Realist написав:Скажіть будь ласка, ви якось писали, що вся ця дохідність яку НБУ платить банкам коли вони паркують там свої гроші - це свого роду емісія гривні. Чи я помиляюсь?
Да, это эмиссия. Проценты за рефинанс - изъятие. Как найти в статистике конкретные суммы, я не знаю.
Realist написав:Одного не розумію. Дохід у НБУ який він перераховує у бюджет - це різниця між тим що він отримає від Мінфіну за облігації і що виплатить банкам по депосертифікатах?
Не только. Там есть еще "доходы". Я уже не раз писал, что эту выплату расцениваю как плановую эмиссию недолгового характера. В свои расчеты я изначально ее включил именно как эмиссию.
В такому випадку якщо враховувати
Сибарит написав:Общая мгновенная ликвидность банковской системы (коррсчета + суточные сертификаты) на утро понедельника составила 408.474 млрд. грн. (неделей ранее 405.781 млрд. грн.).
То сумарна річна емісія складається із: 1) Облігацій які купує НБУ (їх ми всі чітко відслідковуємо і курс на них ніби реагує) 2) Прибутку НБУ який буде направлено в бюджет (його ми знаємо і курс на нього практично не реагує) 3) Емісії від виплати відсотків за тимчасове (уже майже 9 місяців як тимчасове ) зберігання коштів банків у НБУ. От якраз ця емісія виглядає мені найбільш прихованою за наслідками і на 2-му місці за об'ємами.
Безперечно можна із впевненістю сказати, що при тій фінансовій підтримці наших партнерів яка зараз є, нам на ці три фактори емісії можна не дивитись. Але як тільки допомога із ґрантової перейде у розряд кредитів, то, думаю, наш курс відреагує.
холява Понятие служить настолько многогранно, что нужно будет заводить особую ветку, чего не хочется делать, ибо таких великих людей, как основатель данной, практически не осталось) Некоторые мои знакомые старшего возраста даже ему завидуют в определенном смысле, так как он уже решил все вопросы и не застал сегодняшнего бардака, пусть ему там будет хорошо. Не чокаясь…
Дивіться яка Ось основне із статті що рекомендує автор: "варіант – обмежити добові коливання курсу вузьким діапазоном. Наприклад, обмінний курс не може знизитися або підвищитися більш ніж на 0,1% в будь-який день. У цьому випадку напрямок зміни визначається ринковими силами, але швидкість зміни курсу контролюється центральним банком. Зазначимо, що цей режим не передбачає обов’язкової девальвації гривні: залежно від ситуації курс може рости або знижуватися. Якщо взяти кількість робочих днів у році за 250, в найгіршому випадку гривня знеціниться щонайбільше на 28% ( = (1,001^250-1)*100), чого достатньо для врахування поточної різниці у 20% в темпах інфляції (30% для України мінус 10% для євро). Але це коригування відбуватиметься поступово, надаючи досить часу для адаптації економіки. Іншими словами, цей режим, який раніше вже застосовували, встановлює баланс між виявленням впливу ринкових сил (таким чином допомагаючи економіці пристосуватися) і обмеженням коливань."
Realist написав:Але це коригування відбуватиметься поступово, надаючи досить часу для адаптації економіки. Іншими словами, цей режим, який раніше вже застосовували, встановлює баланс між виявленням впливу ринкових сил (таким чином допомагаючи економіці пристосуватися) і обмеженням коливань."
який баланс? яка адаптація економіки якщо всі будуть знати що завтра буде за 0,1% дорожче? економіка лежить під капельницею зовнішніх кредитів. компанії працюють на маржі прибутковості роботи від генераторів. всі готуються до найгіршого завтра і сенсу відпускати потрохи немає.... і всі це розуміють окрім професорів з сонячної Каліфорнії.
Realist написав:Але це коригування відбуватиметься поступово, надаючи досить часу для адаптації економіки. Іншими словами, цей режим, який раніше вже застосовували, встановлює баланс між виявленням впливу ринкових сил (таким чином допомагаючи економіці пристосуватися) і обмеженням коливань."
який баланс? яка адаптація економіки якщо всі будуть знати що завтра буде за 0,1% дорожче? економіка лежить під капельницею зовнішніх кредитів. компанії працюють на маржі прибутковості роботи від генераторів. всі готуються до найгіршого завтра і сенсу відпускати потрохи немає.... і всі це розуміють окрім професорів з сонячної Каліфорнії.
Бізнес навпаки хоче стабільності. І ця контрольована стабільність це краще як відпустити все на самоплив і краще ніж тримати все в руках. А про межу прибутковості - то ви всім власника заправок скажіть. Підняття вартості бензину на вихідних щоб відбити витрати на генератори ще раз доводить. За все платить кінцевий споживач! Бізнесу простіше поставити діяльність на паузу або зменшити оберти ніж продавати із маржою "на межі". Бо інакше це не бізнес, а благодійний фонд. Ви дивитесь на все виключно із своєї дзвіниці, але не відомо на якій висоті вона знаходиться.
Realist написав:Бізнесу простіше поставити діяльність на паузу або зменшити оберти ніж продавати із маржою "на межі". Бо інакше це не бізнес, а благодійний фонд. Ви дивитесь на все виключно із своєї дзвіниці, але не відомо на якій висоті вона знаходиться.
Поставити на паузу будку на базарі, в якій ти особисто торгуєш - це запросто. А якщо в Тебе наймані працівники, і не просто некваліфікований персонал, а на навчання яких (та навіть на їх навички) затрачено масу зусиль та часу? Чоловіків - в армію (і то деякі по фіз даних не пройдуть - є ж, уявіть собі, і справжні інваліди), а жінок на "важкі часи" "на панель"? Та навіть така фігня як соціальна відповідальність- не чули ніколи? А про зменшення обертів замість працювати з меншою маржею для покращення фінансового стану - це взагалі цікаво, на якусь премію світового рівня тягне.
Сибарит написав:
) зберігання коштів банків у НБУ. От якраз ця емісія виглядає мені найбільш прихованою за наслідками і на 2-му місці за об'ємами.
