ihorsic написав:Як це все відобразиться на курсу гривні? Та інфляції? Походу позитивно... Але де брати гроші на фінансування армії? Військовим і так вже знизили зарплати. А це не добре.
гроші на покриття витрат бюджету будуть брати, де й планували - 50% десь власні надходження, 50% - іноземна допомога.
звичайно, відсутність емісії не створює додаткове навантаження на курс.
але ми ще не відіграли минулорічну емісію 400 ярдів грн - й насправді, що з неї робити ніхто не знаю, бо все, що зараз робиться - це тимчасові заходи, які не вирішують проблему загалом.
поки що навпаки, курс зміцнюється - можливо від таких суттєвих надходжень валюти. чи то психологічно, чи у населення дійсно вже нестача грн, й надто багато доларів
Shaman написав:але ми ще не відіграли минулорічну емісію 400 ярдів грн - й насправді, що з неї робити ніхто не знаю, бо все, що зараз робиться - це тимчасові заходи, які не вирішують проблему загалом.
Эрик Найман:
Банки лопатою гребуть гроші, і кінця проблемі не видно
Історія про те, як при гривні та економіці, що ходять по краю, можна вийти на рекордні прибутки.
НБУ друкує 400 млрд грн для Влади:
в банках виникає нових 400 млрд грн надлишку "кешу"; НБУ платить банкам за цей "кеш" по 200+ млн грн щодня або 9+ млн грн за кожну годину в добі. Беруть участь в цьому всі шість десятків банків. За перші два місяці цього року банківська система заробила 21,5 млрд грн – це 33% чистої маржі по доходах. Маржа, яка вдвічі вище мирного 2018 р., й рекордна (на рівні 2020 р.) з часів Світової фінансової кризи 2008 р.
Доходи банків зросли на 33% р/р до 66 млрд грн.
Витрати банків зросли на 12% р/р до 44 млрд грн.
Як результат, в кінці року, можна очікувати новини про неймовірні премії керівникам банків, особливо тих, що у власності уряду: "За великі досягнення у непростий для країни час!" Військовослужбовці не мають часу, щоб думати про покупки, та і загалом споживчі настрої в часи війни не в найкращому становищі. Як результат купа грошей просто осідає нерухомо в банках. Вивести за кордон їх складно, а витратити на споживання або інвестувати в Україні, навіть покласти на депозит, страшно (при такій то інфляції й невизначеності). Після усіх цих рішень маємо величезну надлишкову ліквідність у банківській системі, гроші які просто лежать "на поточних рахунках" – 500 млрд грн. Для порівняння у 2021 році середній обсяг складав 90 млрд грн (ось ці 390 млрд, які надрукував НБУ).
Сибарит написав:Эмиссия, достаточная для покрытия процентных доходов, считается естественной и с ней никто не борется.
как интересно, открыли глаза... спасибо! выходит, все эти миллиардные доходы НБУ - Привата со товарищи - напечатанные выплаты по ОВДП? неплохо, неплохо
Shaman написав:але ми ще не відіграли минулорічну емісію 400 ярдів грн - й насправді, що з неї робити ніхто не знаю, бо все, що зараз робиться - це тимчасові заходи, які не вирішують проблему загалом.
Эрик Найман:
Банки лопатою гребуть гроші, і кінця проблемі не видно
Історія про те, як при гривні та економіці, що ходять по краю, можна вийти на рекордні прибутки.
НБУ друкує 400 млрд грн для Влади:
в банках виникає нових 400 млрд грн надлишку "кешу"; НБУ платить банкам за цей "кеш" по 200+ млн грн щодня або 9+ млн грн за кожну годину в добі. Беруть участь в цьому всі шість десятків банків. За перші два місяці цього року банківська система заробила 21,5 млрд грн – це 33% чистої маржі по доходах. Маржа, яка вдвічі вище мирного 2018 р., й рекордна (на рівні 2020 р.) з часів Світової фінансової кризи 2008 р.
Доходи банків зросли на 33% р/р до 66 млрд грн.
Витрати банків зросли на 12% р/р до 44 млрд грн.
Як результат, в кінці року, можна очікувати новини про неймовірні премії керівникам банків, особливо тих, що у власності уряду: "За великі досягнення у непростий для країни час!" Військовослужбовці не мають часу, щоб думати про покупки, та і загалом споживчі настрої в часи війни не в найкращому становищі. Як результат купа грошей просто осідає нерухомо в банках. Вивести за кордон їх складно, а витратити на споживання або інвестувати в Україні, навіть покласти на депозит, страшно (при такій то інфляції й невизначеності). Після усіх цих рішень маємо величезну надлишкову ліквідність у банківській системі, гроші які просто лежать "на поточних рахунках" – 500 млрд грн. Для порівняння у 2021 році середній обсяг складав 90 млрд грн (ось ці 390 млрд, які надрукував НБУ).
можу констатувати, що на форумі ці питання підняли давненько
Сибарит написав:Эмиссия, достаточная для покрытия процентных доходов, считается естественной и с ней никто не борется.
как интересно, открыли глаза... спасибо! выходит, все эти миллиардные доходы НБУ - Привата со товарищи - напечатанные выплаты по ОВДП? неплохо, неплохо
ви трохи сплутали - надрукували лише % по депосертифікатам - це доходи лише банків.
доходи по % від ОВДП - НБУ та банки отримують від бюджету. де їх бере бюджет, залежить від структури доходів. наприклад, в цьому році емісії не передбачено, тобто можна вважати, що виплати цього року - або іноземна допомога, або надходження бюджету, або нові запозичення ОВДП - але все це не друк грошей
Andrey2512 написав:Что за кипишь с США с банками? Неужели кризис?
Ага.Он самый.Очередной сиквел,так и называется- " 2023-Начало" Все начинают бегать с квадратными глазами в Америке друг у друга спрашивая- "Вот зе фака,гоинг он??" Вторая часть "марлезонского балета" ожидается скорее всего по традиции ближе к осени,будет называться- "Fucking bankers stollen my money"
Andrey2512 написав:Что за кипишь с США с банками? Неужели кризис?
Ага.Он самый.Очередной сиквел,так и называется- " 2023-Начало" Все начинают бегать с квадратными глазами в Америке друг у друга спрашивая- "Вот зе фака,гоинг он??" Вторая часть "марлезонского балета" ожидается скорее всего по традиции ближе к осени,будет называться- "Fucking bankers stollen my money"
Ніхто не буде бігати в США сума гарантування державою 250 тис дол А якщо тримати гроші в великих банках то можна і більше якщо дуже кортит. 1 JPMorgan Chase $3.20 trillion 1 2 Bank of America $2.41 trillion 2 3 Citigroup $1.77 trillion 3 4 Wells Fargo $1.72 trillion 4 5 U.S. Bancorp $585.14 billion 5 6 PNC Financial Services $552.31 billion 6 7 Truist Bank $546.23 billion 7 8 Goldman Sachs $486.97 billion 8
Сибарит написав:Увы, но выбор наименьшего из зол - обычное состояние при управлении сложными системами. Идеальную модель экономики пока не придумали. Не стоит ни искать персонально виновных, ни надеяться на появление гения, который все порешает. И еще отмечу, что доходность и степень риска всегда взаимосвязаны. Одалживать государству под 19% может оказаться значительно выгодней, чем кредитовать кучу сомнительных компаний под 50%, значительная часть которых кредиты не вернет.
Тут ви абсолютно праві. Особливо після ось цього рішення.
jump написав:Національний банк України надав можливість нерезидентам виводити за кордон доходи, отримані від інвестицій в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Іноземні інвестори зможуть виводити за кордон відсотки за ОВДП, отримані після 1 квітня 2023 року. «Водночас з метою дотримання взятого на себе зобовʼязання навіть у складних умовах Національний банк робить крок назустріч іноземним інвесторам – власникам ОВДП, дозволяючи репатріацію відсотків за ними», – йдеться у повідомленні НБУ.
Це якраз яскравий приклад "наименьшего из зол". При фіксованому курсі валют він дасть можливість заробляти у країні яка воює 19% у валюті. Пів світу скидається нам на прожиття, а інвестори (здебільшого спекулянти які свідомо йшли на ризик через вищу дохідність ніж в світі) тепер вже - іноземні інвестори про яких потрібно піклуватись.
jump написав:За оцінками НБУ, обсяг сплати відсотків за ОВДП перед інвесторами-нерезидентами в період із 1 квітня й до кінця 2023 року становитиме близько $120 млн. Ця сума може збільшитися в разі додаткової купівлі інвесторами-нерезидентами ОВДП з виплатою відсотків після 1 квітня 2023 року, але це не спричинить значного тиску на міжнародні резерви України, зазначають в НБУ.
5 млрд грн - нехило так. І це тільки відсотки. Тобто це плата за те щоб "іноземні інвестори" не огризались і сиділи тихо. Ще раз. Іноземні інвестори в країні на яку напали і в якій 7 млн населення виїхало закордон а 1-1,2 млн у ЗСУ при загальній чисельності населення 40 млн. Це виглядає як мінімум дивно з точки зору логіки. У тій країні яка напала бізнесу кажуть всім скинутись і бізнес НЕ залишає країну аґресора, а на нас напали і ми такі - ось вам, що попросите. От цікаво чи Ашан в Україні виводить дивіденди, чи можливо Райфайзен
jump написав:Натомість Нацбанк розраховує, що можливість репатріації відсотків створить стимули для нерезидентів реінвестувати отриману основну суму і накопичені гривневі кошти в нові облігації.
Таке враження що про 2019 вже всі забули? Ще раз, в умовах війни, інвестори не прийдуть в країну. Тільки спекулянти. А у спекулянтів є одна ціль - дохід.
Я повністю підтримую думку Сибарита про відсутність простих виборів. І ні в якому випадку не кажу, що НБУ робить не правильно. В мене на це не має компетенції. Проте, якщо НБУ так піклується про Іноземних інвесторів та про то чи можна попросити НБУ, щоб він трішки більш интенсивно потурбувався про населення, а конкретніше про можливості населення хоч частково (як писав Ігорь) зберегти свої кошти від інфляції. Бо в тій ситуації яка є зараз наші банки абсолютно не зацікавлені у тому, щоб пропонувати високу дохідність за гроші населення. Бо у населення (пересічного) просто не має альтернативи банкам. І в цьому я зараз бачу виклик для НБУ на найближчу перспективу.
Востаннє редагувалось Realist в Пон 27 бер, 2023 08:31, всього редагувалось 1 раз.
jump написав:За оцінками НБУ, обсяг сплати відсотків за ОВДП перед інвесторами-нерезидентами в період із 1 квітня й до кінця 2023 року становитиме близько $120 млн. Ця сума може збільшитися в разі додаткової купівлі інвесторами-нерезидентами ОВДП з виплатою відсотків після 1 квітня 2023 року, але це не спричинить значного тиску на міжнародні резерви України, зазначають в НБУ.
50 млрд грн - нехило так. І це тільки відсотки.[/quote]
ihorsic написав:Як це все відобразиться на курсу гривні? Та інфляції? Походу позитивно... Але де брати гроші на фінансування армії? Військовим і так вже знизили зарплати. А це не добре.
