Ринок нерухомості. Ціни на квартири та земельні ділянки, аналітика, прогнози. Купівля та продаж нерухомості, оренда квартир та офісів, пропозиції комерційної нерухомості. Ріелтори та агентства нерухомості в Україні
akurt написав:Ціна оренди квартири в цьому місці за даними Airbnb на місяць складає від 1200 до 1600 євро.
оренда Airbnb - це вже бізнес, зі своїми податками державі, комісіями самому Airbnb, прибиранням, простоями, пранням білизни ітд.
akurt написав:Для довідки - багато це чи мало 864,88 євро на місяць: подруга пана Максима працює медичною сестрою та заробляє близько 3 000 євро на місяць чистими. За її словами з 3 000 євро щомісяця вона може відкласти не менше половини. Приятель пана Максима пан Віталій працює на будові, за минулий місяць в нього була зарплата 4.500€ нетто. він сказав: "Знаю людей які мають 5000/5500€ нетто в місяць, корочше той, хто шукає - той знаходить..."
Цікаво, з податками Німеччині в 40% виходить медсестра має 6 тис Євро, а будівельник 9-11 тис Євро?
BIGor написав:Цікаво, з податками Німеччині в 40% виходить медсестра має 6 тис Євро, а будівельник 9-11 тис Євро?
Ну я навів правдиві имена та ті цифри, що вони говорили. А говорили саме із застосуванням слова "нетто". Ось офіційні дані: "Entgelt für den Beruf: Krankenschwester/-pfleger Das untere Quartil liegt bei 3.870 € und das obere Quartil beträgt 4.849 €." Там наведено цифри саме для Баварії: медіанна зарплатня 4 380 євро. Я не знайомий з податковою практикою в Німеччині, але навіть якщо податок на таку зарплатню складає 40%, то майже попадеш на озвучену вище цифру. Це кваліфікована медична сестра. Джерело: https://web.arbeitsagentur.de/entgeltat ... 0%E2%82%AC.
Та квартира дійсно куплена людиною під оренду. В будь-якому випадку - ціна іпотеки в 850 євро на місяць за 3-к квартиру досить пристойна/помірна. Такі самі гроші платить мій приятель в Бельгії - правда не за к 3-к квартиру (коли я сказав "квартира" - він навіть образився - а приватний будинок на сході Бельгії). Він до речі робить приблизно так, як той пан в Німеччині: - свій таунхауз в Ірландії здає за 850 євро. - саме цими грошима покриває іпотеку в Бельгії. Схема вдома - нічого нового. В результаті: його таунхауз в Ірландії виріс в ціні за менше, ніж 10 років, з ціни в 75 000 євро до 300 000...325 000 євро - і він забезпечує комфортне БЕЗОПЛАТНЕ проживання у власному будинку в Бельгії.
Цифри з Airbnb я навів чисто для орієнтиру і тому що легше було отримати інформацію. Мені самому було цікаво, чи зможе він перекрити іпотеку здачею в оренду.
У Німеччині, як скоріш за все і у інших країнах, на зарплату нетто впливає купа факторів: родинний стан, наявність/відсутність дітей/зарплата чоловіка/наявність інвалідності... Здача нерухомості у Німеччині це дуже важкий і непередбачуваний бізнес. Я вже наводив приклади знайомого, у якого орендарі то відмовлялися платити оренду, то ще якась біда була. Орендодавець, порівняно із орендарем, є беззахисним від, недай Бог, злодюжок
Звісно, я не вірю у прогнози гадалок, відкриття та чудеса нумерології, але несподівано дізнався що саме число 118 вважається в нумерології "ангельським": послання, яке закодоване в числі 118, відноситься до сфери грошей та розвитку особистості і говорить про те, що не виключено, що перший крок, який ви зробите в напрямку особистісного зростання, відкриє вам шлях до великих грошей.
Ну це ж треба, подумав я ознайомившись із свіжими цифрами Інституту статистики Туреччини, які містять інформацію про інвестиції іноземців в нерухомість цієї країни за підсумками серпня 2025. Цифра 118 присутня аж тричі...
Для довідки: В серпні 2025 року іноземцями було куплено 1 810 квартир. В серпні 2024 року іноземцями було куплено 2 257 квартир. В серпні 2023 року іноземцями було куплено 3058 квартир.
Теоретично правда. Це не є масовим варіантом в Туреччині, але таке є.
Дійсно, Права орендаря вищі за Права орендодавця. Просто якщо ти хочеш колотити бабло з оренди, то маєш вивчити і Правила.
А вони відрізняються від українських: - хочеш виселити орендаря - будь ласка - за 45 діб до закінчення дії Договору - лист, завірений нотаріусом про припинення дії договору. Теоретично він безстроковий. Тут все логічно, бо нотаріус забезпечив дію Договору. Розірвання - через нотаріуса. - пропустив термін - це на руку орендарю - він живе ще 1 рік. - хочеш підняти ціну - будь ласка - але не вище за затверджений рівень інфляції (здається в 2025 році це 43%.). Якщо вище - то незаконно і орендар має право не виконувати.
І орендарю, і орендоавцю треба знати закони країни, де колотиш бабло, та виконувати їх.
Не можу розкривати ім"я, але один із наших форумчан мешкає в Анталії з травня 2021 року - платить за оренду 2+1 (трикімнатна) не більше 250 доларів. Це при ринковій в 900.
Каюсь: на початок його пригод я підтимував та надавав юридичні поради - орендодавець мешкає у Франції (Париж). Але зараз я його НЕ підтримую - "наглість - друге щастя" - повинно мати межі - але він так продовжує йти - і в серпні оформив продовження Виду на проживання в Туречичні над підставі Договору оренди ще травня 2021 року... Гадаю, що орендодавець в шоці - але нічого вдіяти не може.
Нерухомість за кордоном, або Україна як зачарована територія з талановитими людьми
В неділю один український художник - навіть не підозрюючи про це - привів нас в палац одного французького майже маркіза. Його палац та історія життя 87-и річного маркіза поруч з картинами українського майстра змусили трохи замислитися саме над тим, як це так відбувається чи відбулося, що нащадки того, хто поклав початок династії родини ще в 1664 році живі здорові, мають спадщину, яку зберегли та примножили, і є кому успадкувати далі?
Що у Франції не так або що в Україні з тим не так?
Скажу відразу, що палац житловий, це не музей, і відвідати його за спеціальним приватним запрошенням українській діаспорі дозволили тільки вчора і тільки один раз. Ось палац: Це приватна власність. Не вкрадена у держави. Не побудована за вкрадені гроші.
У цієї приватної власності є на сьогодні реальний живий власник та є нащадки. Скажу навіть, що замок не просто знайти, його адреса особливо ніде та ніяк не афішується, заїзд з траси зовсім непомітний. Люди не виставляють своє багатство на показ. Скромно. Це вам не Конча-Заспа або інші прикиївські маєтки, гроші на які впали з неба. І які більші за Версаль.
Було дуже зворушливо: моє авто з українським номером серії ВС (Львів) заїхало в парк палацу, нас вже чекали: господар (йому 87 років), його дочка та спадкоємець - це племінник його іншої дочки, син сестри пані, яка нас зустрічала разом з батьком. Хлопець років 20. Відразу 3 (!) покоління!
Моє авто - я й не хотів - було припарковано прямо на чудовому зеленому газоні. На березі приватного озера, де була така кількість качок та гусей, які бавилися у воді, що можна було подумати, що я в зоопарку.
Француз 87 років говорив виключно французи кою, а ось його дочка - приємна худорлява пані років 55 - дуже гарною англійською. Була для нас перекладачем слів батька. А я - перекладачем на украінську….
Саме цікаве - це не колекція картин французського художника українського походження, а генеалогічне дерево родини на фоні історичних подій на зламах розвитку Франції.
Про цього українського художника я на свій сором ніколи раніше не чув: Віктор Мусі народився в СРСР, в місті Кременчук — УРСР. З 1974 по 1978 рік навчався в Кременчуцькій художній школі — акварель, скульптура. У 1982 році Віктор Мусі закінчив та отримав «Диплом з відзнакою» Харківського державного художнього училища (ХДХУ). Учасник багатьох виставок та дизайнер досить відомих об ʼєктів. Зараз мешкає в Парижі.
Так ось: історію родини та історію всього людства накладено на генеалогічне дерево цікавої родини. Особливо цікаво співставити події у Франції з подіями в цій родині. Хоча династія бере початок ще з 1664 року, і відомі всі імена - чоловіків та їх жінок, найцікавішим є рік побудови палацу: людина отримала право побудувати палац та землю для цього після перемоги над «узурпатором»: палац було збудовано в 1816 році. Першого власника після перемоги над узурпатором було обрано в місцевий парламент. Депутатом.
Палац спочатку був ще площею втричі більшим за сучасний вигляд: щойно закінчилися наполеонівські війни та палац починався як оборонна споруда з всілякими стінами та брамами. Роками - з інтервалом в 20 років - новим поколінням - перебудовувався, змінюючи стиль з прагматичної оборонної скульптури на багатоповерховий палац - менший площею, але більш високий у височінь. Найбільше живий нащадок пишається панами AYLIES Severin (1798-1875) та його сином AYLIES Charles (1845-1926). Зверніть увагу на дати життя. Перших з двох народився у рік початку «Великої французької революції». Другий очолював всю аграрну (!) спільноту півдня Франції. І вніс величезний внесок в розвиток цієї агропромисловості: це завдячуючи йому зараз весь південь Франції займається вирощуванням - не колгоспами - а фермерами - пшениці, кукурудзи, соняшника та в меншій кількості - сої. А це тягне за собою вирощування качок, в меншій степені курей, але в більшій степені великої рогатої худоби. А бачили б ви тих фермерів: молоді люди - я особисто знаю одного - йому 35 років, двоє дітей 6 та 9 років та купа (!) власної (!) сільськогосподарської техніки. Між іншим: поливні (!) поля під кукурудзу та соняшник! Все літо мотався по своїх полях як Шумахер! А ви б бачили ту поливочну систему! ХХІ сторіччя! З усім на сотнях га справляється сам!
Так ось: історія родини накладається на не таку вже просту історію Франції. Коли була «Велика французька революція»? В 1798-1799 роках. Скільки років в буремні революційні часи прожив батько згаданого вище пана на імʼя Severin? А ось роки життя: 1767-1839. Що було тоді у Франціі?
Велика французька революція (1789-1799); Перша французька республіка (1792-1804); Перша Французька імперія за Наполеона (1804—1814); Реставрація Бурбонів при Людовіку XVIII та Карлі X (1814-1830); Липнева монархія при Луї-Філіппі I (1830-1848); Друга республіка (1848-1852); Друга імперія за Наполеона III (1852—1871); Перші десятиліття існування Третьої республіки (1871-1914). І що: люди були пограбовані, знищені, майно конфісковане, а самі вони розстріляні на Соловках чи в жахливому таборі катування «Сандармох»?
Зовсім ні: в кожній родині було по 3-5 дітей і кожна родина збільшувала добробут: розширяли парк, перебудовували палац, добудовували господарські споруди, розчищали ставки та озера. Саме цікаве в родині - на мій розсуд - відбулося за часів хазяїна будинка пана AYLES Charles. Бог дав йому трьох дочок (перша народилася, коли йому було 32), але не дав синів. Перша з дочок вийшла заміж за хлопця з гарний родини, одне прізвище чого варто: DANEY DE MARSILLAC по імені Jean. Як писав Котлярнвський про іншого пана - іменем «Еней»: «Еней був парубок моторний!» так ось цей Жан був на 4 роки старшим за свою наречену і зрозумів, що треба брати - образно - «бика за рога». Від нього народилося 5 дітей! Прожив майже 90 років. Кому перейшов палац? Йому та його синам… Відбулася зміна прізвища власників…
Власниками палацу стала родина з прізвищем DANEY DE MARSILLAC: - спочатку син Raymond (батько його помер в 1942 році, мама пережила батька на довгих 35 (!) років і померла у віці важко повірити - 100 (!) років). - син Раймонда - Louis - 1938 року народження.
Ось він власною персоною нас і зустрічав. Дядько здоровий так що можна позаздрити. 87 років - а бігав парком, показуючи нам дивні дерева, платанові алеї, потім завів у свій палац, де показував, яким були приміщення раніше, як він займався реставрацією та підтримкою батьківського будинка, та… …Та як він любить картини українського художника…
Мені соромно: я не знав його творів раніше. Не знаю, чи можна робити публікацію, але ось ця картина мері сподобалася найбільше. Там дуже цікаві кольори. Залишати цю родину було трохи сумно. До речі, спадкоємець - племінник дочки власника так нагадував дʼАртаньяна, що хоч зараз запрошуй для зйомок нового серіалу. Так ось: залишати цю родину було трохи сумно. Ну що воно в тій Франції пороблено, що не крали, не привласнювали, не розстрілювали на вулицях міст своїх громадян та громадянок, а працювали покоління за поколіннями на добробут нації? Не крали гроші з «жомової ями», не приватизували Київський річковий порт, не влаштовували на «роботу» в конституційний суд країни жінку, щоби вона отримувала 380 000 гривень пенсії (на місяць). Не знайшли ми ні «плінтусів прихованого монтажу», ні «модних МОПів», ні автівок - як зараз на вулицях України - вартістю по 600 000€. Мені скидалося на очі, що на першому поверсі давно вікна просять підфарбувати/оновити лак/просочення, а шпалери де-не-де вже давно просять їх замінити… але газони та парк вилізано реально «язиком». А гуси та качки в озері не бояться «туристів»… Можливо, щось їдять інше? Щось їдять погане?
Дякую із уточненням: Не «Товстому» - не було таких письменників. Був Лев ТоЛстой та Олексій ТоЛстой. Ще уточнення: оригінальна назва роману Льва Толстого: «Война и міръ». І це величезна різниця! Тому що в 1867 році друге слово мало не сучасне значення - а назву суспільства, яке складається з людей. Таке суспільство мало назву словом «міръ» як спільнота людей. А не як стан знищення цих людей.
До речі: після 7 діб коми прийшов до тями поранений на фронті син приятелів. Щойно жінка говорила з його мамою. Був «на передку». Зараз в одному з госпіталів України. Прогноз для бійця позитивний. Лікарі госпіталю в Україні - молодці!
P.S. Можете поставити мені «+» за реальний експромт. Я досі під враженням від спілкування з маркізом, його дочкою та онуком. Вони нащадки тих, хто зробив відмінну інвестицію в нерухомість. І реально маркіз показував старовинні документи - уявляєте за які роки - з планами чергових реконструкцій та перебудов. Приблизно один раз в 20 років!