Щас хотаб напишет надо мобилизовать 3млн и получим 300 тыс шикарных вояк, это ж очевидно.
Зараз Віталік напише, що особисто він унікальний: і не для захисту , і не для економіки своєї воюючої держави. «Особлива місія».
Причем тут я? Есть рациональный путь найти из 3млн те 10% которых можно обучить и мотивировать и нерациональный - призвать первых 300 тыс, потратить ресурсы на обучение/обмундирование, получить 270 низкорезультативных вояк, потом призвать следующие 300 тыс и таким образом, призвав 3млн найти и дембельнуть 2,7 млн профнепригодных.
Это ж не военкома деньги, нафига ему заморачиваться? Принимай простые решения и победишь. Все что движется отдай честь, что не движется - покрась.
Если на последней работе я бы предложил вместо одного сотрудника нанимать 10 чтобы найти эффективного, меня бы с треском уволили. На то и есть специалисты, чтобы отсеивать случайных людей, кого попало , лишних/ненужных.
Небольшая проблема в том, что никто не гарантирует, что 300 тыс. будет достаточно и не придётся использовать "низкорезультативных вояк". Кроме того, может оказаться что эти 300 тыс., "которых можно обучить и мотивировать" будут более эффективными и в тылу. Что тогда?
зїздив в отпуск на 2 тижні. Крюком через київ. 2 доби відсипався а потім пішов в рознос) безсоння, якісь фантомні болі в хребті і билих ранах, психічна соматіка... пару раз раді веселості дав людям в морду з хуліганських мотивів, но без фанатізму...) Все не так дома. В чернівцях попустіло, мужики ховаються даж з бронею. базар присів, контрабанди мало ,ні грецької коняки ні італійських ковбас не надибав, але й не особо шукав. Сад без мене заріс, купа всяких дрібниць поламалась, родина розсварилась, стягнути докупи не вдалось. патріарх з мене виходить так собі... Короч одні нерви. Потім полазив по києву, зводив дітей в зоопарк, дітям звірі не цікаві цікаві карусєльки. В києві мобілізація взагалі на мінімалках. Там війною й не пахне , будують висотки. Тут мене якось менше все бісить. Та й хворіти нема часу. Значить на найближчі 3 -4 місяці моє місце тут... щодо попереднього життя то схоже, що назад вже шляху нема, або виїду садівником в італію , або подамся дома в атамани. Польот нормальний- падаю.
Не переживайте сильно. С ролью патриарха сейчас проблемы. Дочка меня любит и уважает, но когда я что-то говорю о внуках, мне отвечают: "Папа, это мои дети". А дети живут в Киеве или Вы свозили? Если в Киеве, то в Черновцы, хотя бы временно, не хотят? Там всё-таки потише. Главное здоровье. "садівником в італію" неплохой вариант, в атамани похуже. Но для обоих вариантов здоровье нужно. А втянуться в мирную жизнь 2 недели маловато. Надеюсь, у Вас всё будет в порядке. Берегите себя.
vitaliiangel написав:Это профессионально в зоне действия вражеских дронов тягать железкой технику? Профотбор должен быть, иначе нам песда во всех смыслах ..........
Чем предлагаете таскать? И Буды не особо в зоне действия вражеских дронов.
Banderlog написав:........... При всій повазі, в України далі затяжне падіння років 10 до відновлення довоєнного рівня, і це оптимістичний прогноз, якщо ще півроку війни таким ж темпом то зміни будуть незворотні. Поправте мене якщо я не прав, тільки будь ласка аргументовано.
Hotab написав:............. А де вона та межа «недозволеної розкоші» під час війни? З точки зору касира АТБ моя футболка Андер Армор за 1000+ гривень - то «з жиру біситься, краще б купив на розетці за 200 , а решту задонатив».
Для цієї сім’ї мабуть теж мільйон явно не останній. І хоч це не те щоб кишенькові витрати , але не критичні для них. Для них це можливо як для вас купити новий телефон. Вони і подумати не обовʼязково мали, як до цього якось вороже поставляться.
Ну і що робити людям, які мають великі (чи відносно великі) гроші? Невже просто поставити на паузу життя і нічого не купувати, щоб не викликати хвилю хейту? А якщо це років на 5 чи більше?
Этические проблемы самые сложные в жизни. Нет готовых решений.
"Две вещи на свете наполняют мою душу священным трепетом - звёздное небо над головой и нравственный закон внутри нас" (И.Кант)
Чтобы выносить суждение, надо знать больше. Посмотрел Вашу ссылку. Ничего не известно о женихе. Впечатление такое, что она уже давно не в Украине. Если жених тоже (или вообще не украинец), то это сильно меняет ситуацию. Возможно, и гости тоже или не украинцы, или давно выехавшие. Но даже знание подробностей не даёт возможности однозначной оценки. Этика наука не точная. Ещё одна фраза, которую я днём не цитировал:
Политики в Германии с возмущением отреагировали на публикации о том, что Россия готовила покушение на руководителя оружейного концерна Rheinmetall Армина Паппергера.
В четверг американская телекомпания CNN сообщила со ссылкой на свои источники, что спецслужбы США и Германии недавно раскрыли и предотвратили российский план убийства главы Rheinmetall. Эта компания поставляет оружие Украине. ........ После того, как американские спецслужбы узнали о планируемой операции, они сообщили об этом своим германским коллегам. Те сумели защитить главу Rheinmetall и предотвратили заказное убийство, сообщило CNN.
В Україні міг би вже на розслабоні чекати формальних результатів волевиявлення і вступлення на посаду. Потрібно швиденько налагоджувати з ним на найвищому рівні контакти, бо варіанти нечисельні попереду.
ЛАД написав:
flyman написав:
Бетон написав:⚡️Зі 100 примусово мобілізованих людей — воюють, умовно, лише 10, — військовий Прошинський із позивним «Дід» За його словами, з 10 таких зроблять воїном одного, а 9 напишуть відмову або підуть шукати якісь причини, щоб піти, по лікарнях.
це з тіє ж історії, що успішними підприємцями можуть бути лише 1%, а тут 1% успішних воєнів, ще й з-під палки, і це вже успіх
С арифметикой проблемы? 10 из 100 или 1 из 10 это всё же 10%.
Ну тут як розуміти - 1 з 10 воює, а 1 з 10 воюючих воїн, тобто 1%. Хоча які критерії хто воїн, якщо високі, такі як пише дехто, що кожен день пачками катрупить ворогів, то і 1% тільки в приписках і фантазіях.
Banderlog написав:При всій повазі, в України далі затяжне падіння років 10 до відновлення довоєнного рівня, і це оптимістичний прогноз, якщо ще півроку війни таким ж темпом то зміни будуть незворотні. Поправте мене якщо я не прав, тільки будьласка аргументовано.
Строго говоря, для выхода на довоенный уровень нам придется расти, а не падать. Учитывая, что мы всегда недовольны любым уровнем, нельзя исключить, что достаточно интенсивный рост с низкого уровня будет восприниматься оптимистичнее, чем стабильность на более высоком.
В нашей жизни нет ничего необратимого и при этом все необратимо. Мы уже никогда не станем прежними, но нам надо принять себя новыми. Жизнь уже другая, но нам её жить.
Востаннє редагувалось Сибарит в Нед 14 лип, 2024 08:10, всього редагувалось 1 раз.