Ринок нерухомості. Ціни на квартири та земельні ділянки, аналітика, прогнози. Купівля та продаж нерухомості, оренда квартир та офісів, пропозиції комерційної нерухомості. Ріелтори та агентства нерухомості в Україні
Поворот от конструктивизма 20-х годов к симметрии и статичности классики не стал для зодчих столицы неожиданностью. Функционализм и сугубая утилитарность, новаторские искания предшествовавшей архитектуры подверглись критике. На Творческом совещании Союза советских архитекторов, прошедшем осенью 1933 года в Москве, конструктивистов заставляют не только признать свои ошибки, но и выступать за «возрождение наследия». Незадолго до этого были введены новые строительные правила для Москвы, в которых главный упор сделан на повышении качества нового жилья. Теперь в квартирах увеличили как жилую, так и подсобную площадь, потолки достигли 3,2 м, ванны стали обязательными.
Новое жилье было негласно поделено на квартиры для номенклатуры и для рядовых граждан – с расчетом на коммунальное заселение. Квартиры для партийной элиты и государственных деятелей очень неплохие, даже по современным меркам: с обязательными лифтами, высокими (более 3 м) потолками, широкими подоконниками, раздельными санузлами, большими холлами, многочисленными подсобными помещениями, мусоропроводами на кухне, просторными лестничными клетками. Запланированы не только гостиные, спальни, но и кабинеты, детские, библиотеки и даже помещения для прислуги. Площадь комнат разная, но чаще всего от 15 до 25, а иногда и 30 кв.м. В рядовых же домах, часто не оборудованных лифтом и ванной, встречаются и классические трех- и четырехкомнатные квартиры с небольшими кухнями, и квартиры коридорного типа – общежития.
История панельной «хрущевки» берет начало в 1955 году, когда вышло постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР «Об устранении излишеств в проектировании и строительстве». Этот документ на долгие годы определил стиль советского домостроения и наши представления о домашнем уюте. К числу «излишеств» были отнесены не только сталинские арки, портики и башни, но также «недопустимо завышенные площади передних, коридоров и других вспомогательных помещений». Постановление предписывало к сентябрю 1956 года разработать типовые проекты, призванные резко удешевить строительство жилья - для того, чтобы к 1980-му году, «когда наступит коммунизм», каждая советская семья встретила его в своей квартире.
Архитектор, изобретатель, доктор технических наук Андрей Константинович Буров еще в 1948 году начал экспериментировать с крупными панелями. Именно он мечтал о сборке зданий из готовых блоков, о типовом проектировании и индустриальном строительстве, уверяя, что однообразная красота лучше разнообразного ур**. Однако реальность, увиденная во Франции, Бурова огорчила. Дома с квартирами-клетушками показались ему убогими, апогеем нищеты на базе высокой техники. Хрущев же был французским опытом восхищен и немедленно купил там технологическую линию для производства панелей.
В обиходе хрущевками называют панельные, блочные, кирпичные пятиэтажные дома постройки 1950-60-х годов. У таких домов есть ряд общих характеристик. В них нет лифта и мусоропровода. В них совсем миниатюрные кухни и прихожие. Между тем, все технические и потребительские свойства индустриальных домов первого поколения, к которым относятся пятиэтажки времен хрущевской оттепели, подробно расписаны в строительных нормативах 1957 года. И хоть в тогдашних нормах указывались минимальные характеристики жилья, реальные стандарты недалеко ушли от этого «минимума». Жилая площадь квартир - однокомнатная – 16 кв.м, двухкомнатная – 22 кв.м, трехкомнатная - 30 кв.м, четырехкомнатная – 40 кв.м, минимальная площадь кухни – 4,5 кв.м.
В качестве обязательных элементов каждой квартиры в правилах указывалась кладовая (либо встроенный шкаф), спальня (6 кв. м на одного человека, 8 кв.м – на двоих), общая комната (не меньше 14 кв.м). Нормативы только допускали устройство совмещенных санузлов, на самом деле «совмещение» стало повсеместной практикой. Наличие общей комнаты (которая может быть проходной, а иногда и с выходом на кухню) говорило о том, что на смену коммуналкам пришло посемейное заселение. «Минимализация» дала свои результаты: коммунальные квартиры в тот период не проектировались.
Строительство «хрущевок» продолжалось с 1959 по 1985 год. В Ленинграде строительство хрущёвок было прекращено в 70-х годах, им на смену пришли так называемые «дома-корабли». В России было построено около 290 млн. кв. м общей площади, что составляет порядка 10 процентов всего жилого фонда страны. «Хрущёвки» сносимых серий предназначались для временного решения жилищной проблемы и были рассчитаны на 25 лет.
В 1956-1965 годы в CCCP было построено больше 13 тысяч жилых домов, и почти все — пятиэтажки. Это позволило ежегодно вводить 110 млн. квадратных метров жилья. Была создана соответствующая производственная база и инфраструктура: домостроительные комбинаты, заводы ЖБИ и т. д.Первые домостроительные комбинаты были созданы в 1959 году в системе Главленинградстроя, в 1962 году организованы в Москве и в других городах. В частности, за период 1966-1970 годов в Ленинграде 942 тысячи человек получили жилую площадь, причем 809 тысяч вселились в новые дома и 133 тысяч получили площадь в старых домах.
Естественно, подобные государственные подходы к решению жилищной проблемы позволили значительно улучшить послевоенную демографическую ситуацию. Обеспеченность жильем с 9,2 кв.м в 1967 г. возросла до 16 кв.м к 1990 г. (В РСФСР - 16,4 кв.м общей площади на человека). К началу проведения реформ методами т.н. шоковой терапии в отдельных квартирах проживало 67,8% семей СССР, а 16,7% - имели индивидуальные дома.
країна яку ми втратили... досвід промислового будівництва житла
Советское правительство последовательно осуществляло специальные мероприятия, направленные на уменьшение рабочего дня и увеличение свободного времени. За 1955-1984 гг. средняя продолжительность рабочей недели рабочих промышленности СССР сократилась с 47,8 до 40,5 часов. 14 марта 1967 г. был принят Указ Президиума Верховного Совета СССР о переходе на 5-ти дневную рабочую неделю с двумя выходными днями. Только полностью свободных дней в СССР стало около 120 (включая праздничные дни), что составило 1/3 годового бюджета времени. Перевод на 5-дневную рабочую неделю имел огромное социальное значение, так как затрагивал интересы миллионов людей, вторгался в веками сложившийся уклад, привычки, образ жизни, режим работы и отдыха и т.п. Новый режим создавал лучшие условия для отдыха, снижал затраты времени на дорогу на работу и обратно.
После разрушения СССР (декабрь 1991 г.), начав либерализацию цен (1992 год), а затем приватизацию предприятий и жилья, правительство России в решении жилищной проблемы начало ориентироваться на жилищную модель западного типа. Стоило только отделить производство от создания условий жизни, передать коммунальные службы из состава предприятия специализированной организации, работающей на рыночных основаниях, как себестоимость жизненных благ возросла в сотни раз, растет число бездомных, спекуляция недвижимостью в условиях острого жилищного дефицита и др.
Стаття 47. Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Стаття 48. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
наскільки ефективною виявилась приватизація житла для країни? які цілі ставились і чого досягнуто приватизацією житлового фонду країни?
Чи потрібна приватна власність на квартири в Україні?
Адже державна власність на квартири, що існувала в УРСР була значно ефективнішою для забезпечення житлом громадян. Практика показує, що приватні квартири у будинках, що належать ЖЕКам викликають безліч конфліктів. Будинки не ремонтуються і погано обслуговуються. Тобто така форма неефективна. Можна повернути всі квартири, побудовані до 1991 року, у державну власність і вирішувати питання з обслуговуванням будинків централізовано. Зараз є багато людей, у яких у власності кілька квартир. При цьому є довжелезна квартирна черга молоді, що потребує житла і не має коштів щоб його придбати. Повернення житлового фонду, побудованого за УРСР у власність держави вирішить житлову проблему мільйонів молодих сімей, що вимушені наймати житло. Адже приватна власність на квартири і житло довела за 20 років свою неспроможність вирішити житлове питання і забезпечити житлом всіх громадян України.
Не зрозумів. Що значить повернути у державну власність все що побудовано до 1991 року і віддати молодим сім'ям. Це як? Виселити Іванова 60 років від роду і поселити Петрова 23 років... ЦЕ ЩО ЗА ***!?
Адже приватна власність на квартири і житло довела за 20 років свою неспроможність вирішити житлове питання і забезпечити житлом всіх громадян України.
За роки існування срср відсутність приватної власності на житло довело свою неспоможність вирішити житлове питання, забезпечити задоволення потреби у житлі всіх громадян з прийнятним дотриманням справедливості розподілу. Приватна власність у свою чергу досить швидко довела свою ефективність у вирішенні житлового питання та максимально справедливому розподілі житла.
Faceless написав:Приватна власність у свою чергу досить швидко довела свою ефективність у вирішенні житлового питання та максимально справедливому розподілі житла.
Ви вбачаєте справедливість у тому, що в одного 5-10 квартир, а в іншого нема жодної? Житлове питання вже вирішили, в чому полягає ефективність приватної власності? Приватна власність будує житло? Як приватна власність як юридична чи економічна категорія допомагає побудувати N млн квадратних метрів? не смішіть мої тапки... чому тоді так багато тем і дописувачів в розділі нерухомість? Чому так багато людей без "власного" житла?
tobias написав:Ви вбачаєте справедливість у тому, що в одного 5-10 квартир, а в іншого нема жодної?
Так. Кожному своє - так було написано на воротях Бухєнвальда
tobias написав:Житлове питання вже вирішили, в чому полягає ефективність приватної власності?
Ефективність - у ясності шляхів вирішення та відсутності будь-яких формальних перепон. Вирішення житлового питання - це процес, у будь-якому разі немає стану "вирішений" (якщо мова про ситуацію у країні загалом). Процес йде, питання вирішується.
tobias написав:Приватна власність будує житло?
"Власність" і "будує" різні речі. Власність сама по собі нічого будувати не може. Але приватна власність містить ряд стимулів для будівництва житла у оптимальних на момент обсягах. Як бачимо, все так і є - навіть незважаючи на кризу, будівництво ведеться, житло будується, купується/продається.
tobias написав:Як приватна власність як юридична чи економічна категорія допомагає побудувати N млн квадратних метрів?
А має допомагати? Дурня якась. Але якщо вести мову більш узагальнено - то саме приватна власність забезпечує доцільність і власне сам факт будівництва.
tobias написав:чому тоді так багато тем і дописувачів в розділі нерухомість?
Бо тема цікава і актуальна, що не ясно Потреба в житлі - одна з базових потреб людини, тож і втамування цієї потреби завше буде актуальним. Крім того, житло виступає і як інструмент заощаджень, як актив, що приносить дохід.
tobias написав:Чому так багато людей без "власного" житла?
tobias написав:Чому так багато людей без "власного" житла?
Не заробили. Це ж очевидно.
Фейслес, це ви як серпом по яй.цям)))
Люди хочуть відсидіти в конторі 8 годин, прийти додому, повечеряти з супермаркета, подивитись дурню по ТВ. І кожні 5-10 років купляти собі житло. Хоча б - раз у 20 років)))
А ви вказуєте на низьку ефективність їхньої праці)))
Faceless написав:Потреба в житлі - одна з базових потреб людини, тож і втамування цієї потреби завше буде актуальним.
tobias написав:Чому так багато людей без "власного" житла?
Не заробили. Це ж очевидно.
Базові потреби мають бути задоволені. Якщо базові потреби суспільства на задовольняються наявною економічної системою, то буде бада-бум в суспільстві або крах і зміна економічної системи. За олігархічної системи 80% людей не можуть задовольнити свої базові потреби. Тому люди, які кажуть "Не заробили." 80% суспільства з часом опиняються на узбіччі історії. Приклад 1648, 1917, 201Х років це показує.
Faceless написав:Але якщо вести мову більш узагальнено - то саме приватна власність забезпечує доцільність і власне сам факт будівництва.
В Україні приватна власність не захищена(слабко захищена) державою та її інститутами. Т.Монтян намагається докричатись до олігархів та влади, але марно. Поїзд іде в пункт призначення. Згадайте Януковича, Пшонку, Захарченка. Навіть президент та міністри не змогли захистити свою власність. На що можуть розраховувати бізнесмени, судді, чиновники, прості люди?
