Banderlog написав:....... ну і на хіба той гедзь треба? Заради 30 слів окрему букву вводити? Ви її часто шукаєте на клавіатурі?
Слів було набагато більше, просто за совку мову підганяли до російської Я доречі регулярно користуюсь. Це здоровий ґлузд і підґрунтя відродження української мови
Було. Колись.
У праслов'янській мові всі слова вимовлялися з [ɡ] («ґ»)[джерело?1]. Потім [коли?] у деяких слов'янських мовах він перейшов у гортанний задньоязиковий приголосний, фарингальний звук («г»): чи [ɦ] (в українській, у чеській, у словацькій, у верхньолужицькій), чи [ɣ] (у білоруській, південних російських діалектах). На думку В. І. Абаєва, у південно-східних слов'янських говірках (українських і південноросійських) цей перехід стався внаслідок субстратного впливу скіфо-сарматської мови (разом з низкою інших іновацій)[2].
Але звук [ɡ] залишився у деяких українських словах (напр., якби [йаґби́]), а згодом в українську мову почали потрапляти іншомовні слова і виникла потреба відтворювати цей проривний звук, відрізняючи його від фрикативного [ɦ], що позначався літерою г.
На думку сучасних дослідників, в українську мову фонема /ɡ/ проникла завдяки численним германізмам. З. В. Рожченко розглядає як запозичення з їдишу, зокрема, такі слова: ґанок, ґвалт, ґрати, ґешефт та ін.[3] (згідно з ЕСУМ, ґешефт запозичене прямо з німецької, ґанок і ґвалт — через польське посередництво, а ґрати — запозичення з польської)[4]. З німецької мови в свою чергу запозичені ґаблі, ґонт, ґрунт, з угорської — ґазда, ґандж, леґінь, з польської — аґрус, ґедзь, ґніт, ґрати, ґудзик, з румунської — ґирлиґа, ґринджоли, мамалиґа, ремиґати[4]. ......... Професор І. Р. Вихованець так описує місце фонеми /ɡ/ в українській фонологічній системі: «Фонема ґ посідає периферійне місце в сукупності фонем української мови, що засвідчує її використання в порівняно небагатьох словах звуконаслідувального та іншомовного походження. Проте вона функціонує в українській мові, що і сприяло закріпленню літери ґ. Звичайно, ідеться здебільшого про іншомовні слова»
На практике, не знаю, как на западе, но в остальной части Украины звук ґ не используется, везде произносят фрикативный г. Зачем усложнять и заставлять запоминать слова со звуком ґ? И, как видите, никакого "здорового ґлузду і підґрунтя відродження української мови". У меня на компе напечатать "ґ" не получается, копировал вашу букву. Мог бы привести и ещё цитаты об истории этой буквы и звука, но, думаю, достаточно триггернул вас, если захотите, найдёте сами. Язык меняется, и если этот звук употреблялся 500 лет назад, то это не значит, что его нужно возрождать сегодня. І якраз "жива українська мова" це фрикативний звук "г"
Востаннє редагувалось ЛАД в Чет 12 чер, 2025 17:59, всього редагувалось 1 раз.
друзья и тем кому пофиг, хочу вам сказать что человек подсаживается на всё, что вызывает стимуляцию - наркота, алкоголь, табак, антипсихотики, антидепрессанты, секс, азартные игры, комп.игры (не все), онанизм, порнография (отдельно), буллинг (со стороны агрессора), в некоторых случаях еда. Может чего то не вспомнил. Подсаживаются не все, а только эмоционально дефицитные. То что я перечислил как бы компенсирует эти дефициты, встраиваясь в психику. Потом наступает либо ломка, либо "стимулирующий интерес" становится сверхценным.
Востаннє редагувалось Wirująświatła в Чет 12 чер, 2025 18:05, всього редагувалось 4 разів.
Faceless написав:Це здоровий ґлузд і підґрунтя відродження української мови
Тут - перестарались
Все таки частіше пишеться і вживається "глузд", а не "ґлузд"!
Частіше тільки тому, що за совку українські слова підганяли, щоб позбутися унікальних звуків і букв. А насправді- ґлузд. То бачте, як радянська політика навіть вас змусила думати, що то є якесь чужерідне і чудернацьке, відгородивши вас ґратами зросійщення від живої української мови
Политика не меняет произношение. Или влияет, но очень слабо.
Faceless написав:Слів було набагато більше, просто за совку мову підганяли до російської Я доречі регулярно користуюсь. Це здоровий ґлузд і підґрунтя відродження української мови
Було. Колись.
У праслов'янській мові всі слова вимовлялися з [ɡ] («ґ»)[джерело?1]. Потім [коли?] у деяких слов'янських мовах він перейшов у гортанний задньоязиковий приголосний, фарингальний звук («г»): чи [ɦ] (в українській, у чеській, у словацькій, у верхньолужицькій), чи [ɣ] (у білоруській, південних російських діалектах). На думку В. І. Абаєва, у південно-східних слов'янських говірках (українських і південноросійських) цей перехід стався внаслідок субстратного впливу скіфо-сарматської мови (разом з низкою інших іновацій)[2].
Але звук [ɡ] залишився у деяких українських словах (напр., якби [йаґби́]), а згодом в українську мову почали потрапляти іншомовні слова і виникла потреба відтворювати цей проривний звук, відрізняючи його від фрикативного [ɦ], що позначався літерою г.
На думку сучасних дослідників, в українську мову фонема /ɡ/ проникла завдяки численним германізмам. З. В. Рожченко розглядає як запозичення з їдишу, зокрема, такі слова: ґанок, ґвалт, ґрати, ґешефт та ін.[3] (згідно з ЕСУМ, ґешефт запозичене прямо з німецької, ґанок і ґвалт — через польське посередництво, а ґрати — запозичення з польської)[4]. З німецької мови в свою чергу запозичені ґаблі, ґонт, ґрунт, з угорської — ґазда, ґандж, леґінь, з польської — аґрус, ґедзь, ґніт, ґрати, ґудзик, з румунської — ґирлиґа, ґринджоли, мамалиґа, ремиґати[4]. ......... Професор І. Р. Вихованець так описує місце фонеми /ɡ/ в українській фонологічній системі: «Фонема ґ посідає периферійне місце в сукупності фонем української мови, що засвідчує її використання в порівняно небагатьох словах звуконаслідувального та іншомовного походження. Проте вона функціонує в українській мові, що і сприяло закріпленню літери ґ. Звичайно, ідеться здебільшого про іншомовні слова»
На практике, не знаю, как на западе, но в остальной части Украины звук ґ не используется, везде произносят фрикативный г. Зачем усложнять и заставлять запоминать слова со звуком ґ? И, как видите, никакого "здорового ґлузду і підґрунтя відродження української мови". У меня на компе напечатать "ґ" не получается, копировал вашу букву. Мог бы привести и ещё цитаты об истории этой буквы и звука, но, думаю, достаточно триггернул вас, если захотите, найдёте сами. Язык меняется, и если этот звук употреблялся 500 лет назад, то это не значит, что его нужно возрождать сегодня. І якраз "жива українська мова" це фрикативний звук "г"
Це не "мова міняється" і не 500 років тому, ще в 19ст картина була зовсім інша. Це результат цілеспрямованого впливу з стирання особливостей мови, здійснений відносно не так давно (в історичних масштабах). Ваше відношення скоріше є наслідком оцього впливу. На клавіатурі ґ розташували зліва від "я", в українській розширеній розкладці, просто наклейка часто відсутня
Все таки частіше пишеться і вживається "глузд", а не "ґлузд"!
Частіше тільки тому, що за совку українські слова підганяли, щоб позбутися унікальних звуків і букв. А насправді- ґлузд. То бачте, як радянська політика навіть вас змусила думати, що то є якесь чужерідне і чудернацьке, відгородивши вас ґратами зросійщення від живої української мови
Политика не меняет произношение. Или влияет, но очень слабо.
Політика, що визначає редакції словників, офіційні правила граматики, орфографії, шкільні програми, цензурує книжки - якраз і визначає вимову, з часом.
Faceless написав:
Слів було набагато більше, просто за совку мову підганяли до російськоїBanderlog написав:.......
