ну повысили ставку. что дальше ? она вообще сейчас реально на что-то влияет ? доходность депозитов живет своей жизнью, доходность облигаций - своей, инфляция - своей (на нее скорее влияют стоимость энергоносителей, плюс импорт долларовой инфляции из мира; на что повлиять мы не можем). Смысл этих телодвижений нбу в нынешней ситуации ?
zРадио написав: но выпуск и занятость - растут, что позволяет больше инвестировать, больше экспортировать, меньше импортировать. Покупательская способность турок при этом не падает, потому что вместе с долларовым эквивалентом стоимости труда сдулся пузырь и долларовых цен внутреннего рынка
Я трохи знайомий з ситуацією в Турціі, там дуже важко працюють і мало отримують, особливо в сільскій місцевості, досить багато людей до скону пасуть овечок і ліплять глечики за копійки та зовсім не мають пенсійного забезпечення. Багато в нас таких людей? Так що не треба цих порівнянь. Там центробанк заграється в небезпечні ігри, я вважаю не треба нагрівати економіку, ми це проходили в 2008-му, більше не треба. Також не треба нас порювнювати з Туреччиною, бо це Азія, не треба нас тягти ні в чудову султанщину, ні до тайожного союзу, у нас Європейський шлях, краще у нас буде погано як Греціі, ніж дуже добре як в Туреччині чи Арменії. Щоб там не малювала офіційна пропаганда по економіці, а Азія і відрізняється тим, що може намалювати що завгодно, а рівень пересічного турка на 100% гірше ніж у звичайного українця. Ми поступово розвиваємось, я наприклад відчуваю це, вся родина моя відчуває, всі задоволені, один ви тут бігаєте і чомусь завжди зрадофілією займаєтесь, так що ми якось розберемось без зовнішнього втручання, у нас свій шлях і мешканців України він влаштовує.
Четверг, несмотря на опасения дальнейшего роста валютных котировок (в том числе и Finance.ua) — прошел позитивно для гривны. За день доллар подешевел на 7 копеек — с 26,745/26,765 до 26,675/26,695 гривен, а евро — с 31,60/31,63 до 31,52/31,54 гривен. Причем, Нацбанк дважды выходил на рынок, чтобы не дать котировкам просесть еще больше.
Утром на очень небольшой промежуток времени котировки доллара подросли со стартовых 26,745/26,765 до 26,755/26,775 гривен за счет ситуативного превышения спроса над предложением. Но уже ближе к 12:00 ситуация кардинально изменилась.
Продавцов стало гораздо больше, чем покупателей и курс пошел вниз. НБУ вышел на торги в первый раз и достаточно быстро купил «дежурные» $ 5 млн по цене не выше 26,705 гривен. И в 12 часов котировки остановились на отметке 26,715/26,735 гривен за доллар, но после ухода Нацбанка предложение опять стало превышать спрос. Итог — 26,71/26,73 гривен за доллар к обеду.
При этом, регулятор еще до 13 часов вышел во второй раз с ценником выкупа по 26,68 гривен, что на этот момент было ниже рынка. Это не давало курсу особо проседать ниже этого значения, хотя на первом этапе Нацбанку никто ничего не продавал — были покупатели, которые платили больше. Они стали это делать чуть позднее, когда покупателей на рынке уже почти не осталось, а вот продавцов еще хватало. В 14:00 стало известно, что НБУ поднял учетную ставку до 8,5% годовых и поменяет денежно-кредитную политику в части рефинансирования и процентных свопов для борьбы с инфляционными процессами. Участники торгов начали корректировать свои действия с учетом этой информации.
В итоге, до 15 часов котировки доллара даже кратковременно чуть подросли до 26,725/26,745 гривен, но затем курс начал быстро проседать. К 16 часам доллар упал до 26,675/26,695 гривен и на этой отметке уже оставался до самого конца сессии.
Главные события 9 сентября на валютном рынке:
Доллар подешевел на 7 копеек — с утренних 26,745/26,765 гривен до 26,675/26,695 гривен к концу сессии.
Нацбанк дважды выходил на межбанк с покупкой доллара. В первый раз купил стандартные $ 5 млн по цене не выше 26,705 гривен и быстро ушел. Во второй раз простоял уже до самого конца активной фазы торгов с покупкой по 26,68 гривен.
Справочный курс НБУ на 12:00 сегодня находился на отметке 26,7469 гривен за доллар, а официальный курс на 10 сентября 2021 года установлен на уровне 26,7264 гривен за доллар.
Realist написав:Про інфляцію ви праві. Але чомусь не жалієтесь на ФРС та ЄЦБ, а винуватите тільки наш НБУ. Якось не комільфо. Я теж дуже злий через низьку дохідність банківських депозитів та високу інфляцію яка з'їдає заощадження. Ми обговорюємо це тут на форумі вже більше як пів року. Але оскільки розумію чому так відбувається та не маю пропозицій як цьому зарадити, то не скиглю.
ФРС решил, что у него "таргет" - "занятость". 1. Печатаем деньги (прикрываясь чем угодно - ковид подходит) 2. Инфляция съедает накопления 3. Пипл не может выйти на пенсию, т.к. выплат уже не хватает (и с такой инфляцией не будет хватать) 4. Пипл вынужден работать до смерти 5. PROFIT!!!!!
6. п 4. збільшує безробіття, п.1 в опі. Друкуєм ще білььше! парадокс! (нагадало: жуки поїли картоплю, так засадим все картоплею щоб той жук подавився)
somilitark написав:То треба облікову ставку зробити 30% і мати мінус 20% ВВП за рік, повний звіздець і ще пару мільйонів на заробітках?
Вы утрируете, заигрывая с читателями, но даже попытка высмеять ошибочную, по вашему мнению, денежно-кредитную политику, оказывается неудачной, если учесть опыт других стран.
Учетная ставка центрального банка Турции сегодня - 19%. За 2020-й - выросла с 11% до 17%. О динамике курса лиры к доллару и говорить лишне - вы сами знаете. Но все это никак не помешало их экономике прибавить 1,8% в 2020-м в условиях падения мирового ВВП на 4,9%, а украинского - на 4%. Результатам Турции в 2021-м мы тоже можем лишь завидовать - рост за первое полугодие на 9% против нашего 1,2%.
Долларовый номинал их экономики падает, но выпуск и занятость - растут, что позволяет больше инвестировать, больше экспортировать, меньше импортировать. Покупательская способность турок при этом не падает, потому что вместе с долларовым эквивалентом стоимости труда сдулся пузырь и долларовых цен внутреннего рынка
ну так, спочатку девальвати ліру, потім піднімати ставку... вау ефект росту
тоді вна Україні кидаєм гривню до ПА40, піднімаєм ставку, і дивимся на ріст ВВП... це заслуговує на шнобелівку
flyman написав:ну так, спочатку девальвати ліру, потім піднімати ставку... вау ефект росту
тоді вна Україні кидаєм гривню до ПА40, піднімаєм ставку, і дивимся на ріст ВВП... це заслуговує на шнобелівку
Рост ВВП оценивается в постоянных ценах. Что ты насчитаешь на высокой инфляции? Аж ничего. Для роста ВВП должен расти выпуск (что и происходит у турок, несмотря на ДКП). Ну и девальвировать гривну нужно не до 40, а курса паритета внешней торговли
Alex2007 написав:ну повысили ставку. что дальше ? она вообще сейчас реально на что-то влияет ?
она влияет на то где банки и минфин берут деньги, со станка или с рынка. 8,5% ставка нерыночная, деньги будут продолжать брать со станка, толку с неё ноль. Щедрость нацбанка закончится кратным девалом но не в 21м. скорее осенью 22го.
Ukrainian Hryvnia prediction future The Ukrainian Hryvnia is expected to trade at 26.96 by the end of this quarter and at 27.27 in 12 months. TTF gas prices Should peak in December or January About gas situation in Europe right now. - Russia (Gazprom) squeezes the Europeans to make sure they cut Ukraine out of the gas trade, so the Europeans will have no reason to scream next time Russia attacks Ukraine again. And the Germans are happy to give Russia such monopoly power. There is an easy solution though: force Russia in exchange for accepting Nord Stream 2 to allow Turkmenistan to export gas via Ukraine. Kills 2 birds with 1 stone: increases energy independence and competition in Europe and keeps Ukraine out of Russia’s claws.
I hope everyone likes my English version. P.S. I can add some useful info about Ukraine finance from WSJ or Financial Times if they appear.
Востаннє редагувалось Delta7 в Чет 09 вер, 2021 19:38, всього редагувалось 1 раз.
9/9/21 The European Central Bank said it would slightly scale back its massive bond-buying program amid robust economic growth and inflation in the eurozone, turning the corner on its stimulus despite a resurgence in Covid-19 cases globally and signs of slowdowns in China and the U.S. that have prompted caution from the Federal Reserve. In a statement, the ECB said it would conduct purchases under its €1.85 trillion emergency bond-buying program, equivalent to $2.2 trillion, at a “moderately lower pace” in future than it has over the past six months. The ECB had decided in March to conduct purchases at a “significantly higher pace” amid worsening financial-market conditions. Analysts said the ECB would likely buy around €60 billion to €70 billion of eurozone debt a month through the end of the year, down from around €80 billion a month at present—still enough to soak up eurozone governments’ expected bond issuance for the rest of the year. Fed to start tapering, or reducing, its $120 billion in monthly bond purchases at its next policy meeting on Sept. 21-22. Inflation in the 19-nation eurozone rose to 3% in August, the highest level in almost a decade and above the ECB’s target of 2%. Analysts expect inflation to rise higher over the coming months before falling back next year, driven by energy prices and supply shortages.