Andrey2512 написав: Тимчасовим? Я все життя прожив у Маріуполі і майже купив цією весною будинок у селище Виноградне. Уявіть, як ми призвичаїлися до війни, що хотів будинок придбати в 15 км від фронту?
І ось тут почалась активна війна, я виїхав з міста... І що робити? Чекати ще 8 років на нову фазу війни?
Якщо РФ утримає все, що захопила, то через 8 років знову полізе. І так буде нескінченно.
Andrey2512 написав:Если конфликт заморозится, то я думаю, что уехать станет достаточно не глупым решением.
Думаю можете забути за свій "будинок у селище Виноградне". "Уехать" ще прекрасне рішення, але в мене питаннячко: а ХТО має воювати за ваше селище Виноградне? Чому я, з Західної України, маю воювати(вмирати) за Маріуполь, якщо самі маріупольці вибирають найкращий варіант "злиняти"? Думаю, так думаю не тільки я, а більшість. Шансів відвоювати Маріуполь воєнним шляхом напевно немає.
Хаймарсы в РАЗЫ снизили количество обстрелов, уничтожение фронтового ПВО и пунктов управления, тоже дает хороший эффект для хаоса и дезорганизации русни.
Хаймарсы это сейчас конкретное оружие которое наводит ужас на тыловую 80-100 км часть окупированной территории. Это ВАЖНАЯ часть нашей обороны. И чем больше их будет, тем нам будет легче.
kryminalist написав:.. А те, що ми зараз отримуємо - це лише для загальмовування нашої поразки.
тоже придерживаюсь такой зрадной мысли. Перекрестился, зашел почитать вражеского вечного пессимиста Гиркина, тот тоже говорит про пролом нашей обороны с потерями кратно больше мокши. Кто на этой войне "мясо", я затрудняюсь сказать.
а я вважаю, що писати правду, якою б гіркою і жахливою вона не була, це не зрада. Зрада якраз людей на якусь бутафорну перемогу і брехати про втрати противника. Невже краще зараз розказувати, що от от і ми як дамо їм? Люди ж у це вірять, надіються і сподіваються. А як потім їм пояснити, якщо наприклад на весну ми вже втратимо повністю весь схід та південь, а орки знову будуть під Києвом. Треба просто казати правду, чи наближено до правди хоча б. Бо тотальна брехня і маніпуляції під час війни це якраз і є зрада
Як я і писав раніше, 6500 снарядів на грьобане село меньше ніж за добу. Таких діб вже шість, і в голові не укладається, як в цьому шквалі ворожого вогню залишається в живих хоч якась кількість нашої піхоти. Ні, я не скиглю. З нашої сторони працює два міномети 82 та 120. Інколи просинається і «чхає» в бік Донецька два стволи артилерії. Ми майже не відповідаємо. Контрбатарейний вогонь відсутній, від слова зовсім, ворог без будь-яких проблем для себе кладе артснаряд в наші окопи, розбирає дуже міцні, бетонні позиції за десятки хвилин, без паузи та мінімального відпочинку продавлюючи нашу лінію оборони. Позавчора вона зламалась, і полились рікою двохсоті/трьохсоті. Я не публікуватиму ніяку статистику, це в нашій країні заборонено, але ви навіть не уявляєте кількості та відсотку втрат. Це йобана м‘ясорубка, де батальйон просто своїми тілами стримує навалу. Майже тиждень чекаємо хоч якусь підмогу, яка б вдарила по ворожій арті, нас, повторюся, безпокарно випалюють всім, чим багата російська воєнна система, сьогодні працювала авіація. Я пишаюсь керівництвом батальйону, яке залишилось тут, з нами. Комбат з нами, всі з нами, контужені, легкі трьохсоті, перев’язавшись повертаються через пару годин на позиції, якщо можна так назвати ці бездонні вирви. Йде війна. Але без контрбатарейної боротьби вона перетворюється на безглузду м‘ясорубку, де перемелюється за день шалена кількість нашої піхоти. Ви точно хотіли правду? Ось вона, гола правда. Їде резерв на позицію, закривати прорив собою, а через п‘ять хвилин з 15 людей цілим залишається один. Тіла лежать. Якщо легкий 300, може, повезе, заникаєшся, і пішки вийдеш, дістанешся медиків. Везли щойно трохсотого. Він всю дорогу кричав: - Де підтримка? Де артилерія? Чому нас кинули? Чому нас ніхто не прикрив? Я не знаю, друже, чому нас ніхто не прикрив… Він кричить, а мені соромно, що я досі цілий і неушкоджений, лише пару разів добряче глухануло. Проблювався, просрався, вибачте, і знову в строю. Всі резерви розйобані, воєнна техніка палає, ворог підходить та без жодних проблем займає наші позиції після чергового шквалу арти. Прямо зараз ми втрачаємо Піски, всі людські та матеріальні наші можливості майже вичерпано. Денис, маріупольчанин, який казав мені «ну я арестовічу вірю, ми зовсім скоро все повернемо все обратно» мертвий. Його двічі було поранено, перев‘язували прям в окопі, казали йому, Денчик, іди на евакуацію, але він відповідав «хлопці, я вас не кину». І поранений вперше, і після другого поранення він продовжував відстрілюватись.
Успіх написав:І, ще б це було пів біди - так через відсутність рибаків і спінінгів - риба чим раз, тим більше кидається камінням!
Допомагаємо сім'єю як можемо, на спінінги розміром не менше твого забезпечення на місяць намагаємося допомагати напряму, і це не рахуючи звичайно податків (вони само собою зрозуміло, без канікул та полегшених режимів). Разом до перемоги.
kryminalist написав:В нас політики, або взагалі не слухають воєнних, або на жаль в нас воєнне керівництво не зовсім компетентне.
Це просто неправда. Якраз воєнне керівництво у нас, на щастя, достатньо компетентне. І політики не сильно вмішуються в справи воєнних, що також є дуже добре. На відміну від орків, де все вирішують політики. Зокрема відступ від Києва було політичним рішенням і величезною воєнною помилкою. Демократія все-таки працює і працює ефективно, хто що б там не розказував.
Грйс-мэн написав:.. Почему не хватает армии в 1млн?
у нас воюющая армия больше мокши, под Донецком наступает меньше народа, чем обороняется. Огневая мощь рулит. Нам ее критически не хватает. Надеюсь, те кто с весны рассказывал нам о наступлении что-то знали, и все еще впереди.
идёт информационная война - врут с обоих сторон.Конечно про биолабоатории и гусей мы не опустились до такого идиотизма но всю правду с нашей стороны тоже никто не скажет.Да так и должно быть.
Грйс-мэн написав:Я ж тоже Президент
Додано: Сер 03 сер, 2022 11:28
