Купуємо для себе, а не в ОРЕНДУ, закордонну нерухомість

Пану flyman - "п'ять балів"!

Крім того, просто чудова відповідь на питання: чому при всіх рівних умовах якщо і варто було купувати квартиру - то на березі Середземного моря!
Я, пропрацювавши досить вдало в Польщі приблизно 6 років (і заробивши свій перший капітал) це зрозумів, і не купив нічого в Битомі під Катовицями, які дуже люблю, ні в Кракуві Подгорже, ні в Бєльсько-Б"яла (чудове місто), ні в Любліні, які знаю як свої 5 пальців, і в які приіздив у справах "вечірньою конячкою" прямо з Парижа (йшов прямий автобус "Париж-Люблін" - треба було бачити водія того автобуса: метелик, біла сорочка, рукавички на руках - просто маркіз), ні у Віслі (гірськолижний центр, саме там, у Віслі, мене вперше поставили на гірські лижі) майже на кордоні із Чехією.
А всі ті варіянти там розглядав ретельно.
До речі, в Sosnowiec и в Dąbrowa Górnicza бував пару разів - хороші місця тільки для карантину. В Dąbrowa Górnicza пам"ятаю купив собі бардзо вигОдно кожану куртку - поносив пару-трійку років і продав одному прорабу - він себе відчував у ній начальником. Хі-хі.
Правда, носа занадто високо задрав і в маршрутці йому порізали її і витягли гаманець.

Класна ділова гра получилася.
Пан flyman - респект і уважуха.
Всім раджу кожен абзац прочитати по 2 рази.
І про мову теж. Я вже 2 роки не був у Польщі - забуваю, а говорив досить легко.
Особливо здивував раз поляка, застосувавши випадково у реченні слово "дИха".

Висновок по покупку на березі Середземного моря, в такій мірі доречний, як натягнута сова на глобус.

Так само можна сказати просто чудова відповідь на питання: чому при всіх рівних умовах якщо і варто було купувати квартиру - то "в Ромодані чи Березані або Яготині якщо не Конотопі"!

Ви маєте право порівнювати Яготин та Конотоп.
Це правда.
Радомишль з Коростенем. Ромодан та Березань.

А ми порівнюємо те, що порівнюємо.
Просто у нас гілка така...

Итоги марта

Один из форумчан на днях на этой ветке написал интересную фразу такого смысла: "Какая разница, где пережить карантин?".
Попробуем развить.


1. Квартплата - 100 лир или 100/6,60=15,15$ (банк всегда покупает валюту при обмене мною в интернет-банкинге на 0,02 лиры дешевле мирового рынка и продает её на 0,02 лиры дороже курса мирового рынка).
2. Электроэнергия 76 лир или 76/6,60=11,5$ (частично в марте горячая вода из бойлера, частично - от солнечного коллектора, в зависимости от погоды).
3. Вода и ее отвод: 30 лир или 30/6,60=4,55$

Итого коммунальные платежи: 15,15+11,5+4,55=31,2$.

Другие расходы:
- интернет - 105 лир или 15,9$.
- мобильная связь (2 смартфона) 45х2=90 лир или 13,65$.

Обстановка вокруг: в 9-00 вывод собаки погулять - встретил ТОЛЬКО трех человек и все - выгул собак. Других людей не видел.

В магазинах (вчера заходил) - 2-3 человека, в продаже всё есть, приятная неожиданность: подешевели куры на 1 лиру (4 гривны за 1 кг). Не покупал - у меня есть.
Из приятных бонусов:
- шампанское - 45 лир или 45/6,60=6,82$. Купил 2 бутылки - одну выпили вечером с женой по случаю удачного финансового дня.
- виски, джин, ром - бутылка 0,7 л цена от 129 до 149 лир или 19,5-22,5$ (не покупал - у меня есть запасы).
- сигареты 15 лир пачка или 2,27$.

Стройки:
- ведутся работы на комплексе Casa Grande (на карте ниже - номер 3 - комплекс из 12-ти 5-ти этажных корпусов - всего на 150 квартир). На сегодня самый шикарный объект. Из половины квартир - вид на горы и апельсиновый сад. Изменение цен на квартиры: начало продаж - осень 2019 - цена 60 000 евро за квартиру в 60 квадратов - на сегодня - кажется - не узнавал последних цифр - 76 000 евро.
- ведутся работы несколько дальше от моря на новом 6-ти этажном одноподъездном доме - уже закончен первый этаж - в очень интересном месте - перед домом слева ухоженный парк с детской площадкой, прямо - пустырь, где я выгуливаю собаку (по перспективному плану - парк и никакой застройки), справа - "общественный" сад с вольным доступом до апельсиновых и гранатовых деревьев. На схеме - объект номер 4).

- приятная неожиданность - на первом этаже комплекса Casa Verde (170 м от моего дома - сдан летом 2019, последняя квартира "2+1" была продана за 77 000 евро) - на первом этаже сегодня открывается аптека. В наше трудное время - реально приятный бонус.
- интересно работает Муниципалитет: с утра по всем улицам ездит большой грузовик типа КАМАЗ и экскаватор с ковшом: если где на улице увидят ветки от обрезанных по весне деревьев или кустарников - сразу забирают.

По трассе "Анталия-Кемер" (показана желтым цветом) редкие авто и те только грузовые. Солнечно, голубое небо.
Сообщение Посольства Украины в Турции:
«Станом на 29 березня з Туреччини в Україну повернулося 2 588 наших співвітчизників. За весь час проведення евакуаційних заходів авіакомпанія SkyUp здійснила понад 10 спеціальних комерційних рейсів з Туреччини. Також відбулося 2 рейси поромом Карасу-Чорноморськ, який повернув українців додому».
Из моего круга общения на сегодня:
- возвратились/хотеливозвратиться в Украину - 0 (ноль).
- "застряли" в Украине (студентка на сессии, попала в засаду - отменен Госэкзамен) - 1 (один).

Для форумчан: скорее всего вы в ближайшее время забудете, что такое "турецкие помидоры", "турецкие огурцы", "турецкие апельсины", "турецкие лимоны" и так далее.
Крайне тяжелая обстановка сложилась для наших дальнобойщиков на Болгарско-Турецкой границе.
Вот сообщение Посольства Украины в Болгарии:
"Рішення Уряду Болгарії про створення паркувального майданчику «Узунджово» в Хасковській області загалом на 3 тисячі місць, під охороною поліції та армії, стало вимушеним кроком реагування на одностороннє рішення Туреччини та створення мінімально необхідних умов для перебування водіїв. Посольство України в Республіці Болгарія свідоме, що ці умови є далекими від бажаних чи ідеальних, водночас в критичній ситуації це оптимальне рішення болгарського уряду мало на меті прибрати з узбічь автобанів десятикілометрові колони вантажівок.
На майданчику «Узунджево» облаштовано пункти продажу продуктів харчування та санітарні вузли."
Обратите внимание, как мир поменялся: кварты Гугл на сегодня показывают легкую и простую автодорогу от Узунджово до Эдирне, по которой я проехал 31 августа 2019, вот так:

Думаю, що за місяць карантину в Турції, пан акурт буде не на тільки говорити до свого пса, а і його пес буде розмовляти з ним про філософію життя на березі Середземного моря.

Думаю, що за місяць карантину в Турції, пан акурт буде не на тільки говорити до свого пса, а і його пес буде розмовляти з ним про філософію життя на березі Середземного моря.

В даний час, краще карантин проводити в Україні, чи в Туреччині?

Думаю, що за місяць карантину в Турції, пан акурт буде не на тільки говорити до свого пса, а і його пес буде розмовляти з ним про філософію життя на березі Середземного моря.

В даний час, краще карантин проводити в Україні, чи в Туреччині?

в себе в вдома, тобто:
якщо твій рідний дім в Туреччині, а сам ти турок, то в Туреччині.

І у 2017 я вирішив всі свої справи в Польщі і вернувся вна Україну, так як тут за час відстутності набралося справ для вирішення тут, і зійшлися зірки, щоб це зробити.

І ще одне, я ще не визначився, де буду на пенсії, Україні, в Польщі, Німеччині, Болгарії, Ісландії чи ще де. Можу сказати, що на переглядах оренди кавалірок бачив приходили люди похилого віку. Так що не обов"язково купувати, можна орендувати і жити. Там інший ринок, не такий як в Києві. Більш "стабільненько", в тому плані, що не відчувається кідалова. Люди більш приязні, а ти по звичці чекає, що тебе десь мають намахати. Спочатку не звично, але з часом звикаєш і розслабляєшся.
З іншого боку, якось "нема драйву".
Вна неньці ти постійно в тонусі, до девал, то ревал, то Майдан, то АТО, то соросята, то корона.
Але в 2015 дійсно був такий масовий психоз, що поїхавши до Польщі відчував як на курорті.

Віділив, імхо, важливу відмінність дописувачів, які пишуть з України чи з закордону.

Закордоном, насправді, розлабляєшся і дійсно тебе ніхто не намахує. З часом твої дописи стають все добріше.
В той час, дописувачі з України постійно в "стрессі", в очікуванні, що їх хтось намахає, але є драйв.

Ось це і приводить до конфлікту "поколіннь" але кожному своє...

І у 2017 я вирішив всі свої справи в Польщі і вернувся вна Україну, так як тут за час відстутності набралося справ для вирішення тут, і зійшлися зірки, щоб це зробити.

І ще одне, я ще не визначився, де буду на пенсії, Україні, в Польщі, Німеччині, Болгарії, Ісландії чи ще де. Можу сказати, що на переглядах оренди кавалірок бачив приходили люди похилого віку. Так що не обов"язково купувати, можна орендувати і жити. Там інший ринок, не такий як в Києві. Більш "стабільненько", в тому плані, що не відчувається кідалова. Люди більш приязні, а ти по звичці чекає, що тебе десь мають намахати. Спочатку не звично, але з часом звикаєш і розслабляєшся.
З іншого боку, якось "нема драйву".
Вна неньці ти постійно в тонусі, до девал, то ревал, то Майдан, то АТО, то соросята, то корона.
Але в 2015 дійсно був такий масовий психоз, що поїхавши до Польщі відчував як на курорті.

Віділив, імхо, важливу відмінність дописувачів, які пишуть з України чи з закордону.

Закордоном, насправді, розлабляєшся і дійсно тебе ніхто не намахує. З часом твої дописи стають все добріше.
В той час, дописувачі з України постійно в "стрессі", в очікуванні, що їх хтось намахає, але є драйв.

Ось це і приводить до конфлікту "поколіннь" але кожному своє...

Думаю, що за місяць карантину в Турції, пан акурт буде не на тільки говорити до свого пса, а і його пес буде розмовляти з ним про філософію життя на березі Середземного моря.

Не втрачайте імідж "нормальної" людини, який ви отримали в останні 2 доби, завдячуючи мені.
А взагалі я реально щаслива людина - багато людей за мене хвилюються.
Приємно!

Реально класні слова:

Віділив, імхо, важливу відмінність дописувачів, які пишуть з України чи з закордону.
Закордоном, насправді, розлабляєшся і дійсно тебе ніхто не намахує. З часом твої дописи стають все добріше.
В той час, дописувачі з України постійно в "стрессі", в очікуванні, що їх хтось намахає, але є драйв.
Ось це і приводить до конфлікту "поколіннь" але кожному своє...

Дивіться: тут в Туреччині українець про українця піклується - і словом, і ділом.
Найбільш важливо, що саме в Анталії працюють та товаришують одне з одним не тільки члени української діаспори, а й співробітники Консульства України.
На днях створено групу взаємодопомоги українських громад всієї Туреччини.

Займаються і освітою дітей, і підтримкою.
Навіть такі дрібнички: закуповують самі корм для собак і подгодовують на вулиці.

А подивіться, як діють пани в Україні: то їм труси akurt'а не подобалися, то вже і пес жити "на синій лінії метро Києва" заважає.