Еміграція, заробітчанство

Любопытно, что я ни разу не слышал о беженцах во Франции.

Кстати, знакомый москвич (мой аспирант 20-летней давности), имеющий французское гражданство и порядочно проживший там с семьей, предпочел вернуться в Москву (жена тоже русская) и устроиться в ВШЭ (ректор - муж Набиуллиной). Во Франции он мог претендовать только на место школьного учителя при условии безукоризненного знания языка, а в москве он профессор.

Специфическая страна. Одни желтые жилеты чего стоят. И наука у них в основном государственная. Как он получил гражданство на всю семью - никто толком не знает.

Може, треба в їх телеграм групах реєструватися, щоб їх чути? Є такі знайомі. Виїхали дві жіночки кожна з дитиною на початку війни. Жили пів року в будинку місцевої сім'ї повністю безкоштовно, при тому, що мінімум одна з них віддалено працювала. Потім переїхали. Отримують допомогу і раз на тиждень продукти, дитина в садку, водять на різні гуртки. Роботу( таку, приблизно, як мала тут) там знайти не може. Мову знала ще до війни, думаю, що добре. Перевезла до себе маму. Мама допомагає з дитиною і ходить по врачах. Ще один українець- до війни жив на росії, мав там жінку. Переїхав спочатку через Турцію в Ірландію там не затримався, переїхав у Францію. Відразу пішов на роботу- в будівельну бригаду, він на всі руки майстер. Жінка вже повинна була до нього приїхати з росії.
Також є приклад, вже тут писала, що наша дівчина вийшла заміж за француза, пожили рік там, приїхали випадково в Україну і звідти вже нікуди не поїхали. В неї тут робота була, якої у Франції вона навіть приблизно б не мала( родинні зв'язки допомогли) і йому по зв'язках теж знайшли роботу, якої б він там теж ніколи б не мав. Крім того, все дешево, навіть штрафи за придуркувату їзду на машині( це був дуже вагомий аргумент!)

ТО есть, жилье есть.
На что ему не хватало? Алкоголь? Сигареты?
Да, наверное, это намного дороже, чем в Украине.
Пойти работать не пробовал? Или он выше этого?

Судя по постам в ФБ на кабаки. То литровый бокал пива, то непонятное блюдо микроскопического размера в ресторанчике восточной кухни...Хочет на Фронтэнда пойти, но надо подучиться.

Чтобы "подучиться", для начала, надо бы мозгом обзавестись. Он не пробовал?
Это не сложно.
Говорят, некоторым еще в роддоме выдают.

Ну он вроде полутех по околопрограммировательной специальности закончил в свое время, хотя я с ним познакомился, когда он к нам на ЛАЗ конструктором устроился. 😏Так, что вызывают сомнения его намерения.

Є жінка знайома в Німеччині, двоє дітей 12-14 років, діти якої тут в інтеграційному класі рік не вчилися із- за наших донецьких дітей, а в українській школі не вчилися, бо почалися алгебра, хімія, фізіка, вчителі нічого не пояснюють, або пояснюють, коли діти знаходяться в німецький школі, мамі займатися з ними нема коли + немає такого фаху. Я писала про них Так вот, ця мама закінчує В1, в Україні викладала англійську мову, тож хист і розуміння предмету є. Єкзамени, звісно, здасть, говорить нормально. Їй тут запропонували бути вчителькою в інтеграційному класі(5-11 клас за укр шкалою) на повну ставку після закінчення В1. За німецькою шкалою, то буде помічник вчителя, чи щось подібне. Не знаю, що вона вирішить, але бачу, що дилема така: або ти робиш свою "" кар'єру """, або займатися освітою дітей. Бо, реально, рік чи більше діти вже загубили. Або ще варіант брати гроші із зєкономлених на машину:))) і витрачати їх на репетиторів, якщо сам не можеш виконувати цю функцію.

ТО есть, жилье есть.
На что ему не хватало? Алкоголь? Сигареты?
Да, наверное, это намного дороже, чем в Украине.
Пойти работать не пробовал? Или он выше этого?

Судя по постам в ФБ на кабаки. То литровый бокал пива, то непонятное блюдо микроскопического размера в ресторанчике восточной кухни...Хочет на Фронтэнда пойти, но надо подучиться.

Чтобы "подучиться", для начала, надо бы мозгом обзавестись. Он не пробовал?
Это не сложно.
Говорят, некоторым еще в роддоме выдают.

З кожним роком вимоги для IT спеціалістів ростуть. Зараз це вже upper і це тільки не включаючи технічні знання. Одного "хочет" дуже мало, треба вкалувати перші 3-5 років 24/7. А там він побачить що "Фронтэнд" вчать тисячі таких як він, і конкуренція зашкалює, бо це легший вхід до ІТ.

Любопытно, что я ни разу не слышал о беженцах во Франции.
Специфическая страна.

Есть такие знакомые. Молодая семья 30+, выехали в начале войны на своей машине через Молдову. Во Франции им дали 3-х комн.квартиру в городе недалеко от Марселя.
Моя коллега по работе, тоже 30+, не замужем, выехала через Венгрию, сейчас в Париже. Выучила французский, уже сдала экзамен, ищет приличную работу и мужа-олигарха. Говорит, что хорошую работу беженцам не предлагают, очень туго с этим.

Судя по постам в ФБ на кабаки. То литровый бокал пива, то непонятное блюдо микроскопического размера в ресторанчике восточной кухни...Хочет на Фронтэнда пойти, но надо подучиться.

Чтобы "подучиться", для начала, надо бы мозгом обзавестись. Он не пробовал?
Это не сложно.
Говорят, некоторым еще в роддоме выдают.

З кожним роком вимоги для IT спеціалістів ростуть. Зараз це вже upper і це тільки не включаючи технічні знання. Одного "хочет" дуже мало, треба вкалувати перші 3-5 років 24/7. А там він побачить що "Фронтэнд" вчать тисячі таких як він, і конкуренція зашкалює, бо це легший вхід до ІТ.

Та йому вже десь за 35, тож не той вік, щоб стартуватм в ІТ. Я ось на свою голову навчився в Компасі креслити, а зараз куди не піди давай Автокад або Солід. Всё збираюсь с понеділка поставити собі, щось з того на компа і розібратись. Але бракує сили ВОЛІ.Та і захищені ті пироги набагато краще ніж 10-15 років тому😠

Судя по постам в ФБ на кабаки. То литровый бокал пива, то непонятное блюдо микроскопического размера в ресторанчике восточной кухни...Хочет на Фронтэнда пойти, но надо подучиться.

Чтобы "подучиться", для начала, надо бы мозгом обзавестись. Он не пробовал?
Это не сложно.
Говорят, некоторым еще в роддоме выдают.

З кожним роком вимоги для IT спеціалістів ростуть. Зараз це вже upper і це тільки не включаючи технічні знання. Одного "хочет" дуже мало, треба вкалувати перші 3-5 років 24/7. А там він побачить що "Фронтэнд" вчать тисячі таких як він, і конкуренція зашкалює, бо це легший вхід до ІТ.

Насправді і досі значна частина фахівців з B1, і працюють і знаходять проєкти, то ж це не стоп-фактор. Хоча, звісно, з B2 і вище варіянтів стає вдвічі більше

Любопытно, что я ни разу не слышал о беженцах во Франции.

Кстати, знакомый москвич (мой аспирант 20-летней давности), имеющий французское гражданство и порядочно проживший там с семьей, предпочел вернуться в Москву (жена тоже русская) и устроиться в ВШЭ (ректор - муж Набиуллиной). Во Франции он мог претендовать только на место школьного учителя при условии безукоризненного знания языка, а в москве он профессор.

Специфическая страна. Одни желтые жилеты чего стоят. И наука у них в основном государственная. Как он получил гражданство на всю семью - никто толком не знает.

Може, треба в їх телеграм групах реєструватися, щоб їх чути? Є такі знайомі. Виїхали дві жіночки кожна з дитиною на початку війни. Жили пів року в будинку місцевої сім'ї повністю безкоштовно, при тому, що мінімум одна з них віддалено працювала. Потім переїхали. Отримують допомогу і раз на тиждень продукти, дитина в садку, водять на різні гуртки. Роботу( таку, приблизно, як мала тут) там знайти не може. Мову знала ще до війни, думаю, що добре. Перевезла до себе маму. Мама допомагає з дитиною і ходить по врачах. Ще один українець- до війни жив на росії, мав там жінку. Переїхав спочатку через Турцію в Ірландію там не затримався, переїхав у Францію. Відразу пішов на роботу- в будівельну бригаду, він на всі руки майстер. Жінка вже повинна була до нього приїхати з росії.
Також є приклад, вже тут писала, що наша дівчина вийшла заміж за француза, пожили рік там, приїхали випадково в Україну і звідти вже нікуди не поїхали. В неї тут робота була, якої у Франції вона навіть приблизно б не мала( родинні зв'язки допомогли) і йому по зв'язках теж знайшли роботу, якої б він там теж ніколи б не мав. Крім того, все дешево, навіть штрафи за придуркувату їзду на машині( це був дуже вагомий аргумент!)

На початку війни одне містечко з південного заходу Франції раз в два тижні присилало гуманітарку вантажо-пасажирськими бусами, а назад забирало біженців. Дружина була причетна до процесу. Хтось лишився. З двома родинами підтримуємо зв‘язок. Дехто повернувся. Багато працевлаштованих.

Кстати, прикол.
Знаю одну семью откуда-то из под Кропивницкого - муж+жена, четверо детей, мать мужа.
Живут экономно до жути, из тафеля тащат домой дармовые продукты чуть ли не мешками, чтобы сразу на неделю хватило.
Одежду-секонд нагребли у сердобольных дойчей из округи, мебель - исключительно шпермюль, у них даже телевизор, стиралка и кофемашина оттуда. Мало того, они в шпермюле еще и рабочий смартфон нашли.
Спрашиваю отца семейства, какой смысл, вам же вполне нормально социала на семью выделяют.
Так тот абсолютно не смущаясь ответил, дескать социал мы откладываем. Хотим накопить на хорошую машину, пока деньги дают. А как только война закончится, посажу всю семью во внедорожник или в минивен и поедем в Украину.

Знаю такую же хитрожопую. Сдала 2 квартиры в Киеве. Сидят всей семейкой в Германии на социале. За год набарыжыла 10 куе. С мая нужно идти на работу. Ах какая греческая трагедия, что же бедной делать. Поедет несчастная подальше от войны, в польшу
Выражение франклина наш нарит выполняет буквально

Любопытно, что я ни разу не слышал о беженцах во Франции.
Специфическая страна.

Есть такие знакомые. Молодая семья 30+, выехали в начале войны на своей машине через Молдову. Во Франции им дали 3-х комн.квартиру в городе недалеко от Марселя.
Моя коллега по работе, тоже 30+, не замужем, выехала через Венгрию, сейчас в Париже. Выучила французский, уже сдала экзамен, ищет приличную работу и мужа-олигарха. Говорит, что хорошую работу беженцам не предлагают, очень туго с этим.

На початку війни додали мене у якийсь французький телеграм канал з українськими біженцями - дуже цікаво було почитати. Багато наших дівчат в перші дні вже знали куди і як вони їдуть - Ніцца, Сен-Тропе, Лазурний берег ітд, багатий південь Франції. Думаю що ціль очевидна. Виходить, для багатьох війна виявилася дуже великим вікном можливостей знайти багатенького француза і вискочити заміж.