Політичні дискусії архів

Нота Бене на полях ...
Взагалі-то закон як поняття - дуже історична категорія . Всі це знають , але роблять вигляд , що тут і зараз це не так . Але - хто виграв - того і закон , історію переписують переможці завжди , будь-які революції - протизаконні , про сепаратизм - взагалі можна і не згадувати - але по цьому якраз і видно найкраще підхід - скрізь і всюди .
В загальному - що таке зараз закон - це правила і вимоги, встановлені панівним класом для утримання під контролем населення, які здійснюються завдяки монополії держави на застосування насильства і примусу . Але оскільки всі ми живемо в таких умовах - більше чи менше - то звикаємо думати в категоріях "правильності" та "природності" закону в житті суспільства . Причому насильницькі функції держави вважаємо такими , які підтримують статус кво - незважаючи на реальну та явну несправедливіть такого . Мовляв - альтернатива - це хаос і біда ...
А тому - всіх критиків будь-якої діючої влади треба по закону "заткнути" - влада краще за вас знає - як повинно бути !

Слово сепаратизм в самом общем понятном смысле означает действия направленные на отделение части от целого.

Поэтому война в Чечне - типичнейший пример подавления сепаратизма по отношению к государству РФ. Война в ОРДЛО - типичнейший пример подавления сепаратизма по отношению к государству Украина. Борьба каталонцев - типичнейший пример сепаратизма, Косово - типичный пример сепаратизма по отношению к государству Сербия, какое бы ни плохое было то государство на тот момент.

Для особо чувствительных к термину сепаратизм, можно в само пропагандистских целях использовать замены:
- если ты думаешь, что сепаратизм хороший - смело заменяй на термин - борьба за национальное самоопределение
- если ты думаешь, что сепаратизм плохой - используй термин - проклятые сепаратисты или война против целостности какого-то государства.

По аналогии, давно в массах используют -
бунт - это проигравшее восстание
революция - это победившее восстание

или разведчик - это хороший парень, шпион - это плохой парень

ЛДНР не сепаратисты, а коллаборанты.

ЛДНР не сепаратисты, а коллаборанты.

Ответ неправильный.
Коллаборанты могут быть в Крыму где Россия признала свою оккупацию, а от Донбасса она отказывается как своей территории

ЛДНР не сепаратисты, а коллаборанты

а активисты зовут их сепарами

[4]

ЛДНР не сепаратисты, а коллаборанты.

Одно совсем не отменяет другое.

Коллаборанты могут быть в Крыму где Россия признала свою оккупацию, а от Донбасса она отказывается как своей территории

Звісно - відмовляється, навіть контроль над кордоном повернула Україні.
Їх там нет, є тільки війська і зброя.

Создается впечатление, что в кабинет президента, наконец то провели интернет и установили world of tanks.

Ну чисто как дончане и луганчане! И внешняя поддержка тоже была. Кейсы практически один в один.

Московський троль не бачить різниці між Чечнею і ДНР/ЛНР?
Ок. Я наведу порівняння:
1. Агресія на Донбасі була ініційована ззовні. Почалось в Криму - пряма військова операція РФ. Продовжилось на Донбасі. Головний ініціатор Гіркін - громадянин РФ. В керівництві ЛНР/ДНР - купа громадян РФ.
2. Чечня майже не мала тяжкого озброєння. А ЛНР/ДНР має навіть Буки(з РФ!)!
3. Чечня вела партизансько/терористичну війну, зрозуміло чому - сили дуже не рівні. А ось маленькі ДНР/ЛНР ведуть відкриту РІВНУ війну зі всією Україною! Маючи в десятки разів менші ресурси.
І інше, лінь писати.
А так да, кейсы практически один в один.

Слово сепаратизм в самом общем понятном смысле означает действия направленные на отделение части от целого.

Поэтому война в Чечне - типичнейший пример подавления сепаратизма по отношению к государству РФ. Война в ОРДЛО - типичнейший пример подавления сепаратизма по отношению к государству Украина. Борьба каталонцев - типичнейший пример сепаратизма, Косово - типичный пример сепаратизма по отношению к государству Сербия, какое бы ни плохое было то государство на тот момент.

Для особо чувствительных к термину сепаратизм, можно в само пропагандистских целях использовать замены:
- если ты думаешь, что сепаратизм хороший - смело заменяй на термин - борьба за национальное самоопределение
- если ты думаешь, что сепаратизм плохой - используй термин - проклятые сепаратисты или война против целостности какого-то государства.

По аналогии, давно в массах используют -
бунт - это проигравшее восстание
революция - это победившее восстание

или разведчик - это хороший парень, шпион - это плохой парень

В мене трохи інша думка. Ви проводите паралелі між Республікою Ічкерія в кордонах з чеченським народом, цілком самостйне Державне утворення. А от, як можна порівнювати з ДНР/ЛНР? Чи були вони Республіками, чи народ є такий окремий, донбаський, не чув, або кордони визначені? Ні, це відірваний шмат від України і не є цілим, тому сепаратизм і право на незалежність не потрібно плутати.

[2]

Нота Бене на полях ...
Взагалі-то закон як поняття - дуже історична категорія . Всі це знають , але роблять вигляд , що тут і зараз це не так . Але - хто виграв - того і закон , історію переписують переможці завжди , будь-які революції - протизаконні , про сепаратизм - взагалі можна і не згадувати - але по цьому якраз і видно найкраще підхід - скрізь і всюди .
В загальному - що таке зараз закон - це правила і вимоги, встановлені панівним класом для утримання під контролем населення, які здійснюються завдяки монополії держави на застосування насильства і примусу . Але оскільки всі ми живемо в таких умовах - більше чи менше - то звикаємо думати в категоріях "правильності" та "природності" закону в житті суспільства . Причому насильницькі функції держави вважаємо такими , які підтримують статус кво - незважаючи на реальну та явну несправедливіть такого . Мовляв - альтернатива - це хаос і біда ...
А тому - всіх критиків будь-якої діючої влади треба по закону "заткнути" - влада краще за вас знає - як повинно бути !

Всё верно.
Государство, в первую очередь, аппарат насилия в интересах господствующих классов. И законы не "от бога".
Но следует отметить, что законы меняются в зависимости от текущей ситуации. И меняет их государство. Иногда самостоятельно, иногда под давлением снизу.
Если государство этого не делает, не обращает внимание на требования общества, не стравливает пар, изменяя законы и порядки, то в конце концов крышку срывает. Результат - Майдан, революция, т.е. насильственное изменение порядка.
Думаю, всё же мирное решение лучше. И оно почти всегда возможно. Кроме совсем уж крайних ситуаций, когда нужны действительно революционные (коренные) изменения, на кот. власть пойти не может.

[2]

Нота Бене на полях ...
Взагалі-то закон як поняття - дуже історична категорія . Всі це знають , але роблять вигляд , що тут і зараз це не так . Але - хто виграв - того і закон , історію переписують переможці завжди , будь-які революції - протизаконні , про сепаратизм - взагалі можна і не згадувати - але по цьому якраз і видно найкраще підхід - скрізь і всюди .
В загальному - що таке зараз закон - це правила і вимоги, встановлені панівним класом для утримання під контролем населення, які здійснюються завдяки монополії держави на застосування насильства і примусу . Але оскільки всі ми живемо в таких умовах - більше чи менше - то звикаємо думати в категоріях "правильності" та "природності" закону в житті суспільства . Причому насильницькі функції держави вважаємо такими , які підтримують статус кво - незважаючи на реальну та явну несправедливіть такого . Мовляв - альтернатива - це хаос і біда ...
А тому - всіх критиків будь-якої діючої влади треба по закону "заткнути" - влада краще за вас знає - як повинно бути !

Так і є. Допоки є влада кесарів, як найменше зло і не настало Царство Боже , як Царство справжньої істини, де не потрібно буде ні законів, ні примусу, а пануватиме один закон - Любові, тто ми вимушені коритися кесарю, принаймні в зовнішньому прояві свого життя. Тому дуже важливо, що є в серці кесаря? Чим він керується? Які в нього думки, переконання? В що він вірить? Яка якість еліти? Але зовнішня покора кесарю не означає внутрішню покору. Людина внутрішньо, духовно, може вести цілком автономний спосіб життя і оцінювати діяльність кесаря згідно своїх, власних переконань. Якщо діяльність кесаря викликає несприйняття критичної кількості таких автономних світів, то кесар перестає бути помазанником Божим, втрачає свою легітимність. І тоді наступають зміни - бунти, революції, повстання, війни...Як завгодно можна назвати. Але суті то не міняє. Відбувається зміна існуючого порядку. Так чи інакше Бог будь яке зло, що творить людина, перетворює на добро. І Божий замисел, людина не взмозі осягнути розумом.