monobank

Virus_900, простите за любопытство, вы до этого голосом/в чате с поддержкой общались и именно в процессе этого общения позволили себе эмоциональные высказывания? Имейл-онли коммуникацию вы просите в противовес каким именно другим каналам?

Спасибо за вопросы. Коротко: 1) Да, на раннем этапе в чате/по телефону мог реагировать эмоционально (без оскорблений и угроз) — за это публично извинился. 2) «E-mail only» прошу вместо звонков/чата/мессенджеров/видеосвязи, чтобы был официальный письменный след с реквизитами (вх./исх. №, дата), чтобы исключить разночтения, прикладывать доказательства и получить ответ по сути именно письменно. 3) После видеозвонка 23.10 мне прямо сказали, что индивидуального письменного решения не будет — поэтому настаиваю на письме по сути. Цель проста: либо мотивированный письменный ответ по делу, либо восстановление обслуживания на прозрачных условиях. Готов выполнять все требования комплаенса и вести коммуникацию только по e-mail.

Virus_900, зазвичай банк розриває відносини, якщо клієнт не може надати документи щодо підтвердження надходжень грошових коштів або операції пов'язані з тіньовим ринком. Фактично, якщо банк не позбудеться Вас, то банк отримає від регулятора штраф.

Навряд чи, що якийсь небудь банк захоче прямо повідомити причину розриву відносин, бо фактично це дозволить підлаштуватися іншим клієнтам до уникнення таких помилок. Тому про це банк не розголошує, як ось про причини невдачі кредиту.

Окейна теза — AML/санкційний комплаєнс реально зобов’язує банки діяти жорстко, і деталі підозр розкривати справді не можна (щоб не було “tipping off”). Але це не скасовує інше: коли споживач подає офіційне звернення, фінустанова має надати зрозумілу письмову відповідь у встановлений строк. НБУ прямо декларує право споживачів на чітку інформацію та належний розгляд звернень; повторні звернення не розглядаються лише якщо перше було вирішене по суті (а не загальними відписками).

Тобто банк може не розкривати чутливі AML-ознаки, але все одно дати формальне рішення з реквізитами (вих. №/дата, посилання на норми, підпис уповноваженої особи) і окреслити порядок оскарження. Це базовий стандарт прозорості, який захищає і ринок, і клієнтів.

Навряд чи, що якийсь небудь банк захоче прямо повідомити причину розриву відносин, бо фактично це дозволить підлаштуватися іншим клієнтам до уникнення таких помилок. Тому про це банк не розголошує, як ось про причини невдачі кредиту.

Я уже пропонував піти далі.Засекретити податковий кодекс. Бо фактично це дозволяю уникати оподаткування.А ще можна теж саме з правилами дорожнього руху.Бо фактично їх знання дозволяє підлаштуватися та уникати штрафів .Ну і так далі можна до кримінального кодексу дійти.

І в судах у банков дійсно не прокатує сказати що це секрет.Питання стоїть так: якщо ви кажете що клієнт щось порушив - вкажіть що конкретно порушив.

І в судах у банков дійсно не прокатує сказати що це секрет.Питання стоїть так: якщо ви кажете що клієнт щось порушив - вкажіть що конкретно порушив.

Ну тоді Virus_900 звертатися до суду )
А чи варто воно того?