У порівнянні з цінами минулого року хліб із борошна вищого сорту подорожчав на 21,7% до 31,57 грн/кг.
Хліб із борошна I сорту – на 22,1%, (до 25,18 грн/кг). Житній хліб і житньо-пшеничний – на 22,2% (до 26,05 грн/кг). Батон – на 20,7 (до 17,10 грн за 0,5 кг).
Подорожчали й макаронні вироби з м'яких сортів пшениці – за рік вони додали в ціні 21,5% (до 22,3 грн/кг).
"Подорожчання хліба й хлібобулочних виробів пов'язане зі зростанням цін на цукор і рослинну олію на 50% та пшеницю на 27-29%", – говорить Балян.
За її словами, оптимістично до кінця року можливе зростання цін ще на 10%. А ось з 2022 року хліб дорожчатиме на 1-1,5% щомісяця. "Головна причина – величезний стрибок цін на газ для підприємств. Пекарні на межі виживання. Ціни на газ для них зросли в сім разів", – говорить віце-президент НААН.
При цьому у Всеукраїнській асоціації пекарів уже попередили, що найближчим часом якість хліба в Україні може погіршиться, бо його будуть випікати з борошна зі зниженими хлібопекарськими якостями. Головна причина – дефіцит зерна для виробництва якісного борошна. Через різке підвищення цін на пшеницю на світовому ринку її масовий експорт набирає обертів. Вивозиться в основному продовольче зерно першого й другого класів, тоді як в Україні залишається фураж – раніше він використовувався для корму худоби, а тепер із нього доведеться молоти борошно.
Експорт зернових і зернобобових культур з України вже перевалив за позначку 26,08 млн т, що на 3,78 млн т більше, ніж за аналогічний період минулого року. Станом на 2 грудня ціна пшениці другого класу в Україні досягла позначки 9730 грн/т (проти ціни в жовтні 2020 року 7499 грн/т, а у 2019 році – 4635 грн/т). Частина пшениці в собівартості борошна становить 70-80%.
Житниці Європи при власному рекордному врожаї доводиться імпортувати борошно. При тому що експорт українського пшеничного борошна у 2020/2021-му МР значно знизився, імпорт продукту в країну досяг рекордних значень. У період з липня по лютий в Україну було ввезено 12,9 тис. т борошна, що в 5,3 раза перевищує аналогічний показник попереднього сезону (2,4 тис. т).
З кожним роком українці можуть дозволити собі все менше хлібобулочних виробів. Ємність внутрішнього ринку або фонд споживання хлібних продуктів у нинішньому році оцінюється в 4,034 млн т, тоді як у 2020 році – у 6,14 млн т. За 20 років ємність ринку скоротилася на третину. Споживання хлібних продуктів у розрахунку на одного українця знизилося з 124,9 кг до 96,6 кг у 2020 році, говорить Ануш Балян.
Дорога молочка
На полицях магазину після тривалого періоду відносної стабільності вперше пішло в зростання свіже охолоджене молоко. Станом на 1 листопада оптово-відпускна ціна на молоко становила 23,26 грн/літр, що на 13,5% більше в порівнянні з ціною січня і на 15,5% перевищує ціну жовтня 2020 року. Дорожчає вся молочна продукція: у порівнянні з цінами жовтня 2020 року ціна на м'який сир підвищилася на 11,1% до 120,22 грн/кг, сметани жирністю 15% – на 16,5% до 72,96 грн/кг.
Найбільш значне зростання цін продемонструвало вершкове масло – у нинішньому році ціна на нього є найвищою за останні п'ять років. Тільки протягом січня – жовтня споживчі ціни на вершкове масло зросли з 222,2 грн/кг до 245,65 грн/кг. Якщо порівнювати з ціною жовтня минулого року, то нинішній цінник на 12,6% вище.
У 2022 році у зв'язку зі зростанням цін на енергоресурси зростання цін на молоко та молокопродукти продовжиться. Собівартість молока зростає у зв'язку з подорожчанням кормів, дизельного палива, електроенергії, через девальвацію гривні.
Також на ситуацію в молочній галузі впливає скорочення поголів'я молочної худоби й скорочення обсягів виробництва молока. Поголів'я великої рогатої худоби в Україні станом на 1 листопада скоротилося до 3,03 млн голів, що на 6,7% менше, ніж минулого року, зокрема корів – 1,64 млн голів (мінус 6,1%). Це катастрофічно мало, враховуючи, що в перші роки незалежності Україна мала 25 млн голів ВРХ. Обсяг виробництва молока за січень – жовтень склав 7,52 млн т, що на 6% менше аналогічного показника минулого року.
У поточному році Україна імпортує в чотири рази більше сала, ніж виробляє. За 9 місяців вироблено 6,5 тис. т сала (на 2% менше, ніж за 9 місяців минулого року), імпортовано 25 тис. т сала – з цього обсягу 14 тис. т сала з Польщі.
"Таким чином, тільки 20% сала на полицях українських магазинів – українське", – підсумувала Ануш Балян.