Еміграція, заробітчанство

Есть в Сакраменто блогер Корифан. Тоже создает активы для дохода.
Сначала работал программистом, потом решил, что это не его. За первый год купил 11 юнитов под аренду. Применил очень интересную стратегию повышения качества и стоимости недвижимости.

Що за стратегія? 1К яка відчувається як 3к?

Пане Bolt! Моя повага!
Honda Accord выпуску приблизно 2004…2006 років - це мабуть найкраща "тачка" світу.
Мало хто знає, що в Аккорда не тільки найнижчий коефіцієнт спротиву повітрю (0,26), а й особлива передня підвіска і справжні якості авто розкриваються на швидкостях, вищих за 140…. Мало де з такими швидкостями можна було їздити в Україні, але на трасі з Криму на Запоріжжя я йшов вночі із швидкістю 195 км на годину.
Досі жалію, що продав…
Ну а Трансфагараш два рази покоряв на іншій Хонді…
Приємно здивували.

Іноді в фейсбучних місцевих групах підкидує об'яви про продаж бу авто, був дуже здивований вартістю бу автомобілів. 2000-хх років навіть продають за 3500 зл, напевно набір нових шин дорожче коштує. А якщо якийсь невеличкий плановий ремонт як заміна ГРМ? Тоді ховайся

До 10000 то вбиті та їржаві. У доброму стані, щоб спокійно поїздити ще кілька років, буде вже від 12000-15000. Але звичайно треба ретельно перевіряти перед купівлею.

До него работал человек, ему со временем платили 22 в час, он жил один, платил за комнату 600 в месяц, перед уходом сказал, что нашел студию за 1100. Проработал 2 года без малого, когда пришел, как-то сказал, что у него осталось за день до первой зарплаты 8 долларов (это была его первая официальная работа, до этого работал нелегально, так как не было разрешения на работу).
Когда увольнялся, я спросил или ему есть на что жить, сказал, что около 6 куе отложил за это время. При этом, у него было 32 часа в неделю. Если-бы у него не было вредных финансовых привычек, то засундучил-бы больше. Очки солнцезащитные 300 долларов, стрижка 2 раза в месяц по 40 долларов, кофе по дороге на работу - 2 доллара, обед в Дели. Съездил на неделю на Аляску, любит рыбачить с катера - 80 долларов в день с человека. Яфон 13 про купил как только тот появился в продаже. У него было 4 рабочих дня в неделю, сначала он еще 2 дня работал в другом месте, потом бросил ту работу и расслаблялся 3 дня в неделю.

Не зрозуміла, що не так з цим працівником? Не бачу поганих фінансових звичок. Натомість, бачу що людина живе життя. Чому він мав відмовляти собі у всьому переліченому? Окуляри за 300 дол. - це норм (напр., в мене за 350 євро). Кава та зачіска - це взагалі дрібниці, no comments. Погано було б, якби він викидав гроші на цигарки, алкоголь, фастфуд і т.п., що шкодить здоров'ю. Або якби в нього була сім'я з дітьми, які "недоїдають" через ті витрати на себе коханого.

спочатку вирішив, що ви "вызываете огонь на себя". потім зрозумів, що питання трохи глибше. й це на фінансовому форумі мають розуміти.

а саме - iphone краще китайця, а мерс краще за ланос - ніхто не заперечує. але головне правило - людина має жити на рівні своїх доходів. тому те, що ви назвали "живе життя" - насправді це понти, на яких заробляють брендові фірми. iphone відразу після випуску - це нонсенс. й окуляри за 300 баксів - теж, якщо це не складна оптика, де лінзи коштують дорожче за оправу. людина працює за мінімум, но пускає пил в очі - класика. спочатку нехай вийде на рівень зп від 100-200 куе, а потім понтується. але не вийде, бо для цього треба працювати 6 днів на тиждень, а не 4.

а з приводу рибалки - був в мене колега, який це полюбляв - інколи їздив рибалити в Норвегію. теж постійно жалівся на низьку зп. але мав ще одну слабкість - годинники. в нього було десь близько десяти вартістю від 5 до 15 куе. теж жив повним життям

Але я всіх завжди відмовляю від купівлі таких авто. Купувати не старіше 5 років, володіти потім не старіше 10 років (5+5)

Ця формула вже не працює. Конструкційно ресурс нових авто нижчий, ніж тих, що випускалися 20 років тому. Бо там, де раніше була міцна залізяка, зараз впихнуть якусь дешеву пластмаску, яка розсиплеться після закінчення гарантії. + купа електроніки. У мене хлопчина з роботи якось взяв собі беху з Німеччини після лізінгу. Ще навіть на гарантії була. Поїздив довольний рік-півтора, гарантія закінчилася, відразу щось у коробці вийшло з ладу. Деталька - копійки, заміна - 2-3 тисячі злотих, бо треба пів-авто розібрати.

Але я всіх завжди відмовляю від купівлі таких авто. Купувати не старіше 5 років, володіти потім не старіше 10 років (5+5)

Ця формула вже не працює. Конструкційно ресурс нових авто нижчий, ніж тих, що випускалися 20 років тому. Бо там, де раніше була міцна залізяка, зараз впихнуть якусь дешеву пластмаску, яка розсиплеться після закінчення гарантії. + купа електроніки. У мене хлопчина з роботи якось взяв собі беху з Німеччини після лізінгу. Ще навіть на гарантії була. Поїздив довольний рік-півтора, гарантія закінчилася, відразу щось у коробці вийшло з ладу. Деталька - копійки, заміна - 2-3 тисячі злотих, бо треба пів-авто розібрати.

Можливо. Мені такі невдалі авто ще не попадались. Але я і не гвалтую їх.
«Чутливо, як з жінкою». Дослуховуюсь до будь-яких сторонніх скрипів чи стуків.
Для адреналіну і «давання під хвіст» у мене в руках є інший транспорт)))
ЗІ. За доволі короткий термін проїхав на Елантрі (бюджетна корейська оповізка) 300+ т. км від салону до продажу, жодних питань до мотору. Хоча запевняли, що у нього заявлений ресурс 200 ткм. Бігає в наступних руках, контакт підтримуємо, теж нема нарікань. Ось і «сучасні машини , які вже не такі».

беху

беху в принципі не купив би.))
Для понтів і пафосу авто, а не для надійності.
Зараз на Lincoln. Нема нарікань.

Не зрозуміла, що не так з цим працівником? Не бачу поганих фінансових звичок. Натомість, бачу що людина живе життя. Чому він мав відмовляти собі у всьому переліченому? Окуляри за 300 дол. - це норм (напр., в мене за 350 євро). Кава та зачіска - це взагалі дрібниці, no comments. Погано було б, якби він викидав гроші на цигарки, алкоголь, фастфуд і т.п., що шкодить здоров'ю. Або якби в нього була сім'я з дітьми, які "недоїдають" через ті витрати на себе коханого.

iphone краще китайця, а мерс краще за ланос - ніхто не заперечує. але головне правило - людина має жити на рівні своїх доходів. тому те, що ви назвали "живе життя" - насправді це понти, на яких заробляють брендові фірми. iphone відразу після випуску - це нонсенс. й окуляри за 300 баксів - теж, якщо це не складна оптика, де лінзи коштують дорожче за оправу. людина працює за мінімум, но пускає пил в очі - класика. спочатку нехай вийде на рівень зп від 100-200 куе, а потім понтується. але не вийде, бо для цього треба працювати 6 днів на тиждень, а не 4.

Знаю багато прикладів, коли людина все життя важко працювала, економила (на одязі, на відпочинку, на їжі тощо), хом'ячила гроші та врешті помирала, не скориставшись цими грошима. Як правило, діти потім проси_рали те нахомячене досить швидко. У мене питання - чи ЖИЛА та людина? Очевидно, ні. Що вона могла пригадати про своє життя, окрім того, як важко працювала та відмовляла собі у всьому?
Тепер про понти. Поясню на власному прикладі. Не купую багато одягу, надаю перевагу якісному, який часто ношу роками (обираю переважно базові речі, які легко комбінувати та вони не виходять з моди). Отже, одяг в основному коштовний, тому що якісний, але речей не багато. Те саме стосується взуття та аксесуарів. Напр., сонцезахисні окуляри за 350 євро: придбала у Парижі ще років за 5 до ковіду, класичні "краплі", брендові (roberto cavalli). Ношу із задоволенням. Ніколи не псувала зір дешевими пластиковими окулярами, тільки скло. (Може тому до цих пір звичайні окуляри мені не потрібні).
Про мій відпочинок. Щорічно поїхати на море - це must have. Крім того, культурно-освітні поїздки за кордон та по Україні. Мені є що пригадати і я вважаю, що витрачені гроші у такий спосіб - це крутіше, ніж на зроблений черговий євроремонт.

Знаю багато прикладів, коли людина все життя важко працювала, економила (на одязі, на відпочинку, на їжі тощо), хом'ячила гроші та врешті помирала, не скориставшись цими грошима. Як правило, діти потім проси_рали те нахомячене досить швидко. У мене питання - чи ЖИЛА та людина? Очевидно, ні. Що вона могла пригадати про своє життя, окрім того, як важко працювала та відмовляла собі у всьому?

со временем поймёте что невозможно работать и жить. Работа забирает не только время и нервы, вы не можете подобрать себе приемлимый круг сотрудников, один постоянно ноет, у другой рот не закрывается, кто то не чистит зубы, редко меняет одежду, выносит вам мозг глупыми вопросами

Всё это в лицо вы им не скажете, а если и скажете - бесполезно, люди в этом возрасте (к лучшему) уже не меняются. Приходиться мириться. 2я семья как говорили у нас на комбинате. Адамсы как добавлял я.

Начальник может оказаться истеричкой и/или неадекватом. Бесконечные сплетни за спиной. В итоге с годами всё это выедает конструктивные сегменты мозга, и приходя домой, вам уже ничего не хочется. Ещё называют выгорание, но это не точное слово. Выгорание процесс быстрый, больше подходит для орков под Бахмутом.

а тут всё происходит медленно, незаметно по чуть чуть. От этого не спасают кратковременный отпуск 21 день, крутой айфон, очки за 350 евро и даже крутая тачка.

Недвижимость, бизнес, здоровье и дети вот что надо ценить. А не работу. Работа от слова раб или рабство.

Знаю багато прикладів, коли людина все життя важко працювала, економила (на одязі, на відпочинку, на їжі тощо), хом'ячила гроші та врешті помирала, не скориставшись цими грошима. Як правило, діти потім проси_рали те нахомячене досить швидко. У мене питання - чи ЖИЛА та людина? Очевидно, ні. Що вона могла пригадати про своє життя, окрім того, як важко працювала та відмовляла собі у всьому?

Тут просто ви з опонентами стрибаєте з однієї крайності в іншу. Дуже яскраві масові приклади "відкладеного життя" - радянські звички скирдувати в сервантах "сервізи на свята", "на особливі свята", "святковий одяг", все це пилилося роками й десятиліттями, а користувалися ним в кращому випадку раз на рік, а той ніколи, бо "особливий момент" все не наступав.

А от щодо крайностей, і де та сама межа "відповідності доходів витратам" - річ суб'єктивна. Хтось "живе на повну" і спускає роками все до копійки, наприклад, на подорожі, і на виході має голу сраку і нічого за душею, але терабайт фоточок і купу вражень. Інший півжиття поклав, без нормального відпочинку, заробив на житло, але озирнесся - чверть століття промайнуло чередою сірих буднів робота-сон-робота. Хто з них був правіший, хто з них щасливіший - це суто суб'єктивна оцінка, бо в кожного своє мірило цінностей і свої гештальти.

со временем поймёте что невозможно работать и жить. Работа забирает не только время и нервы, вы не можете подобрать себе приемлимый круг сотрудников, один постоянно ноет, у другой рот не закрывается, кто то не чистит зубы, редко меняет одежду, выносит вам мозг глупыми вопросами

Начальник может оказаться истеричкой и/или неадекватом. Бесконечные сплетни за спиной. В итоге с годами всё это выедает конструктивные сегменты мозга, и приходя домой, вам уже ничего не хочется.

Порція стереотипів, що зумовлена суб'єктивним негативним досвідом, який ви просто екстраполюєте на все навколо. Мість роботи, умов роботи, організаційних підходів безліч, і зводити то все до якогось карикатурного офісного щура - просто дурість.

Ещё называют выгорание, но это не точное слово. Выгорание процесс быстрый

Вигоряння це зовсім інша річ, може бути як швидким, так і ні, але причини там геть інші.

Работа от слова раб или рабство.

Це взагалі дурниця родом з кацапських боліт, причому навіть лінгвістично некоректна.