Та нема там ніяких нестиковок - живе собі людина в трейлері на пособіє. Але вона б і в Україні так само в трейлері б жила, або в бабусиній однушці, що фактично одне й те саме - вдача вже така по життю
|
|
Re: Еміграція, заробітчанствоТа нема там ніяких нестиковок - живе собі людина в трейлері на пособіє. Але вона б і в Україні так само в трейлері б жила, або в бабусиній однушці, що фактично одне й те саме - вдача вже така по життю Я обіцяв з вами не дескутувать, АЛЕ... У Франції у трейлері так просто не поживеш. Для трейлерів існують спеціальні місця і воно доволі недешеве задоволення. Можна здуру так десь стать, поки не поскаржились власники землі. Все можливо, але це не трейлер 100%, або не Франція. Еміграція, заробітчанство
News from Poland В ці дні перебуваю в Кракові та зустрічаюся з нашою діаспорою. Цікаві зустрічі. Дізнаєшся багато цікавого. В основному просять моєї поради з інвестицій в нерухомість за кордоном. Просто я трохи та дещо або знаю, або відчуваю. Ось 19 січня відлітаю в Рим. Там теж у людей наших є питання. Так ось. Я ретельно підготувався до зустрічі з нашим українцем паном Назаром (назвемо його так). Я спершу з іншими друзями відвідав ресторацію - дуже хотів знаменитий Журек - та отримав більше, ніж Журек всього за 29 злотих - це десь 7€. Це при тому, що у Франції, де я мешкаю останній рік (наш кумедний flyman ніяк не може допетрати, де це є, на якому глобусі, бо НІКОЛИ НІКОЛИ НІКОЛИ в житті не був ніде далі напівпідвалу в Бучі - так ось у Франції мінімальна плата за основне блюдо в ресторації це 17€ (ще рік тому було 15). Потім відвідав центральну площу Кракова, щоби відновити свої спогади про подорожі серед Краків на Закопане. Потім покатався на тому, на чому давно не катався: трамвай. Реально прикольно і зручно: касовий апарат прямо в вагоні і 4 злотих (1€) за поїздку однією лінією легко сплатити (не забути вставити отриманий квиток в компостер). Так ось: я їхав до наших українців з метою визначитися, що їм робити далі. Люди не чужі - як і я лі Львова… 1. З точки зору «ЛЛЛ» все реально класно: дуже недалеко від історичного центра: не більше 16…20 хвилин комфортним трамваєм. Але чи будете ви щотижнево їздити в музеї Кракова? Я ось відвідав 1,5 години - другий раз і не піду в цей самий на площі Ринок… 2. Після зупинки трамвая бачиш простір, а не щось старе. І ніяких 33-и поверхових хмарочосів та шпаківень: будинки охайні невеликі та все досить красиво. 3. Від зупинки трамвая всього 10-12 хвилин пішки до ЖК. 4. Пан Назар живе не в напівпідвалі, звідки пише всіляку дурною на Фінансовому форумі України, а в реально просто в шикарному новому ЖК. Мені було приємно на нього дивитися і не сильно я дивувався: в Анталії таких багато і я їх кваліфікую як ЖК Преміум класу. На відміну від Кракова, такі ЖК в Анталії мають повністю закриту територію з охороною та родзинки на тортику: літній та зимовий плавальні басейни, тренажерні зали, дитячі ігрові майдан чини тільки для мешканців. Кафе на території тільки для мешканців, баскетбольні та волейбольні майданчики. Тут цього немає, східний бік Кракова, але в цілому досить непогано. На цьому все хороше закінчується. Пан Назар - на відміну від відомого дописувача вище, який останні 1/2 сторіччя (1/2 сторіччя, Карл!) шукає, все шукає, і шукає роботу, так ось пан Назар має і мав раніше роботу в он-лайн-режимі. Працює прямо із своєї квартири в буденні дні з 8 до 16. Влаштував офіс прямо в квартирі. Так ось тут така цікавинка відбувається: Квартира 1-к площею в 40 (сорок, Карл) квадратів. В цій квартирі пан Назар влаштував офіс. Саме в цій квартирі йому ще треба робити щоденно «кукен-квакен» і одночасно пояснювати дитині, чому лелека саме сьогодні не приніс в дзьобику братика. Ну то таке. Головне зараз буде. Така ось вона - шовковиця… (як співають у відомій пісні)… (Далі буде) А далі буде таке.
Цирк на дроті. Ми такий цирк в принципі дивилися та про нього знаємо: наші українці, які привезли в Польшу баули, валізи, мішки та виварки грошей, суттєво підняли ціни на нерухомість. За словами Назара - а ми з ним стояли прямо біля будинка та прямо під квартирою - його 1 кімнатна квартира площею в 40 квадратиків продається за… За… (Перевів дихння та заплюшів очі)… За 300 000€. Триста тисяч, Карл! І що робити? Що кинути в пожертву: жінку, жінку з дитиною. Свій «кукен-квакен», своє єдине на світі життя? Свою надію на світле майбутнє? Купувати?
Капець. Ну це вже лондонські ціни, принаймні тих часів, коли я там жив. В принципі, Польща останні роки показувала круту динаміку по ВВП, на відміну від старої Європи, де зростання дуже уповільнилося. Навіть ввійшла в 20-ку найбільших економік світу. Тож нерухомість не відстає. Але питання в тому, яка буде динаміка економіки в майбутньому і чи є дрова для такого швидкого зростання?
Кеша, а с какой целью вы туда припёрлись?
|
|