Валютний ринок в контексті ДС

сливаюсь по 37,85
Выше после праздника вряд ли будет

Victor8 Сливайте сегодня по 37,82 В июне будете нас корить! И насмехаться!

Было бы что сливать...

сливаюсь по 37,85
Выше после праздника вряд ли будет

Давай, рискни, друг!

Офіційний курс гривні до іноземних валют за 1 одиницю
Починає діяти з................14.04.2023...........17.04.2023
дата розрахунку...............13.04.2023............14.04.2023
Євро..................................40,2639.................40,4174...+0.38%
Долар США.......................36,5686..................36,5686...зафиксирован
Курс евро посчитан, исходя из курса евро к доллару 1.1052 (вчера 1.1011)

Индекс доллара DXY в 15-00 101.00 (вчера 101.38).
Снижение продолжалось до утра, в результате чего был обновлен очередной годовой минимум, а теперь доллар чуть отскочил и делает вид, что успокаивается.

а так в кожному випадку треба дивитись конкретні умови - бо тут важливі деталі. якщо у вас 30річні облігації під 2-3% річних - чому б не кредитуватися. а якщо 1-2річні під 20% - то постійне нарощування такого боргу - це класична піраміда.

Отлично!
Мы уже договорились, что заимствования необходимы. Осталось определить, какой уровень доходности и объемов считать приемлемым. Тут у нас шансов меньше, но попробуем
Начнем с того, что после начала войны в 14 году облигации выпускались под 20+%. Да, эта мера была вынужденной и казалась абсолютным злом. Но потом, без прекращения войны и деоккупации территорий, т.е. без фактического снижения рисков, только на факте привычки к существующим, к началу 20-х удалось ставку практически переполовинить. По факту это означает, что те дорогие долги были перекредитованы значительно дешевле. Ничего катастрофического не произошло.
Так мы подошли к вопросу, является ли разумный предел доходности постоянным или зависит от сложившейся ситуации? Мне кажется, что зависит.
Точно определить этот предел я не возьмусь, но сейчас, когда ситуация значительно тяжелее, а риски выше, нынешние 18-19% не кажутся запредельными. Выживем - выкрутимся.
В любом случае, если вопрос стоит занимать с рисками потом пойти на дно или пойти на дно сразу, стоит побарахтаться.
Что же касается термина "пирамида", должен заметить, что она существует при любой доходности, просто форма немного разная. Мы все напуганы жульническими пирамидами типа МММ и теперь дуем на воду, но там проблема не в самих пирамидах, а именно в жульничестве. Точно также у нас жулики убили репутацию трастовых фондов, которые без жульничества являются отличной возможностью для малограмотного человека с небольшим излишком денег заставить этот излишек с выгодой работать при помощи профессионалов. Во всем мире это прекрасно работает, а у нас сам термин стал синонимом мошенничества. Нам еще предстоит приложить много усилий, чтобы избавиться от стереотипов и начать смотреть на суть вещей.

й тому порівнювати ситуацію у нас чи в розвинених економіках типу США чи ЄС з приводу дефіциту бюджету тільки на конкретних цифрах

Вы меня не первый раз укоряете какими-то сравнениями, но я не помню, чтобы приводил такие сравнения. Я все больше о принципах экономической модели, которые у нас общие, несмотря на все различия.

й я вже описував - рівень кредитування банків чи ОВДП не впливає на рівень ліквідності. кредитування змінює грошові агрегати М1, М2, але ніяк не змінює грошову базу - те, що ми називаємо ліквідність. змінюється лише співвідношення грошової бази та грошової маси.

тобто кредитування бюджету через ОВДП не зменшує ліквідність

Да. Я помню, что Вы очень избирательно подходите к оценке разных агрегатов, полностью отрицая возможность перетоков между ними. Я с этим согласиться не могу.
Термин "ликвидность" я тоже трактую несколько шире, именно поэтому слегка вольно пользуюсь термином "мгновенная ликвидность".
Боюсь, что тут у нас шансы договориться стремятся к нулю

Не буде, бо тоді держбюджет завалять
окрім того, ціни по курсу за 40+
у другій половині буде зростання курсу обов'язково,
бо в країні інфляція немала,
а ще буде зростання суттєве мінімальної зарплати
ГоловнаНовиниПропонується поетапне підвищення з 1 квітня 2023 року розмірів мінімальної заробітної плати та прожиткових мінімумів
Зміни законодавства
08.02.2023
Пропонується поетапне підвищення з 1 квітня 2023 року розмірів мінімальної заробітної плати та прожиткових мінімумів

7 лютого 2023 р. у ВРУ зареєстровано два законопроєкти зі змінами до Держбюджету-2023, інформує Дебет-Кредит:

№ 8431 щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати;
№ 8432 щодо підвищення розмірів прожиткових мінімумів для соціальних і демографічних груп населення.
Законопроєктами передбачено поетапне підвищення розміру:
- мінімальної заробітної плати:
з 1 квітня з 6700 грн до 7370 грн;
з 1 липня з 6700 грн до 8107 грн;
з 1 жовтня з 6700 грн до 8918 грн.
під новий 2024 рік па44 щонайменше в обмінках 100% буде при любих обставинах

Соглашусь с тем, что инфляция действительно большая. Это да. Может давить на курс.

По повышению зарплат. Думаю, что минимальные зарплаты, очень мало влияют на курс доллара.
Не пойдет человек в обменник/банк покупать валюту ни при 6700 грн., ни при 8918 грн.
"Не верю" (с)
Повышенные мин. зарплаты могут только увеличить базу налогообложения и прочие моменты, там где учитывается минимальная зарплата. Мелкому (местами среднему) бизнесу станет тяжелее... Т.е. кто-то понизит свою рентабельность (прибыль) - это я про владельцев этого бизнеса.

Цены на товары/услуги по курсу 40+ лишь только от того, что фактический курс был 40+
Если курс станет 33+, то и цены на товары/услуги станут по курсу 33+ через время, разумеется.
Как-то так. Посмотрим, конечно, что будет

в квітні місяці бачимо декілька цікавинок

по-перше, витрати бюджету значно перевищують надходження - за квітень 68 ярдів грн. а продаж валюти значно менше - лише 9 ярдів за цей же період. тому загальна ліквідність все більше й більше - з урахуванням 3х місячних депосертифікатів - вже 593 ярдів грн. поточна ліквідність (тільки поточні депосертифікати) - 542 ярди грн.

на короткому горизонті довгі депосертифікати поки можна не враховувати, але треба не забувати, що рано чи пізно ці гроші повернуться в обіг.

бачимо, що йде емісія грн під надходження міжнародної допомоги, - й треба, щоб економіка відповідно зростала. інакше можемо побачити цікаве явище - внутрішню інфляцію при відсутності девалу. це поки що перші прояви, побачимо, як буде далі.

гривня знову впевнено пішла в кеш - вже тиждень не менше 2 ярдів грн на день, загалом за квітень - вже 10 ярдів грн. це логічно, при такій кількості грошей, кеш має на більшому рівні - десь 750-800 ярдів грн

Сибарит Вибачаюсь, що влажу в суперечку, але є ж чітке визначення піраміди: якщо виплата % йде за рахунок нових запозичень, а не прибутку від діяльності.
Тому допустимими є % нижчі, ніж прибуток.
В України я щось прибутку особливо не бачу...

...

а так в кожному випадку треба дивитись конкретні умови - бо тут важливі деталі. якщо у вас 30річні облігації під 2-3% річних - чому б не кредитуватися. а якщо 1-2річні під 20% - то постійне нарощування такого боргу - це класична піраміда.

Отлично!
Мы уже договорились, что заимствования необходимы. Осталось определить, какой уровень доходности и объемов считать приемлемым. Тут у нас шансов меньше, но попробуем
Начнем с того, что после начала войны в 14 году облигации выпускались под 20+%. Да, эта мера была вынужденной и казалась абсолютным злом. Но потом, без прекращения войны и деоккупации территорий, т.е. без фактического снижения рисков, только на факте привычки к существующим, к началу 20-х удалось ставку практически переполовинить. По факту это означает, что те дорогие долги были перекредитованы значительно дешевле. Ничего катастрофического не произошло.
Так мы подошли к вопросу, является ли разумный предел доходности постоянным или зависит от сложившейся ситуации? Мне кажется, что зависит.
Точно определить этот предел я не возьмусь, но сейчас, когда ситуация значительно тяжелее, а риски выше, нынешние 18-19% не кажутся запредельными. Выживем - выкрутимся.
В любом случае, если вопрос стоит занимать с рисками потом пойти на дно или пойти на дно сразу, стоит побарахтаться.
Что же касается термина "пирамида", должен заметить, что она существует при любой доходности, просто форма немного разная. Мы все напуганы жульническими пирамидами типа МММ и теперь дуем на воду, но там проблема не в самих пирамидах, а именно в жульничестве. Точно также у нас жулики убили репутацию трастовых фондов, которые без жульничества являются отличной возможностью для малограмотного человека с небольшим излишком денег заставить этот излишек с выгодой работать при помощи профессионалов. Во всем мире это прекрасно работает, а у нас сам термин стал синонимом мошенничества. Нам еще предстоит приложить много усилий, чтобы избавиться от стереотипов и начать смотреть на суть вещей.

коли ти всі більше береш в кредит, то рано чи пізно, людина збанкрутує, а держава - або об'явить дефолт, або просто проведе додаткову емісію - й те, й те значно девальвує грошову одиницю - наслідки можуть бути тільки таки.

ви чомусь пропустили головний варіант - боротися, але в рамках наявних грошей, без додаткових боргів - бо зовнішня допомога й так чимала.

піраміда - це коли ви виплачуєте відсотки по старих вкладах завдяки надходженням нових вкладів - тільки так, ось й все шахрайство. зазвичай відсотки в піраміді значно вищі, ніж ринкові - це й є перша ознака

коли ви приймаєте вклади під 10%, видаєте кредити під 20% - це не піраміда.

й тому порівнювати ситуацію у нас чи в розвинених економіках типу США чи ЄС з приводу дефіциту бюджету тільки на конкретних цифрах

Вы меня не первый раз укоряете какими-то сравнениями, но я не помню, чтобы приводил такие сравнения. Я все больше о принципах экономической модели, которые у нас общие, несмотря на все различия.

а чому ви вирішили, що вас? тут є ще не один форумчанин, які доводять що раз розвинені країни друкують гроші, то й ми можемо. що дозволено Юпітеру...

й я вже описував - рівень кредитування банків чи ОВДП не впливає на рівень ліквідності. кредитування змінює грошові агрегати М1, М2, але ніяк не змінює грошову базу - те, що ми називаємо ліквідність. змінюється лише співвідношення грошової бази та грошової маси.

тобто кредитування бюджету через ОВДП не зменшує ліквідність

Да. Я помню, что Вы очень избирательно подходите к оценке разных агрегатов, полностью отрицая возможность перетоков между ними. Я с этим согласиться не могу.
Термин "ликвидность" я тоже трактую несколько шире, именно поэтому слегка вольно пользуюсь термином "мгновенная ликвидность".
Боюсь, что тут у нас шансы договориться стремятся к нулю

а ось тут ви взагалі перекручуєте мої слова. я не вибірково оцінюю агрегати, й не заперечую можливість перетоків. просто я дивлюся на це не тільки на термінах, а чому ці агрегати в реалі дорівнюють в нашій банківський системі, й як вони взаємодіють на прикладі реального балансу, а не взагалі, як ви.

ліквідність, як залишки коррахунків та депосертифікати - я також використовую цей термін. чи поясніть свій термін "ликвидность".

2 * 2 = 4 чи 2 * 2 = 5? в деяких випадках люди теж не можуть домовитися, але в багатьох випадках це означає, що хто-то не бажає визнати свою помилку. давайте перейдемо до цифр, й все стане зрозуміло.

а так ще раз - кредитування не змінює ліквідність (залишки на коррахунках та депосерт).

ну й до купи - що бачимо за наслідками березня

залишки грошей у клієнтів банків впевнено зростають, кредити продовжують скорочуватися.

гривневі залишки у корпоративного сектору зросли на 20 ярдів грн, з 636 ярдів до 656 ярдів. валютні залишки зросли на 400 млн дол з 8,7 ярдів дол до 9,1 ярдів

у населення все скромніше - гривневі залишки збільшилися на 4 ярди грн, 586 ярдів до 590 ярдів. валютні депо зростати перестав - залишився на рівні 9,5 ярдів дол.

кредити зменшуються по всім напрямках - у юриків та фізиків, як в гривні, так і у валюті

ну й до купи - що бачимо за наслідками березня

залишки грошей у клієнтів банків впевнено зростають, кредити продовжують скорочуватися.

гривневі залишки у корпоративного сектору зросли на 20 ярдів грн, з 636 ярдів до 656 ярдів. валютні залишки зросли на 400 млн дол з 8,7 ярдів дол до 9,1 ярдів

у населення все скромніше - гривневі залишки збільшилися на 4 ярди грн, 586 ярдів до 590 ярдів. валютні депо зростати перестав - залишився на рівні 9,5 ярдів дол.

кредити зменшуються по всім напрямках - у юриків та фізиків, як в гривні, так і у валюті

І який ви з цього робите висновок (що кредитування зменшується, а накопичення зростають) ?
Що, на вашу думку, має відбутись далі в такій ситуації