людина до всього звикає. Просто питома вага бідних в Україні дуже висока. У нас ВВП на душу населення – середньоафриканський. Це не перебільшення. Тобто понад половину країн Африки за статистикою живуть краще, ніж українці. По це свідчать аналізи Світового банку, МВФ. І наша політична еліта, у принципі, задоволена таким станом. Саме тому ми повинні розпочати зміни з формування влади. Треба прийняти закон про доходи представників влади України. У чому полягає його суть? В Україні влада – це джерело надприбутків. Також влада – це корупція. А вона дає найбільші прибутки. Якщо ви були бізнесменом і вирішили, що хочете заробити багато грошей, куди б ви вкладали? Звісно, у корупцію, яка дає надприбутки. У нас при владі чимало бізнесменів, які найбільше за все цінять гроші. Натомість у наших міжнародних партнерів у Європі й США у владу йдуть люди іншого калібру, зазвичай не бізнесмени. Звісно, є винятки. Це – президент США Дональд Трамп і екс-прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі. Наше завдання – на наступних виборах до влади повинні прийти не бізнесмени. Це ті особи, які над усе на світі гроші люблять не гроші. Для цього потрібно зробити, щоб влада була місцем, де люди втрачають гроші. Тобто всі доходи, окрім заробітної плати, мають перераховуватися в бюджет відповідного рівня. Наприклад, якщо політик має компанію, яка заробила 200 млн гривень дивідендів, то він повинен направити їх у бюджет України. Тобто прийшовши до влади, чиновник віддає всі свої доходи державі під час свого служіння. Бізнесмен, якщо він іде в політику, має перетворитися на мецената. Тоді потяг до влади значно ослабне. LDaily: Як багато вже є прихильників вашої ідеї очищення влади? О. Савченко: Я минулого року прийшов до цієї думки. Бо шукав, звідки корені наших бід, що можна змінити, чому після кожного Майдану до влади приходять ще більш товстошкурі й цинічніші бізнесмени, які ще більше грабують державу, ніж попередники? Влада притягує гроші. А найбільше вміють заробляти гроші бізнесмени. І в кого є фінанси, той завжди переможе в боротьбі за владу. І навіть реформа виборчої системи нічого не змінить. Треба підходити до цього питання радикальніше. Свою ідею я озвучив у власній книжці. Також намагався донести її до міністрів та депутатів з провладної фракції. Але їм це не цікаво. Навіть опозиціонери виступають категорично проти такого нововведення. Вони самі визнають, що тоді їм немає сенсу йти у владу. На мою думку, єдиний крок, який зараз надважливий, – це відділити бізнес від влади. Вийти з кризи можна, головне – дочекатися. І допомогти нам у цьому можуть Європейський Союз та диктатор, якого потребує сучасна система держави. Диктатури на перехідному періоді дуже часто закінчувалися успіхом. Тому в нас є всі шанси.
Додано: Пон 18 тра, 2020 23:38
Где вы увидели рост всего при Ющенко??? При нем существенно затормозился рост ВВП, который был в период второго срока Кучмы. А рост зарплат в начале правления Ющенко шел по инерции, за рекордными темпами роста экономики в 2002-03. А затем, при Ющенко и премьере Тимошенко, случился глубокий обвал 2008-09. Да, был всемирный экономический кризис, но по Украине он ударил гораздо сильнее, чем по другим странам. К примеру в Польше даже в 2009 наблюдался рост ВВП на 1,5%, у нас же обвал на 5,5%.
Додано: Вів 19 тра, 2020 00:49
Середня це туфта - "средняя по больнице". Чим більше олігархів тим більша середня... Медіанна - це об'єктивніший показник. Інша справа, що цим даним довіри небагато. Звідки вони беруть розбивку по зарплатах - питання. Востаннє редагувалось andrijk777 в Вів 19 тра, 2020 00:52, всього редагувалось 1 раз.
Додано: Вів 19 тра, 2020 00:51
пропонуєш обговорювати чергову російську пропаганду?
Додано: Вів 19 тра, 2020 01:05
Гордон, который жарко подддерживал майдан и АТО, а сейчас везде призывает полностью прекратить торговые отношения с Россией - российская пропаганда?
Додано: Вів 19 тра, 2020 01:50
Менальність укранця: погляди.У книзі Мирослава Дочинеця «Дорога в небо – до людей» (Мукачево,
2011. – С. 161-168) вміщено бачення доктора економіки з США, автора кількох книг, українця за походженням Осипа Мороза тих викликів, які постали перед Україною. Вчений досліджував проблему людини як частину цілісності, частину своєї держави і світу. Думки О. Мороза дуже правдиві, слушні, хоча не всі погодяться із деякими висновками. Одне – жити у США, інше – в Україні. Пропонуємо фрагменти інтерв’ю зі вченим: – Отже, пане Осипе, що таке «українство»? – Українство – це хутір, ґражда, це «моя хата скраю»… Зі своєю локальністю, самодостатністю, своїми тужними піснями і кволим сподіванням на когось. В українців немає чуття групи, як у американців, общинності і єдності – як у японців. В українця пірамідальна психологія поведінки. Він не прагне успіху, лідерства. Йому досить, щоб ті, хто поряд, були слабші, дурніші, лінивіші, і він на їх тлі міг би реалізуватися… Ментальність українця ґрунтується на недовірі іншому. Він щиро говорить «повірте мені», але не вірить собі навіть сам. Українці легше дають себе зорганізувати проти чогось, але за розв’язання проблеми самі братися не хочуть. Чекають, що це зробить хтось інший – голова села, президент, Газпром, НАТО, а, може, й Матір Божа… Не може мати розвитку той, хто живе лише думкою на рік уперед – «від хліба до хліба». Пережити опалювальний сезон, провести посівну, вибори, створити коаліцію тощо – це рудименти селянської ментальності». Наш коментар. Погоджуючись з багатьма думками вченого, зауважимо лише, що Україна годує своїм хлібом десятки мільйонів людей світу. Ми увійшли в чільну п’ятірку найбільших експортерів зерна! А це праця і піт наших роботящих селян! І далі (там само, с. 163) О. Мороз каже: – Що ж заважає нам бути нині іншими, коли західні цінності поряд? – Пристосуванство і шалений опір до змін… «Ветерани» живуть повоєнною романтикою – медалі, жінки, дешева горілка, безкоштовне житло, путівки. Вони ідеалізують не стільки комуністичний лад, скільки молодість, пору можливостей. Рухівцям, націонал-демократам потрібно було шукати з ними делікатну спільну мову, а не «комуністи», «москалі», «енкаведисти»… Почуття української меншовартості теж гальмує поступ… Лукавство, лакейська хитрість. От і перехитрували самих себе. Ми працьовиті, розумні, витривалі, але не вміємо з цього скористатися. Знаєте, якщо американець чи німець каже «я не маю», «я не знаю» – це означає, що він українського походження… – Але ж наш Майдан сколихнув увесь світ… – Так. Либонь, уперше українці об’єдналися не «проти», а «за». За демократичний розвиток, за чесну владу, за гідний рівень життя. Але ж нині вони знову оперують поняттям «проти»: проти Ющенка, Тимошенко, Януковича. Майдан став моментом наближення національної істини. Однак майданні танці та співи – це ще не творення держави. Економіка відіграє визначальну роль у творенні національної української ідеї… – Якби зараз обирали національного лідера, то що б ви порадили українцям? – Річ у тім, що народ не має довіри до жодного. Це є трагічний стан. Ніхто з лідерів не довів, що вартий вести народ… Майбутнього лідера я бачу 40-45 років з некучмівського кубла. Це має бути сильний прагматик, який би знав і розумів свої помилки… – А що гальмує розвиток України в цілому? – Корупція. Розвал науки і освіти. Занепад економіки. Українці були першими в космосі, кібернетиці, ядерних розробках. І все це щедро роздали або продали. Як у Харкові ядерну установку за 25 тисяч доларів, котра коштує мільярд (!?). Клінтон говорив, що Америка багата не тому, що має гроші, а тому, що дає гроші на науку. Стан України гіркий – вона виділяє на науку мізерні гроші… Без науки немає економіки. Буряки тягнуть за гичку – це не подвиг і навіть не успіх… – Якими, на ваш погляд, можуть бути дії нової влади? – Треба визначитися з економічним інтересом України, чого вона хоче… Є потреба говорити про структуру глобального капіталізму, глобального розподілу праці… Дуже серйозною справою є не довести до того, щоб стати сировинним придатком для розвинутих країн… У західному світі дивіденди від економічного поступу отримують 3 групи… Перша – то наука, вся наука. Ці 2% треба віддати на її подальший розвиток. Других 2% – це працівники, тобто їх праця, яку слід краще оплатити за рахунок цього зростання. І третя група – підприємства. Важливо викликати у пересічного громадянина розуміння, що фінансування науки йде і на його користь… Інша проблема сьогоднішньої України – це проблема справедливості… Америка занепадатиме через погане ставлення до пересічного робітника, через контрасти у заробітках поміж босом і працівниками. Директор підприємства у 504 рази більше заробляє, аніж робітник… Японці запровадили систему, згідно з якою платня начальника не має перевищувати платню робітника більше ніж у 10-15 разів. Я думаю, що в Україні слід також запровадити ліміт – 10 разів». У цій же книзі (там само, с. 207-201) М. Дочинець вмістив інтерв’ю із вченим, кандидатом медичних наук, Іваном Дмитрóвичем. – Чому ж ми такі нерозумні нині на тлі цивілізованого світу? – Не в цьому річ. Ми не дурніші й навіть освічені, духовно багатші за них. Ми – стомлені, хворі… – Даруйте… – Можливо, не ви, не я, не Президент, але загалом – хворі. У моїй книжці «Життя і смерть» подаються симптоми цього захворювання. Оскільки суспільство – це той же організм, спроектуємо їх на нього. 1. Байдужість. Без протесту зносимо будь-які удари долі. Психічно і фізично ліниві, готові терпіти злидні або низький рівень життя (вдома наші робітники – люмпени, за кордоном – взірець працездатності). 2. Нерішучість. Легко нав’язуються чужі думки (де ще так політики володіють умами людей). 3.Сумніви. схильність до виправдань, приховування невдач, гіркий самообман, заздрощі до здорових і успішних (шарпання то в бік Заходу, то Сходу). 4. Тривога. Життя в постійному страху, очікування нових бід і невдач (і вони, звичайно, приходять, бо думки й емоції матеріалізуються). 5. Надобережність. Ідеї і плани здійснюються без ентузіазму, з песимізмом, з оглядом на можливу невдачу – «як би чогось не вийшло» (згадайте наші реформи)… – І що ж далі? – Або радикальне лікування, або самознищення. Якщо гілки влади й далі залишатимуться розбалансованими, нас чекає розруха… Нині суспільство України покинуте напризволяще, а прополіскуванням його свідомості займаються різні партії і політичні елементи, котрі нині виконують роль бактерій – більше руйнують, дестабілізують, ніж лікують замордований організм. Бо вони, зрештою, домагаються зверхності однієї людини над іншою, посилено руйнують і так знижену якість свідомості більшості суспільства… – З діагнозом ясно. Але він дуже нагадує заяложену формулу: бідний, бо дурний, дурний, бо бідний… – Так, біда не від розуму, а від бідності. І вона, як не крути, буде ще більше нас досягати через нестачу енергоносіїв. За споживанням імпортованого природного газу на душу населення Україна посідає перше місце у світі. Свого часу нас розбестили сибірські нафта і газ… Ми забули про вітер, сонце і воду… Говорячи про альтернативну енергетику, не можна забувати про сміття… Виявляється, сьома частина енергії в світі отримується з біомаси… У Китаї понад 10 мільйонів індивідуальних біогазових установок. Ізраїльтяни пішли далі: відходи переробки вони використовують для відгодівлі риби і худоби… І ми не бідні й не дурні. Ми просто байдужі й ліниві. У книзі О. Губка (Психологія українського народу. – Кн. 2. – К., 2013. – С. 21) процитовано Сергія Плачинду: «У вічному конфлікті між Росією і Україною рано чи пізно переможе Україна. Ні, не зброєю, а МИРОМ, РОЗУМОМ І ПРАЦЕЮ. Росія занепадатиме внаслідок свого войовничого, шовіністичного, злого менталітету, її поступово задушать імперські амбіції, атавізми фашизму… Маючи найбагатші у світі землі, природні багатства, великий розумовий потенціал, нерозтрачену працелюбність і працездатність – Україна вийде з кризи, нарощуватиме свою економічну потугу і з часом стане великою ДЕРЖАВОЮ МИРУ, ДОБРА І КРАСИ». У цій же праці (там само, с. 383, 385) вчений пристрасно констатує: «І чи не повторили українці, розіп’яті на Чорнобильському хресті, моральний подвиг Спасителя, узявши на себе усі гріхи людства, і ціною свого здоров’я і життя посилаючи останнє попередження ядерним Армагеддоном і вселенським екологічним Апокаліпсисом?». І оживе наш могутній національний інтелект, який нині чадить поруйнований, мов четвертий чорнобильський реактор, під мертвотним саркофагом україноненависницької блокади. Запорукою цього Відродження є не лише наші потужні генетичні потенції, але й уже викоханий у минулому наш інтелектуальний потенціал. За кількістю дипломованих учених (кандидатів, докторів наук, доцентів, професорів, академіків…) Україна посідає перше місце у світі. За своєю вже готовою творчою потенцією вона не поступається науковому потенціалу ні США, ні Німеччині, ні Росії. Звідси такий попит на українські мізки. Наш коментар. На жаль, за останні 24 роки незалежності Україну полишили десятки тисяч (!) учених, зокрема перспективних програмістів. Якщо це не зупинити, то… залишиться лише красива статистика. І далі (там само, с. 382) О. Губко зазначає: «Третє тисячоліття буде часом просвітлених і високих духом. І людство згадає, що в причорноморських степах провидіння кілька тисячоліть берегло саме таку расу людей, і вдячно прийде до нас за наукою високодуховного і високоморального життя. Як і в свою світанкову трипільську еру, українці знову стануть учителями людства, здичавілого, огрубілого й очманілого в своїх лихоманкових підприємницьких борсаннях і конвульсивних пориваннях до виживання тих, хто конає в злиднях. Повернути людям втрачену людську подобизну – домінантна місія українства у Третьому тисячолітті».
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 0 гостей
Модератор: Модератор |
|
