Bobua написав:Загалом, всі отакі "типу винаходи" – можна зрозуміти. Для людей залишається дедалі менше праці, а заробляти якось хочуть, тому отаке...
Але мене дивує інше. Я вже приглядався до електровелосипедів. І дивувало мене, що не бачу фунції рекуперації. Щоби можна було гальмувати і, водночас, дозаряджати акумулятор!
Наприклад. Ви з'їзджаєте з гірки. Чи бачите несподіваного довгого леж.поліц. І добре, коли є можливість не гальмувати. А якщо таки треба... Тратив сили, розганявся – а тепер псуй вело механічними гальмами. Це так тупо
Може я чогось не догледів, і рекуперація (як перший ступінь гальмування) у електровело вже існує? І вона вже заведена якимось способом на основні гальма? Хтось може назвати такі моделі?
моделі з рекуперацією є у них є ряд сутєвих мінусів не все так однозначно мінуси : 1) вони тяжче це має бути повнроцінне мотор колесо з прямим приводом , а не мотор з редуктором 2) воно дорожче і додатково воно потребує розумнішого котролера 3) при їзді на такому колесі взагалі без електрики (наприклад сіла батарея) воно дає деякий опір, як зустрічний вітер плюси 1) рекуперація 2) можливість швидкості на електроходу більше 35 км на годину , скільки потужності вистачить, бо в редуктора максималка на електротязі 35 км\ год можна собі допомогати ногами і буде більше , але в потоку авто хотілося б запас до 60 км\год для обгонів, що нікому не заважати на дорозі і так далі
дієва рекуперація в електровело -- чи існує?
вже не вперше зустрічаю паплюжну інфо про рекуперацію в електровело... -- що її ніби як і майже і нема взагалі:
Редукторне мотор-колесо легше в два рази прямопривідного. Вага першого приблизно 3 кг, другого 6 кг. Редукторне більш тягове, прямопривідне більш швидкісне. Так обертальний момент нашого редукторного мотора ≈ 40 N/М (Ньютон/метр), прямопривідне 26 N/М. Кількість обертів за хвилину редукторного ≈ 300 Rрм, прямопривідного 600 Rрм.
Прямопривідне швидше і має одну перевагу, у нього є режим рекуперації енергії. Це означає, що ви можете гальмувати колесом, генеруючи енергію для заряджання акумулятора. Тобто ви можете гальмувати не стираючи колодки гальм, генеруючи при цьому енергію для заряджання вашого акумулятора, але кількість цієї енергії для заряду дуже невелике не більше ≈ 5% від ємності АКБ і при цьому необхідно, щоб контролер вашого електровелосипеда підтримував цю функцію.
Режим рекуперації (повернення частини енергії для повторного використання) потрібен тоді, коли ви їдете згори донизу і при гальмуванні хочете зберегти гальмівні колодки електровелосипеда. Для цього потрібно несильно натиснути на любу з гальмівних ручок, в результаті чого механічні гальма ще не будуть задіяні, а контролеру буде дана команда перейти в режим рекуперації. Контролер переведе мотор-колесо від споживання струму в режим генерації, тобто в режим рекуперації. Режим рекуперації, а іншими словами електродинамічне гальмування буде діяти поки буде злегка натиснута люба з гальмівних ручок. І якщо, спускаючись з гори, задіяти електродинамічне гальмування, а потім відпустити ручку гальм, то електровелосипед буде рухатись "в накат" за рахунок енергії енерції.
а колись давно теж вже читав, що вигода мізерна і дуже обмежена потужністю колеса і акумів...
пробую рахувати за допомогою шкільної задачі з фізики:
РУХ ТІЛА ПО ПОХИЛІЙ ПЛОЩИНІАвтомобіль масою 2 т піднімається на гору, нахил якої становить 0,2. На ділянці шляху 32 м швидкість руху автомобіля зросла від 21,6км/год до 36км/год. Вважаючи рух автомобіля рівноприскореним, визначте силу тяги двигуна, якщо коефіцієнт тертя дорівнює 0,02.
Fтяг = + 2000 кг·1м/с² (корисна тяга рушія) +0,02·2000 кг·9,8м/с²·0,98 (тертя) +2000кг·9,8м/с²·0,2 (сила тяжіння) = 6304,16 Н ВІДПОВІДЬ: 6,3 к. Н
котимось з пагорба вниз -- отже цікаві лише тертя і сила тяжіння. і хай вело + людина ≈100кг. тоді тертя = -19.2 Н а тяжіння = +196. сумарно тягнутиме вело вниз 176.8 Н
мені цікаві Ампери, Вати. А Ньютони можна перевестити у Джоулі. А Джоулі -- в кВт*год. Джоуль (Дж) — рівний роботі, при переміщенні точки прикладення сили = 1 Н на відстань одного метра в напрямку дії сили (1 ньютон метр или Н·м).
Отже, мені треба, мабуть, порахувати Джоулі за цілу годину кочення вниз. Хай з постійною швидкістю (тобто, вже в режимі рекуперації). Тому множитиму ті 176.8 Ньют. на кількість метрів що проїздить вело за секунду і на 3600сек (година).
Видно, що якщо розігнатись з пагорба до шаленої швидкості (більше 6 м/с), то вже не вистачатиме ні потужності велоколеса (більше 1000Вт ніби і не буває), ні акума (хіба що в режимі швидкого заряджання, але ж то для нього шкідливо). Не вистачатиме навіть для нейтралізації прискорення. Для зупинки -- взагалі не буде запасу. Але ж якщо думати наперед, рекуперувати від початку, і не дати вело вийти на велику швидкість -- то все ж мало би працювати...
Треба зробити те саме, спочатку, але заїхати на ту горку, оцінити, скільки mA*h витратилося, а потім з'їхати назад і порівняти, скільки відновилося. Ото було б цікавіше.
Там інформативно було на 13:54 -- він сказав що котиться вниз з 10км/год. Жаль, що цього показника нема не екранці смартфону. Але при цьому було лише 1А повернення струму... Мало якось Одна надія -- там кут нахилу був ще малий. І, можливо, самокат ще не ставив перед собою мету обмежувати зростання швидкості. А у кінці на 17:19, при гальмуванні (3-4?сек), я побачив на початку і 17А повернення -- тобто наявна електроніка дозволяє такий струм. І при гальмуванні збіжність з розрахунками суттєво краща:
З кумедного -- жовто синя стела на в`їзді в УстьКишерть. Шах і мат московії... І про напругу акума на початку -- то дядько марив. Напруга у акума і сама підіймається (відновлюється) після зняття великого за струмом навантаження
Faceless написав:Треба зробити те саме, спочатку, але заїхати на ту горку, оцінити, скільки mA*h витратилося, а потім з'їхати назад і порівняти, скільки відновилося. Ото було б цікавіше.
затянуть 80кг в гору "съест" в 10 раз больше энергии, чем выдаст моторколесо на спуске. Поэтому на бумаге рекуперация есть, но по отношению к затратам той же энергии её нет (или мизерный %). Когда мне надо на 10км увеличить запас хода, я еду 15км/ч. Это действенно и этот метод работает. А рекуперация годится, только чтобы видосы про нее снимать.
Faceless написав:Треба зробити те саме, спочатку, але заїхати на ту горку, оцінити, скільки mA*h витратилося, а потім з'їхати назад і порівняти, скільки відновилося. Ото було б цікавіше.
затянуть 80кг в гору "съест" в 10 раз больше энергии, чем выдаст моторколесо на спуске. Поэтому на бумаге рекуперация есть, но по отношению к затратам той же энергии её нет (или мизерный %). Когда мне надо на 10км увеличить запас хода, я еду 15км/ч. Это действенно и этот метод работает. А рекуперация годится, только чтобы видосы про нее снимать.
Так а я про що. Боб в нас захопився теорією - так, в теорії енергія, витрачена на підйом тіла нагору, і буде потенційною енергію нагорі, і чисто теоретично може бути виділена при вільному спуску назад. Але практика штука сувора, і кілька mA*h, що рекуперуються за спуск ні в яке порівняння з витраченими на підйом не йдуть
Faceless написав:Але практика штука сувора, і кілька mA*h, що рекуперуються за спуск ні в яке порівняння з витраченими на підйом не йдуть
у 2008му влітку приїхав в Буковель, перший підйомник не працював (треба було йти десь 200м до другого),але я цього не знав, тож вирішив піднятись на гору пішки з 13р племінником...на середині підйому до нас кинулись корови, (які там випасались), тож решту дистанції так притопили, що навіть не помітили як досягли вершини не знаю в який пропорції, на власне відчуття один підйом по енергії дорівнює 5 спускам
Востаннє редагувалось prodigy в Сер 08 лис, 2023 19:01, всього редагувалось 1 раз.
Отже, спочатку треба виміряти реальне тертя. Просто вважати тертям витрату струму залежно від швидкості на ідеал.рівній поверхні. Пригадую зі ще шкільної фізики, що навіть опір повітря залежить, зд., від квадрату швидкості в ньому.
Далі заміряти струм (і А*год) при їзді під постійним кутом (виміряти) вгору (на такій же постійній швидкості). Тут він має дві складові (протидія тертю і протидія силі тяжіння). Різниця струмів (і А*год) -- це і має бути протидія силі тяжіння коли повзем вгору.
Спускатись з пагорба з такою ж постійною швидкістю. А потім від того від`ємного струму відняти ще й струм продидії тертю -- так знатимемо скільки струму (і А*год) давало тяжіння на спуску.
Крім того, коли акум тягне 100кг вгору -- струм розряджання великий. І втрати теж великі. При заряджанні теж є якісь втрати (на нагрівання?) Та і не буває так, що павербанка віддає стільки в неї зарядили. 60-70% -- і то вже за щастя. Це теж треба виміряти в домашніх лабораторних умовах. Скільки поглинула А*год і Вт*год. (виміряти тричі на три різні струми). І скільки віддасть А*год і Вт*год. (теж виміряти тричі на три різні струми). Отримаємо ККД батареї.
Потім це все закидати в формули.
У прикладі вище (там де авто) -- на тертя пішло лише 10% тяги. Як може бути що у самокаті всі втрати будуть 90%? Це дивно...
Багато-багато дослідів і вимірювань треба. Якщо є бажання отримати справді корисний результат і перевірити теорет.розрахунки. Тривала, пильна праця. І як потім ту статтю “монетизувати”? Є “ютюби” де за перегляди виставленої статті сплатять авторові?
Щодо відосів -- то вони наразі й справді якесь нереальне дно з точки зору інформаційного суспільства. Якісь люди просто торгують мордами... (і не факт, що симпатичними). І ютюби чомусь їм за це ще й платять... Статтю за отим відосиком не написати ж. Там майже нема даних. Хаос, в якому не була виміряна ціла купа впливаючих чинників... Просто потік радості на тему “... гляньте, гляньте що смартфончик показує... ото крутяк...” І це ж як треба не жаліти свій час аби аж 20хв на це потратити...?
До речі, крутезний серіал на тему, що відоси можуть бути і цікаві, і корисні, і популярні... Lessons in Chemistry - (2023). 1,2,,4,5 серії. Десь середина мин.століття. Науковиця хімік на ТБ розповідає про хімію в кулінарному шоу... Таке враження, що голівудам набридла деградація ютюбів і вони вирішили задати хоч якусь планку...
Faceless написав:Треба зробити те саме, спочатку, але заїхати на ту горку, оцінити, скільки mA*h витратилося, а потім з'їхати назад і порівняти, скільки відновилося. Ото було б цікавіше.
затянуть 80кг в гору "съест" в 10 раз больше энергии, чем выдаст моторколесо на спуске. Поэтому на бумаге рекуперация есть, но по отношению к затратам той же энергии её нет (или мизерный %). Когда мне надо на 10км увеличить запас хода, я еду 15км/ч. Это действенно и этот метод работает. А рекуперация годится, только чтобы видосы про нее снимать.
Так а я про що. Боб в нас захопився теорією - так, в теорії енергія, витрачена на підйом тіла нагору, і буде потенційною енергію нагорі, і чисто теоретично може бути виділена при вільному спуску назад. Але практика штука сувора, і кілька mA*h, що рекуперуються за спуск ні в яке порівняння з витраченими на підйом не йдуть
Я усвідомлюю що 100% і навіть 50% не повернуться. Див.вище.
Але. У відосику на екрані смартфона була видно, що енергія таки вертається і неслабо, струм не зашкалював (не залипав на макс.значенні), механічні гальма ніби і не знадобились. Ось це радує.
yama написав:
моделі з рекуперацією є у них є ряд сутєвих мінусів не все так однозначно
Шах і мат московії... 
