"Всем привет. По материалам статьи возник вопрос - "Фактично зараз іноземні інвестори купують квиток в один кінець. Щоб вийти з цієї інвестиції, їм потрібно буде чекати погашення" - а действительно ли это так, учитывая новое валютное законодательство?"
Востаннє редагувалось lrs7719 в Сер 09 жов, 2019 10:02, всього редагувалось 1 раз.
"Всем привет. По материалам статьи возник вопрос - "Фактично зараз іноземні інвестори купують квиток в один кінець. Щоб вийти з цієї інвестиції, їм потрібно буде чекати погашення" - а действительно ли это так, учитывая новое валютное законодательство?"
"Всем привет. По материалам статьи возник вопрос - "Фактично зараз іноземні інвестори купують квиток в один кінець. Щоб вийти з цієї інвестиції, їм потрібно буде чекати погашення" - а действительно ли это так, учитывая новое валютное законодательство?"
... Залучення іноземців в ОВДП сприяло кільком позитивним тенденціям.
Перше. Структура держборгу змінилася на краще. На кінець минулого року борг в іноземній валюті мав 71% загальної суми. Це високий показник, який свідчить про вразливість економіки до зовнішніх шоків і негативно впливає на кредитний рейтинг країни. Завдяки випуску ОВДП і зміцненню гривні на кінець серпня частка валютного боргу знизилася на 5 пп, до 66%.
Друге. Попит іноземців на ОВДП також допоміг Мінфіну знизити вартість гривневих запозичень. На початку року тримісячні ОВДП розміщувалися з дохідністю 19,0%, вище облікової ставки НБУ, яка на той момент становила 18% річних. На останньому аукціоні на початку жовтня дохідність була вже 15,75%, нижче ставки НБУ, яка на той час знизилася до 16,5%. Зниження прибутковості — головна ознака того, що на ринку держпаперів не утворюється фінансова піраміда, як було напередодні кризи 1998 року, коли кожну наступну позику доводилося робити за вищими ставками.
Третє. Терміни гривневих позик істотно подовжилися, зупинивши сніжну груду внутрішніх погашень, який вже почав формуватися в минулому році. Короткі папери з терміном погашення до 1 року становили 92% (!) всіх розміщених ОВДП в 2018 р. На довші запозичення не було попиту, адже «довгих грошей» у країні фактично немає. Через великий обсяг коротких позик цьогоріч суттєво збільшилося навантаження з виплат внутрішнього боргу. Фактично вся сума погашень минулого року додалася до погашень цього.
Але, завдяки попиту з боку нерезидентів, у яких «довгі гроші» є, як і бажання їх вкладати в Україну, уряд в особі Мінфіну впорався з цим завданням, не створивши ще більший «навіс» виплат на 2020 рік. І політика НБУ щодо поступового зміцнення гривні відіграла тут важливу роль, тому що сильна гривня знижує привабливість коротких паперів з точки зору іноземних інвесторів. У січні-вересні поточного року частка коротких ОВДП в загальному обсязі розміщень знизилася до майже 50%. Другу половину становили довгі папери, зокрема 5-річні облігації, які вперше вдалося продати на ринкових умовах, причому на значну суму, майже $1,4 млрд.
А як же негативи? Вони теж є, але дуже обмежені з декількох причин. Основний ризик, пов’язаний з купівлею внутрішніх держпаперів іноземцями, — це різкий відтік коштів в разі погіршення економічної ситуації в країні або за її межами.
В українських реаліях цей ризик компенсується тим, що нерезиденти тримають в основному довгі папери, які
а) погашаються не одразу і
б) продати буде дуже складно через відсутність внутрішнього покупця з «довгими грошима».
Фактично зараз іноземні інвестори купують квиток в один кінець. Щоб вийти з цієї інвестиції, їм потрібно буде чекати погашення. За інформацією НБУ в 4-му кварталі цього року з $4 млрд ОВДП в руках нерезидентів, погашається тільки $0,2 млрд, а в 2020 році — $0,7 млрд.
Загалом обсяги вкладень іноземців в українські ОВДП не виглядають чимось екстраординарним в контексті досвіду інших країн. На сьогодні в портфелях іноземних інвесторів знаходиться 12% загального обсягу гривневих ОВДП в обігу, а це 2,3% ВВП. Для порівняння, в 2017 році іноземці вклали в держпапери Єгипту $18 млрд, що становило майже третину внутрішнього боргу в місцевій валюті і 8,5% ВВП країни. Схожа ситуація спостерігалася в Південній Африці, Туреччині та деяких інших країнах з економікою, що розвивається. ...
На вторичке кто то должен приобрести. Если будет валится курс - кто купит гривневые ОВДП? Банки по договорняку?
Они (приближенные к власти олигархи) могут для скупки земли постепенно продавать на вторичке свои бумаги. И курс гривны продолжать укреплять или хотя бы держать. Фактически через ОВДП отмываются офшорные капиталы.
Они (приближенные к власти олигархи) могут для скупки земли постепенно продавать на вторичке свои бумаги. И курс гривны продолжать укреплять или хотя бы держать. Фактически через ОВДП отмываются офшорные капиталы.
В том и вопрос: кто будет покупать в таких объёмах? Банки?
Коррахунки - 41 337,37(41 823,61 − 486,24) млн. Овернайти дебіт 14,5%(15%) - 12 332(10 668 + 1 664) млн. Овернайти кредіт 19% - 0(0 - 0) млн.
Загальна ліквідність 41 337,37 + 12 332 - 0 = 53 669,37(52 491,61 + 1 177,76(− 5 963,18)) млн. гривень.
НБУ вчора купивав десь 30 млн.$ на 741 млн. грн.. Ще трохи додали автономні чинники 437 млн. грн. Додали трішечки в оббіг готівки, забравши з коррахунків всього -71 млн. грн. Та додали ліквідності на 511 млн. грн. Державна казначейська служби України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Вчора повернули ПДВ на 166,3 млн гривень.
Загальна ліквідність трошки підросла хоча і лишилася нижче середнього значення. Таке враження ніби вона прилипла до норматива по коррахунках. Самі коррахунки впали ще нижче норматива. Ліквідності замало для купівлі доляра, та сьогодні у другій половині дня виплати по ОВДП більше ніж на 7 млрд., при тому, що треба заплатити за вчоташній аукціон всього 2,154 млрд. грн.
Они (приближенные к власти олигархи) могут для скупки земли постепенно продавать на вторичке свои бумаги. И курс гривны продолжать укреплять или хотя бы держать. Фактически через ОВДП отмываются офшорные капиталы.
В том и вопрос: кто будет покупать в таких объёмах? Банки?
Приват бенин скупит. И потом по новой... национализация и т.д.
Они (приближенные к власти олигархи) могут для скупки земли постепенно продавать на вторичке свои бумаги. И курс гривны продолжать укреплять или хотя бы держать. Фактически через ОВДП отмываются офшорные капиталы.
В том и вопрос: кто будет покупать в таких объёмах? Банки?
Скупка земли разве произойдет одномоментно? Для растянутых сроков это будет не проблема.