холява написав:Добрий ранок . У цей день 01.03.2019 пішов за обрій ДС (Дмитренко Олекандр Олексійович). Нехай Господь вибачить йому гріхи вільні та невільні та Дарує Царство Небесне !
Приєднуюсь до побажань Царства Небесного для ДС. Нажаль не застав його в чаті, бо приєднався десь через півроку після його смерті. А не підкажете, чи він вже був поважного віку, що помер чи може якась хвороба? Бо я так зрозумів що раптова смерть і ніхто не очікував?
Доброго дня. Бажаю всім здоров'я . Олександр Олексіевич Дмитренко (Царствіє Небесне) народився 16.09.1954 . Помер 01.03.2019 Що саме було написано в акті про смерть мені невідомо . Вибачьте що дого не відповідав . Всім гарного дня і гарного настрою . З повагою.
холява написав: Доброго дня. Бажаю всім здоров'я . Олександр Олексіевич Дмитренко (Царствіє Небесне) народився 16.09.1954 . Помер 01.03.2019 Що саме було написано в акті про смерть мені невідомо . Вибачьте що дого не відповідав . Всім гарного дня і гарного настрою . З повагою.
Тобто банки мають запас капіталу не лише для підтримання стійкості. Це також фундамент для кредитної експансії навіть у кризових умовах. За 2025 рік чистий гривневий кредитний портфель бізнесу зріс більш ніж на 35 % — це +136 млрд грн. Востаннє такі темпи ми бачили у 2021‑му, ще до повномасштабної війни.
Для нас справді дуже важливим є той факт, що кредитний портфель зростає в банків усіх груп співмірними темпами, а позики отримують підприємства всіх розмірів. Конкуренція серед кредиторів за якісних позичальників напружена. Банки конкурують не лише між собою, а й із міжнародними фінансовими установами та вітчизняними небанківськими кредиторами, передусім лізингодавцями.
Основою кредитного портфеля залишається фінансування МСП [малі та середні підприємства] — понад половина чистого портфеля. Це переважно гривневі позики невеликого розміру новим клієнтам. За останній рік чисті гривневі кредити приватним МСП зросли на третину.
Останніми місяцями помітно зростали обсяги кредитів великим клієнтам. Частково цей попит пояснюється потребою у відбудові енергетичної інфраструктури та закупівлі енергоносіїв через наслідки російських обстрілів.
Пожвавилося кредитування державних компаній. Частка кредитів держпідприємствам у гривневому портфелі становить близько 18 % (до повномасштабного вторгнення вона була близькою до 10 %), але в державних банках вона майже вдвічі вища.
Частка пільгових кредитів 5‑7−9 в портфелі знизилася з 35 % до 30 % — кредитування стає більш ринковим. Адже умови ринкових кредитів поліпшуються: ставки за гривневими кредитами бізнесу становили 15 % річних у грудні, а іноземні банки навіть пропонували 13,5 %.
Я б сказав так: структура кредитування стає здоровішою — більш диверсифікованою, більш інвестиційною і більш конкурентною.
Щиро вдячний нашим партнерам за кожне рішення і кожен цент підтримки. Динаміка промовиста: у 2022 році ми отримали $32,2 млрд, у 2023‑му — $42,9 млрд, у 2024‑му — $41,9 млрд, а у 2025‑му — $52,4 млрд.
Маємо обґрунтовані сподівання, що достатня міжнародна допомога збережеться. На 2026 рік наш прогноз — $51,4 млрд, з яких $3,1 млрд ми вже отримали у січні. Наприкінці грудня 2025 року досягнуто важливої політичної домовленості про надання Україні позики від ЄС у розмірі 90 млрд євро на 2026‑2027 роки (Ukraine Support Loan). Вона погашатиметься лише в разі отримання Україною репарацій від Росії. Крім того, допомога Україні запланована в довгостроковому бюджеті ЄС на суму 100 млрд євро після 2028 року.
Оптика співвідношення боргу до ВВП може вражати — це один із найвищих рівнів в історії. Я вже казав, що не зловживаю критичними судженнями, адже війна — це ідеальний шторм для економіки, і будь-яку проблему, яких безліч, можна сміливо маркувати як критичну.
Війна — це також період, коли країна вимушено «купує час і виживання» за рахунок збільшення боргу. Тому окремі показники неминуче спотворюються: потреби держави різко зростають порівняно з ВВП. Але ключове питання не в тому, чи велика це цифра, а в тому, чи є цей борг керованим.
Більш як третина державного боргу України — це пільгове фінансування від офіційних партнерів із довгими строками та мінімальним відсотковим навантаженням. Лише три програми — Ukraine Facility, MFA та ERA — становлять 36,7 % державного та гарантованого боргу. Передбачено, що обслуговування і погашення кредитів ERA буде здійснюватися за рахунок доходів від заморожених російських активів. За програмою Ukraine Facility діють тривалі пільгові періоди — 11‑12 років, а частина витрат може компенсуватися країнами ЄС.
Тобто значна частина нашого боргу — це не ринкові запозичення під високі ставки, а довгі й передбачувані зобов’язання перед офіційними партнерами, частина з яких ще й погашатиметься не Україною.
І тут важливий нюанс: для боргової стійкості ключове не саме співвідношення боргу до ВВП, а те, скільки країна реально має платити щороку — графік платежів і навантаження на бюджет. З цієї точки зору борг України не створює критичного тиску в найближчі роки.
Високий борг під час масштабних воєн — історична закономірність. Практично всі країни, які проходили через великі війни, мали різке зростання боргу. Різницю визначає структура боргу, умови обслуговування і здатність країни після війни повернутися до траєкторії зростання.
За 2025 рік строкові гривневі депозити населення зросли майже на 20 %, вкладення фізичних осіб в ОВДП у гривні — на 67 %, а з початку повномасштабного вторгнення — більш ніж у п’ять разів.
Для нас важливо, щоб українці тримали заощадження у гривні не через обмеження, а завдяки довірі до національної валюти, навіть попри війну.
Привабливість гривні тримається на двох речах: достатньо високих реальних процентних ставках і стійкій ситуації на валютному ринку. Ми й надалі дотримуватимемося виваженого та послідовного підходу до процентної політики.
У валютно-курсовій політиці ми продовжимо працювати в режимі керованої гнучкості курсу, до якого перейшли у 2023 році. Його логіка проста: курс має дедалі більше поглинати шоки, але не генерувати їх. Цей режим працює, ми будемо й надалі згладжувати надмірні курсові коливання. Для цього маємо достатній рівень міжнародних резервів і всі необхідні інструменти.
у мене було 40к грн, сума не велика, все витратив за тиждень (хоч мав можливість купити по 43,50) минулого понеділка
купив запчастини на авто (можливо знадобляться через півроку не раніше), встиг заправити повний бак по 58грн/л і провізії десь 15к
у нас товари дорожчають значно швидше ніж валюта
десь має бути межа с курсом, 45?
дивиться, яка картина. курс продовжує чітко корелювати відносно крос-курсу євро/дол.
як корелювати - в нас була певна рівновага до війни в Ірані. дол 43,2 - євро 51 - євро/дол 1,18. копійки можуть бути іншими, я про принцип. євро здешевшав відносно долара до 1,16 - й сьогодні вийшли на співвідношення - 43,99 (майже 44), євро 50,91. коли євро падав до 1,15 НБУ не схотів перетинати 44 грн за дол, й в нас дешевшав євро - вранці було 43,7 дол проти 50,5 євро.
таким чином, якщо євро впаде до 1,13, то при курсі євро 51 долар має сягнути якраз 45. або навпаки - якщо долар не захочуть так здорожчати, то визначать курс долара, а євро порахують через крос-курс. наприклад, 50,5 проти 44,5, або 50 проти 44. але надто укріпляти євро теж немає сенсу - у всьому світі криза нафта дорожчає, а ми укріплюємо власну валюту.
нюанс в тому що для євро/дол - один цент - це ні про що, а для гривні кожен цент - це зміна курсу на 40-50 коп - або дорожчає долар, або дешевшає євро. тому зараз до коливання курсу 0,5-1 грн треба відноситися спокійно. як на мене - я б дорожчав долар. що обере НБУ - долар або євро - подивимось
колеги, я розумію хайп - це свято... але може спробуємо об'єктивно та нестандартно коментувати?
НБУ доведеться...буквально спалювати сотні мільйонів доларів, щоб утримати ситуацію...
заливаючи ринок доларами
Головне - НБУ витрачає валюту на міжбанку не для утримання курсу, а для закриття структурного дефіциту. тому щотижня 700-800-900 млн дол витрачається, навіть коли курс стоїть. й оскільки дефіцит структурний, то НБУ не рухає курс через такій інтервенції - бо при ринковому курсі такий дефіцит мав би значно збільшувати курс долара.
головний чинник - зміна крос-курсу дол-євро, вдже написав вище. й кожен цент - це рух курса на 40-50 коп - або однієї валюти, або двох - але в різні сторони. тому до коливання курсу до 0,5-1 грн я б не використовував би терміни "стрімкий","різкий". зараз це ринковий рух курсу - до цього пора звикати й експертам й населенню...
й 44 грн за 1 дол вже майже досягли в понеділок, тому прогноз під загрозою.
Hotab написав:Ойро стабілізувалось на новому рівні? Тре брати?
Додано: П'ят 06 бер, 2026 13:40
