juristkostya написав:я как раз с терминологией предельно точен.
В чём точны ))) Вы не понимаете разницы между симптоматическим и этиотропным лечением. Симптоматическое лечение устраняет лишь симптомы, не воздействуя на возбудитель. Этиотропное лечение воздействует непосредственно на возбудитель как при лечении ВИЧ, герпеса, гепатита С и других вирусных заболеваниях.
“Мы четко определились, что при поступлении тестирование нужно делать исключительно методом ИФА, а не ПЦР-тестирования. Метод ИФА больше распространен в Украине, соответствующее оборудование и лаборатории находятся в очень многих наших больницах, поэтому это не ПЦР-тесты, а исключительно ИФА”, — сказал министр.
juristkostya написав:Все базовые знания о бешенстве (нельзя вылечить, но можно успеть вкатить вакцину) мне рассказали ещё в младших класса. И я, грешным делом, думал, что в стране всеобщей грамотности данное знание является нормой.
У вас очевидные проблемы с терминологией ))) Успеть вкатить вакцину в терапевтическое окно - это и есть эффективное лечение. Вирус находится внутри организма, если что.
все профильные источники строго разделяют использование терминов "вакцинирование" и "лечение" ввиду принципиальной разницы этих механизмов.
Вы можете придерживаться другого мнения, но это не имеет практического значения.
freeze написав:Вы не понимаете разницы между симптоматическим и этиотропным лечением. Симптоматическое лечение устраняет лишь симптомы, не воздействуя на возбудитель. Этиотропное лечение воздей
смешно. Сам термин "этиотропная терапия" подразумевает воздействие на причину, возбудитель. При этом, мы знаем, что лекарства против ВИЧ требуется принимать пожизненно и непрерывно. Что как бы однозначно свидетельствует о невозможности раз и навсегда излечить организм от данного вируса.
“Мы четко определились, что при поступлении тестирование нужно делать исключительно методом ИФА, а не ПЦР-тестирования. Метод ИФА больше распространен в Украине, соответствующее оборудование и лаборатории находятся в очень многих наших больницах, поэтому это не ПЦР-тесты, а исключительно ИФА”, — сказал министр.
ПЦР дорогой метод, тестов мало, система не справляется. Если нет симптомов коронавируса, то при госпитализации с аппендицитом или травмой Степанов считает дешевле делать ИФА. Там тоже по одному пункту можно предположить текущее заболевание.
freeze написав:Вы не понимаете разницы между симптоматическим и этиотропным лечением. Симптоматическое лечение устраняет лишь симптомы, не воздействуя на возбудитель. Этиотропное лечение воздей
смешно. Сам термин "этиотропная терапия" подразумевает воздействие на причину, возбудитель. При этом, мы знаем, что лекарства против ВИЧ требуется принимать пожизненно и непрерывно. Что как бы однозначно свидетельствует о невозможности раз и навсегда излечить организм от данного вируса.
Вы что не понимаете, что лекарства от герпеса, ВИЧ и гепатита воздействуют НЕПОСРЕДСТВЕННО на систему репликации внутри самого вируса.
Сам термин "этиотропная терапия" подразумевает воздействие на причину, возбудитель.(С) Сами пишите верный текст, а потом на его основании какую-то белиберду )))
Востаннє редагувалось freeze в Суб 19 вер, 2020 14:15, всього редагувалось 1 раз.
juristkostya написав:Все базовые знания о бешенстве (нельзя вылечить, но можно успеть вкатить вакцину) мне рассказали ещё в младших класса. И я, грешным делом, думал, что в стране всеобщей грамотности данное знание является нормой.
У вас очевидные проблемы с терминологией ))) Успеть вкатить вакцину в терапевтическое окно - это и есть эффективное лечение. Вирус находится внутри организма, если что.
все профильные источники строго разделяют использование терминов "вакцинирование" и "лечение" ввиду принципиальной разницы этих механизмов.
Вы можете придерживаться другого мнения, но это не имеет практического значения.
freeze написав:Вы не понимаете разницы между симптоматическим и этиотропным лечением. Симптоматическое лечение устраняет лишь симптомы, не воздействуя на возбудитель. Этиотропное лечение воздей
смешно. Сам термин "этиотропная терапия" подразумевает воздействие на причину, возбудитель. При этом, мы знаем, что лекарства против ВИЧ требуется принимать пожизненно и непрерывно. Что как бы однозначно свидетельствует о невозможности раз и навсегда излечить организм от данного вируса.
Вы что не понимаете, что лекарства от герпеса, ВИЧ и гепатита воздействуют НЕПОСРЕДСТВЕННО на систему репликации внутри самого вируса.
да, воздействуют. И тем не менее, окончательного излечения не наступает не смотря на приём лекарств десятилетиями.
Откатитесь к началу данного обсуждения: мой тезис был, что вирусы не излечиваются лекарствами. Они побеждаются собственным иммунитетом (при наличии вакцины мы помогаем организму создать иммунитет).
Пока вы не привели данных, что какой-то вирус именно излечивается (а не смягчается и не профилактируется) и именно лекарствами (а не вакциной)
1) "... Зародження багатьох галузей права доволі традиційно пов'язується з юриспруденцією Стародавнього Риму, зокрема з такими відомими пам'ятками юридичної думки того часу, як Інституції Гая та Corpus iuris civilis Юстініана. Протягом тривалого часу уявлення про державу, верховну владу, зміст і суть їх відносин з громадянами та (або) підданими будувались на досвіді Римської імперії, у тому числі у світлі того, що "добра" влада та володар повинні надати своєму народу лише "хліб та видовища", а натомість мали нібито "право" вимагати від народу все, у тому числі життя, свободу, гідність, власність. У тій системі координат суспільних відносин управління "батогом та пряником", зневага і ненависть до людини та цілих народів були звичними та традиційними явищами. " (Олег Первомайський)
2) "... Навіть виправданість і серйозність мети, яка полягає в захисті життя і здоров'я людей, для досягнення якої здійснюються обмеження в реалізації конституційних прав людини, не означає, що такі обмеження можуть бути здійснені свавільно та бути несумісними з фундаментальними конституційними цінностями верховенства права, демократії, захисту прав людини" (Василь Лемак).
3) "... В такій ситуації українська держава не придумала нічого кращого, ніж діяти методами терору (залякування). Насамперед, йдеться про шокуючі відверті заяви головного державного санітарного лікаря України, який з простотою, яка, як відомо, гірша за злодійство, заявляв, що закриття місць загального користування (парків, etc.) було потрібне лише для того, щоб населення справді злякалось епідемії" (Ігор Сліденко).
4) "... Важливо, що у сучасній конституційній демократії є доволі чітке уявлення про позитивні обов'язки держави, відповідно до розуміння змісту яких Уряд повинен не розважати і тим більше не погрожувати та не лякати своїх громадян, а зобов'язаний своїми раціональними, свідомими і професійними діями та рішеннями забезпечити ефективні гарантії здійснення їх прав і свобод" (Олег Первомайський).
5) "... Не слід зображувати, що "нічого серйозного" не відбувається у сфері захисту прав людини. Якщо вже права і свободи людини мають бути обмежені з метою захисту суспільства від загрози наслідків пандемії, то це слід робити відкрито, демократично і правовим шляхом, як того вимагає Конституція України - через ухвалення рішень органами державної влади, яких обрав народ України, а не шляхом непрозорого розмивання відповідальності за ухвалені рішення. Навіть в умовах надзвичайних обставин народ залишається не тільки "єдиним джерелом влади", але й "носієм суверенітету", суб'єктом, який здійснює цю владу (частина друга статті 5 Конституції України) (Василь Лемак).
6) "... При цьому терор в "карантинній" обгортці нічим не відрізняється від звичайного терору, за винятком своєї технологічності, помноженої на державний примус. Загалом сюжет, запропонований державою, однак не сприйнятий громадянським суспільством, до дрібниць нагадує антиутопії, зокрема "V for Vendetta", де гра на страху людей перед епідемією є методом захоплення влади та тригером для встановлення авторитарної диктатури. Існує і реальний історичний приклад залякування інфекцією для встановлення карантинної зони. Саме таким евфемізмом "Quarantanezone" нацисти у березні 1940 року назвали район Варшави, який пізніше перетворився на пекло на землі, більш відомий як Варшавське гетто" (Ігор Сліденко).
7) "... З огляду на те, що встановлення зазначених у Постанові № 392 обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина було здійснено рішенням неналежного суб'єкта, не має сенсу досліджувати дотримання/недотримання інших умов для обмеження конституційних прав і свобод, що встановлює Основний Закон України, оскільки зрозуміло, що порушення належної правової процедури, без сумнівів, делегітимізує зазначені положення Постанови № 392. Тобто оспорювані у конституційному поданні окремі положення Постанови № 392 є такими, що не відповідають Конституції України... З норм Конституції України чітко та недвозначно випливає, що Кабінет Міністрів України не має повноважень обмежувати конституційні права і свободи" (Олег Первомайський).
"... Заходи щодо обмеження прав людини не можуть бути безстроковими та підлягають періодичному перегляду парламентом. Обмежувальні заходи, які здійснюються у зв'язку з поширенням COVID-19, є державним втручанням до фундаментальних конституційних прав людини, з урахуванням динамічного змісту заходів "карантину", не можуть бути невизначеними в часі (безстроковими) та підлягають періодичному перегляду парламентом. Фактичне самоусунення Верховної Ради України від ухвалення рішень у цій сфері не узгоджується з принципом народного суверенітету та не відповідає загальноприйнятій практиці інших європейських держав у протидії COVID-19" (Василь Лемак).
9) "... Диктатура страху є антитезою до диктатури (панування) права. І ряд заходів, що застосовувались урядом, є яскравим свідченням цієї максими. Одним з наслідків такої диктатури є театр абсурду в перемішку з макабричними танцями, коли так званий карантин то послаблюється, то посилюється залежно від хтонічного настрою уряду, оскільки більш-менш раціональних обгрунтувань для таких його дій немає. І єдиний наслідок такого підходу - тотальна недовіра до дій держави з боку населення та ігнорування з боку публічної влади територіальних громад вимог центральної влади. Це не що інше, як черговий крок до розпаду держави як унітарної одиниці, і цілком МОЖЛИВО, ЩО В ЦІЛОМУ. Слід також розуміти, що якщо уряд залежно від своїх примх, забаганок, уподобань чи специфічного розуміння ситуації в державі будь-коли може зупинити дію конституційних прав і свобод, то в такому випадку йдеться не про функціонування інституту прав і свобод в сутнісному їх розумінні, а про банальні адміністративні дозволи. І в цьому сенсі Україна з її специфічним карантином 2020 року мало чим відрізняється від "нікалаєвской Рассіі" 1840 року, де було заборонено все, або СССР 1980 року, де звичайна подорож за кордон потребувала спеціального дозволу вщ держави, практично недоступного для більшості населення. Ще один вимір диктатури так званого "карантину" виявився в порушенні фундаментальних засад рівності в праві, що набуло образу сумної пародії - друзям все, ворогам (в даному випадку народу України) закон. І карикатурність ситуації полягає в тому, що це навіть не закон, а звичайна урядова інструкція. В цьому демократичний, здавалося б, Уряд України пішов далеко вперед порівняно з досвідом фашистської диктатури Франко" (Ігор Сліденко).
10) "... У контексті цієї справи буде доречно згадати про те, що за офіційними даними Міністерства фінансів України станом на 24 липня 2020 року Кабінет Міністрів України вже розподілив 66 млрд грн коштів Фонду боротьби з COVID-19 за пріоритетними напрямами. З цих коштів лише 16 млрд було виділено для системи охорони здоров'я, а 35 млрд грн - на реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг. Мене щиро турбує наше вміння робити правильні висновки та виправляти вже зроблені помилки у протистоянні сучасній пандемії, оскільки є великий сумнів у тому, що навіть геть усі відремонтовані українські дороги будуть тим "диво-засобом", який забезпечить нам справжній захист від сучасної пандемії та, власне, й саме подальше виживання у цьому новому Світі" (Олег Первомайський)
Востаннє редагувалось Igneus в Суб 19 вер, 2020 14:46, всього редагувалось 1 раз.
juristkostya написав:Откатитесь к началу данного обсуждения: мой тезис был, что вирусы не излечиваются лекарствами.
Обратитесь к моей первой ремарке на ваше безаппеляционное суждение - против вирусов нет лечения, есть только вакцины. Лекарства есть, лечение есть, иногда вылечиваются и полностью как гепатит С, иногда в результате лечения наступает длительная ремиссия. Более того с помощью лекарств, как и с помощью вакцин можно с достаточной степенью надёжности и профилактировать само возникновение заболевания.