Потому что он успел первым...
|
|
Ваша правда. Схожі приклади є в історії. Я знайомий з лікарем у Франції: йому десь 65 років. Мама його прожила 92 (!!!) роки - відійшла у засвіти в січні 2024 року. Так там неймовірна історія: В середині ХХ сторіччя Алжир (це теж Африка) був для французів чимось як Куба для американців: - чудовий клімат; - все дешево; - працівники - як раби. Не життя, а малина. Мама нашого лікаря народилася в 1930 році саме там. Жила підспівувала реально. Але поступово ті алжирці почали боротьбу за незалежність. Незалежності заважали саме люди білого кольору та ще й балакають французькою мовою. Мама нашого лікаря вийшла заміж та десь в 1960-му році якраз завагітніла. Чоловік її з числа «білих комірців» (це така каста людей, яких на попередніх двох сторінках намагаються ліквідувати та перетворити на сантехніків та фахівців з каналізації деякі фахівці). …Саме приблизно в тих роках (1960-1961) почалася різанина французів в Алжирі та алжирців у Франції. В наших підручниках історії про це мовчать, але там було вирізано десятки тисяч людей. Французи масово почали тікати з Алжиру, який в 1962 році отримав незалежність. Потім Алжир навіть почав було під керівництвом СРСР, який мав величезні здібності з різанини та розстрілів) будувати «кАмУніЗьм з людським обличчям»: старші люди памʼятають алжирські вина та алжирське взуття, яке надсилали як плату за автомати АК-47, пушки та танки. Мама нашого лікаря виїхала в чудове французьке місто Страсбург (те місто не в ПАР), сина разом з чоловіком вивчили в медичному університеті, він зараз тримає приватний кабінет. Також має віллу в Піренеях. В чудовому місці. Я влітку відвідував. А мама після того, як вивчила сина, десь в 1984 році переїхала від суєти великого міста та прожила на півдні Франції до віку в 92 роки. Мені навіть показували справжній великий камінь, який притягнув до себе у двір її чоловік з залишків фортеці: він любив сидіти на тому камені та дивитися на схили пагорбів, залишки жіночого монастиря 13-го сторіччя, на два палаци маркізів, на фазанів та на косуль, які тут вільно бродять і по сей день… Він - як говорить син - часто повторював приказку «Inutile de gaspiller votre énergie, monsieur le parrain !» (Аналог нашої приказки «Не тратьте, куме, сили!») Аргентина
|
|