Ну и наш традиционный воскресный алкоопрос. По состоянию на 12-00 граждане сообщили, что с утра успели хряпнуть горячительных напитков в такой пропорции:
Зебровка - 38.5%
«Медведевка» - 15,7%
Шоколадный ликер - 6,1%
«Veuve Clicquot» - 5,85%
«Сила и спирт» - 3,2%
Божоле - 3%
|
|
Додано: Нед 21 лип, 2019 13:50
Они с Соней с одинакового опроса сливают Институт социсследований SORA (Австрия) и центр "Социальный мониторинг"
Додано: Нед 21 лип, 2019 13:52
... голос-уй - не голос-уй, а все одно получиш...))...от мені скажіть: чому такий низький рейтинг у Славка?
- бо ж раніше всі казали, що був би Вакарчук, а не Зеленський - то всі б голосували за Вакарчука... - а тут воно он як.... ... чи то Славко своїм троленням Зе опустив свій рейтинг? - ну і ще мямлив..... - немав чіткої позиції?
Додано: Нед 21 лип, 2019 13:56
По идее он должен пройти 5-процентный барьер, его вотчина - Западная Украина, там идут на выборы в основном помолясь после обеда.
Додано: Нед 21 лип, 2019 14:07
Можно и давать ссылку на источник, чтобы каждый мог сам почитать, тем более что это интересно и модераторам (надеюсь), соотв. за это они ни удалять пост, ни банить не будут (почему-то в этом уверен). В данном случае это (Кошкина + Найем) -
Ну а тем, кто хочет смотреть "напрямую", здесь: - -
Додано: Нед 21 лип, 2019 14:17
Sonya Koshkina (official), [21.07.19 14:16]
Национальный экзит пол на 12:00 Слуга - 41.4 Опзж - 14.1 ЕС - 8.5 Батькивщина - 8.1 Голос - 5 (ура!) Смешко - 4.7 Оппоблок - 4.2 Также есть данные отдельно Кмиса и центра Разумкова Вот они Слуга - 40.6 и 42.2 Опзж - 14.4 и 13.8 ЕС - 9.4 и 7.7 Батькивщина - 8.2 и 8.0 Голос - 5.2 и 4.7 Смешко - 4.8 и 4.5 Оппоблок - 4.1 и 4.4
Додано: Нед 21 лип, 2019 14:23
Re: Політичні дискусіїПоки панство з надією чекає результату, то пропоную почитати:
Юрій Макаров Чи допоможе Рада танцюристові? Попри жорстку передвиборчу кампанію, попри напруження на фронті й у відносинах з агресором, загальний настрій в Україні радше розслаблений і оптимістичний. 60% громадян вірять в успіх реформ (?) і пов’язують його з постаттю нового глави держави (дані «Демініціатив» та Центру Разумкова — не того, іншого). Водночас знайомий психотерапевт розповідає, що кількість скарг на депресію збільшилася вдвічі. Ті, кого ми звикли сприймати як активну частину суспільства, у розпачі. Умовні «двадцять п’ять відсотків» підозрюють, що певні безперечні напрацювання попередніх років у розбудові інституцій демонтуються найближчим часом, питання лише у швидкості та формах. Зеленський перебуває в кріслі № 1 уже два місяці, а розуміння його подальшого курсу як не було, так і немає. За 60 днів він устиг зайнятися київськими трамваями, бориспільською лікарнею та одеською митницею, тобто тим самим «мікроменеджментом», який може підтримати у виборця очікування чарівника Голобородька, що бореться з ненависною «системою», але не дає зрозуміти пріоритети й цінності команди. Що стосується команди як такої, то її теж немає: хаотичні звільнення одних і призначення інших функціонерів позбавлені не те що системи, а навіть натяку на певну лінію. «Нові обличчя» на посадах, у партійних списках та в округах подекуди виявляються до болю знайомими. На міжнародному напрямі жодної довіри до попередньої команди, яка, що не кажіть, була цілком успішною, а натомість робляться спроби винайти велосипед (перепрошую за мимовільний натяк) з очікуваними наслідками. Плюс, звісно, погані манери, але вони цілком укладаються в стилістику «свого пацана» — єдине, що можна визначити як сталий вектор нової епохи постбідності. Тобто стратегія шостого президента наразі не політична, а естетична. Чимало оптимістів заспокоює себе тим, що справжня політика почнеться, коли гарант матиме підтримку Ради у вигляді якщо не абсолютної більшості, то хоча б найвпливовішої фракції. Це звучить як відмазка з відомої байки про танцюриста з його портативними перешкодами. Може змінитися градус, але ніяк не напрямок. Зробімо над собою зусилля й уявімо себе на місці першої особи. Він за кермом незбагненного механізму — чи то АН, чи то важкий танк, чи то самоскид, так одразу не зрозуміти. Тут, з одного боку, драйв, хлопчаче захоплення: «Я зміг! Я можу!». А з другого — невимовний жах, мандраж від можливих наслідків і, головне, побоювання зганьбитися на очах у світу, стати смішним — цілком природний наслідок напівсвідомого, але чіткого розуміння, що драйвер явно не на своєму місці. А навколо всі вороги. Немає сумніву, що цю фобію вправно підтримує найближче оточення. Я просто переконаний, що недавнє посилення заходів безпеки довкола Офісу президента — це вияв психологічної маніпуляції, спроба з боку почту взяти шефа під контроль. Те, що Зеленський на початках наговорив і наробив дурниць, не сюрприз і навіть не інформаційний привід. Ніякий він не агент Путіна й навіть не маріонетка Коломойського. Він актор, якого доля сподобила грати «Месію 2.0» і який щосили намагається вжитися у створений ним самим образ. Я тут якось подивився один епізод британського серіалу про комісара Меґре, де головну роль довірили знаменитому комікові Ровену Аткінсону. Не знаю, на що розраховували продюсери, але містер Бін випинає з кожного кадру, хоча актор щосили супить брови й намагається тримати poker face. Смішно й незручно. Щойно наш містер Бін обросте як слід кадровою інфраструктурою, він заховається в кокон, турботливо забезпечений найближчим оточенням, звідки випірнатиме періодично для того, щоб насупити брови й закликати за все хороше проти всього поганого. Така схема, хоч як сумно, цілком робоча, проте з погляду керованості та надійності вона ніяк не годиться для країни в стані війни. Ми отримаємо офіс «рєшал» замість офісу реформаторів і симулянта замість лідера. Бачили очі…
Додано: Нед 21 лип, 2019 14:43
"Те, кого нет" своей позиции не скрывают 
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 0 гостей
Модератор: Модератор |
|
