Все про банківські послуги: відкриття поточних рахунків для фізосіб, СПД та юридичних осіб, розрахунково-касове обслуговування (РКО), клієнт-банк, інтернет-банкінг, комунальні платежі населення, отримання готівки та інші послуги.
Відкритий банкінг – це нова модель взаємодії банків з клієнтами та сторонніми постачальниками послуг, яка ґрунтується на наданні доступу до даних клієнтів за їх згодою. Ця інноваційна концепція має значний потенціал для трансформації українського банківського сектору, відкриваючи нові можливості для розвитку та водночас кидаючи низку викликів, які потребують ретельного опрацювання.
Можливості відкритого банкінгу Відкритий банкінг може принести значні переваги як для клієнтів, так і для банків. Для клієнтів: • Збільшення вибору та зручності: Клієнти зможуть отримувати доступ до своїх фінансових даних з різних джерел, що дозволить їм порівнювати продукти та послуги різних банків та обирати найвигідніші пропозиції. • Персоналізовані пропозиції: Банки зможуть пропонувати клієнтам більш персоналізовані продукти та послуги на основі їх фінансових даних. • Інноваційні продукти та послуги: Відкритий банкінг може стимулювати розвиток нових інноваційних продуктів та послуг, які раніше не були можливі. Для банків: • Розширення клієнтської бази: Банки зможуть знаходити нових клієнтів, пропонуючи їм доступ до своїх даних та послуг через сторонні платформи. • Збільшення доходів: Відкритий банкінг може призвести до зростання доходів банків за рахунок нових продуктів та послуг, а також комісій за доступ до даних. • Зниження витрат: Банки зможуть автоматизувати деякі процеси та знизити витрати на обслуговування клієнтів.
Це жах. Це концепція, за красивою обгорткою якої ховається проста ідея: ми будем ще більше ваших даних роздавати набагато ширшому колу осіб, і всі з цього матимуть ще більшу вигоду, крім тебе, простачка.
Вважаю це дуже серйозним викликом для пересічних користувачів. Гадаю, слід буде шукати такі банки, які надаватимуть опцію вимкнення такої послуги для користувача, або ж відмовлятись від послуг укр. банк. сектору. Поки є змога, треба перенести капітали за кордон, або ж в інші матеріальні/фінансові активи, а по Україні розраховуватись лише закордонними картками або ж готівкою.
Запрошую до обговорення: як уникнути того, щоб до тебе була застосована ця опція після її впровадження?
Відкритий банкінг – це нова модель взаємодії банків з клієнтами та сторонніми постачальниками послуг, яка ґрунтується на наданні доступу до даних клієнтів за їх згодою. Ця інноваційна концепція має значний потенціал для трансформації українського банківського сектору, відкриваючи нові можливості для розвитку та водночас кидаючи низку викликів, які потребують ретельного опрацювання.
Можливості відкритого банкінгу Відкритий банкінг може принести значні переваги як для клієнтів, так і для банків. Для клієнтів: • Збільшення вибору та зручності: Клієнти зможуть отримувати доступ до своїх фінансових даних з різних джерел, що дозволить їм порівнювати продукти та послуги різних банків та обирати найвигідніші пропозиції. • Персоналізовані пропозиції: Банки зможуть пропонувати клієнтам більш персоналізовані продукти та послуги на основі їх фінансових даних. • Інноваційні продукти та послуги: Відкритий банкінг може стимулювати розвиток нових інноваційних продуктів та послуг, які раніше не були можливі. Для банків: • Розширення клієнтської бази: Банки зможуть знаходити нових клієнтів, пропонуючи їм доступ до своїх даних та послуг через сторонні платформи. • Збільшення доходів: Відкритий банкінг може призвести до зростання доходів банків за рахунок нових продуктів та послуг, а також комісій за доступ до даних. • Зниження витрат: Банки зможуть автоматизувати деякі процеси та знизити витрати на обслуговування клієнтів.
Це жах. Це концепція, за красивою обгорткою якої ховається проста ідея: ми будем ще більше ваших даних роздавати набагато ширшому колу осіб, і всі з цього матимуть ще більшу вигоду, крім тебе, простачка.
Вважаю це дуже серйозним викликом для пересічних користувачів. Гадаю, слід буде шукати такі банки, які надаватимуть опцію вимкнення такої послуги для користувача, або ж відмовлятись від послуг укр. банк. сектору. Поки є змога, треба перенести капітали за кордон, або ж в інші матеріальні/фінансові активи, а по Україні розраховуватись лише закордонними картками або ж готівкою.
Запрошую до обговорення: як уникнути того, щоб до тебе була застосована ця опція після її впровадження?
"За кордоном" це почали впроваджувати набагато раніше. Директива PSD2 була прийнята в 2015, а це всього лише черговий крок НБУ на її імплементацію. І головна ідея в тому, що це ви, як клієнт, можете дати доступ третій стороні до своїх рахунків і фінансових даних, а не самодіяльність банку.
Faceless написав: "За кордоном" це почали впроваджувати набагато раніше. Директива PSD2 була прийнята в 2015, а це всього лише черговий крок НБУ на її імплементацію. І головна ідея в тому, що це ви, як клієнт, можете дати доступ третій стороні до своїх рахунків і фінансових даних, а не самодіяльність банку.
З тону вашої відповіді можна зрозуміти, ніби ви вважаєте, що все, що робиться в Євросоюзі - це добре, правильно, і так має бути і в нас. Якщо таке ваше ставлення і є - категорично не згоден з такою точкою зору.
По суті питання, хто що скаже, як можна цьому протидіяти? Або впровадженню цієї концепції, або хоча б на особистому індивідуальному рівні?
Faceless написав: "За кордоном" це почали впроваджувати набагато раніше. Директива PSD2 була прийнята в 2015, а це всього лише черговий крок НБУ на її імплементацію. І головна ідея в тому, що це ви, як клієнт, можете дати доступ третій стороні до своїх рахунків і фінансових даних, а не самодіяльність банку.
З тону вашої відповіді можна зрозуміти, ніби ви вважаєте, що все, що робиться в Євросоюзі - це добре, правильно, і так має бути і в нас. Якщо таке ваше ставлення і є - категорично не згоден з такою точкою зору.
По суті питання, хто що скаже, як можна цьому протидіяти? Або впровадженню цієї концепції, або хоча б на особистому індивідуальному рівні?
Ні не вважаю, що прям усе. Але ваша порада "вивести гроші за кордон" у цьому світлі дещо абсурдна - мотивів вивести кошти може бути купа, але безґлуздо тікати від ініціативи НБУ в рамках PSD2 туди, де цей PSD2 впроваджують ще активніше. По суті, протидіяти треба не прогресу загалом, а можливим зловживанням. BankID - один з перших кроків в тому ж напрямку, і впроваджений вже давно. За його впровадження більш за все топили якраз фінкомпанії, особливо МФО. Коли ви проводите ідентифікацію через BankID, ви віддаєте тому порталу, на якому проходите ідентифікацію, величезний набір інформації - майже повну картку клієнта, тільки даних про рахунки там немає. Щодо опен банкінгу - сама концепція, щоб було якесь стандартизоване API для доступу до банківської інформації, не є чимось поганим. Важливо, щоб доступ до цієї інформації був захищений не гірше, ніж будь-який сучасний інтернет-банкінг, щоб було видно, хто, де і коли отримував такий доступ. І в ідеалі мати можливість обмежувати рівень доступу через такі сервіси. Окресліть, проти чого конкретно ви збираєтеся виступати і чому саме протидіяти. Бо, як на мене, ви вже запізнилися з підняттям тривоги. Треба тоді бігти з банків, в яких є BankID, або взагалі йти в кеш, щоправда, це навіть у нас чим далі тим більш проблемно.
